Ухвала суду № 25366369, 05.07.2012, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"05" липня 2012 р. м. Київ К-21661/10

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого: Маринчак Н.Є.

Суддів: Костенка М.І., Федорова М.О.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Спеціалізованої Державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові до якої приєдналась прокуратура Харківської області

на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 20 жовтня 2009р.

та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 11 травня 2010р.

у справі №2а-25584/08/2070

за позовом Статутного територіально-галузевого об’єднання «Південна залізниця» (надалі –СТГО «Південна залізниця»)

до Спеціалізованої Державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові (надалі –СДПІ по роботі з ВПП у м. Харкові)

про скасування податкових повідомлень-рішень, -

встановив:

Позивач звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому поставлено питання про скасування податкових повідомлень-рішень СДПІ по роботі ВПП у м. Харкові №0000210821/0 від 06.03.2006р., №0000210821/1 від 28.04.2006р., №0000210821/2 від 06.07.2006р. в частині донарахування 200500,00грн. податку на додану вартість та стягнення 273425,51грн. штрафних (фінансових) санкцій, податкового повідомлення-рішення №0000470821/2 від 06.07.2006р. в частині стягнення штрафних санкцій в розмірі 560337,90грн.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 20 жовтня 2009р. залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 11 травня 2010р., позов було задоволено повністю. Скасовано податкові повідомлення-рішення СДПІ по роботі ВПП у м. Харкові №0000210821/0 від 06.03.2006р., №0000210821/1 від 28.04.2006р., №0000210821/2 від 06.07.2006р. в частині донарахування 200500,00грн. податку на додану вартість та стягнення спірної суми штрафних (фінансових) санкцій, та податкове повідомлення-рішення №0000470821/2 від 06.07.2006р. в частині стягнення спірної суми штрафних санкцій.

Не погодившись з висновками попередніх судових інстанцій, відповідач звернувся із касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, в якій, посилаючись на порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, ставить питання про скасування постанови суду першої інстанції та ухвали суду апеляційної інстанції та прийняття нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи наведені у скарзі, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як встановлено попередніми судовим інстанціями, 22.02.2006р. контролюючим органом було проведено виїзну планову документальну перевірку дотримання вимог податкового та валютного законодавства СТГО «Південна залізниця»за період з 01.07.2002р. по 30.06.2005р., про що складено акт №215/46-0/01072609.

За наслідками перевірки було прийнято податкове повідомлення-рішення №0000210821/0 від 06.03.2006р., яким позивачеві визначено податкове зобов’язання з податку на додану вартість та застосовано штрафні (фінансові) санкції.

В порядку апеляційного узгодження вказаного зобов’язання, за результатами розгляду скарг платника податку було прийнято податкові повідомлення-рішення №0000210821/1 від 28.04.2006р. та №0000210821/2 від 06.07.2006р., в яких сума зобов’язання залишена без змін. Крім того, з урахуванням рішення ДПА про результати розгляду повторної скарги підприємства, прийнято податкове повідомлення-рішення №0000470821/2 від 06.07.2006р., яким визначено суму податкового зобов’язання з податку на додану вартість у вигляді штрафних санкцій на спірну суму.

Так як при проведенні перевірки та при винесенні вищевказаних податкових повідомлень-рішень контролюючий орган в порушення вимог п.п.4.2.2. «б»п.4.2 ст.4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»не визначив самостійно суму податкового зобов'язання платника податків, дані документальних перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження та завищення суми податкових зобов'язань, заявлених у податкових деклараціях, суди попередніх інстанцій обгрунтовано дійшли висновку про безпідставність визначення у оскаржуваних податкових повідомленнях - рішеннях контролюючим органом зобов’язань з податку на додану вартість та штрафних (фінансових) санкцій.

У зв’язку з тим, що при декларуванні, переоцінені та недооцінені позивачем об'єктів оподаткування, що, на думку відповідача, призвело до заниження податкового зобов'язання, контролюючим органом неправильно визначено великий розмір такого заниження, при розрахунках замість встановленого ст.212 КК України, п.22.5 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»від 22.05.2003р. №889-IV, ст.72 Закону України «Про Державний бюджет України на 2003 рік»№380-IV від 26.12.2002р. за основу розрахунку як неоподатковуваний мінімум доходів громадян замість 61,50 грн. взято 17,00грн., висновки контролюючого органу у оспорюваних податкових повідомленнях - рішеннях про заниження позивачем податкового зобов'язання є не відповідаючими вимогам закону.

Суди першої та апеляційної інстанції обгрунтовано дійшли висновку про те, що правопорушення вважається закінченим з наступного дня після настання строку, до якого мав бути сплачений податок. Умовою застосування штрафів згідно п.п. 17.1.6 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»щодо декларування переоцінених або недооцінених об'єктів оподаткування, що призводить до заниження податкового зобов'язання у великих розмірах, є лише закінчене правопорушення, яке у даному випадку буде вважатися таким наступного дня після подання СТГО «Південна залізниця»до СДПІ декларації з ПДВ, якою задекларовані вказані об'єкти оподаткування а також про те, що необхідною умовою виникнення у платника податку зобов'язання по сплаті штрафу відповідно до п.п. 17.1.6 п. 17.1 ст. 17 вказаного Закону є вирок суду, яким платника податків (посадову особу платника податків) засуджено за скоєння злочину щодо ухилення від сплати податків. За відсутності таких даних висновки контролюючого органу у оспорюваних податкових повідомленнях - рішеннях про заниження позивачем податкового зобов'язання є не відповідаючими вимогам закону.

Неправомірним є прийняття на направлення контролюючим органом позивачу податкового повідомлення-рішення від 06.07.2006р. №0000470821/2 про визначення суми податкового зобов’язання з ПДВ в спірному розмірі у вигляді штрафних санкцій за умови наявності рішення ДПА про результати розгляду повторної скарги від 30.06.2006р. У даному випадку суди попередніх інстанцій правильно застосували п.п.17.1.3 п.17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»не взявши до уваги вимоги Інструкції про порядок застосування штрафних (фінансових) санкцій органами державної податкової служби із змінами, внесеними згідно з наказом ДПА України №326 від 10.08.2005р., які не відповідають Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», який має вищу юридичну силу.

Частина 1 статті 11 КАС України передбачає, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Зі змісту частини 2 статті 71 цього Кодексу вбачається, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Доводи касаційної скарги не спростовують висновків суду.

За таких обставин, судами першої та апеляційної інстанцій, виконано всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевірено обставини справи, вирішено справу у відповідності з нормами матеріального права, постановлено обґрунтовані рішення, в яких повно відображені обставини, що мають значення для справи. Висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються доказами, дослідженими у судовому засіданні, а тому підстав для їх перегляду з мотивів, викладених в касаційній скарзі не вбачається.

Керуючись статтями 220, 2201, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ухвалив:

Касаційну скаргу Спеціалізованої Державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові до якої приєдналась прокуратура Харківської області –залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 20 жовтня 2009 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 11 травня 2010 року –залишити без змін.

Ухвала вступає в законну силу з моменту проголошення. Заява про перегляд судового рішення в адміністративній справі Верховним Судом України може бути подана з підстав, в порядку та у строки встановлені ст.ст.236-238 КАС України.

Головуючий: ____ Н.Є. Маринчак

Судді: ____ М.І. Костенко

____ М.О.

Суддя Н.Є. Маринчак