Рішення № 25364365, 20.07.2012, Господарський суд Рівненської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

33013, м. Рівне, вул. Набережна, 26А

________________________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" липня 2012 р. Справа № 5019/809/12

Суддя Павленко Є.В., розглянувши матеріали справи

за позовом публічного акціонерного товариства акціонерного банку "Укргазбанк" (далі -Банк) до приватної виробничо-комерційної фірми "Фіалка" (далі -Фірма) про стягнення заборгованості в сумі 233 017 грн. 22 коп.,

за участю представників:

позивача: Скоковського А.М. за дов. від 24 травня 2012 року № 336,

відповідача: Приварського Ю.Ю. за дов. від 29 березня 2012 року № 77,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

У травні 2012 року Банк звернувся до господарського суду Рівненської області з вказаним позовом, посилаючись на те, що 11 квітня 2011 року між ним та Фірмою був укладений кредитний договір № 06/2011/К, за умовами якого (з урахуванням додатку № 1 до цього договору) Банк відкрив позичальнику відновлювальну відкличну кредитну лінію з загальним лімітом в сумі 448 000 грн. 00 коп. на строк з 11 квітня 2011 року по 29 березня 2012 року під 18 відсотків річних.

11 квітня 2011 року сторони уклали договір іпотеки № 06/2011/І, згідно якого з метою забезпечення виконання зобов'язань відповідача за вказаною угодою останній передав в іпотеку позивачу належне йому нерухоме майно -нежитлову будівлю, будівлю ремонтної майстерні, загальною площею 1065,8 м2, що знаходиться за адресою: Рівненська область, Рівненський район, село Ясининичі, вулиця Івана Франка (Радянська), будинок 2"а".

Оскільки відповідач взяті не себе зобов'язання щодо повернення кредиту та сплати відсотків виконав неналежним чином, на адресу позичальника позивачем були направлені претензії з проханням погасити прострочену заборгованість.

Враховуючи те, що вимоги Банку щодо належного виконання зобов'язань Фірми за вказаним кредитним договором по поверненню кредиту та сплаті процентів були залишені без задоволення, позивач просив суд стягнути з відповідача 233 017 грн. 22 коп., з яких: 215 156 грн. 29 коп. - прострочена заборгованість по сумі кредиту, 329 грн. 20 коп. - заборгованість по сплаті процентів за користування зазначеними кредитними коштами, 16 726 грн. 66 коп. - пеня за несвоєчасне погашення кредиту, 805 грн. 07 коп. -пеня за несвоєчасну сплату процентів за користування кредитом.

Ухвалою господарського суду Рівненької області від 24 травня 2012 року порушено провадження у справі № 5019/809/12, розгляд якої було призначено на 14 червня 2012 року.

Ухвалою суду від 14 червня 2012 року розгляд справи відкладено на 12 липня 2012 року.

Ухвалою від 12 липня 2012 року розгляд справи відкладено на 20 липня 2012 року.

19 липня 2012 року представником відповідача через канцелярію суду було подано клопотання про призначення судової почеркознавчої експертизи, яке було відкликано останнім згідно його письмового клопотання, наданого в судовому засіданні 20 липня 2012 року.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав з підстав, викладених у позовній заяві, та наполягав на їх задоволенні.

Представник відповідача у судовому засіданні зазначив, що позбавлений можливості визнати чи заперечити вищезазначену суму заборгованості, оскільки на час розгляду справи вся фінансова документація Фірми була вилучена працівниками правоохоронних органів в рамках порушеної кримінальної справи. У зв'язку з цим останній просив суд перенести розгляд справи на іншу дату.

За частиною 1 статті 69 Господарського процесуального кодексу України (далі -ГПК України) спір має бути вирішено господарським судом у строк не більше двох місяців від дня одержання позовної заяви. Чергове відкладення розгляду справи спричинить до виходу за межі встановленого статтею 69 ГПК України строку.

Оскільки розгляд даної справи вже неодноразово відкладався в зв'язку з неявкою відповідача, вказана особа завчасно та належним чином була повідомлена про місце, дату та час судових засідань, крім того, останній надавалося достатньо часу для подання відзиву на позовну заяву, письмових пояснень та додаткових документів, суд не вбачає за необхідне відкладати розгляд справи та відповідно до статті 75 ГПК України здійснює її розгляд за наявними матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

11 квітня 2011 року між Фірмою та Банком був укладений кредитний договір № 06/2011/К, за умовами якого останній зобов'язався відкрити відповідачу відновлювальну відкличну кредитну лінію з загальним лімітом в сумі 448 000 грн. 00 коп., а Фірма, у свою чергу, -повернути кредит та сплатити проценти за користування вказаними кредитними коштами в межах строку кредитування, встановленого даною угодою, у розмірі 18 % річних (а.с. 7-14).

Вказаний договір підписаний уповноваженими представниками сторін та скріплений печатками цих юридичних осіб.

Згідно з пунктами 1.2-1.3.1 договору цільовим використанням кредиту є поповнення обігових коштів. Кредитна лінія відкривається з 11 квітня 2011 року по 29 березня 2012 року.

Даними пунктами договору встановлено, що позичальник у будь-якому випадку зобов'язаний повернути кредит у повному обсязі в строки (терміни), зазначені в графіку зменшення ліміту кредитування (Додаток № 1 до договору).

Так, згідно умов вищезазначеного графіку, що є невід'ємною частиною вказаного кредитного договору, позичальник взяв на себе обов'язок виплатити Банку: по 29 вересня 2011 року -200 000 грн. 00 коп., по 29 грудня 2011 року -200 000 грн. 00 коп., по 29 березня 2012 року -48 000 грн. 00 коп. (а.с. 14).

Відповідно до пункту 2.1 договору цей кредит забезпечується заставою нерухомого майна боржника, а також фінансовою порукою ОСОБА_3 (ІПН: НОМЕР_1).

Судом встановлено, що 11 квітня 2011 року на виконання вищезазначеного пункту між сторонами було укладено договір іпотеки № 06/2011/І, згідно якого з метою забезпечення виконання зобов'язань відповідача за кредитним договором № 06/2011/К від 11 квітня 2011 року останній передав в іпотеку позивачу належне йому нерухоме майно -нежитлову будівлю, будівлю ремонтної майстерні, загальною площею 1065,8 м2, що знаходиться за адресою: Рівненська область, Рівненський район, село Ясининичі, вулиця Івана Франка (Радянська), будинок 2"а" (а.с. 15-20).

У пункті 3.1 договору сторони погодили, що кредитні кошти надаються Банком позичальнику окремими траншами, шляхом перерахування на поточний рахунок Фірми № 2600890955.980, відкритий у Рівненському обласному управлінні АБ "Укргазбанк", код банку: 320478.

Водночас другим абзацом вказаного пункту передбачено, що надання банком кредитних коштів здійснюється за умови отримання останнім у строк, не менше як за один банківський день до дати видачі коштів в межах ліміту кредитної лінії, попередньої письмової заяви позичальника та підтвердження банком намірів про видачу кредитних коштів в межах ліміту кредитної лінії згідно зазначеної заяви позичальника.

Судом встановлено, що на виконання зазначених положень кредитного договору № 06/2011/К від 11 квітня 2011 року відповідачем було подано позивачу заяву від 11 квітня 2011 року № 42 з проханням перерахувати 12 квітня 2011 року на його поточний рахунок № 206200290955.980 400 000 грн. 00 коп. (а.с. 75), а також заяву від 19 квітня 2011 року № 50 з проханням перерахувати 20 квітня 2011 року на вказаний рахунок 48 000 грн. 00 коп. (а.с. 76).

Згідно з положеннями кредитного договору від 11 квітня 2011 року № 06/2011/К Банк, відповідно до зазначених заяв 11 квітня 2011 року та 20 квітня 2011 року, надав відповідачу кредитні кошти в загальній сумі 480 000 грн. 00 коп., про що свідчить надана позивачем виписка по особовому рахунку Фірми за період з 11 квітня 2011 року по 11 квітня 2012 року (а.с. 30).

Судом також встановлено, що Фірма частково виконала взяте на себе зобов'язання за вищевказаним договором по поверненню суми кредиту. Так, з наявної в матеріалах даної справи виписки по особовому рахунку відповідача вбачається, що останній з порушенням графіку зменшення ліміту кредитування сплатив позивачу суму кредиту в розмірі 232 843 грн. 83 коп., заборгувавши Банку 215 156 грн. 29 коп. (а.с. 31-32).

Пунктом 3.2 договору передбачено, що погашення кредиту позичальник здійснює відповідно до графіку зменшення ліміту кредитування. У разі ненадходження платежів від позичальника у встановлені договором строки, суми не погашених у строк платежів визнаються простроченими та наступного банківського дня перераховуються на рахунки простроченої заборгованості.

Як вже було зазначено, пунктом 1.1 кредитного договору передбачено, що Фірма зобов'язалася повернути суму, на яку Банком була відкрита кредитна лінія, та сплатити 18 відсотків річних за її користування.

У пунктах 3.3-3.4 цієї угоди сторони погодили, що нарахування процентів по договору здійснюється на суму фактичного щоденного залишку заборгованості за отриманими коштами, виходячи з процентної ставки у розмірі, визначеному у пункті 1.1 цього договору. При розрахунку процентів використовується метод "факт/факт", виходячи із фактичної кількості днів у місяці та році. Проценти сплачуються позичальником щомісячно не пізніше 5-го числа місяця, наступного за місяцем користування кредитом, а також в день закінчення строку, на який надано кредит.

Відповідно до пункту 3.6 договору за користування кредитними коштами, що не повернуті в строки/терміни, передбачені цим договором (прострочена заборгованість), процентна ставка встановлюється в розмірі 28 відсотків річних.

З наявних у матеріалах справи виписок по особовому рахунку відповідача (а.с. 33-41) вбачається, що останнім в порушення вищезазначених умов договору було допущено прострочку оплати процентів, нарахованих Банком за користування кредитом. Згідно вищезазначених виписок борг Фірми по прострочених відсотках на 11 квітня 2012 року складав 329 грн. 20 коп.

Оскільки у відповідача утворилася заборгованість за кредитним договором № 06/2011/К від 11 квітня 2011 року, позивачем були надіслані Фірмі претензії від 21 вересня 2011 року № 1455/2011, від 3 жовтня 2011 року № 1482/2011 та від 10 листопада 2011 року № 103/2011 з проханням сплатити Банку наявний у нього борг (а.с. 21-22, 25, 27).

Проте вказані претензії відповідачем задоволені не були, заборгованість по сплаті коштів за договором у повному обсязі не погашена.

Згідно з частинами 1 та 2 статті 509 Цивільного кодексу України (далі -ЦК України) зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 ЦК України передбачено, що однією із підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Відповідно до статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Статтею 193 ГК України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань.

Аналогічні положення містяться і у статтях 525, 526 ЦК України.

Згідно з частиною 1 статті 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (частина 1 статті 612 ЦК України).

За пунктом 5.2.1-5.2.2 кредитного договору позичальник зобов'язався використовувати кредит за цільовим призначенням і у встановлені пунктом 1.3 договору строки повернути отримані в межах кредитної лінії кошти, а також своєчасно сплачувати плату за кредит на умовах і в порядку, передбачених цим договором.

Проте, як вбачається з матеріалів справи, відповідач, всупереч зазначеним нормам, у встановлені умовами кредитного договору строки своїх зобов'язань з погашення кредиту та нарахованих процентів не виконав.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок суми заборгованості за неповернутим кредитом, яка складає 215 156 грн. 29 коп., а також процентів, нарахованих за користування кредитними коштами в розмірі 329 грн. 20 коп., суд дійшов висновку, що він відповідає умовам вказаного кредитного договору, вимогам законодавства України та підтверджується матеріалами справи.

Оскільки в матеріалах даної справи відсутні докази, які б свідчили про погашення відповідачем вищезазначених сум заборгованості за кредитним договором, у тому числі за рахунок поручителя або реалізації заставного майна позичальника, суд дійшов висновку про те, що вимоги позивача про стягнення з відповідача 215 156 грн. 29 коп. основного боргу та 329 грн. 20 коп. процентів за користування кредитом є законними та обґрунтованими, а тому позов у цій частині підлягає задоволенню в повному обсязі.

Крім того, Банк у своїй позовній заяві просив суд стягнути з відповідача 16 726 грн. 66 коп. пені за несвоєчасне погашення кредиту, з яких: 5 350 грн. 68 коп. -пеня, нарахована за прострочення сплати суми кредиту в розмірі 200 000 грн. 00 коп. в період з 30 вересня 2011 року по 1 грудня 2011 року, 1 146 грн. 58 коп. -пеня, нарахована за прострочення сплати суми кредиту в розмірі 100 000 грн. 00 коп. в період з 2 грудня 2011 року по 28 грудня 2011 року, 33 грн. 12 коп. -пеня, нарахована за прострочення сплати суми кредиту в розмірі 78 000 грн. 00 коп. в період з 29 грудня 2011 року по 29 грудня 2011 року, 5 042 грн. 58 коп. -пеня, нарахована за прострочення сплати суми кредиту в розмірі 243 000 грн. 00 коп. в період з 30 грудня 2011 року по 16 лютого 2012 року, 1 227 грн. 13 коп. -пеня, нарахована за прострочення сплати суми кредиту в розмірі 241 467 грн. 12 коп. в період з 17 лютого 2012 року по 28 лютого 2012 року, 2 157 грн. 19 коп. -пеня, нарахована за прострочення сплати суми кредиту в розмірі 221 467 грн. 12 коп. в період з 29 лютого 2012 року по 22 березня 2012 року, 544 грн. 59 коп. - пеня, нарахована за прострочення сплати суми кредиту в розмірі 221 467 грн. 12 коп. в період з 23 березня 2012 року по 28 березня 2012 року, 78 грн. 47 коп. -пеня, нарахована за прострочення сплати суми кредиту в розмірі 191 467 грн. 12 коп. в період з 29 березня 2012 року по 29 березня 2012 року, 1 146 грн. 32 коп. -пеня, нарахована за прострочення сплати суми кредиту в розмірі 215 156 грн. 29 коп. в період з 30 березня 2012 року по 11 квітня 2012 року (а.с. 43).

Також позивач просив суд стягнути з Фірми 805 грн. 07 коп. пені за несвоєчасну сплату відсотків за кредитом, з яких: 5 грн. 82 коп. -пеня, нарахована за прострочення сплати відсотків по кредиту в розмірі 6 848 грн. 88 коп. в період з 6 червня 2011 року по 7 червня 2011 року, 33 грн. 78 коп. - пеня, нарахована за несвоєчасну сплату відсотків по кредиту в розмірі 6 627 грн. 95 коп. в період з 6 липня 2011 року по 17 липня 2011 року, 93 грн. 07 коп. -пеня, нарахована за прострочення сплати відсотків по кредиту в розмірі 6 848 грн. 88 коп. в період з 8 серпня 2011 року по 5 жовтня 2011 року, 183 грн. 88 коп. -пеня, нарахована за прострочення сплати відсотків по кредиту в розмірі 13 531 грн. 61 коп. в період з 6 жовтня 2011 року по 6 листопада 2011 року, 236 грн. 66 коп. -пеня, нарахована за прострочення сплати відсотків по кредиту в розмірі 23 220 грн. 59 коп. в період з 7 листопада 2011 року по 30 листопада 2011 року, 81 грн. 79 коп. -пеня, нарахована за прострочення сплати відсотків по кредиту в розмірі 8 373 грн. 70 коп. в період з 6 грудня 2011 року по 28 грудня 2011 року, 89 грн. 93 коп. -пеня, нарахована за прострочення сплати відсотків по кредиту в розмірі 6 850 грн. 40 коп. в період з 6 січня 2012 року по 5 лютого 2012 року, 62 грн. 74 коп. -пеня, нарахована за прострочення сплати відсотків по кредиту в розмірі 13 467 грн. 12 коп. в період з 6 лютого 2012 року по 16 лютого 2012 року, 15 грн. 65 коп. -пеня, нарахована за прострочення сплати відсотків по кредиту в розмірі 6 159 грн. 30 коп. в період з 6 березня 2012 року по 11 березня 2012 року, а також 1 грн. 75 коп. -пеня, нарахована за прострочення сплати відсотків по кредиту в розмірі 329 грн. 20 коп. в період з 30 березня 2012 року по 11 квітня 2012 року (а.с. 42).

Відповідно до частини 2 статті 193 ГК України порушення зобов'язання є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Аналогічне положення міститься й у статті 611 ЦК України, згідно з якою у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Статтями 546, 549 ЦК України встановлено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися в тому числі неустойкою. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною 1 статті 230 ГК України передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно з частиною 6 статті 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Преамбулою Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" передбачено, що цей Закон регулює договірні правовідносини між платниками та одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань. Суб'єктами зазначених правовідносин є підприємства, установи та організації незалежно від форм власності та господарювання, а також фізичні особи -суб'єкти підприємницької діяльності.

Згідно статей 1, 3 цього Закону платники грошових коштів за прострочення платежу сплачують на користь одержувачів цих коштів пеню в розмірі, що встановлюється за погодженням сторін. Зазначений розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу і не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня.

Пунктом 6.3 кредитного договору сторони передбачили, що за порушення визначених у цьому договорі строків (термінів) повернення кредиту та/або сплати процентів за користування кредитними коштами та/або комісійних винагород позичальник зобов'язаний сплатити банку неустойку (пеню), яка обчислюється від суми простроченого платежу, у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період за який сплачується пеня.

Оскільки розмір вказаної штрафної санкції, нарахованої Банком за вказані періоди, відповідає приписам законодавства та умовам договору, підтверджується матеріалами справи, а також є арифметично вірним, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги про стягнення з відповідача 16 726 грн. 66 коп. пені за несвоєчасне погашення кредиту, а також 805 грн. 07 коп. пені за несвоєчасну сплату відсотків за кредитом підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до частини 1 статті 49 ГПК України витрати по сплаті судового збору у спорах, що виникають при виконанні договорів, покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Виходячи з викладеного та керуючись статтями 32, 33, 43, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з приватної виробничо-комерційної фірми "Фіалка" (35314, Рівненська область, Рівненський район, село Зоря, вулиця Конституції, будинок 24, квартира 16, ідентифікаційний код: 30207687) на користь публічного акціонерного товариства акціонерного банку "Укргазбанк" (03087, місто Київ, вулиця Єреванська, будинок 1, ідентифікаційний код: 23697280) 215 156 (двісті п'ятнадцять тисяч сто п'ятдесят шість) грн. 29 коп. заборгованості за кредитом, 329 (триста двадцять дев'ять) грн. 20 коп. заборгованості по процентах, 16 726 (шістнадцять тисяч сімсот двадцять шість) грн. 66 коп. пені за несвоєчасне погашення кредиту, 805 (вісімсот п'ять) грн. 07 коп. пені за несвоєчасну сплату відсотків за кредитом, а також 4 660 (чотири тисячі шістсот шістдесят) грн. 34 коп. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 24 липня 2012 року

Суддя Є.В. Павленко