Рішення № 25364107, 18.07.2012, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"18" липня 2012 р. Справа № 2/055-12

за позовом відкритого акціонерного товариства «Свемон - Київ», м. Київ

до відповідача товариства з обмеженою відповідальністю «Мостобудівельний загін №112»,

м. Бровари Київська область

про стягнення 37 040,76 грн.

Суддя О.В. Конюх;

представники сторін:

від позивача: Мерзлякова О.О., уповноважена, довіреність від 19.07.2011р.;

від відповідача: не з'явився;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

позивач -відкрите акціонерне товариство «Свемон -Київ», м. Київ, 18.06.2012р. звернувся до господарського суду Київської області з позовом б/н, б/д до відповідача -дочірнього підприємства «Мостозагін №112»публічного акціонерного товариства «Мостобуд», м. Бровари Київської області, в якому просить суд стягнути з відповідача 37 040,76 грн., в тому числі: 29 117,66 грн. основного боргу з урахуванням збитків від інфляції, три проценти річних в сумі 1 310,23 грн., 6 615,87 грн. пені, та покласти на відповідача відшкодування позивачу витрати по сплаті судового збору.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач не виконав своїх господарських зобов'язань за Договором субпідряду від 04.03.2008р. №12 на виконання робіт на об'єкті: «Будівництво Подільського мостового переходу через р. Дніпро в м. Києві»та Додаткової угоди №2 від 01.10.2010р. до нього, а саме не сплатив грошові кошти за виконані позивачем у жовтні 2010р. підрядні роботи на загальну суму 27363,40 грн., з урахуванням збитків від інфляції -29,114,66 грн. У зв'язку із порушенням умов зазначених договору та додаткової угоди до нього та простроченням грошового зобов'язання, позивач просить стягнути з відповідача також 3 % річних в сумі 1 310,23 грн. та передбачену Договором пеню в сумі 6 615,87 грн.

Ухвалою господарського суду Київської області від 19.06.2012р. позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі та призначено справу до розгляду.

04.07.2012р. до господарського суду від представника ТОВ «Мостобудівельний загін №112»надійшло клопотання б/н, б/д про відкладення розгляду справи.

Представник відповідача в судове засідання 04.07.2012р. не з'явився, вимоги ухвали господарського суду від 19.06.2012р. не виконав, витребувані судом документи та докази не подав.

Як встановлено судом з даних Спеціального витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців від 04.07.2012р. № 14186039, юридичну особу відповідача -дочірнього підприємства «Містобудівельний загін № 112»публічного акціонерного товариства «Мостобуд»(код ЄДРПОУ 22202218) припинено і правонаступником зазначеної юридичної особи згідно даних зазначеного Спеціального витягу, є товариство з обмеженою відповідальністю «Містобудівельний загін №112»(код ЄДРПОУ 22202218).

За таких обставин, суд ухвалою від 04.07.2012р. за згодою позивача на підставі ст. 25 ГПК України здійснив заміну відповідача правонаступником - товариством з обмеженою відповідальністю «Містобудівельний загін №112»та відповідно до ст. 77 ГПК України відклав розгляд справи.

Відповідач в судове засідання 18.07.2012р. свого представника також не направив, вимоги ухвал господарського суду від 19.06.2012р. та від 04.07.2012р. не виконав, витребувані документи та докази не подав, відзив на позов не надав, про причини нез'явлення в судове засідання суд належним чином не повідомив. Залучені до матеріалів справи повідомлення про вручення рекомендованих поштових відправлень свідчать про те, що відповідач був належним чином завчасно повідомлений судом про дату, час та місце проведення судових засідань.

Згідно даних Спеціального витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців від 04.07.2012р. № 14186039, відповідач у справі включений до ЄДРПОУ і місцезнаходження його відповідає адресі, вказаній в позовній заяві, на яку суд, відповідно до ст. ст. 64, 87 ГПК України направляв відповідачу копії ухвал рекомендованим листом з повідомленням. Відповідно до пункту 3.9.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. №18, особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час та місце розгляду справи у разі виконання судом вимог частини першої ст. ст. 87, 64 ГПК України.

У судових засіданнях 04.07.2012р. та 18.07.2012р. представником позивача подані суду витребувані документи та додаткові докази, в усних поясненнях представник позивача позов підтримав повністю та просив суд його задовольнити.

Враховуючи обмежений статтею 69 ГПК України строк розгляду справи, те, що всі особи, які беруть участь у справі, належним чином повідомлялися про дату, час та місце судового розгляду, та те, що матеріалів справи достатньо для вирішення спору по суті, відповідно до права суду, наданого його ст. 75 ГПК України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши позов відкритого акціонерного товариства «Свемон-Київ», м. Київ (далі по тексту -ВАТ «Свемон-Київ»), до відповідача -товариства з обмеженою відповідальністю «Мостобудівельний загін №112», м. Бровари Київської області (далі по тексту -ТОВ «Мостозагін №112»), вислухавши пояснення представника позивача, всебічно та повно вивчивши зібрані у справі докази, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

статтею 11 ЦК України визначено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, зокрема з правочинів.

Підставою виникнення взаємних прав та обов'язків сторін у справі є укладений 04.03.2008р. між ДП «Мостозагін №112»ПАТ «Мостобуд»(правонаступником якого є відповідач -ТОВ «Мостобудівельний загін №112») (підрядник) та ВАТ «Свемон -Київ»(субпідрядник) Договір субпідряду №12 на виконання робіт на об'єкті: «Будівництво Подільського мостового переходу через р. Дніпро в м. Києві» (далі -Договір), згідно якого підрядник доручає, а субпідрядник зобов'язується в порядку та на умовах, визначених цим Договором виконати на свій ризик власними і залученими силами, використовуючи власні матеріали, а підрядник прийняти й оплатити роботи з перекладки мереж зв'язку при будівництві Подільського мостового переходу через р. Дніпро в м. Києві відповідно до проектно-кошторисної документації, яку підрядник надає до початку виконання робіт. Відповідно до умов Договору:

- договірна ціна робіт -динамічна та орієнтовано складає 350 000,00 грн., у тому числі ПДВ 58 333,33 грн. Остаточна кошторисна ціна вартість робіт за Цим Договором визначатиметься як сукупність вартості робіт, які будуть вказані в Актах прийому -здачі виконаних робіт (п. 2.1. Договору);

- підрядник здійснює щомісячні платежі за виконані роботи субпідряднику протягом 5-ти банківських днів, після надходження коштів від замовника за ці роботи (п. 2.4. договору);

- підрядник проводить попередню оплату виконання робіт субпідряднику у розмірі 30% від суми Договору, а саме -105 000,00 грн., у тому числі ПДВ 17 500,00 грн., при умові надходження від замовника грошових коштів. Субпідрядник зобов'язується отриманий аванс в повному обсязі використати на закупівлю матеріалів та обладнання для виконання робіт протягом 90 календарних днів, якщо протягом цього строку субпідрядник не використає наданий аванс, то він повертає підряднику частину авансу, що не використана на момент настання даного строку (п. 2.5. Договору);

- підрядник здійснює щомісячні платежі за виконані роботи на підставі Актів приймання виконаних підрядних робіт (форма КБ-2в) та Довідки про вартість виконаних підрядних робіт (форма №КБ-3), затверджених згідно п. 2 спільного наказу Держкомстату та Держбуду України від 21.06.2002р. №237/5 (далі -Акт виконаних робіт). До 20 числа поточного місяця Субпідрядник готує Акт виконаних робіт та передає його для перевірки замовнику, проходить перевірку у службі «Київдержекспертиза». Завізований замовником та затверджений службою «Київдержекспертиза»Акт виконаних робіт надається для розгляду та підписання уповноваженому представнику підрядника не пізніше 30 числа звітного місяця (п. 2.6. Договору);

- субпідрядник щомісячно перераховує підряднику генпослуги у розмірі 3% від вартості виконаних робіт, з урахуванням цих витрат у формі №КБ-3 (п. 2.8. Договору);

- договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами і діє до повного виконання робіт, а в частині розрахунків -до повного виконання взятих на себе зобов'язань сторонами (п. 3.1. Договору);

- роботи по Договору вважаються закінченими після підписання актів закінчення робіт обома сторонами (п. 4.10. Договору);

- сторони несуть відповідальність за невиконання або неналежне виконання умов цього Договору згідно з чинним законодавством України (п. 5.1. Договору);

- у разі порушення термінів оплати робіт. Виконаних за цим Договором, підрядник зобов'язаний сплатити на користь субпідрядника пеню у розмірі 0,5% від простроченої суми, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня (п. 5.4. Договору);

01.10.2010р. між ДП «Мостозагін №112»ВАТ «Мостобуд»(правонаступником якого є відповідач -ТОВ «Мостозагін №112») (підрядник) та ВАТ «Свемон -Київ»(субпідрядник) укладено Додаткову угоду №2 до Договору субпідряду від 04.03.2008р. №12 на виконання робіт на об'єкті (далі -Додаткова угода), відповідно до умов якої:

- у відповідності з пунктом 2.3 Договору, субпідрядник виконує додаткові роботи, що полягають у прокладанні кабелів зв'язку на з'їзді з Подільського мостового переходу через річку Дніпро на Рибальський півострів та на вул. Набережно-Хрещатицьку при будівництві об'єкту: «Будівництво Подільського мостового переходу через р. Дніпро в м. Києві»(п. 1 Додаткової угоди);

- договірна ціна додаткових робіт орієнтовно складає 80 531,17 грн. в тому числі ПДВ- 13 421,86 грн. Договірна ціна додаткових робіт визначена Додатком №1, який є невід'мною частиною цієї Додаткової угоди. Остаточна вартість додаткових робіт за цією Додатковою угодою визначатиметься згідно умов Договору (п.2 Додаткової угоди);

- підрядник надає субпідряднику аванс у розмірі 25% від вартості додаткових робіт. Умови оплати та повернення авансу згідно чинних умов Договору (п. 3 Додаткової угоди);

- остаточний розрахунок згідно умов Договору (п. 4 Додаткової угоди).

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Укладений між сторонами Договір за своєю правовою природою є договором будівельного підряду. Відповідно до визначення статті 875 ЦК України, за договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх. Договір будівельного підряду укладається на проведення нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції (технічного переоснащення) підприємств, будівель (зокрема житлових будинків), споруд, виконання монтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт, нерозривно пов'язаних з місцезнаходженням об'єкта. До договору будівельного підряду застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до частини першої ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до частини першої ст. 173 ГК України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених ГК України, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно частини першої ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а з відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Відповідно до приписів ст. ст. 525, 526 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Таким чином, змістом зобов'язання сторін є обов'язок позивача (субпідрядника) належним чином у встановлений строк виконати передбачені Договором та Додатковою угодою роботи, і відповідно обов'язок відповідача (підрядника) прийняти роботи та оплатити за них обумовлені Договором та Додатковою угодою кошти.

Як стверджує позивач та вбачається з матеріалів справи, на виконання умов Договору та Додаткової угоди, позивачем виконано, а відповідачем прийнято будівельні роботи по прокладанню кабелів зв'язку на з'їзді з Подільського мостового переходу через р. Дніпро на Рибальський півострів на вул. Набережно -Хрещатицьку при будівництві об'єкту: «Будівництво Подільського мостового переходу через р. Дніпро в м. Києві»на загальну суму 78 909,08 грн., що підтверджується Актом виконаних робіт №114 форми КБ-2В, довідка форми КБ-3 та Акт №УГ-0000036 здачі-приймання робіт від 29.10.2010р., які підписані представниками та скріплені печатками обох сторін (копії наявні в матеріалах справи). Отже, загальна сума виконаних підрядником робіт відповідно до представленого Акту приймання виконаних будівельних робіт становить 78 909,08 грн. та не перевищує розмір договірної ціни робіт встановленого Договором та Додатковою угодою №2. Оскільки відповідачем, згідно накладної від 22.09.2010р. №ПН-0000109, надано позивачу матеріали на суму 49 178,40 грн., а також враховуючи те, що згідно положення п. 2.8 Договору, утримано оплату за генпослуги у розмірі 3% від вартості виконаних робіт в сумі 2 367,28 грн., позивач просить суд стягнути 27 363,40 грн. заборгованості за Договором та Додатковою угодою (78 909,08 грн. -49 178,40 грн.-2 367,28 грн. = 27 363,40 грн.).

Відповідач виконані позивачем роботи у жовтні 2010р. прийняв без зауважень та 29.10.2010р. підписав Акт №114 приймання виконаних будівельних робіт на суму

78 909,08 грн.

Згідно частини першої ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Додатковою угодою до Договору встановлено, що договірна ціна додаткових робіт орієнтовно складає 80 531,17 грн. в тому числі ПДВ- 13 421,86 грн., крім того підрядник надає субпідряднику аванс у розмірі 25% від вартості додаткових робіт. Умови оплати та повернення авансу згідно чинних умов Договору, а остаточний розрахунок згідно умов Договору.

Пунктом 2.6 Договору встановлено строк оплати виконаних робіт щомісячно після підписання сторонами актів (форми КБ-2В та КБ-3) за фактично виконані роботи.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Згідно частини першої статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Статтею 16 ЦК України зазначено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого майнового або немайнового права та інтересу.

Згідно з частиною другою ст. 614 ЦК України відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання. Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як н підставу своїх вимог і заперечень. Відповідач відзив на позов не надав, доводи позивача не спростував, доказів належного виконання своїх зобов'язань за Договором та сплати заборгованості за Договором та Додатковою угодою до нього в сумі 27 363,40 грн. за виконані підрядником роботи не надав.

За таких обставин судом встановлено факт порушення зобов'язання з боку відповідача - ТОВ «Мостобудівельний загін №112»щодо оплати виконаних позивачем будівельних робіт за жовтень 2010р. на суму 27 363,40 грн. в строк, передбачений пунктом 2.6 Договору та пункту 4 Додаткової угоди №2

Відповідно до ст. 854 ЦК України якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк, або за згодою замовника -достроково.

За таких обставин закон пов'язує виникнення обов'язку оплатити роботу з моментом прийняття виконаних робіт, в даному випадку - з 01.11.2010р.. Згідно з ч. 2 ст. 614 ЦК України відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання. Відповідач доказів належного виконання своїх зобов'язань за Договором не надав, доказів пред'явлення позивачу претензій та зауважень щодо якості або обсягів виконаних робіт не подав, доказів сплати коштів в сумі 27363,40 грн. за виконані субпідрядником роботи не подав, відповідно доводи позивача не спростував.

Таким чином, вимога позивача про стягнення з відповідача суми основного боргу в сумі 27 363,40 грн. є обґрунтованою, матеріалами справи підтверджується та підлягає задоволенню в заявленій сумі.

У зв'язку із простроченням грошового зобов'язання позивач просить суд стягнути з відповідача пеню, передбачену пунктом 5.4 Договору в сумі 6 615,87 грн., а також 3% річних в сумі 1 310,23 грн. та збитки, завдані інфляційними процесами, в сумі 1 715,26 грн. Щодо зазначених вимог суд зазначає наступне.

Відповідно до частини першої статті 546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Згідно зі статтею 547 Цивільного кодексу України правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється в письмовій формі.

Статтею 230 ГК України визначено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми, які учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі неналежного виконання господарського зобов'язання. Цією ж статтею визначено види штрафних санкцій -неустойка, штраф, пеня. При цьому порядок нарахування та розмір санкцій, які можуть бути встановлені договором, встановлені частиною четвертою ст. 231 ГК України: у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання, в певній визначеній грошовій сумі, у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів. Відповідно до частини шостої ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язань припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Пунктом 5.4 Договору встановлено, що у разі порушення термінів оплати робіт, виконаних за цим Договором, підрядник зобов'язаний сплатити на користь субпідрядника пеню у розмірі 0,5% від простроченої суми, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до частини шостої статті 231 ГК України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Згідно з частиною другою статті 343 ГК України платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Стаття 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»передбачає, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Стаття 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»визначає, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Преамбула Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»визначає, що цей Закон регулює договірні правовідносини між платниками та одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань. Суб'єктами зазначених правовідносин є підприємства, установи та організації незалежно від форм власності та господарювання, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності. Дія цього Закону не поширюється на порядок нарахування та сплати пені, штрафних та фінансових санкцій за несвоєчасну сплату податків, податкового кредиту та інших платежів до бюджетів усіх рівнів і позабюджетних фондів, передбачених чинним законодавством України, а також на відносини, що стосуються відповідальності суб'єктів переказу грошей через платіжні системи.

Таким чином договірні правовідносини між сторонами, щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань врегульовано Законом України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», який є спеціальним з питань регулювання відносин, щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань, і має пріоритетне застосування, щодо зазначених правовідносин сторін у справі.

В зазначеному законі прямо вказано про те, що розмір пені не може перевищувати подвійну облікову ставку НБУ, а відповідно до абзацу другого частини третьої ст. 6 ЦК України сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це.

Отже, яким би способом не визначався в договорі розмір пені, він не може перевищувати той розмір, який установлено законом як граничний, тобто за прострочення платежу за договором може бути стягнуто лише пеню, сума якої не перевищує ту, що обчислено на підставі подвійної облікової ставки Національного банку України.

Таку ж правову позицію підтримує і Верховний суд України (постанова Верховного суду України від 24.10.2011р. у справі № 25/187).

Постановою правління НБУ від 09.08.2010р. №377 «Про регулювання грошово-кредитного ринку»розмір облікової ставки НБУ встановлений на рівні 7,75% та постановою правління НБУ від 21.03.2012р. №102 «Про регулювання грошово-кредитного ринку»розмір облікової ставки НБУ встановлений на рівні 7,5%.

Відповідно до положень частини другої ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Пунктом 1.14 постанови Правління Національного банку України «Про затвердження Інструкції про порядок складання та оприлюднення фінансової звітності банків України» №480 від 27.12.2007р. визначено, що індекс інфляції - індекс споживчих цін, оприлюднений Державним комітетом статистики України.

Відтак, оскільки індекс інфляції (індекс споживчих цін) -це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, який визначається виключно Держкомстатом і його найменший період визначення становить місяць, тому прострочка платежу за менший період не тягне за собою нарахування інфляційних втрат, а розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що мала місце на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений Держкомстатом, за період прострочки. Сума боргу з урахуванням індексу інфляції повинна розраховуватися, виходячи з індексу інфляції за кожен місяць (рік) прострочення, незалежно від того, чи був в якійсь період індекс інфляції менше одиниці. Індекс інфляції розраховується в середньому на місяць і розраховується шляхом множення суми заборгованості на момент її виникнення на сукупний індекс інфляції за період прострочення платежу.

Отже, враховуючи:

- наявність у відповідача простроченого грошового зобов'язання перед позивачем, щодо сплати коштів за виконані будівельні роботи;

- строк та порядок оплати за виконані підрядні роботи передбачені договором;

- відповідальність за порушення грошового зобов'язання, визначені пунктом 5.4 Договору, статтями 1, 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», ст. 232 ГК України та ст. 625 ЦК України;

- рекомендації Верховного суду України №62-97р від 03.04.1997р. «Рекомендації відносно порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ», інформаційний лист ВГСУ від 17.07.2012р. № 01-06/928/2012 «Про практику застосування Вищим господарським судом УКраїни у розгляді справ окремих норм матеріального права»;

- розмір облікової ставки НБУ 7,75%, встановлений постановою правління НБУ від 09.08.2010р. №377 «Про регулювання грошово-кредитного ринку»та 7,5%, встановлений постановою правління НБУ від 21.03.2012р. №102 «Про регулювання грошово-кредитного ринку»та виходячи з наступного розрахунку, який враховує встановлені судом розмір простроченого грошового зобов'язання відповідача та належні строки його виконання, передбачений законом порядок розрахунку пені, інфляційних та річних:

Назва та дата доку-ментуСума, грн.Строк оплати (п.6.2 Договору)Фак- тично спла-чено, грн.Основ-ний борг, грн.Кіль-кість днів простро-ченняПеня, грн.Інфля-ційні, грн.Річні, грн. Акт виконаних робіт за жовтень 2010р.78909,0801.11.2010027363,40*182 (частина 6 ст. 232 ГКУ) 596 днів** (01.11.10-18.06.12)1805,70 1355,08 1144,49всього 27363,40 1805,701355,081144,49* 78 909,08 - 49 178,40 (вартість матеріалів) - 2 367,28(генпослуги за Актом УГ-0000036)=27 363,40 грн.;

** на момент звернення до суду з позовом

судом встановлено, що з відповідача на користь позивача належать до стягнення сума пені 1805,70 грн., збитки, завдані інфляцією, в розмірі 1355,08 грн. та 3% річних в сумі 1144,49 грн.

Таким чином, повно та обґрунтовано дослідивши наявні у справі докази, перевіривши на відповідність закону та дійсним обставинам справи подані позивачем розрахунки заборгованості та штрафних санкцій, суд вважає вимоги позивача обґрунтованими, законними, задовольняє позов частково та приймає рішення про стягнення з відповідача -товариства з обмеженою відповідальністю «Мостобудівельний загін №112»на користь позивача - відкритого акціонерного товариства «Свемон -Київ»заборгованості в розмірі 31668,67 грн., з них: 27363,40 грн. основного боргу, 1805,70 грн. пені, 1355,08 грн. збитків, завданих інфляційними процесами, та 1144,49 грн. 3% річних.

Відповідно до статті 49 ГПК України, судові витрати суд покладає на обидві сторони пропорційно задоволених вимог.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 6, 11, 16, ч. 1 ст. 509, ст. ст. 525, 526, ч. 1 ст. 530, ст.ст.546, 610, ч. 2 ст. 614, ст. ст. 625, 629, 854, 875 Цивільного кодексу України, ч. 1 ст. 173, частиною 1 ст. 193, ст. 230, ч. ч. 4, 6 ст. 231, ч. 6 ст. 232, ч. 2 ст. 343 Господарського кодексу України, ст. ст. 1, 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», ст. ст. 22, 33, 35, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов відкритого акціонерного товариства «Свемон-Київ»задовольнити частково.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Мостобудівельний загін № 112»(07400, Київська обл., м. Бровари, вул. Щолківська, буд.2, код ЄДРПОУ 22202218)

на користь відкритого акціонерного товариства «Свемон-Київ»(02156, м. Київ, вул. Братиславська, 6-А, код ЄДРПОУ 01190416)

27363,40 грн. (двадцять сім тисяч триста шістдесят три гривні сорок копійок) основної заборгованості,

1805,70 грн. (одну тисячу вісімсот п'ять гривень сімдесят копійок) пені,

1144,49 грн. (одну тисячу сто сорок чотири гривні сорок дев'ять копійок) 3% річних,

1355,08 грн. (одну тисячу триста п'ятдесят п'ять гривень вісім копійок) збитків, завданих інфляційними процесами,

1376,07 грн. (одну тисячу триста сімдесят шість гривень сім копійок) судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана протягом десяти днів з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 ГПК України.

Суддя О.В. Конюх

Повний текст рішення підписано 23.07.2012р.