Рішення № 25364086, 19.07.2012, Господарський суд Вінницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

21036, м. Вінниця, Хмельницьке шосе, 7 тел. 66-03-00, 66-11-31 http://vn.arbitr.gov.ua

_________________

І м е н е м У к р а ї н и

РІШЕННЯ

19 липня 2012 р. Справа 9/46/2012/5003

за позовом: Комунального підприємства Вінницької міської ради "Вінницяміськтеплоенерго", код ЄДРПОУ 33126849 (вул. 600-річчя, 13, м. Вінниця, 21100)

до: Будинкоуправління № 1 КЕВ м. Вінниці, код ЄДРПОУ 24964352 (вул. Київська, 31, м. Вінниця, 21100)

про стягнення 12 2465,13 грн.

Головуючий суддя Балтак О.О.

Секретар судового засідання Шаравська Н.Л.

Представники сторін:

позивача: Марканова С.Л.- представник за довіреністю № 02/1680 від 12.12.11 р. (юрисконсульт);

відповідача: не з'явився.

ВСТАНОВИВ :

Комунальним підприємством Вінницької міської ради "Вінницяміськтеплоенерго" заявлено позов про стягнення з Будинкоуправління № 1 КЕВ м. Вінниці 12 2465,13 грн., з яких 95 682,61 грн. - основного боргу; 7 476,35 грн. - пені; 12 415,59 грн. - індексу інфляції; 6890,58 грн.- 3% річних.

Ухвалою господарського суду Вінницької області від 27.06.12 р., за вказаним позовом, порушено провадження у справі № 9/46/2012/5003 та призначено її до слухання в судовому засіданні на 10.07.12 р..

Однак, у зв"язку із неявкою на визначену дату до суду уповноваженого представника відповідача та ненадання останнім витребуваних доказів, суд відклав розгляд справи на 19.07.12 р..

19.07.12 р. в судовому засіданні представник позивача заявлені позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив суд їх задовольнити.

В свою чергу, представник відповідача вдруге до суду не з"явився, відзиву на позовну заяву, витребуваних доказів та письмових пояснень з обгрунтуванням поважності причин невиконання вимог суду не надав.

Зокрема, ухвала про порушення провадження у справі № 9/46/2012/5003 від 27.06.2012 р. та ухвала про відкладення слухання справи № 9/46/2012/5003 від 10.07.2012 р. надіслані відповідачу за вказаною у позовній заяві адресою: (вул. Київська, 31, м. Вінниця, 21100) та повернуті підприємством зв"язку з відміткою на конверті "із зазначеної адреси вибув". Однак, слід наголосити, що вищевказані ухвали суду надіслані відповідачу згідно даних, що містяться у Спеціальному витягу з ЄДР юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 10.07.12 р..

Відповідно до ст. 93 ЦК України, абз. 5 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" місцезнаходженням юридичної особи - є адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені. До єдиного державного реєстру вносяться відомості про організаційно-правову форму юридичної особи, її найменування, місцезнаходження, органи управління, філії та представництва, мету установи, а також інші відомості, встановлені законом (ч. 4 ст. 89 ЦК України).

Отже, місцезнаходженням відповідача є адреса, зазначена у витягу з ЄДР.

При неявці відповідача в судове засідання суд враховує, що відповідно до ч.1 ст.19 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" обов'язок по внесенню змін відомостей про юридичну особу, які містяться в Єдиному державному реєстрі, покладено на виконавчий орган юридичної особи.

Ухвали суду від 27.06.12 р., 10.07.12 р. надіслані відповідачу саме за цією адресою, що є належним повідомленням його про час і місце розгляду справи і у випадку неотримання її з вини відповідача, який не подав відомості про зміну місцезнаходження реєструючому органу.

Відповідно до чинного законодавства до повноважень господарського суду не віднесено розшук сторін у справі, у разі зміни їх місцезнаходження без внесення відповідних даних до ЄДР.

Враховуючи викладене суд вважає, що вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача належним чином про час і місце розгляду судової справи і забезпечення явки останнього в судове засідання для реалізації ним права на судовий захист своїх прав та інтересів.

Проте, відповідач своїм правом на участь у засіданні суду та наданні письмових або усних пояснень не скористався, а тому, беручи до уваги приписи ст.69 ГПК України щодо строків вирішення спору та той факт, що неявка в засідання суду відповідача або його представника, належним чином та відповідно до законодавства повідомленого про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду справи суд дійшов висновку про розгляд справи за наявними у ній матеріалами, згідно ст. 75 ГПК України.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті судом встановлено наступне.

01.10.2009 р. між Комунальним підприємством Вінницької міської ради "Вінницяміськтеплоенерго" (Постачальник) та Будинкоуправління № 1 КЕВ м. Вінниці (Споживач) укладено договір № 615 купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді.

Невід"ємною частиною даного договору є температурний графік теплової мережі.

Відповідно до розділі 1 договору Постачальник взяв на себе зобов"язання продавати та постачати Споживачу теплову енергію в гарячій воді в договірних обсягах та з параметрами теплоносія на вході мереж Споживача, які відповідають температурному графіку теплової мережі, а Споживач зобов"язався отримувати та оплачувати одержану теплову енергію за встановленими тарифами (цінами) в терміни, передбачені цим договором.

В п. 2.1. договору сторони зазначили, що теплова енергія постачатиметься Споживачу в обсягах згідно з додатком №1 до цього договору в гарячій воді на такі потреби, як опалення та вентиляція - в період опалювального сезону, гаряче постачання - протягом 1 року. В розділі 3 договору визначено обов'язки Споживача, до яких поряд з іншими віднесено обов"язок виконувати умови та порядок оплати спожитої теплової енергії в обсягах і в терміни, які передбачені договором.

Відповідно до розділу 6 договору розрахунки за спожиту теплову енергію здійснюються на межі продажу, яка є межею балансової належності, відповідно до датку №2 цього договору. Проводяться виключно в грошовій формі згідно з діючими тарифами, затвердженими у встановленому порядку. Споживач щомісячно, протягом року вносить плату за приєднане теплове навантаження, визначене в додатку №1 до договору та окремо сплачує за спожиту теплову енергію на підставі показів приладів обліку, або за їх відсутності, розрахунково, відповідно до теплового навантаження. У разі зміни тарифів та порядку розрахунків нові тарифи і порядок розрахунків є обов"язковим для сторін з моменту введення їх в дію. Розрахунковим періодом є календарний місяць. Споживач не пізніше 25 числа розрахункового місяця вносить плату за приєднане теплове навантаження, визначене в додатку №1 до договору та сплачує 70% вартості від обсягу теплової енергії, який передбачений на наступний розрахунковий період. Остаточні розрахунки за спожиту теплову енергію Споживач проводить до 10 числа місяця, наступного за розрахунковим. По закінченню розрахункового періоду, не пізніше 8 числа місяця, наступного за розрахунковим, Споживач повинен отримати загальний рахунок на оплату теплової енергії, спожитої у розрахунковому місяці та плати за приєднане теплове навантаження, акт здачі - прийняття виконаних робіт у двох примірниках для підписання, після чого один примірник акту повернути Постачальнику у 5 - ти денний термін. Не отримання Споживачем рахунку не звільняє Платника від обов"язку сплатити за спожиту теплову енергію. Відповідно до п. 6.5 договору у разі непідписання акту здачі - прийняття виконаних робіт Споживачем, без надання Постачальнику викладених у письмовій формі обгрунтованих заперечень по акту або неповернення Споживачем підписаного акту здачі - прийняття виконаних робіт у 5-ти денний термін, акт вважається визнаним Споживачем та є доказом кількості спожитої Споживачем у розрахунковому місяці теплової енергії належної якості.

Так, за період з жовтня 2009 р. по лютий 2010 р. позивачем надано відповідачу послуг по постачанню теплової енергії на загальну суму 105 682,61 грн., що підтверджується випискою з журналу нарахувань і оплати (а.с. 24). Проте, Споживач всупереч договірним зобов"язанням за вказаний період провів лише часткову оплату за надані послуги в розмірі 10 000,00 грн..

За таких обставин, у відповідача перед позивачем за період з жовтня 2009 р. по лютий 2010 р. утворилась заборгованість за послуги теплопостачання в розмірі 95 682,61 грн. (105682,61 грн. - 10 000,00 грн.), що підтверджується відсутністю в матеріалах справи доказів розрахунків з позивачем згідно предмету позовних вимог (платіжні доручення, виписки банківських установ про рух коштів на рахунку, квитанції до прибуткових касових ордерів, тощо).

Враховуючи викладене, суд дійшов наступних висновків. Відповідно до ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

За своєю правовою природою укладений між сторонами у справі договір № 615 від 01.10.2009 року є договором постачання та споживання теплової енергії в гарячій воді.

В силу ст. 714 ЦК України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

Частиною 2 ст. 714 ЦК України передбачено, що до договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.

Згідно ч. 1 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

У відповідності до ст. 275 Господарського кодексу України, за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Відповідно до ч.6 ст.276 Господарського кодексу України, розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону. Відповідно до ч.1 ст.626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ч.1 ст.628 ЦК України). В силу ст. 629 Цивільного кодексу України зазначено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно зі ст. 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У відповідності до п.1 та п.2 ст.32 Закону України "Про житлово-комунальні послуги", плата за житлово-комунальні послуги нараховується щомісячно відповідно до умов договору. Розмір плати за комунальні послуги розраховується виходячи з розміру затверджених цін/тарифів та показань засобів обліку або за нормами, затвердженими в установленому порядку.

Таким чином, вимога позивача про стягнення з відповідача 95 682,61 грн. - боргу за послуги теплопостачання є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Поряд з цим, за порушення відповідачем взятих на себе зобов'язань щодо оплати за надані послуги по постачанню теплової енергії позивачем нараховано та заявлено до стягнення 7 476,35 грн. - пені за період з 25.12.11 р. по 25.06.12 р.; 12 415,59 грн. - індексу інфляції; 6 890,58 грн. - 3% річних.

Відповідно до ч. 3 ст. 549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно із ст.3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов"язань" розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Частиною 6 ст. 231 Господарського кодексу України передбачена відповідальність за порушення грошового зобов'язання, що обчислюється у відсотках, розмір яких передбачений обліковою ставкою НБУ за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачений законом або договором.

Вимога позивача про стягнення пені є правомірною, однак сам розмір заявленої до стягнення пені суперечить вимогам діючого законодавства. Оскільки, суд провівши перевірку правильності нарахування пені позивачем, дійшов висновку про те, що останнім допущено помилки під час проведення підрахунків.

В результаті перерахунку пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ судом отримано 7 332,52 грн. - пені.

Оскільки, отримана в результаті перерахунку судом сума пені є меншою від тієї, яка заявлена позивачем, суд відмовляє в стягнені 143,83 грн. - пені.

Згідно ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Провівши перерахунок заявлених до стягнення індексу інфляції, 3% річних, судом встановлено, що вони здійснені в межах чинного законодавства та умов договору, а відтак підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили, а в силу статей 32, 33 вказаного Кодексу, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень шляхом подання доказів.

Всупереч наведеним вище нормам та вимогам ухвал суду відповідач не подав до суду жодних доказів в спростування позовних вимог позивача щодо стягнення заявленої суми, в тому рахунку доказів проведення розрахунків на зазначену суму (платіжні доручення, виписки банківських установ тощо).

Зважаючи на наведене, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову з урахуванням вищевикладених мотивів щодо часткової відмови в стягненні 143,83 грн. - пені.

Оскільки спір виник внаслідок неправомірних дій відповідача витрати, пов"язані зі сплатою судового збору покладаються на останнього за правилами ст. 49 ГПК України.

Керуючись ст. ст.22, 49, 75, 82 - 85, 115, 116 ГПК України, -

ВИРІШИВ :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Будинкоуправління №1 Квартирно-Експлуатаційного відділу м. Вінниці, код ЄДРПОУ 24964352 (вул. Київська, 31, м. Вінниця, 21007) на користь Комунального підприємства Вінницької міської ради "Вінницяміськтеплоенерго", код ЄДРПОУ 33126849 (вул. 600-річчя, 13, м. Вінниця, 21100) 95 682,61 грн. - основного боргу; 7 332,52 грн. - пені; 12 415,59 грн. - індексу інфляції; 6890,58 грн.- 3% річних; 2 446,43 грн. - судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4. В стягненні 143,83 грн. - пені відмовити.

5. Копію рішення направити відповідачу рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення.

Повний текст рішення суду складено та оформлено 24 липня 2012 р.

Суддя Балтак О.О.

віддрук. 2 прим.:

1 - до справи

2 - відповідачу (вул. Київська, 31, м. Вінниця, 21100)