Рішення № 25363966, 19.07.2012, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

19.07.12 р. Справа № 5006/15/91/2012

Господарський суд Донецької області у складі судді Захарченко Г.В. при секретарі судового засідання Зеленевій Т.М. розглянув матеріали справи

за позовом Публічного акціонерного товариства «Кременчуцький завод дорожніх машин» м.Кременчук, Полтавська область

до відповідача Дочірнього підприємства «Донецький облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» в особі філії «Мар'їнський автодор», м.Донецьк

про стягнення 48 128,90грн.

за участю представників:

від позивача: Бровко О.О. (за довір.)

від відповідача: Павлій Л.А. (за довір.)

Суть справи:

Позивач, Публічне акціонерне товариство «Кременчуцький завод дорожніх машин» м.Кременчук, Полтавська область звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до Дочірнього підприємства «Донецький облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» в особі філії «Мар'їнський автодор» м.Донецьк про стягнення 48 128,90грн., а саме: основного боргу в сумі 44676,00грн. та пені в сумі 3452,90грн.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на контракт №10/0667/31 від 22.09.10р.; специфікації до договору; додаткову угоду; видаткову накладну №418/150 від 10.11.10р.; податкову накладну; довіреність на отримання товару; рахунок-фактуру.

Ухвалою від 05.07.12р. за вказаним позовом порушено провадження по справі №5006/15/91/2012.

19.07.12р. відповідач надав відзив на позов, в якому визнав позовні вимоги в повному обсязі.

Позивач в судовому засіданні 19.07.12р. підтримав вимоги, викладені в позовній заяві, відповідач визнав позовні вимоги в повному обсязі, проти задоволення позову не заперечував.

Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд Встановив:

22.09.10р. між Відкритим акціонерним товариством «Кредмаш» (продавець) та філією «Мар'їнський автодор» Дочірнього підприємства «Донецький облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» (покупець) укладено контракт №10/0667/31, за яким продавець зобов'язується виготовити та здійснити поставку обладнання піскорозкидуючого та снігоприбирального, запчастин (далі продукція) у кількості, асортименті та у строки, що вказані у додатках до контракту, а покупець оплатити та прийняти вказану продукцію (п.1 контракту).

Найменування, ціна та кількість продукції вказується в додатках до контракту. Кожний додаток є невід'ємною частиною контракту з моменту підписання додатків сторонами (п.2 контракту).

Згідно п.4.4 контракту датою поставки вважається дата передачі продукції покупцю у відповідності із товаро-транспортною накладною.

Відповідно до п.6.1 контракту оплата здійснюється у відповідності з графіком, що вказаний у додатках до цього Контракту.

В додатку №3 до контакту сторонами погоджено здійснення поставки установки відвалу на автомобілі Краз.

В додатковій угоді №1 від 22.10.10р. до додатку №3 від 22.09.10р. (специфікація) сторони змінили предмет поставки та погодили здійснення поставки установки відвалу на автомобілі Краз і установки масляного бака загальною вартістю 44676,00грн. з ПДВ.

Крім того, вказаною угодою було змінено п.4 додатку №3 від 22.09.10р. та викладено в наступній редакції: покупець здійснює оплату шляхом переведення грошових коштів на розрахунковий рахунок продавця за наступним графіком: 16468,00грн. у строк до 01.05.11р., 14167,00грн. у строк до 01.06.11р., 14041,00грн. у строк до 01.07.11р.

Контракт діє з моменту його підписання сторонами та до 21.12.11р. (п.13.1 контракту).

Контакт №10/0667/31 від 22.09.10р. та додатки до нього підписані сторонами та скріплені печатками підприємств.

Оцінивши договір, з якого виникли права та обов'язки сторін, суд дійшов висновку, що укладений між сторонами правочин за своїм змістом та правовою природою є договором поставки, який підпадає під правове регулювання норм §3 глави 54 Цивільного кодексу України та §1 глави 30 Господарського Кодексу України.

Відповідно ч.1 ст.712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ч.1 ст.265 ГК України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

За приписами ч.2 ст.712 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Як вбачається зі змісту договору, сторонами погоджено всі істотні умови вищевказаного договору, відсутні докази визнання його у встановленому порядку недійсним. З наведеного суд робить висновок, що вищевказаний договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно наданого суду статуту Відкрите акціонерне товариство «Кредмаш» змінило назву на Публічне акціонерне товариство «Кременчуцький завод дорожніх машин».

Згідно з наданою до матеріалів справи видатковою накладною №418/150 від 10.11.10р. позивачем (подавцем) було поставлено, а відповідачем отримано товар на суму 44676,00грн., що підтверджується підписом уповноваженого представника відповідача на вищевказаній накладній та довіреністю на отримання товару. Тобто, обов'язок позивача вважається виконаним у відповідності до норм статті 664 ЦК України.

Згідно приписів ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

На час розгляду справи відповідач не надав суду доказів погашення заборгованості перед позивачем, в судовому засіданні визнав наявність боргу в заявленій позивачем сумі.

Згідно вимог ст.ст. 525, 615 ЦК України одностороння відмова від виконання зобов'язання і одностороння зміна умов договору не допускаються.

За приписом ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

В силу ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

За висновками суду, свої зобов`язання щодо повної сплати позивачу отриманого за договором товару у встановлений строк всупереч ст.526 Цивільного кодексу України та ст.193 Господарського кодексу України відповідач не виконав, у зв'язку з чим на теперішній час заборгованість відповідача перед позивачем становить 44676,00грн.

Згідно ч.1 ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Стаття 611 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки.

Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Згідно п.7 додатку №3 до контракту у випадку недотримання строків оплати, вказаних в п.4 додатку, покупець сплачує подавцю пеню в розмірі 0,1% від суми простроченого платежу за кожний день прострочення.

Відповідно до ч.3 ст.624 ЦК України якщо за порушення зобов'язання встановлено неустойку, то вона підлягає стягненню у повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків.

На підставі вищевикладеного, позивачем нараховано до стягнення пеню за прострочення поставки товару за накладною №418/150 від 10.11.10р. в сумі 3452,90грн. Пеня нарахована за 182 дні прострочення оплати починаючи з наступного дня після визначеної графіком дати розрахунку.

Під час судового розгляду справи №5006/15/91/2012 відповідач не надав доказів сплати у встановлений строк в повному обсязі суми заборгованості, яка виникла на підставі контракту №10/0667/31 від 22.09.10р., з чого суд дійшов висновку про правомірне нарахування позивачем пені за прострочення виконання зобов'язання.

Судом перевірена вірність зробленого позивачем розрахунку та встановлено, що заявлена позивачем до стягнення пеня підлягає стягненню.

У відповідності до п.п. 2, 3, 4 ч.2 ст.129 Конституції України, ст.ст. 4-2, 4-3, 33 ГПК України основними засадами судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. За приписами ст.43 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

З урахуванням викладеного, виходячи з того, що, позов доведений позивачем, обґрунтований матеріалами справи та визнаний відповідачем, позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Згідно ст.49 ГПК України судові витрати в повному обсязі покладаються на відповідача.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 525, 526, 530, 615, 624, 712, §3 Глави 54 Цивільного кодексу України, ст.ст. 193, 265, §1 глави 30 Господарського кодексу України, ст.ст. 1, 4, 22, 33-35, 43, 49, 78, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Кременчуцький завод дорожніх машин», м.Кременчук, Полтавська область до Дочірнього підприємства «Донецький облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України" філія «Мар'їнський автодор», м.Донецьк про стягнення 48 128,90грн. - задовольнити повністю.

Стягнути з Дочірнього підприємства «Донецький облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» філія «Мар'їнський автодор» (83001, Донецька область, м.Донецьк, пр.Комсомольський, буд.6А; ЄДРПОУ 32001618) на користь Публічного акціонерного товариства «Кременчуцький завод дорожніх машин» (39600, Полтавська область, м.Кременчук, вул.60 років Жовтня, буд.4; ЄДРПОУ 05762565) основний борг в сумі 44676,00грн.; пеню в сумі 3452,90грн.; судовий збір в сумі 1609,50грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В судовому засіданні 19.07.12р. оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Повний текст рішення за правилами ст.ст.84-85 ГПК України підписано 23.07.12р.

Суддя Захарченко Г.В.