Постанова № 25363925, 12.07.2012, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" липня 2012 р. Справа № 5013/2311/11

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючогоЗаріцької А.О.,суддівБілошкап О.В., Міщенка П.К.розглянувши касаційну скаргу Кіровоградської міської радина постанову та рішенняДніпропетровського апеляційного господарського суду від 22 березня 2012 року господарського суду Кіровоградської області від 23 січня 2012 рокуу справі господарського суду№ 5013/2311/11 Кіровоградської областіза позовом до треті особи, без самостійних вимог на стороні позивача третя особа, без самостійних вимог на стороні відповідача Дочірнього підприємства Державної акціонерної компанії "Хліб України" "Кіровоградський комбінат хлібопродуктів №1" в особі ліквідаційної комісії Кіровоградської міської ради - Філія публічного акціонерного товариства "Державна продовольчо-зернова корпорація України" "Кіровоградський комбінат хлібопродуктів №1", - Регіональне відділення Фонду державного майна України в Кіровоградській області, - Публічне акціонерне товариство "Кіровоградобленерго", - Комунальне підприємство "Кіровоградське водопровідно-каналізаційне господарство Кіровоградської міської ради", - Кіровоградська обласна державна адміністрація, - Державна акціонерна компанія "Хліб України", - Головне управління житлово-комунального господарства Кіровоградської міської радипровизнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії за участю представників:

Державної акціонерної компанії "Хліб України" Охріменка О.О.,

Кіровоградської міської ради Покаленка В.В.,

ВСТАНОВИВ:

Ліквідаційна комісія Дочірнього підприємства Державної акціонерної компанії "Хліб України" "Кіровоградський комбінат хлібопродуктів № 1" (далі -ДП ДАК "Хліб України" "Кіровоградський КХП № 1) звернулася до господарського суду Кіровоградської області з позовом до Кіровоградської міської ради про визнання бездіяльності Кіровоградської міської ради щодо неприйняття гуртожитків № 89-а та № 89-б і будинку № 89 по вул. Варшавській у м. Кіровограді в комунальну власність територіальної громади м. Кіровограда неправомірною; зобов'язання Кіровоградської міської ради щодо прийняття у комунальну власність територіальної громади м. Кіровограда гуртожитки, що розташовані у м. Кіровограді по вул. Варшавській № 89-а та № 89-б, і житлового будинку, що розташований по вул. Варшавській № 89 у м. Кіровограді до 20 січня 2012 року; зобов'язання Кіровоградської міської ради щодо забезпечення надання житлово-комунальних послуг мешканцям гуртожитків по вул. Варшавській № 89-а та № 89-б і житлового будинку № 89 по вул. Варшавській у м. Кіровограді.

Рішенням господарського суду Кіровоградської області від 23 січня 2012 року (суддя Кабакова В.Г.) позов задоволено частково, визнано неправомірною бездіяльність Кіровоградської міської ради щодо неприйняття гуртожитків № 89-а та № 89-б по вул. Варшавській у м. Кіровограді до комунальної власності територіальної громади м. Кіровограда, зобов'язано Кіровоградську міську раду прийняти у комунальну власність територіальної громади м. Кіровограда гуртожитки, що розташовані у м. Кіровограді по вул. Варшавській № 89-а та № 89-б.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 22 березня 2012 року (колегія суддів: Швець В.В. -головуючий, Павловський П.П., Чус О.В.) рішення місцевого господарського суду залишено без змін.

Не погоджуючись з прийнятими у справі судовими актами Кіровоградська міська рада звернулася до Вищого господарського суду України із касаційною скаргою, в якій просить скасувати їх в повному обсязі та прийняти нове рішення, про відмову позивачу в задоволенні позовної заяви в повному обсязі, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій вимог положень Закону України "Про місцеве самоврядування", Закону України "Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитку", Закону України "Про житлово-комунальні послуги", Закону України "Про передачу об'єктів права державної та комунальної власності".

Колегія суддів Вищого господарського суду України, перевіривши матеріали справи та доводи касаційної скарги, проаналізувавши правильність застосування господарськими судами норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку про відмову у задоволенні касаційної скарги виходячи з наступного.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, відповідно до п. 5 Постанови № 764 Кабінету Міністрів України "Про заходи з утворення державного підприємства "Державна продовольчо-зернова корпорація України" (далі -Постанова № 764) від 11 серпня 2010 року статутний капітал підприємства повинен формуватися шляхом передачі до нього цілісних майнових комплексів дочірніх підприємств ДАК "Хліб України", що ліквідуються, в тому числі і дочірнього підприємства ДАК "Хліб України" "Кіровоградський комбінат хлібопродуктів № 1", з подальшим утворенням на їх базі відокремлених підрозділів Державного підприємства "Державна продовольчо-зернова корпорація України".

На виконання вказаної вище Постанови № 764 створеному державному підприємству було передано згідно акту приймання-передачі № 7 від 20 січня 2011 року цілісний майновий комплекс ДП ДАК "Хліб України" "Кіровоградський КХП № 1".

Соціальна сфера, а саме, два гуртожитки по вул. Варшавській № 89-а та № 89-б, житловий будинок по вул. Варшавській № 89, житлові будинки по вул. Слави № 8, № 10, № 18, житловий будинок по вул. Єгорова № 23 та житловий будинок по вул. В.Пермська № 13/1 залишились на балансі ДП ДАК "Хліб України" "Кіровоградський КХП № 1".

Судом апеляційної інстанції встановлено, що на момент розгляду даної справи ДП ДАК "Хліб України" "Кіровоградський КХП № 1" знаходиться в процедурі банкрутства. Постановою господарського суду Кіровоградської області від 2 березня 2012 року у справі № 5013/2379/11 ДП ДАК "Хліб України" "Кіровоградський КХП № 1" визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру.

Стаття 1 Закону України "Про передачу об'єктів права державної та комунальної власності" регулює відносини, пов'язані з передачею об'єктів права державної власності у комунальну власність територіальних громад сіл, селищ, міст, а також об'єктів права комунальної власності у державну власність.

Відповідно до ст. 2 вказаного вище закону, об'єктами передачі є житловий фонд та інші об'єкти соціальної інфраструктури, які перебувають у повному господарському віданні чи оперативному управлінні державних підприємств, установ, організацій або не увійшли до статутних фондів господарських товариств, створених у процесі приватизації (корпоратизації), у тому числі не завершені будівництвом.

Ініціатива щодо передачі об'єктів права державної та комунальної власності, згідно ст. 3 вказаного закону, може виходити відповідно від органів, уповноважених управляти державним майном, Національної академії наук, інших аналогічних самоврядних організацій, яким передано в користування державне майно місцевих органів виконавчої влади, відповідних органів місцевого самоврядування.

Рішення щодо передачі об'єктів соціальної інфраструктури у комунальну власність приймаються органами, уповноваженими управляти державним майном, самоврядними організаціями за згодою відповідних сільських, селищних, міських, районних у містах рад, а у спільну власність територіальних громад сіл, селищ, міст -за згодою районих обласних рад.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11 серпня 2010 року № 764 "Про заходи з утворення державного підприємства "Державна продовольчо-зернова корпорація України" передбачено ліквідувати дочірні підприємства ДАК "Хліб України", у тому числі і "Кіровоградський комбінат хлібопродуктів № 1" і постановлено, утворити державне підприємство "Державна продовольчо-зернова корпорація України", статутний капітал якого формується шляхом передачі до нього цілісних майнових комплексів дочірніх підприємств компанії, що ліквідується" (п.п. 2, 4, 5 Постанови № 764).

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що спірні гуртожитки та будинок не були передані до статутного капіталу новоствореного підприємства, а залишилися у складі статутного фонду ДАК "Хліб України", яка є державним підприємством. Таким чином, гуртожитки та будинок є майном державної власності та перебувають у повному господарському віданні ДАК "Хліб України".

Відповідно до ч. 2 п. 9 ст. 8 Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду" у разі банкрутства підприємств, зміни форми власності, злиття, приєднання, поділу, перетворення, виділу або ліквідації підприємств, установ, організацій у повному господарському віданні яких перебуває державний житловий фонд, останній (у тому числі гуртожитки) одночасно передається у комунальну власність відповідних міських, селищних, сільських рад.

Листом № 1-12-911/2-22/771 від 9 червня 2011 року ДАК "Хліб України" повідомила позивача про те, що не заперечує щодо передачі житлових будинків ДП ДАК "Хліб України" "Кіровоградський комбінат хлібопродуктів № 1" до комунальної власності м. Кіровограда в межах чинного законодавства України (т. 1 а.с. 83). Таким чином, саме позивач за згодою ДАК "Хліб України", в повному господарському віданні якого перебувають спірні гуртожитки та будинок, виступив з ініціативою щодо передачі житлових об'єктів до комунальної власності.

Матеріали справи містять докази багаторазових звернень позивача до Кіровоградської міської ради, а також до Кіровоградської обласної державної адміністрації, депутата Кіровоградської міської ради, управління житлово-комунального господарства Кіровоградської міської ради, прокуратури м. Кіровограда з приводу вирішення питання щодо передачі, зокрема, гуртожитків та житлового будинку до комунальної власності м. Кіровограда.

Відповідно до ч. 4 п. 9 ст. 8 Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду" Постановою Кабінету Міністрів України від 6 листопада 1995 року № 891 затверджено Положення "Про порядок передачі в комунальну власність державного житлового фонду, що перебував у повному господарському віданні або в оперативному управлінні підприємств, установ та організацій", яке визначає порядок передачі в комунальну власність державного житлового фонду, що перебував у повному господарському віданні або в оперативному управлінні підприємств, установ та організацій, у разі банкрутства, зміни форми власності або ліквідації цих підприємств, установ та організацій.

Відповідно до п.п. 2, 3, 5 Положення передачі в комунальну власність підлягають житлові будинки відомчого житлового фонду, в тому числі гуртожитки, відомчий житловий фонд передається у комунальну власність безоплатно.

Відповідно до п. 8 Положення передача відомчого житлового фонду в комунальну власність провадиться разом з відповідною технічною документацією на будинок (інвентарна справа, акт прийняття в експлуатацію, плани зовнішніх мереж тощо), а також правовстановлюючими документами.

Згідно ст. 1 Закону України "Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків" сфера дії цього закону поширюється на гуртожитки, які є об'єктами права державної та комунальної власності.

В обґрунтування своїх висновків суди попередніх інстанцій, внаслідок системного аналізу наведених вище норм права, правильно зазначили, що особливості передачі гуртожитків у власність територіальних громад врегульовано ст. 14 Закону України "Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків". Так, гуртожитки (як цілісні майнові комплекси), на які поширюється дія цього закону, підлягають передачі у власність відповідних територіальних громад. Гуртожитки державної форми власності у власність територіальних громад передаються безоплатно. Рішення про передачу гуртожитків у власність територіальних громад приймають відповідні органи управління (уповноважені особи) власників гуртожитків або суд.

Відповідно до Закону України "Про передачу об'єктів права державної та комунальної власності" рішення щодо передачі об'єктів соціальної інфраструктури у комунальну власність приймаються органами, уповноваженими управляти державним майном, самоврядними організаціями за згодою відповідних сільських, селищних, міських, районних у містах рад, а у спільну власність територіальних громад сіл, селищ, міст - за згодою районних або обласних рад, яка має бути надана, виходячи з п. 51 ч. 1 ст. 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", шляхом прийняття рішення, якщо інше не передбачено законом.

Статтею 3 Закону України "Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків" передбачено, що передача гуртожитків, на які поширюється дія цього закону, у власність територіальних громад має бути здійснена в строки, передбачені державною програмою передачі гуртожитків у власність територіальних громад.

Закон України "Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків" є спеціальним по відношенню до Закону України "Про передачу об'єктів права державної та комунальної власності".

Враховуючи наведене суд апеляційної інстанції в обґрунтування своїх висновків зазначив, що гуртожитки, на які поширюється дія Закону України "Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків", підлягають передачі у власність територіальних громад незалежно від згоди (прийняття рішення) відповідних органів місцевого самоврядування.

За таких обставин, висновки судів попередніх інстанцій про визнання неправомірною бездіяльності Кіровоградської міської ради, щодо неприйняття вказаних гуртожитків в комунальну власність та зобов'язання прийняти у комунальну власність територіальної громади м. Кіровограда будинок по вул. Варшавській № 89-а та № 89-б слід визнати такими, що ґрунтуються на матеріалах справи та вимогах закону.

Доводи касаційної скарги вказаних висновків не спростовують. Посилання у касаційній скарзі на те, що Кіровоградська міська рада не отримувала від позивача звернень з приводу прийняття до комунальної власності міста спірних гуртожитків спростовується встановленими судами попередніх інстанцій обставинами і на результати вирішення даного господарського спору не впливає.

Щодо вимог про передачу у комунальну власність житлового будинку № 89 по вул. Варшавській у м. Кіровограді, суд апеляційної інстанції правомірно погодився з висновком місцевого господарського суду, що оскільки позивачем не надано на вказаний будинок технічної та правовстановлюючої документації, позовні вимоги, в частині визнання неправомірною бездіяльності Кіровоградської міської ради по неприйняттю будинку № 89 та зобов'язання міської ради прийняти вказаний будинок у комунальну власність територіальної громади, не можна визнати достатньо обґрунтованими і задоволенню вони не підлягають.

Враховуючи, що, відповідно до ст. 19 Закону України "Про житлово-комунальні послуги", у сфері житлово-комунальних послуг відносини між учасниками здійснюються виключно на договірних засадах, суди попередніх інстанцій обґрунтовано визнали безпідставними і дійшли висновку про відмову у задоволенні позовних вимог про зобов'язання Кіровоградської міської ради забезпечити надання мешканцям гуртожитків по вул. Варшавській № 89-а та № 89-б і житлового будинку № 89 по вул. Варшавській у м. Кіровограді житлово-комунальних послуг.

Відповідно до ч. 1 ст. 11110 ГПК України підставами для скасування або зміни рішення місцевого чи апеляційного господарського суду або постанови апеляційного господарського суду є порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права, проте доводи касаційної скарги Кіровоградської міської ради висновків судів першої та апеляційної інстанцій не спростовують і не містять переконливих посилань на обставини, які б свідчили про наявність передбачених законом підстав для задоволення касаційної скарги.

Оскільки рішення господарського суду Кіровоградської області від 23 січня 2012 року та постанова Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 22 березня 2012 року прийняті з дотриманням норм матеріального та процесуального права, ґрунтуються на матеріалах та встановлених судами попередніх інстанцій обставинах справи, колегія суддів підстав для їх скасування не вбачає.

Керуючись ст.ст. 85, 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Кіровоградської міської ради залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 22 березня 2012 року та рішення господарського суду Кіровоградської області від 23 січня 2012 року у справі № 5013/2311/11 залишити без змін.

Головуючий А. Заріцька

Судді О. Білошкап

П. Міщенко