Ухвала суду № 25358211, 04.07.2012, Вінницький апеляційний адміністративний суд

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 2а/2470/871/11

Головуючий у 1-й інстанції: Спіжавка Г.Г.

Суддя-доповідач: Смілянець Е. С.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 липня 2012 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого-судді: Смілянця Е. С.

суддів: Сторчака В. Ю. Ватаманюка Р.В.

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу державної податкової служби України у Чернівецькій області на постанову Чернівецького окружного адміністративного суду від 05 березня 2012 року у справі за адміністративним позовом приватного акціонерного товариства "УкрСиббанк" до державної податкової служби України у Чернівецькій області, Першотравневого відділу державної виконавчої служби Чернівецького міського управління юстиції, УМВС у Чернівецькій області, третя особа - ОСОБА_2 про визнання дій протиправними, -

В С Т А Н О В И В :

У квітні 2011 року ПАТ "УкрСиббанк" звернувся до Чернівецького окружного адміністративного суду з позовом до Першотравневого ВДВС Чернівецького МУЮ, ДПА Чернівецької області, УМВС у Чернівецькій області про визнання неправомірними дій працівників Першотравневого ВДВС Чернівецького МУЮ по накладенню арешту на майно та скасування постанови державного виконавця Першотравневого ВДВС Чернівецького МУЮ про арешт майна та звільнення майна з-під арешту.

Позовні вимоги заявник мотивував тим, що державним виконавцем Першотравневого ВДВС Чернівецького МУЮ неправомірно накладено арешт на нежитлове приміщення, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, яке є предметом договору іпотеки №11809 від 09.10.2007 року, укладеного між ОСОБА_2 та акціонерним товариством "УкрСиббанк".

Чернівецький окружний адміністративний суд постановою від 05.03.2012 року вказаний позов задовольнив частково, зокрема скасовано постанову, винесену Державним виконавцем Першотравневого відділу державної виконавчої служби Чернівецького міського управління юстиції Радиш Г.Ю. про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження серіїї АА №304361 від 25.02.3011 року, звільнено майно - нежитлове приміщення загальною площею 34,1 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та належить ОСОБА_2 з під-арешту; зобов'язано Першотравневий ВДВС Чернівецького МУЮ здійснити всі дії для виключення з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна запис про реєстрацію обтяжень,належного ОСОБА_2, а саме №4 від 25.02.2011 року за №10876934, а також зобов'язано ДПА у Чернівецькій області здійснити всі дії для виключення з єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна запис про реєстрацію обтяжень, належного ОСОБА_2, а саме №2 від 18.08.2008 року за №7756620.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду першої інстанції, відповідачем - ДПС Чернівецької області подано апеляційну скаргу з підстав невідповідності висновків суду обставинам справи, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, у зв'язку з чим, апелянт просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою відмовити позивачу у задоволенні позову.

Зокрема, в обґрунтування апеляційних вимог скаржник наголошує, що юрисдикція адміністративних судів не поширюється на правовідносини, які підлягають розгляду в порядку кримінального та цивільного судочинства, водночас ПАТ "УкрСиббанк" не надано вмотивованих обґрунтувань заявлених вимог до відповідачів, які б підпадали під визначення справи адміністративної юрисдикції у відповідності до приписів ст.17 КАС України.

Крім того, скаржник зауважує, що зміст судового рішення та його резолютивна частина не містить обґрунтування щодо скасування чи недійсності постанови слідчого від 15.08.2008 року, тобто на думку апелянта, спірним судовим рішенням на ДПА у Чернівецькій області покладено обов'язок перевищити свої повноваження шляхом порушення норм Конституції України та Кримінально-процесуального законодавства щодо виконання вироку суду, який набрав законної сили.

У зв'язку з неприбуттям жодної з осіб, які беруть участь у справі в судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження, відповідно до пункту 2 частини 1 статті 197 КАС України.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін, виходячи з наступного.

Відповідно до статті 198 Кодексу адміністративного судочинства (далі-КАС) України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін.

Як досліджено з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, Першотравневим відділом державної виконавчої служби Чернівецького міського управління юстиції, у зв'язку із здійсненням виконавчого провадження по виконанню виконавчого листа №1-342 від 01.09.2010 року, виданого Шевченківським районним судом про конфіскацію майна ОСОБА_2 на користь держави постановою від 25.02.2011 року накладено арешт на майно боржника, а саме нежитлове приміщення за адресою: м.Чернівці, АДРЕСА_1.

Судом першої інстанції також встановлено, що вказана нерухомість, а саме нежитлове приміщення загальною площею 34,1 кв.м , яке знаходиться за адресою: м. Чернівці, АДРЕСА_1 перебуває в заставі ПАТ УкрСиббанк" на підставі договору іпотеки № 11809 від 9 жовтня 2007 року, який укладений між ОСОБА_2 (надалі - Іпотекодавець) та Акціонерним комерційним інноваційним банком "УкрСиббанк"(правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство "УкрСкббанк", надалі - Іпотекодержатель) і відповідно забезпечує виконання зобов'язань позичальника перед банком по Договору про надання споживчого кредиту № 11231494000 від 09.10.2007 року та Договору про надання споживчого кредиту № 11231503000 від 09.10.2007 року.

Даний об'єкт нерухомості є власністю Іпотекодавця на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого 09.10.2007 року приватним нотаріусом Хоменко М.О.

Згідно з витягом з Державного реєстру іпотек № 30919792 від 04.04.2011 року обтяження зареєстровано 09.10.2007 року.

Суд першої інстанції при ухваленні оскаржуваної постанови та частково задовольняючи позов, виходив з того, що накладання арешту на майно, що є предметом застави (іпотеки) в забезпечення грошових вимог банку, порушує майнові інтереси позивача, тобто позбавляє його права задовольнити свої вимоги за рахунок майна, що перебуває в забезпеченні банку, у випадках, передбачених кредитним договором та договором забезпечення (іпотеки) і позбавляє останнього можливості реалізувати предмет забезпечувального обтяження в позасудовому порядку, або здійснити заходи направленні на максимальне уникнення збитків банку через укладення угод по уступці права вимоги чи переведення боргу по кредиту ОСОБА_2

З такими висновками суду першої інстанції колегія суддів апеляційної інстанції погоджується, виходячи з наступного.

Згідно з частиною 6 статті 3 Закону України "Про іпотеку" у разі порушення боржником основного зобов'язання відповідно до іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити забезпечені нею вимоги за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими особами, права чи вимоги яких на передане в іпотеку нерухоме майно не зареєстровані у встановленому законом порядку або зареєстровані після державної реєстрації іпотеки.

Якщо пріоритет окремого права чи вимоги на передане в іпотеку нерухоме майно виникає відповідно до закону, таке право чи вимога має пріоритет над вимогою іпотекодержателя лише у разі його/її виникнення та реєстрації до моменту державної реєстрації іпотеки.

Статтею 575 "Окремі види застав" Цивільного кодексу України передбачено, що іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи.

Відповідно до статті 54 Закону України "Про виконавче провадження" стягнення на заставлене майно в порядку примусового виконання допускається за виконавчими документами для задоволення вимог стягувача-заставодержателя. Про звернення стягнення на заставлене майно для задоволення вимог стягувачів, які не є заставодержателями, державний виконавець повідомляє заставодержателя не пізніше наступного дня після накладення арешту па майно або годі, коли йому стало відомо, що арештоване майно боржника знаходиться у заставі, та роз'яснює заставодержателю право на звернення до суду з позовом про звільнення заставленого майна з-під арешту.

На підставі статті 1 Закону України "Про заставу", застава виникає в силу договору чи закону. В силу застави кредитор (заставодержатель) має право в разі невиконання боржником (заставодавцем) забезпеченого заставою зобов'язання одержати задоволення з вартості заставленого майна переважно перед іншими кредиторами.

Відповідно до статті 23 Закону України № 1255 обтяжувач (заявник по скарзі) має право в разі порушення боржником (Позичальником) забезпеченого обтяженням зобов'язання або договору, на підставі якого виникло забезпечувальне обтяження, одержати задоволення своєї вимоги за рахунок предмета обтяження. Статтею 26 Закону України № 1255 обтяжувач має право на власний розсуд обрати один із таких позасудових способів звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження.

Згідно з ч. 3. ст. 54 Закону України "Про виконавче провадження"для задоволення вимог стягувачів, які не є заставодержателями, стягнення на заставлене майно боржника може бути звернене у разі:

- виникнення права застави після винесення судом рішення про стягнення з боржника коштів;

- якщо вартість предмета застави перевищує розмір заборгованості боржника заставодержателю.

Таким чином, як вірно встановлено судом першої інстанції, законодавцем передбачено наявність певних умов при настанні яких можливо звернути стягнення на заставлене майно.

Як свідчать матеріали справи, договір іпотеки № 11809 укладений 09.10.2007 року, обтяження зареєстровано 09.10.2007 року, а рішення суду (вирок по кримінальній справі) датується 01.09.2010 року.

У даному випадку, колегія суддів зауважує, що ПАТ «Укрсіббанк» є іпотекодержателем цього майна та його пріоритетне право було своєчасно зареєстровано в Єдиному державному реєстрі заборон відчуження нерухомого майна, відтак право застави у банку виникло раніше, ніж судом винесено вирок щодо позичальника.

Крім того, суд апеляційної інстанції не бере до уваги посилання апелянта на те, що зміст судового рішення та його резолютивна частина не містить обґрунтування щодо скасування чи недійсності постанови слідчого від 15.08.2008 року, оскільки відповідно до ч.1 ст.195 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

У даному випадку, судова колегія зауважує, що судом не вирішується питання щодо наявності підстав для скасування чи недійсності постанови слідчого від 15.08.2008 року, оскільки предметом розгляду даної справи є безпосередньо право іпотекодержателя, тобто ПАТ «Укрсіббанк», користуватись майном, що перебуває в його забезпеченні, належність якого вже встановлена під час апеляційного розгляду та знайшла своє підтвердження у матеріалах справи.

Отже, наведені в апеляційній скарзі доводи не викликають сумнівів щодо правильності висновків суду першої інстанції та застосування норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до ч.1 ст.200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Зважаючи на те, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, апеляційну скаргу належить залишити без задоволення, а постанову суду - без змін.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу державної податкової служби України у Чернівецькій області залишити без задоволення, а постанову Чернівецького окружного адміністративного суду від 05 березня 2012 року - без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно ст. 212 КАС України.

Головуючий Смілянець Е. С.

Судді Сторчак В. Ю.

Ватаманюк Р.В.