Рішення № 25356997, 17.07.2012, Київський районний суд м. Харкова

Справа № 2018/3755/2012

н/п 2/2018/1655/2012

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 липня 2012 року Київський районний суд м. Харкова в складі:

головуючого -судді Сенаторова В.М.

при секретарі - Русановій Н.І.

представників - ОСОБА_1, ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до Публічного Акціонерного Товариства «Альфа -Банк»про визнання недійсними кредитних договорів, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_3 звернулася до суду з позовною заявою, у якій просила визнати недійсними кредитні договори № 490055501 від 18.01.2008 року та № 490086781 від 23.09.2008 року.

В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_4 вказала, що 11.01.2008 року між ОСОБА_3 та Публічним Акціонерним Товариством «Альфа-банк», був укладений кредитний договір № 490055501. Згідно цього договору позивач отримав від відповідача кредит у розмірі 59 784,16 доларів США під 13 % річних.

23.09.2008 року між ОСОБА_3 та Публічним Акціонерним Товариством «Альфа-банк», був укладений другий кредитний договір № 490086781. Згідно цього договору позивач отримав від відповідача кредит у розмірі 104 338,97 доларів США під 13 % річних. Відповідно до п. 2.4. Договору кредитні кошти отримані позичальником за цим договором використовуються за цільовим призначенням: для придбання автомобіля.

Позивач вважає укладені кредитні договори № 490055501 від 18.01.2008 року та договір № 490086781 від 23.09.2008 року нікчемними, виходячи з наступного.

Протягом дії кредитного договору, а саме до середини 2009 року позичальником сумлінно виконувались умови кредитного договору, протягом останніх років здійснювались сплати за кредитним договором але з деякими затримками. Однак, у зв'язку зі світовою фінансовою кризою, яку позивач розцінює як обставину непереборної сили, і яка негативно позначилась на його бізнесі, він проти своєї волі не зміг виконувати свої обов'язки за договором у повному обсязі.

Крім цього, на думку позивача, сума кредиту за кредитними договорами визначена у доларах США. Згідно ст. 533 ЦК України зобов'язання в Україні має бути виконане у гривнях. Якщо у зобов'язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом.

Таким чином, невиконання обов'язків за вказаними кредитними договорами виникло не з вини позичальника, а внаслідок надзвичайних, невідворотних зовнішніх обставин, які не залежать від волі боржника, а тому є підставою для звільнення його від відповідальності за порушення зобов'язання.

Крім того, на думку позивача, на момент укладання кредитного договору у відповідача була відсутня індивідуальна ліцензія, видана НБУ на використання іноземної валюти при здійсненні платежів за вказаними договорами.

Стаття 47 Закону України «Про банки і банківську діяльність»встановлює загальні вимоги до здійснення комерційними банками банківських операцій та передбачає для вчинення яких банківських операцій комерційним банкам слід отримати банківську ліцензію та письмовий дозвіл. Єдиним законним засобом платежу, який застосовується при проведенні розрахунків між резидентами на території України є гривня.

В судовому засіданні представник позивача за довіреністю ОСОБА_2 підтримала позовні вимоги.

В судовому засіданні представник відповідача ПАТ «Альфа -Банк»за довіреністю ОСОБА_1 проти позовних вимог заперечував, вказав, що згідно ст.1054 ЦК Кодексу України за кредитним договором Банк зобов'язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти за користування ним. Згідно з приписами ст.ст. 47 і 49 Закону України «Про банки і банківську діяльність»банківські установи мають право здійснювати кредитні операції, у тому числі розміщувати залучені кошти від свого імені, на власних умовах на власний ризик, на підставі банківської ліцензії. Стаття 2 Закону України «Про банки і банківську діяльність»визначає банківський кредит як будь-яке зобов'язання надати певну суму грошей, будь-яку гарантію, будь-яке зобов'язання придбати право вимоги боргу, будь-яке продовження строку погашення боргу, яке надано в обмін на зобов'язання боржника щодо повернення заборгованої суми, а також на зобов'язання на сплату процентів та інших зборів з такої суми. При цьому, відповідно до зазначеної статті Закону кошти - є гроші у національній або іноземній валюті чи їх еквіваленті. Законодавство України визначає правомочність банків на підставі відповідних ліцензій надавати кредити та бути суб'єктом кредитних зобов'язань. Спеціальне законодавство у сфері банківської діяльності не містить приписів, які б забороняли банкам надавати кредити в іноземній валюті.

Суд вислухав пояснення сторін, перевірив матеріали справи, приходить до наступного.

В судовому засіданні встановлено, що між ОСОБА_3 та ПАТ «Альфа -

Банк»були укладені кредитні договори № 490055501 від 18.01.2008 року та № 490086781 від 23.09.2008 року. За даними кредитними договорами позивачу було надано кошти у сумі 59784,16 доларів США та 104338, 97 доларів США. / а. с. 5 , 12 /

Згідно роз'яснень п.10. Постанови №5 Пленуму Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 березня 2012 року на підставі статті 99 Конституції України грошовою одиницею України є гривня. Вказана стаття

визначає правовий статус гривні, але не встановлює сферу її обігу, а статтею 192 ЦК передбачено, що іноземна валюта може використовуватися в Україні у випадках і в порядку, встановлених законом. Отже, банк як фінансова установа, отримавши у встановленому законом порядку (статті 19, 47 Закону України «Про банки і банківську діяльність») банківську та генеральну ліцензії на здійснення валютних операцій або письмовий дозвіл на здійснення операцій із валютними цінностями, який до переоформлення Національним банком України відповідних ліцензій на виконання вимог пункту 1 розділу Закону України від 15 лютого 2011 року № 3024-УІ «Про внесення змін до деяких законів України щодо регулювання діяльності банків»є генеральною ліцензією на здійснення валютних операцій, має право здійснювати операції з надання кредитів у іноземній валюті (пункт 2 статті 5 Декрету про валютне регулювання).

Щодо вимог підпункту «в»пункту 4 статті 5 цього Декрету, який передбачає наявність індивідуальної ліцензії Національного банку України на здійснення операцій щодо надання та одержання резидентами кредитів у іноземній валюті, якщо терміни і суми таких кредитів перевищують встановлені законодавством межі, то, оскільки на цей час законодавством України не встановлено термінів і сум кредитів у іноземній валюті як критеріїв їх віднесення до сфери дії режиму індивідуального ліцензування, ця норма не може застосовуватись судами.

З урахуванням наведеного, з тих підстав, що кредит був наданий у іноземній валюти, а тому необхідно визнати недійсним цей договір, на що посилається позивач, позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Крім цього, позовні вимоги не підлягають задоволенню і з тих підстав, що мало місце світова фінансова криза, на що посилається позивач.

При цьому суд виходить з наступного.

Кредитний договір може бути визнаний нікчемним на підставах передбаченого ЦК України.

Наявність світової кризи не може бути підставою для визнання договору нікчемним.

В таких випадках позивач повинен ставити питання про розірвання договору.

Згідно п.15 вищевказаного Пленуму ВССУ від 30.03.2012 року при вирішенні спорів щодо розірвання кредитного договору з посиланням, зокрема, на світову фінансову кризу чи інші суттєві обставини суд має враховувати положення частини статі 652 ЦК України і виходити з того, що закон пов'язує можливість розірвання договору безпосередньо не з наявністю істотної зміни обставин, а з наявністю одночасно чотирьох умов, визначених частиною другою цієї статі, при істотній зміні обставин.

В порядку ст. 61 ЦПК України стороною не надано доказів про наявність одночасно чотирьох умов, визначених законом, а тому і з цих підстав позовні вимоги не підлягають задоволенню.

В частині судових витрат суд виходить з положень Закону України «Про захист прав споживачів», яким споживачі звільнені від сплати судового збору.

З урахуванням вищевикладеного, на підставі ст.ст. 10, 11, 60, 61, 88, 209, 212-215 ЦПК України, ст.ст. 192, 533, 652, 1054 ЦК України, Законом України «Про захист прав споживачів», Законом України «Про банки і банківську діяльність» суд, -

В И Р І Ш И В :

У задоволенні позовної заяви ОСОБА_3 до Публічного Акціонерного Товариства «Альфа -Банк»про визнання недійсними кредитних договорів відмовити в повному обсязі.

Апеляційна скарга на рішення суду подається апеляційному суду Харківської області протягом десяти днів з дня проголошення через Київський районний суд м. Харкова. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Повний текст рішення виготовити до 21 липня 2012 року.

Суддя