Ухвала суду № 25352828, 11.07.2012, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 липня 2012 р.Справа № 2-а-3464/11/1470

Категорія:Головуючий в 1 інстанції:

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого Золотнікова О.С.,

суддів: Кравця О.О. та Осіпова Ю.В.,

при секретарі Руденко І.Ю.,

за участю представника позивача Толпєєва А.С. та представника відповідача Гладуна М.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі апеляційну скаргу виконуючого обов'язки начальника Державної податкової інспекції у Жовтневому районі Миколаївської області на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 21 грудня 2011 року по справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю агропромислового підприємства «Українські ковбаси»до Жовтневої міжрайонної Державної податкової інспекції Миколаївської області Державної податкової служби (раніше Державна податкова інспекція у Жовтневому районі Миколаївської області) про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

У квітні 2011 року ТОВ агропромислове підприємство «Українські ковбаси»звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі Миколаївської області про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення від 14 квітня 2011 року № 0000152301.

В обґрунтування позову зазначалось, що з 31 березня по 01 квітня 2011 року посадовими особами ДПІ у Жовтневому районі Миколаївської області проведено документальну невиїзну позапланову перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість під час відображення операцій з СПД «ОСОБА_1», ТОВ «Юнітех», ПП «Юг-Новий Век», ТОВ «Тран.Фін.Порт», ТОВ «Транс юг-НК», ПП «Транс авто-Миколаїв», ПП «Престиж сервіс», ТОВ «Метал груп-М», ТОВ «Зубарев і К», ТОВ «Золотий колос НК», ПСП «Володимирське», ТОВ «БаГор-Плюс», ТОВ «Агро-Метекс», ТОВ «Авто-Стар»за період з січня 2008 року по грудень 2010 року, за результатами якої складено акт від 05 квітня 2011 року за № 186/07-20895178. На підставі акта перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 14 квітня 2011 року № 0000152301, яким у зв'язку з порушенням п. 1.8 ст. 1, п. п. 7.2.8 п. 7.2, п. п. 7.4.1 та 7.4.5 п. 7.4, п. п. 7.7.1 та 7.7.10 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на суму 781381 грн. 02 коп.. Висновки акта перевірки щодо порушення позивачем положень Закону України «Про податок на додану вартість»не ґрунтуються на чинному законодавстві, а тому прийняте на підставі акта перевірки податкове повідомлення-рішення підлягає скасуванню.

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 21 грудня 2011 року позовні вимоги ТОВ агропромислове підприємство «Українські ковбаси»задоволено. Визнано нечинним та скасовано податкове повідомлення-рішення № 0000152301 від 14 квітня 2011 року в повному обсязі.

Не погоджуючись з постановленим по справі судовим рішенням, виконуючий обов'язки начальника ДПІ у Жовтневому районі Миколаївської області в апеляційній скарзі зазначає, що висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, і, крім того, судом порушено норми матеріального та процесуального права. Так, судом не прийнято до уваги вимоги п. п. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»щодо виникнення права на відшкодування ПДВ лише при фактичній надмірній сплаті платником податку у звітному періоді відповідних сум до бюджету. Судом, серед іншого, не встановлено за якими саме господарськими операціями було сформовано спірний податковий кредит, та не надано будь-якої правової оцінки таким операціям, враховуючи їх специфіку, характер угод, не з'ясовано правомірність та реальність угод та факт їх виконання. У зв'язку з викладеним в апеляційній скарзі ставиться питання про скасування постановленого по справі судового рішення з винесенням нової постанови про відмову у задоволенні позовних вимог.

В запереченнях на апеляційну скаргу генеральний директор ТОВ АП «Українські ковбаси» просить залишити постанову суду першої інстанції без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, виступи представника відповідача в підтримку апеляційної скарги, а також представника позивача про залишення оскарженого судового рішення без змін, розглянувши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про відсутність підстав для її задоволення.

Судом встановлено, що 31 березня -01 квітня 2011 року посадовими особами ДПІ у Жовтневому районі Миколаївської області проведено документальну невиїзну позапланову перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість під час відображення операцій з СПД «ОСОБА_1», ТОВ «Юнітех», ПП «Юг-Новий Век», ТОВ «Тран.Фін.Порт», ТОВ «Транс юг-НК», ПП «Транс авто-Миколаїв», ПП «Престиж сервіс», ТОВ «Метал груп-М», ТОВ «Зубарев і К», ТОВ «Золотий колос НК», ПСП «Володимирське», ТОВ «БаГор-Плюс», ТОВ «Агро-Метекс», ТОВ «Авто-Стар»за період з січня 2008 року по грудень 2010 року.

За результатами перевірки складено акт від 05 квітня 2011 року за № 186/07-20895178, в якому зазначено про порушення позивачем п. 1.8 ст. 1, п. п. 7.2.1, 7.2.8 п. 7.2, п. п. 7.4.1 та 7.4.5 п. 7.4, п. п. 7.5.1 п. 7.5, п. п. 7.7.1 та 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», що призвело до завищення заявленої суми бюджетного відшкодування за грудень 2009 року на суму 233984 грн. 72 коп., за січень 2010 року на суму 20679 грн. 30 коп., а також за липень 2010 року на суму 526717 грн..

На підставі акта перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 14 квітня 2011 року за № 0000152301, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на суму 781381 грн. 02 коп..

Вирішуючи справу, суд першої інстанції обґрунтовано виходив з того, що невиконання контрагентами зобов'язань зі сплати ПДВ до бюджету тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цих осіб і не є підставою для позбавлення платника податку права на формування податкового кредиту за господарськими операціями у разі, якщо останній виконав усі передбачені законодавством умови щодо формування такого кредиту та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Так, відповідно до п 1.7 ст. 1 Закону України «Про податок на додану вартість», чинного на час виникнення спірних правовідносин, податковий кредит -сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Згідно з п. п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 названого Закону (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 6.1 ст. 6 та ст. 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Нормами п. п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 названого Закону (у вказаній вище редакції) передбачено, що не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями, а при імпорті робіт (послуг) -актом прийняття робіт (послуг) чи банківським документом, який засвідчує перерахування коштів в оплату вартості таких робіт (послуг).

Підпунктом 7.5.1 пункту 7.5 ст. 7 Закону встановлено, що датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Як встановлено матеріалами справи, податковий кредит протягом перевіреного податковим органом періоду позивач формував на підставі податкових накладних, виданих його контрагентами - СПД «ОСОБА_1», ТОВ «НВП Юнітех», ПП «Юг-Новий Век», ТОВ «Тран.Фін.Порт», ТОВ «Транс юг-НК», ПП «Трансавто-Миколаїв», ПП «Престиж сервіс», ТОВ «Зубарев і К», ТОВ «Металгруп-М», ТОВ «Золотий колос НК», ПСП «Володимирське», ТОВ «Агро-Метекс», ТОВ «БаГор-Плюс» та ТОВ «Авто-Стар».

Відповідно до п. п. 7.2.1 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»(в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, що має містити зазначені окремими рядками: а) порядковий номер податкової накладної; б) дату виписування податкової накладної; в) назву юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця): д) місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; є) опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм); є) повну назву отримувача; ж) ціну продажу без врахування податку; з) ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні; и) загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

Згідно з п. п. 7.2.3 п. 7.2 ст. 7 названого Закону податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надається покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом. Податкова накладна виписується на кожну повну або часткову поставку товарів (робіт, послуг).

На підставі п. п. 7.2.4 п. 7.2 ст. 7 Закону право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону.

Крім того, пунктом 2 Порядку заповнення податкових накладних, затвердженого наказом ДПА України від 30 травня 1997 року № 165 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 23 червня 1997 року за № 233/2037), чинного на час виникнення спірних правовідносин, передбачено, що податкову накладну складає особа, яка зареєстрована як платник податку в податковому органі і якій присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість.

Згідно п. 5 Порядку податкова накладна вважається недійсною у разі її заповнення іншою особою, ніж вказаною у пункті 2 даного Порядку, тобто якщо податкову накладну видано особою, яка не зареєстрована як платник податку в податковому органі і якій не присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість.

Підпунктом 6.2 Порядку визначено, що податкова накладна дає право покупцю, зареєстрованому як платник податку, на включення до податкового кредиту витрат по сплаті податку на додану вартість.

Як встановлено матеріалами справи, всі розрахунки позивача підтвердженні податковими накладними, оформленими у відповідності до вимог п. п. 7.2.1 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»та складеними в порядку, передбаченому наказом Державної податкової адміністрації України від 30 травня 1997 року № 165 «Про затвердження форми податкової накладної та порядку її заповнення»(зареєстровано в Міністерстві юстиції України 23 червня 1997 року за № 233/2037).

Податкові накладні складено особами, які на момент їх оформлення зареєстровані як платник податку в податковому органі і яким присвоєно індивідуальний податковий номер платників податку на додану вартість.

При цьому у податкового органу відсутні претензії безпосередньо до ТОВ АП «Українські ковбаси». У контролюючого органу існують претензії до постачальників позивача СПД «ОСОБА_1», ТОВ «НВП Юнітех», ПП «Юг-Новий Век», ТОВ «Тран.Фін.Порт», ТОВ «Транс юг-НК», ПП «Трансавто-Миколаїв», ПП «Престиж сервіс», ТОВ «Зубарев і К», ТОВ «Металгруп-М», ТОВ «Золотий колос НК», ПСП «Володимирське», ТОВ «Агро-Метекс», ТОВ «БаГор-Плюс»та ТОВ «Авто-Стар».

Представник відповідача в судовому засіданні суду апеляційної інстанції підтвердив відсутність у податкового органу будь-яких сумнівів стосовно реальності спірних господарських операцій та використання їх результатів у господарській діяльності позивача.

Будь-які докази, що підтверджують обізнаність позивача про можливість порушення податкового законодавства СПД «ОСОБА_1», ТОВ «НВП Юнітех», ПП «Юг-Новий Век», ТОВ «Тран.Фін.Порт», ТОВ «Транс юг-НК», ПП «Трансавто-Миколаїв», ПП «Престиж сервіс», ТОВ «Зубарев і К», ТОВ «Металгруп-М», ТОВ «Золотий колос НК», ПСП «Володимирське», ТОВ «Агро-Метекс», ТОВ «БаГор-Плюс»та ТОВ «Авто-Стар»у податкового органу також відсутні.

Із врахуванням викладеного, суд апеляційної інстанції знаходить обґрунтованими висновки суду першої інстанції, що позивачем було додержано встановлений чинним законодавством порядок формування податкового кредиту за спірними господарськими операціями. При цьому невиконання контрагентами свого зобов'язання по сплаті податку до бюджету є підставою для відповідальності та тягне негативні наслідки саме щодо цих осіб. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на формування податкового кредиту у разі, якщо останній виконав весь перелік умов щодо його формування та має належні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Враховуючи, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, суд апеляційної інстанції, відповідно до ст. 200 КАС України, залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову окружного адміністративного суду -без змін.

Керуючись ст. ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, апеляційний суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу виконуючого обов'язки начальника Державної податкової інспекції у Жовтневому районі Миколаївської області залишити без задоволення, а постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 21 грудня 2011 року -без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили судовим рішенням апеляційного суду.

Повний текст ухвали складено 16 липня 2012 року.

Головуючий:

Судді