Постанова № 25349174, 18.07.2012, Рівненський апеляційний господарський суд

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 липня 2012 року Справа № 21/5007/16/12

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Юрчук М.І., суддя Філіпова Т.Л. , суддя Василишин А.Р.

при секретарі Левчук І.О.

за участю представників сторін:

позивача: представник ОСОБА_9., директор ПП "Анастасія" Вербовський В.В.

відповідача: представник не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу відповідача Фізичної особи-підприємця ОСОБА_8 на рішення господарського суду Житомирської області від 11.05.12р. у справі № 21/5007/16/12 (суддя Вельмакіна Т.М.)

за позовом Приватного підприємства "Анастасія"

до відповідача Фізичної особи-підприємця ОСОБА_8

про стягнення 91972,92 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Житомирської області у справі №21/5007/16/12 від 11.05.12р. позовні вимоги задоволено повністю.

Рішення місцевого господарського суду мотивоване тим, що згідно п.3.2 договору купівлі-продажу термін оплати за поставлений товар становить не більше тридцяти банківських днів з дня одержання рахунку або товару, згідно накладних. Однак, з наданих до справи платіжних доручень та банківських виписок вбачається, що відповідач свої зобов'язання по оплаті виконав частково на суму 32104,79грн., що не заперечується останнім. Таким чином, на час розгляду справи в суді, заборгованість відповідача перед позивачем склала 91972,92 грн., що також підтверджується довідкою позивача та підписаним сторонами актом звірки взаємних розрахунків станом на 02.04.2012р.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням суду першої інстанції, Фізична особа-підприємць ОСОБА_8 звернулася до Рівненського апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції від 11.05.12р. у справі 21/5007/16/12 та прийняти нове рішення, яким мирову угоду сторін, яка викладена у редакції від 17.04.2012р. затвердити, а провадження у справі припинити.

Апеляційна скарга мотивована тим, що рішення прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, а тому підлягає скасуванню. Крім того, апелянт, як на підставу скасування рішення суду першої інстанції, посилається на те, що на розгляд та затвердження суду подавалася двічі мирова угода, яка судом першої інстанції ні в першому, а ні в другому випадку задоволена не була з мотивів, що у мировій угоді зазначено майно фізичної особи ОСОБА_8., яке, на думку місцевого суду, не може бути предметом розрахунків за фізичну особу підприємця ОСОБА_8., а відтак не стосується предмету спору.

Вказану позицію місцевого господарського суду, апелянт вважає безпідставною і такою, що порушує волю сторін за мировою угодою, оскільки: по-перше: судом першої інстанції не надавалося будь-якої правової оцінки мировим угодам сторін; по-друге: суд безпідставно прийшов до висновку, що мирова угода сторін від 17.04.2012р., не стосується предмету спору; по-третє: судом першої інстанції не взято до уваги, що мирова угода сторін від 17.04.2012. не вирішуватиме питання права і обов'язки сторін, які можуть виникнути в майбутньому, а також стосуватися прав і обов'язків інших юридичних чи фізичних осіб, які не беруть участі у справі; по-четверте: судом не взято до уваги, що мирова угода від 17.04.2012р., прийнятна позивачу, за якою останній також погодився на припинення провадження у справі.

Представником позивача подано відзив на апеляційну скаргу, відповідно до якого він погоджується із доводами апеляційної скарги апелянта та просить суд рішення господарського суду Житомирської області від 11.05.12р. скасувати, затвердити мирову угоду від 17.04.12р. та припинити провадження у справі.

Додатково представники позивача зазначили, що учасники даного спору на стадії розгляду позову дійшли згоди щодо укладення мирової угоди, оскільки саме відповідачем було запропоновано такий компроміс у зв'язку із відсутністю коштів.

Перша мирова угода господарському суду Житомирської області була надана 03.04.12р., яка ухвалою місцевого суду була відхилена з мотивів її невідповідності вимогам чинного законодавства та можливого виникнення нового спору у майбутньому. Друга мирова угода (від 17.04.12р.) відхилена з тих же мотивів. При цьому мотивувальна частина ухвали суду від 17.04.12р. складається із одного речення із посиланням на попередню мирову угоду та ухвалу суду від 03.04.12р., що свідчить про порушення судом першої інстанції норм процесуального закону.

Рівненський апеляційний господарський суд, заслухавши пояснення представників позивача у судовому засіданні, розглянувши доводи апеляційної скарги, заперечення на апеляційну скаргу, дослідивши наявні матеріали справи, перевіривши повноту встановлення обставин справи та їх юридичну оцінку, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає, що рішення господарського суду Житомирської області від 11.05.12р. у даній справі слід скасувати та прийняти нове рішення, яким затвердити мирову угоду та провадження у справі припинити, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, 01.08.2010р. між приватним підприємством "Анастасія" та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_8 був укладений договір купівлі-продажу №29-01/10, за умовами якого продавець зобов'язався відпустити, а покупець прийняти товар в термін, зазначений в Договорі, або в рахунку-фактурі, накладній, яка є невід'ємною частиною цього договору (далі по тексту постанови - Договір у відповідних відмінках (а.с.7)).

Матеріалами справи обґрунтовується, що позивачем умови вищевказаного Договору виконані належним чином, шляхом поставки відповідачу обумовленого товару, однак останній свої зобов'язання щодо оплати товару у строки, що передбачені Договором, виконав частково, заборгувавши 91972,92 грн., що було в подальшому підтверджено підписаним сторонами Актом звірки взаємних розрахунків станом на 02.04.2012р. (а.с.35).

До початку судового (02.04.12р.) засідання відповідачем подано відзив на позов, у якому поряд із визнанням наявної заборгованості вона повідомляє про намір укласти мирову угоду, текст якої буде наданий у судовому засіданні 03.04.12р.

За результатами розгляду мирової угоди у судовому засіданні судом було відмовлено у її затвердженні (ухвала від 03.04.12р., а.с.42-43) із мотивів її невідповідності вимогам чинного законодавства, можливого виникнення нового спору та вирішення питання про права та обов'язки, які виникнуть у майбутньому.

До такого висновку місцевий суд прийшов, проаналізувавши мирову угоду, у якій вбачається домовленість сторін, згідно якої фізична особа - підприємець ОСОБА_8 зобов'язується погасити перед приватним підприємством "Анастасія" залишок заборгованості за отриманий товар в сумі 91972,92 грн. та судовий збір у даній справі за рахунок свого (власного) майна.

Пунктом 3 мирової угоди сторони визначили майно, яке після затвердження мирової угоди господарським судом мало перейти на праві власності приватному підприємству "Анастасія": автомобіль марки (модель) DAIMLER-BENZ 612 D-KA, фургон - С, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_2, реєстраційний номер НОМЕР_3.

Оскільки зверненню позивача до суду передувала несплата відповідачем заборгованості, яка виникла у зв'язку з неналежним виконанням останнім умов Договору, стягнення якої саме в грошовому виразі є предметом позову, то закріплення в мировій угоді умов, згідно яких погашення боргу відбувається за рахунок передачі майна боржника, на думку суду першої інстанції, суперечить приписам чинного законодавства, оскільки умови мирової угоди не можуть виходити за межі предмета спору.

При цьому обґрунтуванні суд першої інстанції послався на п.3.19 Постанови Пленуму ВГСУ "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" №18 від 26.12.2011р.

Повторно (а.с.46) сторони подали мирову угоду в судове засідання 17.04.12р.

І ця мирова угода (від 17.04.12р.) відхилена ухвалою суду від 17.04.12р. (а.с.59) з мотивів її невідповідності вимогам чинного законодавства з тих же підстав, які викладені в ухвалі від 03.04.12р.

Приходячи до такого висновку, місцевий господарський суд встановив, що "зміст Мирової угоди від 17.04.2012р. аналогічний змісту Мирової угоди від 03.04.2012р., поданої у попередньому судовому засіданні - 03.04.2012р. та в затвердженні якої судом було відмовлено".

Як наслідок у подальшому позов позивача було задоволено у повному обсязі.

Суд апеляційної інстанції, користуючись правом, наданим йому статтею ГПК України, вважає, що висновок суду першої інстанції як щодо аналогічності мирових угод від 03.04.12р. та від 17.04.12р. так і щодо невідповідності їх вимогам чинного законодавства та наявності обставин, що можуть порушити право третіх осіб у майбутньому є помилковим, з огляду на наступне.

Нормами статті 78 ГПК України надано право сторонам спору укласти мирову угоду, умови якої викласти в адресованій господарському суду письмовій заяві, що долучається до справи. Така заява підписується обома сторонами.

Відтак мирова угода - це договір, який укладається сторонами з метою припинення спору, на умовах, погоджених сторонами. Умови мирової угоди не призводять до вирішення спору по суті. Досягнувши угоди між собою, оформивши її у письмовій формі, сторони не вирішують спору, не здійснюють правосуддя, а припиняють спір. Тобто, відмовившись від судового захисту, сторони ліквідують наявний правовий конфлікт через самостійне (без державного втручання) врегулювання розбіжностей на погоджених умовах.

Мирова угода може стосуватися лише прав і обов'язків сторін щодо предмету позову тобто умови мирової угоди не можуть поширюватися на осіб, які не є сторонами спору. Умови мирової угоди не можуть стосуватися вимог, що не заявлялися в позовній заяві.

У даному випадку і позивач і відповідач досягнули між собою угоди щодо припинення спору та звернулися письмово про це до суду 03.04.12р.

Місцевий господарський суд, порахувавши, що фізична особа - підприємець ОСОБА_8. шляхом передачі майна - автомобіля марки (моделі) DAIMLER-BENZ 612 D-KA, фургон - С, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_2, реєстраційний номер НОМЕР_3 - здійснює погашення залишку заборгованості за товар у сумі 91972,92грн. за рахунок СВОГО (ВЛАСНОГО) МАЙНА.

Матеріалами справи такий висновок спростовується наданою копією нотаріально засвідченої заяви від 17.03.12р. громадянина ОСОБА_7 (а.с.40), у якій останній дає згоду ОСОБА_8 розпорядження (продаж, обмін, тощо), придбаного ними, під час перебування в зареєстрованому шлюбі, автомобіля марки (модель) DAIMLER-BENZ 612 D-KA, фургон - С, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_2, реєстраційний номер НОМЕР_3, на умовах за її власним розсудом.

Відтак автомобіль марки DAIMLER-BENZ 612 D-KA, фургон - С, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_2, реєстраційний номер НОМЕР_3 є не приватною власністю ОСОБА_8., а належав їй на праві спільної сумісної власності разом із ОСОБА_7 і до моменту відчуження та перереєстрації в органах ДАІ таким і залишається.

Надавши відповідну згоду на розпорядження майном ОСОБА_7 не може вважатися особою, права та обов'язки якого можуть бути порушені прийнятим рішенням.

Будь-яких інших осіб, права та обов'язки яких може бути порушено, в ухвалі від 03.04.12р. суд не зазначає.

В ухвалі від 03.04.12р. суд першої інстанції зазначив, що мирова угода не відповідає вимогам чинного законодавства. При цьому яку конкретну норму матеріального чи процесуального права мирова угода порушує, в ухвалі не зазначається.

Суд першої інстанції в мотивувальній частині ухвали від 03.04.12р. зазначив, що закріплення в Мировій угоді умов, згідно яких погашення боргу відбувається за рахунок передачі майна боржника, на думку суду, суперечить приписам чинного законодавства, оскільки умови мирової угоди не можуть виходити за межі предмета спору.

Виходом за межі предмета спору місцевий суд вважає передачу майна в рахунок погашення заборгованості за отримані товари не у грошовому виразі.

Після звернення сторін із заявою про затвердження мирової угоди та подання такої угоди суду 17.04.12р., останній, як зазначалося вище в даній постанові, відмовив у її затвердженні з підстав аналогічності та з тих мотивів, які наведені в ухвалі суду від 03.04.12р.

Однак Мирова угода від 03.04.12р. та Мирова угода від 17.04.12р. - це зовсім різні угоди, які укладені сторонами в процесі розгляду господарського спору.

Мирова угода від 17.04.12р. відрізняється від Мирової угоди від 03.04.12р. не лише візуальним оформленням тексту, а й правовим змістом, чому не було надано оцінки в ухвалі суду від 17.04.12р.

Узагальнивши одним реченням мотивувальну частину, суд першої інстанції відмовляє у затвердженні мирової угоди, чим фактично порушив вимоги статті 86 ГПК України, відповідно до якої ухвала господарського суду має містити мотиви її винесення з посиланням на законодавство.

Розглянувши у даному випадку позов позивача по суті, суд першої інстанції фактично проігнорував волевиявлення сторін, яке було відображене в тексті мирової угоди від 17.04.12р., не надавши їй детальної правової оцінки, що на думку колегії суддів Рівненського апеляційного господарського суду призвело до невідповідності висновків, викладених в оспорюваному рішенні обставинам справи.

З огляду на зазначені правові положення та встановлені обставини справи апеляційний господарський суд приходить до висновку, що доводи, викладені відповідачем в апеляційній скарзі, є обґрунтованими, знайшли своє підтвердження зібраними по справі доказами.

Враховуючи наведене, апеляційний господарський суд вважає, що рішення господарського суду першої інстанції прийняте без врахування всіх обставин справи, а відтак підлягає скасуванню із прийняттям нового рішення, яким мирову угоду від 17.04.12р., укладену між приватним підприємством "Анастасія" та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_8 слід затвердити на умовах викладених в мировій угоді з урахуванням особливостей: мирова угода, затверджена постановою Рівненського апеляційного господарського суду, а не ухвалою господарського суду Житомирської області.

Витрати за подання апеляційної скарги слід покласти на позивача - приватне підприємство "Анастасія". Видачу наказу слід доручити господарському суду Житомирської області.

Керуючись ст. ст. 33, 34, 43, 49, 80, 99, 101, 103 - 105 ГПК України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_8 задовольнити.

Рішення господарського суду Житомирської області від 11.05.12 р. у справі №21/5007/16/12 скасувати.

Прийняти нове рішення.

Мирову угоду від 17.04.12 р., укладену між приватним підприємством "Анастасія" та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_8 затвердити на умовах викладених в мировій угоді, а саме:

"МИРОВА УГОДА

про врегулювання спору у справі № 21/5007/16/12

17 квітня 2012 року м. Житомир

Приватне підприємство «Анастасія»(юридична адреса: вулиця Молодіжна, будинок № 30-а, село Троковичі, Черняхівського району, Житомирської області, поштовий індекс - 12345, код ЄДРПОУ- 25309846), в oco6i директора Вербовського Віктора Володимировича, який діє на підставі Статуту, яке бере участь у справі як Позивач (надалі iмeнyєтьcя - «Позивач»), та

Фізична особа-підприємець ОСОБА_8 (юридична адреса: АДРЕСА_1, ідентифікаційний код - НОМЕР_1), яка діє на підставі свідоцтва про державну реєстрацію cepii НОМЕР_4 від 26.04.06р., виданого Житомирською районною державною адміністрацією Житомирської області та яка бере участь у справі як Відповідач (надалі іменується - «Відповідач»), що діє на підставі власного волевиявлення та чинного законодавства України,

виходячи з положень статті 78 Господарського процесуального кодексу України уклали Мирову угоду про врегулювання спору (надалі іменується «Мирова угода») у справі №21/5007/16/12 яка розглядається господарським судом Житомирської області про наступне:

1. 3MICT ПРАВОВІДНОСИН

1.1. Між Позивачем та Відповідачем укладено договір купівлі-продажу № 29-01/10 від 01.08.2010р., згідно якого Позивачем відпущено, а Відповідачем отримано товар на суму 124' 113,71 грн., строк оплати якого за п.3.2. договору становить не більше тридцяти банківських днів з дня його одержання.

2. ВИКОНАННЯ ЗОБОВ'ЯЗАНЬ

2.1. Позивач, як Продавець згідно договору купівлі-продажу № 29-01/10 від 01.08.2010р. передав згідно видаткових накладних - 1). № РН-0001820 від 29.04.2011р., 2) № РН-0001848 від 11.05.2011р., 3). № РН-0001871 від 17.05.2011р., 4). № РН-0001881 від 18.05.2011р., 5). № РН-0001899 від 20.05.2011р., 6). № РН-0001904 від 24.05.2011р., 7). № РН-0001925 від 26.05.2011р., 8). № РН-0001927 від 27.05.2011р., 9). № РН-0001941 від 31.05.2011р., 10). №РН-0002003 від 15.06.2011р., 11). № РН-0002034 від 21.06.2011р., 12). № РН-0002048 від 23.06.2011р., 13). № РН-0002160 від 29.07.2011р., а Відповідач, як Покупець по зазначеному договору отримав товар на суму 124`113,71 грн. (сто двадцять чотири тиcячi сто тринадцять гривень 71 копійки).

3. БОРГ

3.1. Між Позивачем та Відповідачем даною Мировою угодою зафіксовано:

1. Відповідач, як Покупець згідно договору купівлі-продажу № 29-01/10 від 01.08.2010р., згідно банківських виписок 1). від 25.10.11р. на 2`140,79 грн., 2). від 27.10.11р. на 10`000 грн., 3). від 03.11.11р. на 20'000 грн., оплатив частково товар на

суму 32`140,79 грн. (тридцять дві тисячі сто сорок гривень 79 копійки).

2. Сума залишку основного боргу Відповідача становить 91`972,92 грн. (дев'яносто одна тисяча дев'ятсот сімдесят дві гривні 92 копійки).

4. ПОГАШЕННЯ БОРГУ

4.1. Відповідач, як Покупець, за згодою Позивача, як Продавця, погашає свій борг перед Позивачем, шляхом передачі права власності на рухоме майно, а саме: автомобіль марки (модель) DAIMLER-BENZ 612 D-KA, фургон - С, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_2, реєстраційний номер НОМЕР_3, у якості відступного на підставі та в порядку, що передбачені статтею 600 Цивільного кодексу України.

Право власності Відповідача на зазначене рухоме майно (автомобіль) підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_5, виданого Житомирським ОРЕВ УДАІ УМВС України в Житомирській області.

4.2. Автомобіль нікому іншому не відчужений, в cnopi та під заставою, в тому числі податковою, не перебуває, правами третіх oci6 як в Україні, так i за її межами не обтяжений, не внесений до статутного капіталу господарських товариств, прихованих недоліків не має.

4.3. Позивач і Відповідач погоджують передачу рухомого майна, вказаного в п. 4.1. за сумою боргу Відповідача - 91'972,92 грн. (дев'яносто одна тисяча дев'ятсот сімдесят дві гривні 92 копійки) та судового збору по цій справі (№ 21/5007/16/12) в cyмі 1`840 грн., який підлягає відшкодуванню Відповідачем.

4.4. Відповідач протягом 10 (десяти) календарних днів з моменту затвердження судом Мирової угоди, зобов'язується вчинити вci необхідні дії щодо передачі рухомого майна, а саме: автомобіля марки (модель) DAIMLER-BENZ 612 D-KA, фургон - С, номер шaci (кузова, рами) НОМЕР_2, реєстраційний номер НОМЕР_3, зокрема провести передачу цього рухомого майна по акту приймання-передавання.

5. ПРИПИНЕННЯ ЗОБОВ`ЯЗАНЬ

5.1. Зобов`язання Відповідача, яке виникло по виконанню договору купівлі-продажу № 29-01/10 від 01.08.2010р., укладеного між приватним підприємством "Анастасія" та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_8 припиняється виконанням, проведеним належним чином, після виконання Відповідачем зобов'язань, передбачених п.4.1 та п.4.3 цієї Мирової угоди та реєстрації за Позивачем права власності на вказане рухоме майно.

6. ІНШІ УМОВИ

6.1. Цією Мировою угодою сторони господарської справи № 21/500716/12, яка розглядається господарським судом Житомирської області дійшли згоди щодо розподілу судових витрат та погодили, що витрати по справі судового збору покладаються на Відповідача та підлягають відшкодуванню таким.

6.2. Сторони погоджуються, що відповідно до умов цієї Мирової угоди вони дійшли згоди щодо повного та остаточного врегулювання будь-яких претензій, не мають і не матимуть ніяких iнших вимог, включно вимог про відшкодування збитків, тощо.

6.3. Сторони визнають, що з врахуванням положень цієї Мирової угоди та норм, договорів i документів, на які є в ній посилання, визначені вci cyттєві умови та існують підстави для визначення зобов'язань сторін.

6.4. Сторони мають належне уявлення про сутність цієї Мирової угоди i всіх її елементів. Не icнyє ніяких факторів, які могли б вплинути на їх уявлення про мету цієї Мирової угоди.

6.5. Сторони підтверджують, що вищевикладені умови відповідають їх волевиявленню i породжують настання бажаних наслідків, які відповідають їх дійсним інтересам.

6.6. Дана Мирова угода є укладеною з моменту її підписання сторонами, передається на затвердження до господарського суду Житомирської області для прийняття ним рішення у справі № 21/5007/16/12 i набуває чинності після такого затвердження.

6.7. Мирова угода, затверджена ухвалою господарського суду Житомирської області та акт приймання-передавання рухомого майна є підставою для реєстрації права власності на зазначене в п.4.1 цієї Мирової угоди рухоме майно за Позивачем.

6.8. Дана мирова угода складена в трьох оригінальних примірниках, по одному для кожної із Cторін i для господарського суду Житомирської області.

7. РЕКВІ3ИТИ

приватне підприємство «Анастасія», вул. Молодіжна,30-а, с.Троковичі, Черняхівського р-ну., Житомирської обл., пош/інд.-12345, код ЄДРПОУ-25309846, Директор _(підпис)__ Вербовський В.В. м.п. фізична особа-підприємець ОСОБА_8. АДРЕСА_2, ід.код -НОМЕР_1) __(підпис)__ Матвійчук I.C. м.п."

Провадження у справі припинити.

Стягнути з приватного підприємства "Анастасія" (12345, Житомирська область, Черняхівський район, с. Троковичі, вул. Молодіжна,30а, розрахунковий рахунок №26007962482285 в філії ПАТ «ПУМБ»в м. Києві, МФО 322755, код ЄДРПОУ 25309846) на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_8 (10014, АДРЕСА_2, ідентифікаційний код НОМЕР_1) витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги у розмірі 919,80 грн.

Видачу наказу доручити господарському суду Житомирської області.

Справу №21/5007/16/12 повернути господарському суду Житомирської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.

Головуючий суддя Юрчук М.І.

Суддя Філіпова Т.Л.

Суддя Василишин А.Р.