донецький апеляційний господарський суд
Постанова
Іменем України
18.07.2012 р. справа №5009/1480/12
Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: суддівСкакуна О.А., Колядко Т.М., Принцевської Н.М.за участю представників сторін: від позивача:не з'явився,від відповідача:не з'явився, розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Аптека-Магнолія" м. Запоріжжяна рішення господарського судуЗапорізької областівід18.05.2012р.по справі№5009/1480/12 (суддя Алейникова Т.Г.)за позовомфізичної особи-підприємця ОСОБА_1 м.Запоріжжядо товариства з обмеженою відповідальністю "Аптека-Магнолія" м. Запоріжжяпростягнення 62945,14 грн. (згідно остаточних вимог)
У квітні 2012р. фізична особа-підприємець ОСОБА_1 м.Запоріжжя (далі - ФОП ОСОБА_1.) звернулася до суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Аптека-Магнолія" м. Запоріжжя (далі -ТОВ "Аптека-Магнолія") про стягнення 58 330,25 грн., з яких: 57 425 грн. 87 коп. основного боргу; 638 грн. 13 коп. пені; 137 грн. 60 коп. інфляції; 128 грн. 65 коп. - 3% річних за користування чужими грошима.
16.05.2012р. позивач звернувся до суду з заявою про збільшення розміру позовних вимог, в якій він просив стягнути з відповідача: 78 451, 92 грн. основного боргу, 1295, 50 грн. пені, 137, 60 грн. інфляційних витрат та 260,12 грн. 3 % річних за користування чужими грошима (а.с.75).
18.05.2012р. позивач звернувся до суду з заявою про зменшення позовних вимог, в якій просив стягнути з відповідача заборгованість з орендної плати в розмірі 62 945,14 грн., зазначивши про те, що сума штрафних санкцій погашена за рахунок гарантійного платежу (а.с.90).
Господарський суд Запорізької області своїм рішенням від 18.05.2012р. у справі №5009/1480/12 задовольнив остаточні позовні вимоги ФОП ОСОБА_1. та стягнув з відповідача на користь позивача 62 945,14 грн. заборгованості з орендної плати.
В апеляційній скарзі відповідач, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення господарського суду Запорізької області від 18.05.2012р. та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити.
Апелянт наголошує на тому, що оскільки він не отримував рахунки на оплату орендної плати за спірний період, у нього не виник обов'язок їх сплатити, у зв'язку з чим відсутні підстави для задоволення позовних вимог.
В апеляційній скарзі наведені і інші доводи, які, на думку відповідача, є підставою для скасування оскарженого рішення від 18.05.2012р.
У відзиві на апеляційну скаргу від 05.07.2012 року представник позивача просить оскаржуване рішення залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення як безпідставно заявлену (а.с.111-112).
Сторони не скористалися своїм процесуальним правом щодо участі своїх повноважних представників в судовому засіданні, незважаючи на те, що про час та місце судового розгляду були повідомлені належним чином (а.с.109-110).
Враховуючи обізнаність сторін про дату судового розгляду, судова колегія дійшла висновку, що відсутність останніх не є перешкодою для подальшого розгляду справи за наявними в ній матеріалами відповідно до ст.ст.75, 99, 102 Господарського процесуального кодексу України.
Колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду відповідно до ст.101 Господарського процесуального кодексу України, на підставі встановлених фактичних обставин, переглядає матеріали господарської справи та викладені в скарзі доводи щодо застосування судом при розгляді норм як матеріального, так і процесуального права, що мають значення для справи. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Розглянувши матеріали господарської справи, апеляційну скаргу, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
В ході розгляду справи судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи, що 14 квітня 2011 року між позивачем та відповідачем було укладено договір оренди нежитлового вбудованого приміщення № 14/04/11-14/Г-30, за умовами якого позивач передав, а відповідач прийняв у строкове платне користування нерухоме майно, а саме відокремлене вбудоване нежитлове приміщення, з окремим входом, загальною площею 74,3 кв.м., яке знаходяться на першому поверсі дев'ятиповерхового житлового будинку, розташованого за адресою: м.Запоріжжя, вул. Гудименко, 30, прим.76 (п.1.1. Договору).
Згідно п.1.3 договору, вступ в користування майном наступає одночасно з підписанням сторонами Акту прийому-передачі вказаного майна.
Відповідно до п.3.2 договору, орендна плата нараховується, починаючи з 16-го дня з дня підписання акту прийому-передачі, щомісяця і сплачується орендарем щомісяця у гривнях безготівковим переказом на розрахунковий рахунок орендодавця до 15-того числа поточного місяця, згідно наданих орендодавцем рахунків.
Згідно п.3.4 договору, після підписання акту прийому-передачі приміщення орендар перераховує орендодавцю на поточний рахунок гарантійний платіж в розмірі 17 200,00 грн.
Пунктом п.3.8. договору передбачено, що орендар компенсує орендодавцю вартість спожитих комунальних послуг на підставі виставленого орендодавцем рахунку, з доданням до нього копій рахунків відповідних спеціалізованих організацій. Оплата орендарем здійснюється на протязі п'яти робочих днів з дня надання орендодавцем такого рахунку.
Розмір орендної плати за повний місяць оренди, згідно п.3.1. Договору, складає 17 200, 00 грн.
Згідно п.4.2. договору, орендар зобов'язаний своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату та понад суми орендної плати відшкодовувати експлуатаційні та комунальні послуги.
Відповідно до п.п.10.2 договору, в разі дострокового припинення дії договору оренди з ініціативи орендаря, або неналежного виконання орендарем своїх зобов'язань за цим договором, гарантійний платіж направляється орендодавцем на відшкодування збитків, завданих достроковим припиненням дії договору чи неналежним виконанням орендарем своїх зобов'язань в наступному порядку:
a) компенсація будь-яких збитків або пошкоджень в орендованих приміщеннях з вини орендаря;
b) сплата будь-яких штрафних санкцій за цим договором;
c) сплата орендної плати.
Вищевказаний договір укладено на період з 12.04.2011 р. до 31.03.2014р. (п.10.1 договору).
Факт передання приміщення в оренду підтверджується актом прийому-передачі майна від 01.06.2011 р. (а.с.17).
На виконання умов п.3.4 договору, відповідачем за платіжним дорученням №26940/1 від 10.06.2011 року перераховано на поточний рахунок позивача гарантійний платіж в сумі 17200,00грн. (а.с.89).
З позовними вимогами у даній справі позивач звернувся у зв'язку з тим, що відповідач свої договірні зобов'язання щодо здійснення орендних платежів належним чином не виконував, внаслідок чого за період дії договору з лютого по травень 2012 року за ним утворився борг у сумі 62 945, 14 грн. ( з урахуванням уточнення позовних вимог від 18.05.2012 р. внаслідок зарахування гарантійного платежу в розмірі 17 200,00грн. в рахунок погашення наявного боргу: а.с.90).
Цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини (ст. 11 Цивільного кодексу України).
Згідно зі ст.629 ЦК України договір є обов'язковим до виконання сторонами.
Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України (далі -ГК України) господарські зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.
Аналогічний припис міститься в ст. 526 Цивільного кодексу України (далі -ЦК України).
Згідно зі ст. 759 ЦК України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди).
Відповідно до умов статті 762 ЦК України, за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.
Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Пунктом 3.2 договору передбачено, що орендна плата нараховується починаючи з 16-го дня з дня підписання акту прийому-передачі, щомісяця і сплачується орендарем щомісяця у гривнях безготівковим переказом на розрахунковий рахунок орендодавця до 15-того числа поточного місяця, згідно наданих орендодавцем рахунків.
Враховуючи вищевикладене, судова колегія апеляційної інстанції приходить до висновку про те, що в даному випадку ненадання рахунку не є відкладальною умовою у розумінні ст. 212 Цивільного кодексу України та не є простроченням кредитора в розумінні ст. 613 Цивільного кодексу України, тому наявність або відсутність рахунку не звільняє відповідача від обов'язку своєчасної оплати орендної плати, чим спростовуються доводи апелянта в цій частині. До того ж позивачем доведено факт надсилання рахунків на оплату орендної платі відповідними доказами, наявними в матеріалах справи (фіскальні чеки, описи вкладення до цінного листа, повідомлення про вручення поштового відправлення тощо).
Дослідивши доводи позивача на підставі наявних у справі доказів, господарський суд першої інстанції обґрунтовано визнав доведеним факт неналежного виконання відповідачем прийнятих договірних зобов'язань, а також факт існування у останнього заборгованості перед позивачем в сумі 62 945, 14 грн., строк оплати якої настав.
За таких обставин, посилаючись на встановлені Господарським та Цивільним кодексами України загальні умови щодо виконання зобов'язань, суд першої інстанції дійшов правомірного висновку про наявність правових підстав для задоволення позову та стягнення з відповідача суми боргу, з чим погоджується судова колегія апеляційної інстанції.
На підставі вищевикладеного, судова колегія Донецького апеляційного господарського суду вважає, що судом першої інстанції вірно застосовані норми як матеріального, так і процесуального права, а тому доводи скаржника не спростовують законності прийнятого у справі рішення. У зв'язку з вищенаведеним, колегія суддів апеляційної інстанції не вбачає підстав для скасування рішення господарського суду Запорізької області від 18.05.2012р. у справі №5009/1480/12.
Відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України витрати за подання апеляційної скарги відносяться на скаржника.
Керуючись ст. ст. 43, 49, 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -
П О С Т А Н О В И В:
Рішення господарського суду Запорізької області від 18.05.2012р. у справі №5009/1480/12 - залишити без змін.
Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Аптека-Магнолія" м. Запоріжжя - залишити без задоволення.
Головуючий О.А. Скакун
Судді: Т.М.Колядко
Н.М.Принцевська
Надруковано: 5 прим.
1-позивачу
2-відповідачу
3 -у справу
4-ГСЗО
5-ДАГС
Судове рішення № 25348909, Донецький апеляційний господарський суд було прийнято 18.07.2012. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 5009/1480/12. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: