Рішення № 25348038, 17.07.2012, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 30/16/12-18/51/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.07.12 Справа № 22/5009/5729/11

за позовом: товариства з обмеженою відповідальністю «Кривбас-БелАЗ-Сервіс СП»(50012, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Дишинського, 13)

до відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю «Промінвестекскавація»(69050, м. Запоріжжя, вул. Космічна, 118-А)

про стягнення 337 143,10 грн. заборгованості за контрактом № КБ-2009/200 від 27.08.2009 р.

Суддя Носівець В.В.

За участю представників сторін та учасників процесу:

від позивача: Іванченко Т.І., довіреність № 121-100 від 12.03.2012р.;

від відповідача: Чмут С.В., довіреність № б/н від 14.05.2012 р.,

запрошена особа в порядку ст. 30 ГПК України: ОСОБА_3, паспорт НОМЕР_1 від 08.06.1995 р.;

запрошена особа в порядку ст. 30 ГПК України: ОСОБА_4 -не з'явився;

СУТНІСТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Кривбас-БелАЗ-Сервіс СП» звернулося до господарського суду Запорізької області з позовом про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю «Промінвестекскавація»337 143,10 грн. заборгованості за контрактом № КБ-2009/200 від 27.08.2009 р.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на приписи ст. ст. 526, 530, 549-551, 610-612, 625 ЦК України, ст.ст. 193, 230, 231 ГК України, ст.ст. 1, 2, 12, 54-57, 66, 67 ГПК України та умови укладеного 27.08.2009 р. сторонами контракту № КБ-2009/200. Пояснює, що за умовами зазначено контракту відповідач прийняв на себе зобов'язання вчасно і в повному обсязі здійснювати оплату за виконані позивачем послуги з технічного обслуговування і ремонту автомобілів «БелАЗ»згідно актів виконаних робіт та рахунків, проте, у зв'язку з порушенням відповідачем взятих на себе зобов'язань у останнього виникла заборгованість перед позивачем на загальну суму 337 143,10 грн. За твердженням позивача, факт виконання в повному обсязі робіт за контрактом підтверджується постановою Вищого господарського суду України від 23.06.2011 р. по справі № 7/137/10. Звертає увагу, що у стягненні суми заборгованості у розмірі 337 143,10 грн. було раніше відмовлено у іншій справі у зв'язку з тим, що під час розгляду справи суду не було надано доказів направлення відповідачу рахунків за період з 11.03.2010 р. по 26.04.2010 р. З огляду на вищенаведене, надання документальних доказів направлення відповідачу рахунків за період з 11.03.2010 р. по 26.04.2010 р., позивач просить стягнути з відповідача залишок суми заборгованості за контрактом № КБ-2009/200 від 27.08.2009 р. у розмірі 337 143,10 грн.

Відповідач -товариство з обмеженою відповідальністю «Промінвестекскавація»-у відзиві на позовну заяву проти заявлених позовних вимог заперечило. Позовну заяву вважає такою, що не відповідає нормам чинного законодавства та фактичним обставинам справи. Вказує, що за умовами Контракту за кожний звітний період сторони мали підписувати «Акт виконаних робіт з ТО та ТР (надалі - технічний ремонт) за відпрацьовані людино-години»за формою, визначеною у додатку № 4 до Контракту, у якому, на підставі актів виконаних робіт з ТО за формою додатку № 1, має визначатися загальна кількість людино-годин, фактично витрачених виконавцем протягом звітного періоду на проведення технічного обслуговування і ремонту техніки замовника та загальна сума, яка підлягала сплаті замовником за цей звітний період. Однак, за доводами відповідача, фактично кількість людино-годин, витрачених при виконанні Контракту, і, відповідно, сума, яка підлягає сплаті, були розраховані позивачем не на підставі Актів виконаних робіт з ТО (додаток № 1 до Контракту) та фактичної кількості часу, витраченого на ТОіР, а за загальним нормативом виконання робіт, визначеним пунктом 4.2 Контракту, тобто, виходячи з максимально можливої кількості робочого часу, яка не може бути перевищена при здійсненні ТОіР. При цьому відповідача наголошує, що реальна кількість часу, витраченого виконавцем при здійсненні робіт за Контрактом, є набагато нижчою, ніж зазначена позивачем в «Актах виконаних робіт ТО та ТР за відпрацьовані людино-години»(форма Додатку № 4 до Контракту), тому набагато меншою є і сума, яка підлягає сплаті підприємством відповідача за виконання цих робіт.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 08.11.2011 р. у справі №22/5009/5729/11 провадження було припинено на підставі п. 2 ст. 80 ГПК України. Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 21.12.2011 р. у справі №22/5009/5729/11 ухвалу господарського суду Запорізької області від 08.11.2011 р. у даній справі скасовано, справу направлено на новий розгляд господарському суду Запорізької області.

16.01.2012 р. справу № 22/5009/5729/11 отримано канцелярією господарського суду Запорізької області і, згідно зі ст.2-1 ГПК України 18.01.2012 р., передано на розгляд судді Кагітіній Л.П. Ухвалою від 18.01.2012 р. справу № 22/5009/5729/11 прийнято до свого провадження, присвоєно справі номер провадження № 30/16/12. Розгляд справи призначено на 22.02.2012 р. 03.02.2012 р. у зв'язку з надходженням на адресу Донецького апеляційного господарського суду касаційної скарги ТОВ «Промінвестекскавація»на постанову Донецького апеляційного господарського суду від 21.12.2011 р. у справі № 22/5009/5729/11, матеріали справи направлено до Донецького апеляційного господарського суду. Вищий господарський суд України своєю постановою від 04.04.2012 р. у справі № 22/5009/5729/11 залишив касаційну скаргу без задоволення, а постанову Донецького апеляційного господарського суду від 21.12.2011 р. у справі № 22/5009/5729/11 -без змін. Матеріали справи № 22/5009/5729/11 повернуто до господарського суду Запорізької області.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 24.04.2012 р. у справі №22/5009/5729/11 розгляд справи призначено на 11.05.2012 р.

За клопотанням представників сторін фіксація судового процесу технічними засобами не здійснювалася.

На підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, у зв'язку з необхідністю витребування від сторін додаткових доказів у судових засіданнях оголошувалася перерва спочатку до 18.05.2012 р., потім до 24.05.2012 р.

Представник позивача у судовому засіданні 24.05.2012 р. підтримав доводи, викладені у позовній заяві та додаткових поясненнях на неї, в яких позивачем надано роз'яснення щодо заявленої до стягнення суми, а саме: на момент звернення з досудовою вимогою сума основного боргу складала 673 970,80 грн., до направлення вимоги відповідач сплатив 25 097,36 грн., після отримання вимоги сплачено 121 316,79 грн., за рішенням суду з відповідача стягнуто 190 413,55 грн., залишок суми боргу -337 143,10 грн.

До початку судового засідання від відповідача надійшло письмове клопотання про призначення судової технічної та почеркознавчої експертизи документів, а саме: технічної експертизи печаток на спірних актах та технічної та почеркознавчої експертизи печатки та підпису на довіреності від 27.08.2009 р.

Представники відповідача в повному обсязі підтримали викладені у відзиві на позов заперечення та клопотання про призначення експертизи. Для огляду суду були надані оригінали контактів ТОВ «Промінвестекскавація» з іншими контрагентами та печатка підприємства № 4, відбиток якої зроблено у судовому засіданні, та письмові пояснення ОСОБА_3, в яких останній заперечує проти підписання ним спірних актів та довіреності від 27.08.2009 р.

Суд зобов'язував забезпечити явку у судове засідання ОСОБА_3, однак із посиланням на знаходження у лікарні даної особи, відповідач не забезпечив його присутність у судовому засіданні.

Ухвалою суду від 24.05.2012 р. за клопотанням представника позивача строк вирішення спору у відповідності до ст. 69 ГПК України було продовжено на п'ятнадцять днів, судове засідання відкладено на 14.06.2012 р.

В зв'язку з перебуванням судді Кагітіної Л.П. на лікарняному, протоколом автоматичного розподілу справи між суддями, справу № 22/5009/5729/11 передано на розгляд судді Носівець В.В.

Ухвалою господарського суду від 05.06.2012 р. справу № 22/5009/5729/11 прийнято суддею Носівець В.В. до свого провадження, справі присвоєно номер провадження 30/16/12-18/51/12, судове засідання призначене на 27.06.2012 р.

У судовому засіданні оголошувалась перерва до 04.07.2012 року. Суд зобов'язував забезпечити явку у судове засідання ОСОБА_3 для відбору вільних та експериментальних зразків підпису, печатки № 4 ТОВ «Промінвестекскавація».

У судове засідання 04.07.2012 року ОСОБА_3 не з'явився, що відповідач пояснив його перебуванням у відпустці на два тижні. За клопотанням відповідача, на підставі ст. 77 ГПК України, розгляд справи було відкладено на 17.07.2012 р. З метою прийняття законного і обґрунтованого рішення у цій справі по суті спору, судом на підставі ст. 30 ГПК України, визнано обов'язковою явку в судове засідання генерального директора ТОВ «Промінвестекскавація»(на час підписання контракту № КБ-2009/200 від 27.08.2009 р. та спірних актів виконаних робіт) ОСОБА_3 та ОСОБА_4 для надання пояснень (у т.ч. письмових) з питань, що виникли під час розгляду справи.

В судовому засіданні 17.07.2012 р. представник позивача в повному обсязі підтримав доводи позовної заяви. Для огляду суду були надані оригінали документів, доданих до позову, в тому числі спірний контракт, акти виконаних робіт за спірний період, рахунків та довіреності № б/н від 27.08.2009 р. на ОСОБА_4 та ОСОБА_5

Представник відповідача підтримав доводи, викладені у відзиві на позов та наданих суду додаткових поясненнях, в яких відповідач з посиланням на встановлені у господарській справі № 7/137/10 факти наполягає на підписанні спірних актів невстановленою особою, а також вказує на невідповідність відтиску печатки № 4 ТОВ «Промінвестекскавація».

Також, представником відповідача було підтримано повторно надане письмове клопотання про проведення технічної та почеркознавчої експертизи, в якій відповідач просив призначити технічну експертизу печаток на актах: № КБ-0000048 від 11.03.2010 р., № КБ-0000049 від 11.03.2010 р., № 58 від 26.03.2010 р., № КБ-0000059 від 26.03.2010 р., №78 від 12.04.2010 р., № 79 від 12.04.2010 р.; КБ-0000085 від 26.04.2010 р., КБ-0000086 від 26.04.2010 р., а також технічну та почеркознавчу експертизу печатки та підпису на довіреності від 27.08.2009 року. При цьому відповідач просив на вирішення експерту поставити такі питання: 1) Чи виконано підпис на довіреності від 27.08.2009 р. в графі «Директор»гр. ОСОБА_3 власноруч, або іншою особою, або за допомогою технічних засобів (факсиміле)?, 2) Яким способом нанесено відтиск печатки (№4) ТОВ «Промінвестекскавація»на спірних актах в графах «Замовник»?, 3) Чи виконано підпис на довіреності від 27.08.2009 р. в графі «Директор»гр. ОСОБА_3 власноруч навмисно зміненим почерком?, 4) Яким способом нанесений відтиск печатки (№4) ТОВ «Промінвестекскавація»на довіреності від 27.08.2009 р. в графі «Директор»?, 5) Чи відповідає відтиск печатки (№4) на актах здачі прийняття робіт та на довіреності від 27.08.2009 р. в графі «Директор»експериментальним та вільним зразкам відтиску печатки №4 ТОВ «Промінвестекскавація», що надані для порівняльного дослідження?, 6) Чи нанесені відтиски печаток в наданих документах одніми і тими ж самими печатками ТОВ «Промінвестекскавація»?. Проведення експертизи відповідач просив доручити Дніпропетровському науково дослідному інституту судових експертиз.

За змістом частини першої статті 41 Господарського процесуального кодексу України господарський суд призначає експертизу для роз'яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань.

Згідно з пунктом 2 Постанови пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 р. № 4 «Про деякі питання практики призначення судової експертизи»судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування. Якщо наявні у справі докази є взаємно суперечливими, їх оцінку в разі необхідності може бути здійснено господарським судом з призначенням відповідної судової експертизи. Крім того, за змістом пункту 9 Постанови пленуму в ухвалі про призначення судової експертизи зазначається, зокрема, обставини справи, які мають значення для проведення судової експертизи, підстави та мотиви призначення судової експертизи, у тому числі додаткової, повторної, комісійної, комплексної експертизи; мотиви, за якими відхилено пропозиції учасників судового процесу стосовно проведення судової експертизи тощо.

З урахуванням викладеного господарський суд, виносячи ухвалу про призначення судової експертизи, має відповідним чином обґрунтувати в ній необхідність проведення такої експертизи або зазначити мотиви, за якими відхилено пропозиції учасників судового процесу стосовно проведення судової експертизи.

При цьому, стаття 41 Господарського процесуального кодексу України не встановлює обов'язку господарського суду призначати судову експертизу за вимогою сторони, тому суд на свій розсуд вирішує питання щодо необхідності проведення судової експертизи.

Дослідивши матеріали справи, виходячи з приписів ст.ст. 41, 43 ГПК України, суд не вбачає підстав для призначення у справі судової експертизи.

В даному випадку, наявні в матеріалах справи докази не є суперечливими і їх оцінка при вирішенні спору не потребує спеціальних знань для встановлення фактичних обставин справи.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про судову експертизу»судова експертиза -це дослідження експертом на основі спеціальних знань матеріальних об'єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини справи, що перебуває у провадженні, зокрема, суду. Водночас і згідно з частиною першою статті 41 ГПК експертиза призначається для з'ясування питань, що потребують спеціальних знань. Із сукупності наведених норм матеріального і процесуального права вбачається, що неприпустимо ставити перед судовими експертами правові питання, вирішення яких чинним законодавством віднесено до компетенції суду, зокрема, про відповідність окремих нормативних актів вимогам закону, про правову оцінку дій сторін тощо.

В даному випадку предметом спору є стягнення з відповідача заборгованості за виконані послуги на підставі актів виконаних робіт за період березень -квітень 2010 р. за контрактом від 27.08.2009 р. № КБ-2009/200 на технічне обслуговування.

При цьому, рішеннями судів всіх інстанцій у справі № 7/137/10 підтверджено факт виконання позивачем робіт за період з 30.12.2009 р. по 26.04.2010 р. на загальну суму 673970,80 грн., що підтверджується відповідними Актами виконаних робіт, в т.ч. стягнення за якими є предметом даного спору. Отже, факт виконання робіт є доведеним, що в даному випадку має вирішальне значення.

Доводи відповідача про невідповідність підпису генерального директора підприємства (на час підписання контракту № КБ-2009/200 від 27.08.2009 р. та спірних актів виконаних робіт, довіреності) ОСОБА_3 на довіреності від 27.08.2009 р. та печатки підприємства на довіреності та спірних актах є суперечливими.

Встановлення протиправності в діях посадових осіб підприємства при оформленні офіційних документів відноситься до компетенції правоохоронних органів, а не господарського суду.

Суд звертає увагу, що відповідачем жодних дій для встановлення цих обставин на підприємстві не проводилося, в правоохоронні органи він не звертався.

Крім того, відповідно п. 3.4.1 «Інструкції про порядок видачі міністерствам та іншим центральним органам виконавчої влади, підприємствам, установам, організаціям, господарським об'єднанням та громадянам дозволів на право відкриття та функціонування штемпельно-граверних майстерень, виготовлення печаток і штампів, а також порядок видачі дозволів на оформлення замовлення на виготовлення печаток і штампів»затв. Наказом МВС України від 11.01.1999 р. № 17, відповідальність і контроль за дотриманням порядку зберігання печаток і штампів, а також законністю користування ними покладається на керівників підприємств, установ і організацій, господарських об'єднань, суб'єктів господарської діяльності.

При цьому, заявляючи клопотання про проведення експертизи відповідач необхідних для її здійснення документів протягом неодноразового відкладення розгляду справи не надав. Надані у судовому засіданні договори з іншими контрагентами відносяться до значно ранішнього або пізнішого періоду, що для встановлення відповідності підпису у документах для експертизи є неприйнятним; крім того, жодний наданий відповідачем документ для здійснення порівняльного аналізу не містить печатки № 4 ТОВ «Промінвестекскавація». Також суду звертає увагу, що присутній у судовому засіданні гр. ОСОБА_3 на питання суду, чи підписані надані представником відповідача для експертизи документи ним власноруч, відповів заперечно. Надані представником відповідача для експертизи документи залучені судом до матеріалів справи -том 2 ар.с. 49-77.

Зважаючи на викладене, суд дійшов висновку, що для об'єктивного розгляду справи по суті проведення експертизи не є необхідним, оскільки роботи проведено і прийнято відповідачем, тому, не має значення якою посадовою особою підписано акти і якою із офіційних печаток їх скріплено.

В судовому засіданні 17.07.2012 р. справу розглянуто, оголошено на підставі ст. 85 ГПК України, вступну і резолютивну частини рішення.

Розглянувши та дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

Товариством з обмеженою відповідальністю «Кривбас-БелАЗ-Сервіс СП»(виконавцем, позивачем у справі) та товариством з обмеженою відповідальністю «Промінвестекскавація»(замовником, відповідачем у справі) 27.08.2009 р. було укладено контракт № КБ-2009/200 на технічне обслуговування (надалі -Контракт), відповідно до умов якого виконавець зобов'язався виконувати технічне обслуговування, діагностування та ремонт (ТОіР) техніки замовника (БелАЗ-75131 -5 шт.) у відповідності з вимогами нормативно-технічної документації, а замовник зобов'язався прийняти та оплатити виконані роботи.

Згідно з п. 4.2 Контракту, проведення робіт здійснюється в робочому графіку, узгодженому сторонами.

Відповідно п.п. 1, 2 Додаткової угоди № 1 від 25.01.2010 р. до Контракту сторони доповнили розділ 1 Контракту щодо кількості техніки, додавши до переліку -БелАЗ-7555 - 5 шт., тобто всього 10 одиниць техніки; а також виклали п. 4.2. розділу «Вартість виконаних робіт та порядок розрахунків»у наступній редакції: «Проведення робіт здійснюється в робочому графіку виконавця, узгодженому сторонами: Роботи здійснюються робочим персоналом в кількості 6-ти чоловік. Загальний норматив -462 людино-годин за тиждень».

У відповідності з п. 2.1.4 Контракту до обов'язків виконавця відноситься представляти замовнику документи (Акти виконаних робіт) про проведення обслуговування техніки замовника.

Пунктом 3.4 Контракту встановлено, що після закінчення робіт виконавець оформлює акт виконаних робіт, що складається на підставі наряду-замовлення виконавця, який повинен бути підписаний уповноваженим представником замовника.

Згідно пункту 4.3 договору, оплата здійснюється замовником по рахунку, що виставляється виконавцем на підставі акту виконаних робіт за звітний період.

Господарські правовідносини сторін за даним Контрактом були предметом дослідження у господарській справі № 7/137/10.

Зокрема, господарським судом встановлено, що на виконання своїх зобов'язань за контрактом, за період з 30.12.2009 р. по 26.04.2010 р., позивачем було здійснено виконання робіт відповідачу на загальну суму 673 970,80 грн., що підтверджується актами виконаних робіт (додаток № 4) №КБ0000302 від 30.12.2009 р., №КБ0000001 від 13.01.2010 р., №КБ0000010 від 26.01.2010 р., №КБ0000022 від 11.02.2010 р., №58 від 26.03.2010 р., №78 від 12.04.2010 р., №КБ000085 від 26.04.2010 р., №КБ000033 від 26.02.2010 р., №КБ000048 від 11.03.2010 р. та актами про проведення обслуговування техніки замовника (додаток № 1) №КБ0000011 від 26.01.2010 р., №КБ 000002 від 13.01.2010 р., №КБ0000023 від 11.02.2010 р., №КБ0000049 від 11.03.2010 р., №КБ0000034 від 26.02.2010 р., №КБ0000059 від 26.03.2010р., №79 від 12.04.2010 р., №КБ000086 від 26.04.2010 р.

Також, як господарським судом, так і судами апеляційної та касаційної інстанції при розгляді справи № 7/137/10 встановлено, що відповідачем не заперечується факт виконання робіт, матеріали справи містять довіреність на підписання спірних актів, підпис представника підприємства скріплений печаткою підприємства. Господарські суди дійшли висновку, що вказані акти є належними доказами, які надані на підтвердження виконання робіт за контрактом № КБ-2009/200 на технічне обслуговування.

Рішенням господарського суду Запорізької області від 29.12.2010 р. у справі №7/137/10 позовні вимоги задоволено частково, стягнуто з позивача на користь відповідача 527 556,65 грн. основного боргу, 2 447,61 грн. інфляційних втрат, 2 688,07 грн. - 3% річних, 19 280,10 грн. пені, в решті позовних вимог відмовлено.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 30.03.2011 р. у справі № 7/137/10 рішення господарського суду Запорізької області по справі № 7/137/10 скасовано частково та стягнуто з ТОВ «Промінвестекскавація»на користь ТОВ «Кривбас-БелАЗ-Сервіс СП»основний борг в сумі 190 413,55 грн.., 3% річних в сумі 768,38 грн., пеню в сумі 5 250,66 грн., а також судові витрати. В решті рішення господарського суду Запорізької області від 29.12.2010 р. у справі № 7/137/10 залишено без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 23.06.2011 р. постанову Донецького апеляційного господарського суду від 30.03.2011 р. у справі № 7/137/10 залишено без змін.

При цьому, з огляду на те, що позивач у позовній заяві у справі № 7/137/10 посилався на рахунки на загальну суму 673 970,80 грн., однак не довів направлення рахунків на адресу відповідача, суди апеляційної та касаційної інстанції дійшли висновку, що строк виконання зобов'язання відповідача з оплати, що передбачений пунктом 4.3 контракту, не настав.

Також судами встановлено, що позивач 02.04.2011 р. направив на адресу відповідача претензію вих. № 3299-100 від 30.03.2010 р., в якій просив сплатити заборгованість в сумі 311730,34 грн. Вказана сума заборгованості виникла за актами №КБ0000302 від 30.12.2009р., №КБ0000001 від 13.01.2010 р., №КБ0000010 від 26.01.2010 р., №КБ0000022 від 11.02.2010 р., №КБ0000011 від 26.01.2010 р., №КБ 000002 від 13.01.2010 р., №КБ0000023 від 11.02.2010 р., №КБ0000049 від 11.03.2010 р., №КБ0000034 від 26.02.2010 р. З огляду на наведене, суд апеляційної інстанції, з чим погодився суд касаційної інстанції, дійшов висновку про те, що у відповідача винило зобов'язання сплатити суму 311 730,34 грн. у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги.

Крім того, при вирішенні справи № 7/137/10 судами встановлено, що платіжними дорученнями №№ 619, 620, 621, 622, 623 від 19.04.2010 р. відповідач частково сплатив суму заборгованості, яка зазначена у претензії, а саме оплатив 31 000,00 грн. за актом №КБ0000302 від 30.12.2009 р., 56 097,36 грн. за актом №КБ0000001 від 13.01.2010 р., 34 146,04 грн. за актом №КБ0000022 від 11.02.2010 р., 41,18 грн. за актом №КБ 000002 від 13.01.2010 р., 32,21 грн. за актом №КБ0000023 від 11.02.2010 р.

Таким чином, залишок заборгованості за направленою на адресу відповідача претензією в сумі 190 413,55 грн. було стягнуто з відповідача на користь позивача за результатами розгляду справи № 7/137/10.

Позивач стверджує, що в наслідок допущеного відповідачем порушення своїх зобов'язань за Контрактом щодо оплати вартості наданих послуг у останнього виникла заборгованість за Контрактом, залишок якої станом на 24.06.2011 р. складає 337 143,10 грн.

При цьому, строк виникнення обов'язку по оплаті вказаної суми позивач обґрунтовує направленою на адресу відповідача вимогою № 359-100 від 01.07.2011 р.

Позовні вимоги про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю «Промінвестекскавація»337 143,10 грн. заборгованості за контрактом № КБ-2009/200 від 27.08.2009 р. є предметом судового розгляду у даній справі.

Дослідивши та проаналізувавши матеріали та фактичні обставини справи, оцінивши надані письмові докази у їх сукупності, вислухавши представників сторін, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню виходячи з наступного.

Згідно з ч.ч. 2, 3 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини… Цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства. Аналогічні положення містить ст. 174 Господарського кодексу України, згідно з якою господарські зобов'язання між суб'єктами господарювання виникають, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом.

За своєю правовою природою укладений сторонами Договір є договором підряду.

Згідно зі ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити роботу.

Відповідно до приписів статей 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічні положення містить ст. 193 Господарського кодексу України.

Статтею 629 Цивільного кодексу України визначено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Матеріали справи свідчать, що між сторонами склалися господарські відносини на підставі укладеного ними Контракту, який породив взаємні обов'язки: обов'язком позивача стало здійснення для відповідача передбачених Договором робіт, а обов'язком відповідача -прийняття цих робіт і оплата їх вартості.

Як свідчать обставини справи та не заперечується сторонами, свої зобов'язання за договором позивачем виконано в повному обсязі. Позивачем виконані, а позивачем прийняті без зауважень передбачені Договором роботи, що підтверджується відповідними первісними бухгалтерськими документами, зокрема, актами виконаних робіт (додаток № 4) № 58 від 26.03.2010 р., № 78 від 12.04.2010 р., № КБ-000085 від 26.04.2010 р., № КБ-0000048 від 11.03.2010 р. та актами про проведення обслуговування техніки замовника (додаток № 1) №КБ-0000049 від 11.03.2010 р., № КБ-0000059 від 26.03.2010 р., № 79 від 12.04.2010 р., №КБ-000086 від 26.04.2010 р., всього на загальну суму 337 143,10 грн.

Вказані обставини були встановлені постановою Донецького апеляційного господарського суду від 03.03.2011 р. у справі № 7/137/10, залишеною без змін судом касаційної інстанції, і не потребують доведенню в силу ст. 35 ГПК України.

Таким чином, в даному випадку є рішення суду, яким встановлено факт виконання робіт за Контрактом в повному обсязі, заборгованість за спірними актами не було стягнуто з огляду на відсутність доказів направлення рахунків відповідачу, тобто, звернення з вимогами про стягнення за ними визнано завчасним.

Позивачем на адресу відповідача 06.07.2011 р. було направлено вимогу № 359-100 від 01.07.2011 р. з переліком номерів актів та рахунків, а також визначенням сум до сплати.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Частиною 2 статті 530 Цивільного кодексу України, передбачено, що якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

В силу приписів ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

З огляду на направлену на адресу відповідача претензію суд дійшов висновку про настання строку виконання відповідачем зобов'язання по оплаті 337 143,10 грн.

Порушенням зобов'язання, згідно статті 610 ЦК України є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Матеріали справи свідчать, що відповідач свої зобов'язання щодо оплати вартості виконаних робіт, всупереч умов Контракту та вимог закону, в повному обсязі та в обумовлений строк не виконав, у зв'язку з чим у нього утворилась заборгованість за Контрактом, розмір якої становить 337 143,10 грн.

Факт порушення відповідачем умов, визначених змістом зобов'язання, та факт несплати відповідачем вартості виконаних робіт у визначений направленою йому претензією строк суд вважає доведеним. Доказів погашення суми боргу за виконані позивачем роботи відповідачем суду не надано.

Суд також вважає необхідним звернути увагу на те, що ТОВ «Кривбас-БелАЗ-Сервіс СП»є єдиним підприємством на Україні, яке акредитоване на організацію і виконання сервісного обслуговування та ремонту деталей, агрегатів і систем Виробничого об'єднання «БелАЗ». При цьому, обслуговування автомобілів ВО «БелАЗ»здійснюється на місцях їх експлуатації. Тобто, специфіка такого обслуговування та умови укладеного сторонами Контракту передбачають ряд певних дій, як на стадії підготовки до роботи, так і в ході проведення обслуговування. В даному випадку на замовника, зокрема, покладено обов'язок надання попередньої заявки на ТО, забезпечення доступу сервісних автомобілів та персоналу виконавця до місця експлуатації та обслуговування техніки, призначення відповідальної особи за роботу з виконавцем. Умовами Контракту також передбачено, що проведення робіт виконавцем на території замовника здійснюється після двостороннього оформлення акта-допуску (п. 2.2.8), що, на переконання суду, крім іншого, є підтвердженням факту виконання відповідачем спірних робіт.

Необхідно також враховувати, що господарсько-договірні відносини сторін відображувалися обома підприємствами у бухгалтерську та податковому обліку. На підставі актів виконаних робіт, згідно умов пунктів 4.1-4.5 Контракту, позивачем неодноразово надавались відповідачу рахунки і податкові накладні з посиланням на номер і дату Контракту, які приймались відповідачем і фіксувались засобами бухгалтерського та податкового обліку, що спричиняло виникнення податкового кредиту і відшкодування відповідачу податку на додану вартість із державного бюджету. Більш того, частковою сплатою вартості виконаних позивачем робіт за Контрактом відповідач сам визнав факт їх здійснення в повному обсязі та належність Актів виконаних робіт по ТО за відпрацьовані людино/години та компенсації за використані матеріали.

Щодо заперечення відповідача по кількості людино-годин, витрачених позивачем на виконання своїх зобов'язань, суд зауважує, що п. 4.2 Контракту (із додатковою угодою від 25.01.2010 р.) зазначена нормативна кількість витрат людино/годин на тиждень без зазначення фактичної їх витраченої кількості, яка в свою чергу визначалась в процесі виконання робіт та відображалась в актах за відповідний період з урахуванням їх вартості згідно п. 4.1 Контракту. Фактично на виконання робіт по ТО і ТР за відпрацьовані людино/години за період з 11.12.2009 р. по 25.04.2010 р., було витрачено 7920 людино/годин на суму 673 168,37 грн., що підтверджується актами згідно додатку № 4 до контракту, а також матеріалів, витрачених на ці роботи, на загальну суму 802,48 грн., що підтверджується відповідними актами згідно додатку № 1 до контракту.

Відповідно до розділу V ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими і речовими доказами, поясненнями представників сторін та інших осіб, які беруть участь у судовому процесі.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

В силу вказаної норми предметом доказування є обставини, які свідчать про дійсні права та обов'язки сторін у справі та складаються з фактів, якими позивач обґрунтовує підстави позову, та фактів, якими відповідач обґрунтовує заперечення проти позову.

В даному випадку, позивачем доведено, а відповідачем не спростовано обґрунтованість та правомірність заявлених вимог про стягнення основного боргу.

Отже, з підстав зазначених вище, суд знаходить позовні вимоги про стягнення з відповідача 337 143,10 грн. основного боргу обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до приписів ст. 49 ГПК України, судові витрати покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 45,22, 33, 34, 35, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «Кривбас-БелАЗ-Сервіс СП»до товариства з обмеженою відповідальністю «Промінвестекскавація»задовольнити.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Промінвестекскавація»(69050, м. Запоріжжя, вул. Космічна, 118-А, код ЄДРПОУ 33273087; р/р 26007301150068 у Центрально-міській філії Промінвестбанк в м. Кривий Ріг Дніпропетровської області, МФО 305493) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Кривбас-БелАЗ-Сервіс СП»(50012, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Дишинського, 13, код ЄДРПОУ 32410991; р/р 26003123000155 в ХОФ АКБ «Укрсоцбанк», МФО 351016) 337 143,10 грн. (триста тридцять сім тисяч сто сорок три грн. 10 коп.) основного боргу, 3 371,43 грн. (три тисячі триста сімдесят одну грн. 43 коп.) державного мита та 236,00 грн. (двісті тридцять шість грн. 00 коп.) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ.

Суддя В.В. Носівець

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання. Рішення оформлене у повному обсязі та підписане згідно із вимогами ст. 84 ГПК України 20.07.2012р.