Постанова № 25346905, 18.07.2012, Херсонський окружний адміністративний суд

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

73027, м. Херсон, вул. Робоча, 66, тел. 48-51-90

_____________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" липня 2012 р. Справа № 2-а-2374/12/2170

Херсонський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Анісімова О.В.,

при секретарі: Блащуку В.В.,

за участю:

представників позивача - Дюкар О.В., Левицького С.І.,

представника відповідача - Карасьова С.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом управління Пенсійного фонду України в Генічеському районі Херсонської області до сільськогосподарського виробничого кооперативу "Ізумрудний" про стягнення заборгованості з відшкодування витрат на виплату і доставку пільгових пенсій,

встановив:

Управління Пенсійного фонду України в Генічеському районі Херсонської області (далі - позивач або УПФУ) звернулось до суду з позовом до сільськогосподарського виробничого кооперативу «Ізумрудний» (далі - позивача або СВК «Ізумрудний») про стягнення заборгованості з відшкодування витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за березень-квітень 2012 року у сумі 10633 грн. 59 коп.

У подальшому позивач збільшив позовні вимоги за рахунок невідшкодування СВК «Ізумрудний» витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за травень 2012 року, у зв'язку із чим ціна позову склала 14170,83 коп.

Відповідно до змісту позову позивач позовні вимоги обґрунтував наступним.

Так, СВК «Ізумрудний» перебуває на обліку в УПФУ, як платник внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування. Відповідач використовував працю найманих працівників, у тому числі за професіями, стаж роботи за якими зараховується до спеціального стажу, що надає право на призначення пенсії на пільгових умовах. Відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 № 1058-ІV (далі - Закон №1058) та Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 р. №21-1 (далі - Інструкція №21-1) підприємства, що підтвердили наявність у працівника спеціального трудового стажу відповідно до записів у трудових книжках або виданих уточнюючих довідок, зобов'язані відшкодовувати витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах. Для цього територіальним органом Пенсійного фонду щорічно визначається розмір сум до відшкодування зазначених витрат, який вказується у повідомленні, що до 20 січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій надсилається відповідному підприємству. Відшкодування витрат на виплату та доставку пільгових пенсій відбувається щомісячно до 25 числа у розмірі сум, зазначених у повідомленні Пенсійного фонду. Протягом березня-травня 2012 року Пенсійним фондом проводились виплати пільгових пенсій особам, які працювали на СВК «Ізумрудний», про що останній належним чином був поставлений до відома. Однак, всупереч вищезазначеному, станом на момент подачі позову витрати на виплату та доставку пільгових пенсій за березень-травень 2012 року СВК «Ізумрудний» у повному обсязі не відшкодовані, що обумовило звернення до суду. Таким чином, у відповідача наявний борг у розмірі 14170,83 грн.

У судовому засіданні представники позивача позов підтримали у повному обсязі, суду пояснили наступне.

Так, СВК «Ізумрудний» використовував працю найманих працівників, у тому числі за професіями, стаж роботи за якими зараховується до спеціального стажу, що надає право на призначення пенсії на пільгових умовах. Зокрема, на даному підприємстві на посаді тракториста-машиніста працювали ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ковалем працював ОСОБА_9, на посаді газоелектрозварника працював ОСОБА_10, на посаді машиніста аміачно-холодильних установок ОСОБА_11, дояркою працювала ОСОБА_12, що підтверджується пільговими довідками, виданими СВК «Ізумрудний».

Відповідно до Закону №1058 та Інструкції №21-1 підприємства, що підтвердили наявність у працівника спеціального трудового стажу відповідно до записів у трудових книжках або виданих уточнюючих довідок, зобов'язані відшкодовувати витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах. Згідно п.6.10 розділу 6 Інструкції №21-1 у разі призначення пенсії на пільгових умовах, особам, які мають необхідний стаж роботи не за місцем призначення цієї пенсії, орган Пенсійного фонду України, за місцем призначення пенсії, надсилає повідомлення згідно з додатками зазначеними у п. 6.74 цієї Інструкції №21-1 для зазначених підприємств, а саме до СВК «Ізумрудний», у 2-х примірниках через УПФУ.

Так, у березні-травні 2012 до УПФУ від управління Пенсійного фонду України в Джанкойському районі Автономної Республіки Крим надійшли розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пенсій громадянам ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12 у яких зазначалася сума фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, яку повинен був відшкодувати відповідач. Крім цього, у березні-травні 2012 до УПФУ від управління Пенсійного фонду України в Первомайському районі Автономної Республіки Крим надійшли розрахунки на виплату сум на покриття витрат на виплату та доставку пенсій призначених відповідно до ч.2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в частині пенсій, призначених відповідно до пункту «в» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 року, №1788 (далі - Закон №1788) на ОСОБА_8, у яких зазначалася сума фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, яку повинен був відшкодувати відповідач.

У зв'язку з викладеним УПФУ на адресу відповідача направлено розрахунки сум нарахованих фактичних витрат по виплаті та доставці пенсій призначених на пільгових умовах.

Разом з цим, СВК «Ізумрудний» зазначені грошові кошти у повному обсязі не сплатив, у зв'язку з чим у нього перед УПФУ утворилась заборгованість на загальну суму за квітень-травень 2012 р. у розмірі 14170,83 грн.

У зв'язку з викладеним просять позов задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача позов не визнав, суду пояснив наступне.

Так, вважає, що враховуючи те, що СВК «Ізумрудний» є платником єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, правовідносини між ним і державою, по сплаті єдиного внеску регулюються Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 р., №2464-VI (далі - Закон №2464) та Інструкцією про порядок нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженою постановою правління Пенсійного фонду України від 27.09.2010 р. №21-5 (далі - Інструкція №21-5). Згідно зі ст.2 Закону №2464 його дія поширюється на відносини, що виникають під час провадження діяльності, пов'язаної із збором та веденням обліку єдиного внеску. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на зазначені відносини лише у випадках, передбачених цим законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону.

Ні Законом №2464, ні Інструкцією №21-5 не передбачено внесення плати до Пенсійного фонду для покриття витрат на виплату і доставку пільгових пенсій.

Враховуючи положення частини 2 Прикінцевих положень Закону №1058 з переліку осіб, представленого Пенсійним фондом, які колись робили у СВК "Ізумрудний" та які на даний час одержують пільгові пенсії, СВК "Ізумрудний" повинно відшкодовувати витрати на виплату та доставку пенсій тільки ОСОБА_9, який працював на посаді, що зазначена у Списку 1. Зазначені кошти щодо відшкодування витрат на виплату та доставку пенсій ОСОБА_13 СВК "Ізумрудний" перерахував УПФУ.

Також, представник відповідача вважає, що Закон України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» від 26.06.1997 року, №400/97-ВР (далі - Закон №400) у зв'язку з набранням чинності Законом №2464, до вищезазначених правовідносин не може застосовуватись, так як останній врегульовує порядок сплати всіх платежів підприємствами до УПФУ.

Крім цього, представник відповідача вважає, посилаючись при цьому на п.2 Прикінцевих положень Закону №1058, що особи, яким пенсії призначені у відповідності до пунктів «в»-«е» і «ж» ст.13 Закону №1788, одержують їх за рахунок Державного бюджету України, а тому немає підстав для відшкодування витрат на виплату та доставку пенсій Пенсійному фонду України. Відшкодування таких витрат Державному бюджету України чинним законодавством не передбачено.

Також представник відповідача звернув увагу суду на невірний, на його думку, розрахунок ціни позову.

Дослідивши наявні у справі матеріали, всебічно та повно з'ясувавши обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення для вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі виходячи з наступного.

Так, відповідно до копії довідки з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України АБ №163331 відповідач є юридичною особою. Відповідно до матеріалів справи відповідач у своїй діяльності використовував та використовує працю найманих працівників, тобто є роботодавцем, а тому в розумінні законів №1058 та №400 він є страхувальником та платником збору на обов'язкове державне пенсійне страхування.

Щодо відшкодування витрат на виплату та доставку пільгової пенсії особам які працювали в СВК "Ізумрудний" на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком №1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком №2 виробництв, робіт, професій і показників.

Так, відповідно до матеріалів справи у СВК "Ізумрудний" із переліку осіб, яким УПФУ виплачувались пільгові пенсії у період березень-травень 2012 року, за Списком №1 працювала одна особа, а саме ОСОБА_9, за Списком №2 працювало дві особи, а саме ОСОБА_11 та ОСОБА_10

Відповідач по справі відповідно до наданих суду заперечень та пояснень визнає за собою обов'язок відшкодовувати витрати на виплату та доставку пільгової пенсії ОСОБА_9 за березень-травень 2012 року, як особі яка працювала за Списком №1. У зв'язку з цим, ним перераховано необхідну суму коштів на рахунки Пенсійного фонду, а тому вона не є предметом позову у цій справі. При цьому, суд зазначає, що відповідно до п.2 Прикінцевих положень Закону №1058 СВК "Ізумрудний" будучи, в розумінні Закону №1058 страхувальником та платником збору на обов'язкове державне пенсійне страхування зобов'язаний з коштів, призначених на оплату праці, вносити до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком N 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, крім тих, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, починаючи з дня набрання чинності цим Законом, у розмірі 20 відсотків з наступним збільшенням її щороку на 10 відсотків до 100-відсоткового розміру відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону.

Стосовно осіб, які працювали на СВК "Ізумрудний" за Списком №2, а саме ОСОБА_11 та ОСОБА_10, суд зазначає наступне.

Так, відповідно до абз. 1, 2 п.2 Прикінцевих положень Закону №1058 пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №2 виробництвом, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України (далі по тексту - Списки), та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абз.1 цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом №1788. При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом. Тобто, Прикінцеві положення містять бланкетні норми, які стосовно правового регулювання відносини з приводу підстав та порядку призначення, а також покриття витрат на виплату та доставку пільгових пенсій відсилають до законодавчих актів, що діяли до набрання чинності Законом № 1058.

Законодавчим актом, який регулював порядок відшкодування витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених за списком № 2, є Закон № 400.

Зокрема, згідно із ст.2 Закону №400 для платників збору суб'єктів підприємницької діяльності, які використовують найману працю, об'єктом оподаткування є фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів "б"- "з" ст.13 Закону №1788, до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого ст.12 Закону №1788, а згідно п.2 ст.4 Закону №400 ставка збору на такий об'єкт оподаткування складає 100 відсотків.

Закон №400 будь-яких виключень чи пільг для відповідача по справі щодо сплати такого збору не містить, а отже він зобов'язаний відшкодовувати фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів "б"-"з" ст.13 Закону №1788, до досягнення працівниками пенсійного віку.

Пункти "б"- "з" ст.13 Закону №1788, в тому числі але не виключно, регулюють питання призначення пенсії на пільгових умовах за віком, працівникам, які зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваних Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць.

Відповідно до ст.8 Закону №1788 виплата пенсій здійснюється з коштів Пенсійного фонду України.

Згідно п.6.1 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 року, №21-1 (далі по тексту Інструкція №21-1) відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в таких розмірах: для роботодавців (крім тих, які є платниками фіксованого сільськогосподарського податку), - 100 відсотків фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до абзацу першого частини 2 Прикінцевих положень Закону №1058 застрахованим особам, які працювали або працюють на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

Отже, аналізуючи викладене суд прийшов до висновку, що підприємства-роботодавці зобов'язані відшкодовувати Пенсійному фонду 100 відсотків фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за віком, працівникам, які зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників.

Дослідженням матеріалів справи встановлено, що органами Пенсійного фонду України ОСОБА_11 та ОСОБА_10 призначено пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до п. "б" ст.13 Закону №1788, як таким, що були зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за Списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників.

Відповідно до матеріалів справи підставою для призначення зазначеної пенсії ОСОБА_11 та ОСОБА_10 стали довідки про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній.

Крім цього, як вбачається з матеріалів справи, СВК "Ізумрудний" не оскаржено порядок та підстави призначання пенсії вищезазначеним особам.

Згідно п.6.8 Інструкції №21-1 підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Так, УПФУ надіслано до СВК "Ізумрудний" відповідні повідомлення за березень-травень 2012 р. з розрахунком фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до ч.2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів «б»-«з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» за березень-травень 2012 року, відповідно до яких сума фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах ОСОБА_11 та ОСОБА_10 за березень-травень 2012 року складає 976,8 грн.

Однак, відповідач суму фактичних витрат на виплату та доставку пільгової пенсії у повному обсязі УПФУ не відшкодував. Зокрема, відповідачем не відшкодовано суму у розмірі 6,68 грн., яка по своїй правовій природі є витратами на доставку пільгової пенсії, яку відповідач не врахував при проведенні зазначеного відшкодування. Викладене підтверджується наявними у справі розрахунками фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, які суду надані представниками сторін.

За таких обставин, суд вважає, що сума заборгованості відповідача перед УПФУ у розмірі 6,68 грн. з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсії ОСОБА_11 та ОСОБА_10 за березень-травень 2012 року, призначеної на пільгових умовах підлягає стягненню у повному обсязі.

Щодо відшкодування витрат на виплату та доставку пільгової пенсії особам які працювали в СВК "Ізумрудний" та їм було призначено пільгову пенсію відповідно до пунктів «в» та «д» ст.13 Закону №1788, суд зазначає наступне.

Так, відповідно до матеріалів справи відповідно до п.«в» ст.13 Закону №1788 пільгова пенсія за віком була призначена ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, відповідно до п. «д» ст.13 Закону №1788 пільгова пенсія за віком була призначена ОСОБА_12 Підставою для призначення зазначених пенсій стали довідки про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, які містяться у матеріалах справи.

Як зазначалося вище, законодавчим актом, який регулював порядок відшкодування витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до пунктів "б"- "з" ст.13 Закону №1788 є Закон № 400.

Зокрема, згідно із ст.2 Закону №400 для платників збору суб'єктів підприємницької діяльності, які використовують найману працю, об'єктом оподаткування є фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів «в» та «д» ст.13 Закону №1788, до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого ст.12 Закону №1788, а згідно п.2 ст.4 Закону №400 ставка збору на такий об'єкт оподаткування складає 100 відсотків. Закон №400 будь-яких виключень чи пільг для відповідача по справі щодо сплати такого збору не містить, а отже він зобов'язаний відшкодовувати фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів «в» та «д» ст.13 Закону №1788, до досягнення працівниками пенсійного віку.

За таких обставин, суд вважає, що відповідач зобов'язаний відшкодовувати фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_12 відповідно до пунктів "в" та "д" ст.13 Закону №1788, до досягнення працівниками пенсійного віку.

При цьому суд вважає помилковими позиції відповідача, якими він обґрунтовує свої заперечення на позов.

Так, суд зазначає, що правова позиція УПФУ яка викладена в позові щодо відшкодування СВК "Ізумрудний" сум фактичних витрат на виплату та доставку пільгової пенсій особам які працювала за Списком №2 відповідає правовим позиціям Верховного Суду України. Так, постановою Верховного Суду України від 31.01.2011 року по справі №21-69а11, зазначено, що порядок відшкодування УПФУ фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до п. «б» ст.13 Закону №1788 не змінився у зв'язку з набранням 1 січня 2004 року чинності Законом №1058, оскільки норми останнього не змінювали регулювання спірних відносин, а тому до них необхідно застосовувати положення Закону №400. Зазначена постанова Верховного Суду України від 31.01.2011 року по справі №21-69а11 прийнята з мотивів неоднакового застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, а тому в силу положень ст.244-2 КАС України є обов'язковою для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України. Крім цього, позиція відповідача також, безпосередньо спростовується матеріалами справи.

Крім цього, відповідно до змісту заперечення на позов відповідач вважає, що особи, яким пенсії призначені у відповідності до пунктів «в»-«е» і «ж» ст.13 Закону №1788, одержують їх за рахунок Державного бюджету України, а тому немає підстав для відшкодування витрат на виплату та доставку пенсій Пенсійному фонду України. Суд вважаю таку позицію відповідача помилковою виходячи із наступного.

Так, відповідно до п.2 Прикінцевих положень Закону №1058 виплата пенсій особам, які були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників, за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та особам, пенсії яким призначені відповідно до пунктів "в" - "е" та "ж" ст. 13 Закону №1788, здійснюється до 1 січня 2005 року за рахунок коштів Пенсійного фонду, а з 1 січня 2005 року - за рахунок коштів Державного бюджету України до досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону.

Аналізом зазначеної норми, у своїй сукупності з іншими нормами Законів №1058, №400,№1788 встановлено, що вона не стосується спірних правовідносин, оскільки не поширюється на відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку пенсій призначених відповідно до пунктів «в» та «д» ст.13 Закону №1788. Зокрема ця норма була направлена на врегулювання відшкодування витрат на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими й важкими умовами праці за Списком №1, встановлення джерела виплати пенсій іншим пільговим категоріям пенсіонерів.

Тобто, зазначена норма регулює інші правовідносини, а не змінює чинний порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що є предметом розгляду у цій справі.

Зазначенні правові позиції, також висловленні у постановах Верховного Суду України, які прийняті з мотивів неоднакового застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах. Зокрема у постановах Верховного суду України від 10.10.2011 р. справа №21-62а11, від 10.10.2011 р. справа №21-178а11 зазначено, що положення п. 2 Прикінцевих положень Закону №1058 відповідно до яких витрати на доставку пільгових пенсій покриваються до 1 січня 2005 року за рахунок коштів Пенсійного фонду України, аз1січня 2005 року - за рахунок коштів Державного бюджету України, стосується лише витрат на виплату та доставку пенсій, призначених особам на підставі статті 14 Закону № 1788.

Щодо позиції відповідача, відповідно до якої, оскільки він відповідно до Закону №2464 є платником єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а тому не зобов'язаний вносити плати до Пенсійного фонду для покриття витрат на виплату і доставку пільгових пенсій, так як такі Законом №2464 не передбачені, суд зазначає наступне.

Так, відповідно до преамбули Закону №2464 ним визначені правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку. При цьому відповідно до ст.1 Закону №2464 під єдиним внеском на загальнообов'язкове державне соціальне страхування розуміють консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб та членів їхніх сімей на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Тобто по своїй правовій природі єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування є відмінним від сум, які відповідач зобов'язаний відшкодовувати УПФУ, як фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів "б"- "з" ст.13 Закону №1788. Крім цього, Законом №2464 порядок відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до п. "б"- "з" ст.13 Закону №1788 не змінився, оскільки норми останнього не змінювали регулювання спірних відносин, а тому до них необхідно застосовувати положення Закону №400.

Щодо невірного на думку представника відповідача розрахунку ціни позову, суд зазначає наступне. У судовому засіданні судом встановлено, що при проведенні свого розрахунку ціни позову, представник відповідача помилково не включив до ціни позову витрати на доставку пільгових пенсій. При цьому судом, на підставі первинних документів, була проведена перевірка правильності формування ціни позову, відповідно до якої встановлено, що ціна позову зазначена позивачем вирахувана вірно.

Таким чином, узагальнюючи викладене суд вважає, що позов управління Пенсійного фонду України в Генічеському районі Херсонської області до сільськогосподарського виробничого кооперативу «Ізумрудний» про стягнення заборгованості з відшкодування витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за березень-травень 2012 року у сумі 14170 грн. 83 коп. підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст.158 - 163, 167 КАС України, суд -

постановив:

Позов управління Пенсійного фонду України в Генічеському районі Херсонської області до сільськогосподарського виробничого кооперативу "Ізумрудний" про стягнення заборгованості з відшкодування витрат на виплату і доставку пільгових пенсій за період березень - травень 2012 року у сумі 14170 (чотирнадцять тисяч сто сімдесят) грн. 83 коп. задовольнити.

Стягнути з сільськогосподарського виробничого кооперативу "Ізумрудний" (ідентифікаційний код 00233709) на користь управління Пенсійного фонду України в Генічеському районі Херсонської області заборгованість з відшкодування витрат на виплату і доставку пільгових пенсій за період березень - травень 2012 року у сумі 14170 (чотирнадцять тисяч сто сімдесят) грн. 83 коп.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України чи прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови виготовлений та підписаний 23 липня 2012 р.

Суддя Анісімов О.В.

кат. 10.1