Постанова № 25346122, 17.07.2012, Луганський окружний адміністративний суд

Категорія №8.2.1

ПОСТАНОВА

Іменем України

17 липня 2012 року Справа № 2а/1270/4259/2012

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Свергун І.О.,

за участі секретаря - Білоконь Д.І.,

представників позивача - Вербицької В.А. (довіреність від 30.05.2012),

Овідько О.А. (довіреність від 04.07.2012),

представника відповідача - Гайворонської О.В. (довіреність від 19.03.2012 № 454/9/10-000),

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Луганська справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Темп» до Державної податкової інспекції в Артемівському районі м. Луганська про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 19.03.2012 № 0000652300, від 19.03.2012 № 0000662300,

ВСТАНОВИВ:

31 травня 2012 року ТОВ «Темп» звернулося до Луганського окружного адміністративного суду з позовом до ДПІ в Артемівському районі м. Луганська, в якому просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 19.03.2012 № 0000652300, від 19.03.2012 № 0000662300. Позовні вимоги обґрунтовано наступним.

Відповідачем було проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «Темп» з питань правильності визначення повноти нарахування та своєчасності сплати податку на додану вартість за період з 01.04.2011 по 31.07.2011 та податку на прибуток підприємства за період з 01.04.2011 по 30.09.2011 по взаємовідносинам з ТОВ «Оріал», ПП «Інтенція», ПП «Арикон». За результатами перевірки було складено акт від 08.02.2012 № 117/2300/30230703, яким установлено заниження ТОВ «Темп» податку на прибуток в сумі 74910 грн., у т.ч. за 2 квартал 2011 року на суму 74129 грн., за 3 квартал 2011 року - 781 грн.; заниження ТОВ «Темп» податку на додану вартість у сумі 65139 грн., в т.ч. квітень 2011 року - 8500 грн., травень 2011 року - 5754 грн., червень 2011 року - 50206 грн., липень 2011 року - 679 грн.

На підставі вказаного акту перевірки відповідачем було прийнято податкові повідомлення-рішення від 19.03.2012 № 0000652300, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у загальній сумі 65309,75 грн., у т.ч. за основним платежем - 65139 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 170,75 грн.; від 19.03.2012 № 0000662300, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток у загальній сумі 74910 грн., у т.ч. за основним платежем - 74910 грн.

Позивач не погоджується з висновками акту перевірки та податковими повідомленнями-рішеннями. Зазначає, що між ТОВ «Темп» та ТОВ «Оріал», ПП «Інтенція», ПП «Арикон» було укладено договори постачання товару, а також з ПП «Інтенція» було укладено договір про надання транспортно-експедиційних послуг. Товар, придбаний за договорами постачання, в подальшому було реалізовано іншим покупцям, що підтверджується відповідними договорами, податковими й видатковими накладними. Щодо посилань податкового органу про відсутність товарно-транспортних накладних, позивач вважає, що документи щодо транспортування товару не є обов'язковими.

Також позивач посилається, що постановою Луганського окружного адміністративного суду від 12.04.2012 у справі № 2а-11181/11/1270, яка набрала чинності, визнано протиправними дії Алчевської ОДПІ у Луганській області щодо проведення перевірки та складання акту від 11.11.2011 № 1798/236-36917523 «Про результати проведення документальної невиїзної перевірки ТОВ «Оріал» з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість за період з 01.01.2011 по 30.09.2011». Тому висновки вказаного акту перевірки не можуть братися до уваги.

Позивачем правомірно було сформовано валові витрати та податковий кредит, отже, податкові повідомлення-рішення є протиправними та підлягають скасуванню. Також позивач посилається, що відповідач безпідставно, без визнання правочинів недійсними в судовому порядку зробив висновок про їх нікчемність.

У судовому засіданні представники позивача підтримали позовні вимоги в повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві. Додатково суду пояснили, що постановами Луганського окружного адміністративного суду від 25.01.2012 у справі № 2а-11182/11/1270 та від 11.04.2012 у справі № 2а-11321/11/1270 визнано протиправними дій Алчевської ОДПІ у Луганській області щодо проведення перевірки та складання актів перевірки ПП «Арикон» та ПП «Інтенція». Тому висновки вказаних актів до уваги не можуть бути взяті.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позовних вимог заперечував, посилаючись на наступне. На підставі постанови слідчого від 10.01.2012 в рамках кримінальної справи, порушеної відносно директора ПП «Тиссона» ОСОБА_4 за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 205 Кримінального кодексу України (фіктивне підприємництво) відповідачем було проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «Темп» з питання правильності визначення повноти нарахування та своєчасності сплати податку на додану вартість за період з 01.04.2011 по 31.07.2011 та податку на прибуток підприємств за період з 01.04.2011 по 30.09.2011 по взаємовідносинам з ТОВ «Оріал», ПП «Інтенція», ПП «Арикон».

В ході слідства встановлено, що ПП «Тиссона» входить до складу єдиної фінансово-промислової групи, створеної з метою надання послуг з мінімізації податкових платежів легальним платникам податків та конвертації грошових коштів, до складу яких входять, зокрема, ТОВ «Оріал», ПП «Інтенція», ПП «Арикон». Директор ПП «Тиссона» ОСОБА_4 є директором і засновником ТОВ «Оріал». ПП «Інтенція» та ПП «Арикон», директором і засновником яких є гр. ОСОБА_5, зареєстровані за однією юридичною адресою: АДРЕСА_1, однак, за місцезнаходженням відсутні.

В актах перевірок ТОВ «Оріал», ПП «Інтенція» та ПП «Арикон» Алчевською ОДПІ зроблено висновки, що операції з даними контрагентами по постачанню товарно-матеріальних цінностей та наданню послуг суперечать інтересам держави, суспільства, порушують публічний порядок, а отже, відповідно до статей 203, 215, 228 Цивільного кодексу України є нікчемними і в силу статті 216 Цивільного кодексу України не створюють юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з їх недійсністю.

Перевіркою ТОВ «Темп» не підтверджено реальність здійснення операцій з продажу ТМЦ та надання послуг від ТОВ «Оріал», ПП «Інтенція» та ПП «Арикон», у зв'язку з чим порушено: 1) п.п. 138.1.1 п. 138.1 ст. 138, п.п. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України, в результаті чого донараховано податок на прибуток всього в сумі 74910 грн.; 2) п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, в результаті чого донараховано податок на додану вартість у загальній сумі 65139 грн.

У контрагентів позивача - ТОВ «Оріал», ПП «Інтенція», ПП «Арикон» відсутні матеріально-технічна база, працівники, автотранспортні засоби, складські приміщення, необхідні для зберігання ТМЦ, що робить фактичне виконання умов договорів неможливим. Крім того, позивачем не було надано до перевірки товарно-транспортну документацію, яка б засвідчувала факт перевезення ТМЦ від продавця до покупця, та супровідні документи, які підтверджують якість та відповідність товару.

Тому відповідач уважає висновки акту перевірки обґрунтованими, а податкові повідомлення-рішення - правомірними. Просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог.

Вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, суд дійшов наступного.

У відповідності з Конституцією України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій, чи бездіяльності органів державної влади, місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Стаття 19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Підпунктом 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України визначено, що органи державної податкової служби мають право проводити перевірки платників податків (крім Національного банку України) в порядку, встановленому цим Кодексом.

Згідно з пунктом 75.1 статті 75 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Пунктом 86.1 статті 86 Податкового кодексу України встановлено, що результати перевірок (крім камеральних) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами органу державної податкової служби та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.

Розділ V Податкового кодексу України визначає платників податку на додану вартість, об'єкт оподаткування, дату виникнення податкових зобов'язань, порядок визначення бази оподаткування, розміри ставок податку, порядок визначення суми податку та строки проведення розрахунків тощо.

Відповідно до пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Згідно з пунктом 198.2 статті 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно з положеннями пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Відповідно до положень пункту 138.1 статті 138 Податкового кодексу України витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, 138.11 цієї статті; інших витрат, визначених згідно з пунктами 138.5, 138.10 - 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього кодексу.

Згідно з підпунктом 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Абз. 1 пункту 123.1 статті 123 Податкового кодексу України передбачено, що в разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суми податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, - тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми нарахованого податкового зобов'язання, неправомірно заявленої до повернення суми бюджетного відшкодування та/або неправомірно заявленої суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість.

Згідно з п. 7 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України штрафні санкції за порушення податкового законодавства за період з 1 січня по 30 червня 2011 року застосовуються у розмірі не більше 1 гривні за кожне порушення.

Судом установлено, підтверджується матеріалами справи, що позивач - ТОВ «Темп», зареєстрований в якості юридичної особи Управлінням державної реєстрації та міського реєстру Луганської міської ради 02.12.1998 № 791, перебуває на податковому обліку в ДПІ в Артемівському районі у м. Луганську.

На підставі наказу від 23.01.2012 № 77 ДПІ в Артемівському районі м. Луганська було проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «Темп» з питання правильності визначення повноти нарахування та своєчасності сплати податку на додану вартість за період з 01.04.2011 по 31.07.2011 та податку на прибуток підприємств за період з 01.04.2011 по 30.09.2011 по взаємовідносинам з ТОВ «Оріал», ПП «Інтенція», ПП «Арикон», за результатами якої складено акт від 08.02.2012 № 117/2300/30230703 (арк. справи 134-190 т. 1).

Актом установлено наступні порушення: 1) п.п. 138.1.1 п. 138.1 ст. 138, п.п. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України, в результаті чого встановлено заниження податку на прибуток усього в сумі 74910 грн., у т.ч.: за 2 квартал 2011 року на суму 74129 грн., за 2-3 квартали 2011 року на суму 74910 грн., у т.ч. за 3 квартал 2011 року - 781 грн.; 2) п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість у загальній сумі 65139 грн., у т.ч.: квітень 2011 року - 8500 грн., травень 2011 року - 5754 грн., червень 2011 року - 50206 грн., липень 2011 року - 679 грн.

Вказані висновки було зроблено відповідачем з тих підстав, що в контрагентів позивача - ТОВ «Оріал», ПП «Інтенція», ПП «Арикон», відсутні матеріально-технічна база, працівники, автотранспортні засоби, складські приміщення, необхідні для зберігання ТМЦ, що робить фактичне виконання умов договорів неможливим. Крім того, позивачем не було надано до перевірки товарно-транспортну документацію, яка б засвідчувала факт перевезення ТМЦ від продавця до покупця, та супровідні документи, які підтверджують якість та відповідність товару.

ТОВ «Темп» надало до ДПІ в Артемівському районі у м. Луганську заперечення на акт перевірки (арк. справи 195-207 т. 1). Листом від 22.02.2012 № 3297/10/2300 відповідач повідомив про залишення висновків акта перевірки без перегляду (арк. справи 208-211 т. 1).

На підставі акта перевірки від 08.02.2012 № 117/2300/30230703 відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 19.03.2012 № 0000652300, яким позивачу визначено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у загальному розмірі 65309,75 грн., у тому числі за основним платежем - 65139 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 170,75 грн. (арк. справи 212 т. 1); податкове повідомлення-рішення від 19.03.2012 № 0000662300, яким позивачу визначено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 74910 грн., у тому числі за основним платежем - 74910 грн. (арк. справи 213 т. 1).

Позивач оскаржив податкові повідомлення-рішення до ДПС у Луганській області (арк. справи 215-227 т. 1). Рішенням ДПС у Луганській області від 24.05.2012 № 7971/10-408 податкові повідомлення-рішення залишено без змін, а скаргу - без задоволення (арк. справи 228-234).

Суд вважає вказані податкові повідомлення-рішення правомірними з огляду на наступне.

Матеріалами справи підтверджується, що 09.06.2011 позивач уклав з ПП «Інтенція» договір купівлі-продажу № 90611 (арк. справи 20 т. 1), 30.06.2011 - договір про надання транспортно-експедиційних послуг (арк. справи 21 т. 1). 01.04.2011 позивач уклав з ПП «Арикон» договір купівлі-продажу кабельно-проводникової продукції № 10411 (арк. справи 22 т. 1). 06.05.2011 позивач уклав з ТОВ «Оріал» договір купівлі-продажу кабельно-проводникової продукції № 60511 (арк. справи 23-24).

На підтвердження виконання умов указаних договорів ПП «Інтенція», ПП «Арикон», ТОВ «Оріал» надали ТОВ «Темп» податкові накладні від 11.07.2011 № 42, від 09.06.2011 № 111, від 01.06.2011 № 5, від 06.05.2011 № 45, від 01.04.2011 № 3, від 14.04.2011 № 7, від 19.04.2011 № 10, від 27.04.2011 № 137 (арк. справи 27-34 т. 1).

Враховуючи надання вищевказаних первинних документів, позивач вважає, що ним були дотримані всі умови, передбачені Податковим кодексом України, необхідні для формування податкового кредиту та витрат, пов'язаних з господарською діяльністю, у зв'язку з чим він має право на відображення у податковому обліку господарських операцій, здійснених з ПП «Інтенція», ПП «Арикон», ТОВ «Оріал».

Проте, надаючи правову оцінку обставинам справи, суд не може погодитись з доводами позивача з огляду на наступне.

Пунктом 2.7 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. №88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995р., встановлено, що первинні документи складаються на бланках типових форм, затверджених Міністерством статистики України, а також на бланках спеціальних форм, затверджених міністерствами та відомствами України.

Типові форми єдиної первинної транспортної документації, зокрема товарно-транспортної накладної та подорожнього листа, затверджені спільним наказом Мінтрансу України, Мінстату України «Про затвердження типових форм первинного обліку роботи вантажного автомобіля» від 29.12.1995 № 488/346 і введені в дію з 01.01.1996.

Відповідно до пункту 2 зазначеного наказу, застосування вказаних форм первинного обліку всіма суб'єктами господарської діяльності незалежно від форм власності є обов'язковим.

Відповідно до п. 11.1 Правил перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997 № 363, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20.02.1998, основними документами на перевезення вантажів є товарно-транспортні накладні та дорожні листи вантажного автомобіля.

Згідно розділу 1 вказаних Правил товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського: оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи.

Пунктом 11.4 Правил встановлено, що оформлення перевезень вантажів товарно-транспортними накладними здійснюється незалежно від умов оплати за роботу автомобіля. Товарно-транспортну накладну на перевезення вантажів автомобільним транспортом Замовник (вантажовідправник) повинен виписувати в кількості не менше чотирьох екземплярів. Замовник (вантажовідправник) засвідчує всі екземпляри товарно-транспортної накладної підписом і при необхідності печаткою (штампом).

У відповідності до п. 11.7 Правил перший екземпляр товарно-транспортної накладної залишається у Замовника (вантажовідправника), другий - передається водієм (експедитором) вантажоодержувачу, третій і четвертий екземпляри, засвідчені підписом вантажоодержувача (у разі потреби й печаткою або штампом), передаються Перевізнику.

Статтею 9 Закону України «Про транспортно-експедиторську діяльність» визначено, що підтвердженням витрат експедитора є документи (рахунки, накладні тощо), видані суб'єктами господарювання, що залучалися до виконання договору транспортного експедирування, або органами влади. Перевезення вантажів супроводжується товарно-транспортними документами, складеними мовою міжнародного спілкування залежно від обраного виду транспорту або державною мовою, якщо вантажі перевозяться в Україні. Такими документами можуть бути: авіаційна вантажна накладна, міжнародна автомобільна накладна; накладна СМГС (накладна УМВС); коносаменту накладна ЦІМ (СІМ); вантажна відомість; інші документи, визначені законами України.

Факт надання послуги експедитора при перевезенні підтверджується єдиним транспортним документом або комплектом документів (залізничних, автомобільних, авіаційних накладних, коносаментів тощо), які відображають шлях прямування вантажу від пункту його відправлення до пункту його призначення.

Таким чином, товарно-транспортна накладна належить до первинної транспортної документації, застосування якої для всіх суб'єктів господарської діяльності незалежно від форм власності є обов'язковим.

В інформаційному листі від 20.07.2010 № 1112/11/13-10 «Проблемні питання застосування законодавства у справах за участю органів державної податкової служби» Вищий адміністративний суд України, узагальнюючи висновки, що містяться у проаналізованих постановах Верховного Суду України, наголосив на тому, що відсутність товарно-транспортних накладних може бути свідченням відсутності факту перевезення товару, що, у свою чергу, може вказувати на фіктивність відповідної господарської операції.

Суд зазначає, що товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи та є основним документом, який підтверджує надання послуг з перевезення.

Позивачем не було надано суду товарно-транспортні накладні, які б підтверджували факт постачання товару за договорами купівлі-продажу з ПП «Інтенція», ПП «Арикон», ТОВ «Оріал» та надання транспортно-експедиційних послуг за договором з ПП «Інтенція».

Крім того, неможливо визнати належним доказом акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) (арк. справи 25 т. 1), оскільки в зазначеному акті зазначено лише маршрути: «Запоріжжя-Луганськ-Щастя» та «Запоріжжя-Щастя». Водночас, в акті відсутні дані про вид транспорту, тип вантажу, що не дає змоги ідентифікувати їх як такі, що складені на виконання вказаного договору. До того ж, договором про надання транспортно-експедиційних послуг не було визначено маршрути транспортного експедирування. Доказів про узгодження таких маршрутів, письмових заявок про виконання послуги саме за вказаними маршрутами суду не надано.

Також суд зауважує, що згідно з умовами договорів купівлі-продажу, укладеними позивачем з ПП «Інтенція», ПП «Арикон», ТОВ «Оріал», якість товару, що постачається, повинна відповідати вимогам стандартів та технічним умовам на даний вид продукції та підтверджуватися сертифікатом якості (пункт 3.1 договорів). Доказів відповідності товару стандартам та технічним умовам, а саме - сертифікатів якості суду не надано.

Наведені у сукупності обставини та досліджені судом документальні докази суд вважає достатніми для висновку про те, що господарські операції з постачання товару та надання послуг транспортно-експедиційного обслуговування не мали реального характеру, оформлені лише документально та не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені укладеними договорами.

Також суд вважає за необхідне звернути увагу на те, що наслідки порушення податкового законодавства застосовуються незалежно від того, чи визнані відповідні цивільні чи господарські зобов'язання недійсними, оскільки відповідальність за порушення норм податкового законодавства є самостійним видом юридичної відповідальності і застосовується незалежно від відповідальності за порушення правил здійснення господарської діяльності.

Як зазначено в інформаційному листі Вищого адміністративного суду України від 02.06.2011 № 742/11/13-11 установлення факту недійсності, в тому числі нікчемності цивільно-правового правочину, який опосередковує відповідну господарську операцію, не є необхідною умовою для визначення контролюючим органом грошових зобов'язань платнику податків у разі якщо буде встановлено відсутність реального вчинення цієї господарської операції або відсутність зв'язку між такою операцією та господарською діяльністю платника податків.

Відсутність судового рішення про визнання недійсними договорів між позивачем та ПП «Інтенція», ПП «Арикон», ТОВ «Оріал» сама по собі не свідчить про реальність виконання цих договорів зазначеними суб'єктами, а укладення договорів не є доказом їх виконання.

Суд не бере до уваги посилання позивача про те, що в подальшому товар, який нібито був отриманий від ПП «Інтенція», ПП «Арикон» та ТОВ «Оріал», був згідно з відповідними договорами проданий іншим контрагентам, що підтверджується відповідними податковими та видатковими накладними, оскільки зазначені документи свідчать тільки про те, що товарно-матеріальні цінності постачалися позивачем, однак, доказів того, що зазначені товарно-матеріальні цінності були поставлені позивачу саме ПП «Інтенція», ПП «Арикон» та ТОВ «Оріал» суду надано не було.

Та обставина, що судовими рішеннями визнано протиправними дії Алчевської ОДПІ у Луганській області щодо проведення перевірки та складання актів перевірки ПП «Інтенція», ПП «Арикон» та ТОВ «Оріал», не змінює по суті висновків відповідача щодо відсутності у вказаних підприємств необхідних умов для ведення господарської діяльності, потрібного технічного персоналу, виробничого обладнання, торговельних та складських приміщень, транспортних засобів та інших основних фондів. Доказів, які б спростовували ці висновки, суду не надано.

У зв'язку з вищенаведеним, суд дійшов висновку про правомірність прийнятих відповідачем податкових повідомлень-рішень про визначення податкових зобовязань та застосування штрафних (фінансових) санкцій.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Враховуючи вищевикладене, проаналізувавши матеріали справи в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги задоволенню не підлягають, оскільки не ґрунтуються на вимогах Закону та є безпідставними.

Керуючись статтями 11, 71, 94, 159-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Темп»до Державної податкової інспекції в Артемівському районі м. Луганська про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 19.03.2012 № 0000652300, від 19.03.2012 № 0000662300 відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним поданням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ч. 3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанову складено в повному обсязі 23 липня 2012 року.

Суддя І.О. Свергун