5
№2-0107/213/2012
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 липня 2012 року Залізничний районний суд м. Сімферополя Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді - Уржумової Н.В.
при секретарі - Лапіні С.Д.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у м. Сімферополі цивільну справу за позовними вимогами ОСОБА_1 до ОСОБА_2 особисто та як законного представника неповнолітнього ОСОБА_3 про припинення права на частку квартири з наступною реєстрацією у встановленому порядку, визнання права власності на частки квартири та на квартиру цілком, третя особа по справі орган опіки та піклування виконавчий комітет Сімферопольської міської ради в особі Служби у справах дітей Сімферопольської міської ради, -
в с т а н о в и в :
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовними вимогами до ОСОБА_2 особисто та як законного представника неповнолітнього ОСОБА_3 про припинення права на частку квартири, визнання права власності на частки квартири, мотивуючи позовні вимоги тим, що квартира АДРЕСА_1 належала ОСОБА_4 та ОСОБА_5 в рівних частках - згідно зі свідоцтвом про право власності на житло. ІНФОРМАЦІЯ_2 помер ОСОБА_5 Після смерті ОСОБА_5 відкрилася спадщина у вигляді 1/2 частки зазначеної квартири. Спадкоємцями ОСОБА_5 є позивачка по справі, його дружина ОСОБА_2 та їх син ОСОБА_3. У встановлений законодавством строк всі спадкоємці звернулися до нотаріальної контори із заявами про прийняття спадщини. Відповідно до статті 364 ЦК України співвласник має право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності. Також відповідно до статті 365 ЦК України суд постановляє рішення про припинення права особи на частку у спільному майні за умови попереднього внесення позивачем вартості цієї частки на депозитний рахунок суду. З урахуванням наведеного та з посиланням на статті 183, 319, 358, 364, 165 ЦК України позивачка просила суд: припинити право власності ОСОБА_2 на 1/6 частку квартири, розташованої в АДРЕСА_1, що знаходиться у спільній частковій власності; припинити право власності ОСОБА_3 на 1/6 частку квартири, розташованої в АДРЕСА_1, що знаходиться у спільній частковій власності; визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/6 частку квартири, що належить ОСОБА_2 та 1/6 частку квартири, що належить ОСОБА_3; припинити право спільної часткової власності ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3; стягнути з ОСОБА_1 грошову компенсацію вартості 1/6 частки квартири, розташованої в АДРЕСА_1 на користь ОСОБА_2; стягнути з ОСОБА_1 грошову компенсацію вартості 1/6 частки квартири, розташованої в АДРЕСА_1 на користь ОСОБА_3 (а.с.13-15).
Під час провадження по справі позивачка декілька разів зверталася до суду із уточненою позовною заявою та остаточно у заяві від 14.05.2012 року позивачка просила суд: припинити право ОСОБА_2 на 1/6 частку квартири, розташованої в АДРЕСА_1, яка складає 43551,83 грн. у зв'язку з її малозначністю і неможливістю виділу в натурі, з переходом зазначеної частки ОСОБА_1 з наступною реєстрацією у встановленому порядку; припинити право ОСОБА_3 на 1/6 частку квартири, розташованої в АДРЕСА_1, яка становить 43551,83 грн. у зв'язку з її малозначністю і неможливістю виділу в натурі, з переходом зазначеної частки ОСОБА_1 з наступною реєстрацією у встановленому порядку; визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/6 частку квартири, що знаходиться у власності ОСОБА_2 та 1/6 частку квартири, що знаходиться у власності ОСОБА_3, визнати за ОСОБА_1 право власності на квартиру АДРЕСА_1 в цілому (а.с.185-188).
ОСОБА_1 у судовому засіданні підтримала позовні вимоги та просила суд їх задовольнити у повному обсязі, додатково зазначивши, що сумісне проживання і відповідачкою неможливе, між ними постійно виникають сварки; відповідачка притягувалася до кримінальної відповідальності за спричинення позивачці тілесних пошкоджень.
Представник позивача - ОСОБА_6, діюча на підставі довіреності, у судовому засіданні підтримала позовні вимоги та з підстав, викладених в уточненій позовній заяві та в письмових поясненнях, просила суд позов задовольнити, зазначаючи, що її довірителька просить припинити право відповідачки та свого онука на успадкувані ними частки квартири одночасно з усіх підстав, встановлених частиною 1 статті 365 ЦК України.
Відповідачка ОСОБА_2 та її представник - ОСОБА_7, діючий на підставі довіреності, просили відмовити ОСОБА_1 у задоволенні позовних вимог та врахувати письмові заперечення, що були додані до матеріалів цивільної справи.
ОСОБА_2 особисто пояснювала суду, що не має наміру проживати у спірній квартирі й на теперішній час вона та її неповнолітній син проживають у її батьків в с. Скворцово; між нею та позивачкою, дійсно, склалися неприязні стосунки і сумісне проживання в одній квартирі, що є неподільною, неможливе, але ж зазначала, що бажає, що б в неї та її сина залишилися частки у квартирі - на майбутнє.
Представник третьої особи у судове засідання не з'явився, повідомлений належним чином, відповідно до вимог діючого законодавства, надав суду письмову заяву про розгляд справи у відсутність представника, позовні вимоги ОСОБА_1 не підтримав, представник просив відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі (а.с.194).
Заслухавши доводи позивачки та її представника, заперечення відповідачки та її представника, вивчивши матеріали справи, оцінивши наявні у справі докази і матеріали цивільної справи у їх сукупності, суд дійшов до висновку про часткове задоволення позовних вимог ОСОБА_1, з наступних підстав.
Згідно з частиною 1 статті 11 ЦПК України, якою встановлений принцип диспозитивності цивільного судочинства, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Судом встановлено, що квартира АДРЕСА_1 на підставі свідоцтва про право власності на житло від 14.11.2001 року належить в рівних частках ОСОБА_1 та ОСОБА_5 (а.с.77).
19.12.2003 року між ОСОБА_5 та ОСОБА_8 був укладений шлюб, після реєстрації якого подружжю надано прізвище - ОСОБА_5, що підтверджується свідоцтвом про одруження (а.с.124).
Від шлюбу у ОСОБА_5 та ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_3 народився син - ОСОБА_3, що підтверджується свідоцтвом про його народження (а.с.164).
ІНФОРМАЦІЯ_2 помер ОСОБА_5, що відповідає відомостям свідоцтва про смерть НОМЕР_2 на а.с.163.
Після смерті ОСОБА_5 до Другої сімферопольської державної нотаріальної контори звернулися дружина померлого - ОСОБА_2 особисто та як законний представник сина ОСОБА_3, а також мати померлого - позивачка ОСОБА_1
За зверненнями зазначених осіб була заведена спадкова справа №491 за 2009 рік, фотокопія якої знаходиться у матеріалах цивільної справи на а.с.118-182.
Всі особи, що звернулися до нотаріальної контори із заявами про прийняття спадщини є відповідно до вимог статті 1261 ЦК України спадкоємцями першої черги.
Відповідно до статті 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав.
Статтею 364 ЦК України передбачено право співвласника на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності. Якщо виділ майна у натурі є неможливим, співвласник, що бажає виділу, має право на одержання від іншого співвласника грошової або іншої матеріальної вартості його частки.
Згідно з висновком судової будівельно-технічної експертизи № 23/11 від 29 лютого 2012 року, з технічної точки зору, виділити 1/6 частку квартири АДРЕСА_1 не можливо. Ринкова вартість 1/6 частки спірної квартири складає 43551,83грн. (а.с.49-68).
Як убачається з матеріалів цивільної справи, між сторонами по справі склалися неприязні стосунки, відповідачка перешкоджає позивачці у користуванні спірною квартирою, у зв'язку із чим ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом про припинення права власності відповідачів на належні їм частини в спірній квартирі, визнання за нею права власності на цю частину.
Відповідно до вимог частини першої статті 365 ЦК України право особи на частку у спільному майні може бути припинене за рішенням суду на підставі позову інших співвласників, якщо: частка є незначною і не може бути виділена у натурі; річ є неподільною, спільне володіння і користування майном є неможливим: таке припинення не завдасть істотних шкоди інтересам співвласника та членам його сім'ї.
За змістом статті 365 ЦК України, суд ухвалює рішення про припинення права на частку у спільному майні, за наявністю хоча однієї з вищенаведених підстав, але ж за умовами: що таке припинення не завдасть істотних шкоди інтересам співвласника та членам його сім'ї та попереднього внесення позивачем вартості частки на депозитний рахунок суду.
29 травня 2012 року та 31 травня 2012 року позивачкою ОСОБА_1 на депозитний рахунок Залізничного районного суду м. Сімферополя АР Крим була внесена вартість часток у квартирі АДРЕСА_1, на які можуть претендувати відповідачі - ОСОБА_2 особисто та як законний представник неповнолітнього ОСОБА_3, що підтверджується квитанціями №10 від 29.05.2012 року та №30 від 31.05.2012 року.
З огляду на наведене і встановивши, що спірна квартира є неподільною (що підтверджується висновками проведеної по справі експертизи), виділити належні відповідачам частки в натурі неможливо, на належні відповідачам частки припадає по 1/6 частці - кожному, тобто їх частки є незначними та приймаючи до уваги, що між сторонами склалися неприязні відносини, відповідачка створює перешкоди щодо спільного володіння і користування спільною квартирою, що підтверджує факт неможливості спільного володіння і користування майном, суд дійшов до висновку про наявність достатніх правових підстав, встановлених частиною 1 статті 365 ЦК України, для припинення права ОСОБА_2 на 1/6 частку квартири, розташованої за адресою: АРК, АДРЕСА_1 (вартістю 43551 гривня 83 копійки), успадкованої нею, як спадкоємцем першої черги за законом після смерті померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_5 - з переходом права власності на зазначену частку ОСОБА_1 та з наступною реєстрацією цього права у встановленому законом порядку, а також припинення права ОСОБА_3 на 1/6 частку квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 (вартістю 43551 гривня 83 копійки), успадкованої ним, як спадкоємцем першої черги за законом після смерті померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_5 з переходом права власності на зазначену частку ОСОБА_1 та з наступною реєстрацією цього права у встановленому законом порядку, з присудженням на користь ОСОБА_2 особисто та як законного представника ОСОБА_3 грошової компенсації за належну частку.
Суд вважає, що таке припинення права не завдасть істотної шкоди відповідачці ОСОБА_2 та неповнолітньому синові - ОСОБА_3, враховуючи те, що вони проживають в іншому місті, де забезпечені житлом, як пояснювала відповідачка у судовому засіданні, вона не бажає проживати у спірній квартирі, але ж хоче щоб за нею та за сином зберігалося право власності на частки цієї квартири - на майбутнє.
Інших доводів, що спростовували б наведені висновки суду, відповідачкою та її представником, суду не наведено.
Також суд вважає за можливе задовольнити позовні вимоги ОСОБА_1 й у частині визнання за нею права власності на 1/3 частку спірної квартири, яка складається з: 1/6 частка спірної квартири, що належить спадкоємцеві - ОСОБА_1 М.В.+ 1/6 частка квартири, що належить спадкоємцеві ОСОБА_3, та за які ОСОБА_4В. внесла на депозитний рахунок суду грошову компенсацію.
Суд дійшов до висновку про неспроможність заперечень представника відповідача, щодо неможливості припинення права відповідачки та її сина на успадковані ними частки у квартирі, внаслідок неотримання у нотаріуса свідоцтв про право на спадщину за законом, враховуючи наступне.
Так, як було встановлено вище, спадщина після смерті ОСОБА_5 відкрилася ІНФОРМАЦІЯ_2 і свідоцтва не отримуються відповідачкою, незважаючи на відсутність будь-яких об'єктивних перешкод для цього.
В силу положень частини 5 статті 1268 ЦК України, незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.
З наведених підстав, суд дійшов до висновку про можливість вирішення у судовому порядку між сторонами спору про припинення права відповідачки та її неповнолітнього сина на успадковані частки у спільному майні.
Разом з тим, суд дійшов до висновку про відмову ОСОБА_1 у задоволенні позовних вимог щодо визнання за нею права власності на спірну квартиру в цілому, оскільки, за встановленими судовим розглядом обставинами та дослідженими матеріалами цивільної справи, право власності позивачки ОСОБА_1 на ? частку квартири - внаслідок приватизації нею спірної квартири (а.с. 77) та на 1/3 частку квартири - як за спадкоємцем першої черги за законом після смерті ОСОБА_5 ніким не спростовується, тому не потребує судового захисту.
З урахуванням наведеного, суд дійшов до висновку про часткове задоволення позовних вимог ОСОБА_1
Суд не вирішує питання щодо розподілу судових витрат, а саме судового збору, сплаченого ОСОБА_1 під час звернення до суду із позовною заявою та витрат, пов'язаних з проведення по справі судової будівельно-технічної експертизи, оскільки такі вимоги позивачка та її представник не заявляли та під час розгляду справи по суті не настоювали.
На підставі статей 319, 364, 365, 1261, 1268 Цивільного кодексу України, керуючись статтями 10, 11, 60, 61, 88, 209, 212-215, 218, 294 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -
в и р і ш и в :
Позовні вимоги ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Припинити право ОСОБА_2 на 1/6 частку квартири, розташованої за адресою: АРК, АДРЕСА_1 (вартістю 43551 гривня 83 копійки), успадкованої нею, як спадкоємцем першої черги за законом після смерті померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_5 - з переходом права власності на зазначену частку ОСОБА_1 та з наступною реєстрацією цього права у встановленому законом порядку.
Припинити право ОСОБА_3 на 1/6 частку квартири, розташованої за адресою: АРК, АДРЕСА_1 (вартістю 43551 гривня 83 копійки), успадкованої ним, як спадкоємцем першої черги за законом після смерті померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_5 з переходом права власності на зазначену частку ОСОБА_1 та з наступною реєстрацією цього права у встановленому законом порядку.
Визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/3 частку квартири, розташованої за адресою: АРК, АДРЕСА_1.
Після набрання законної сили рішенням суду видати ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1, яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2) особисто та як законному представнику неповнолітнього ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, 87103 (вісімдесят сім тисяч сто три) гривні 66 копійок, внесених ОСОБА_1 на депозитний рахунок суду (одержувач: Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Автономній Республіці Крим, код ЄДРПОУ одержувача 26273942, Банк одержувача: ГУ ДКСУ в АРК, м. Сімферополь, МФО банку одержувача 824026, номер аналітичного рахунку 37319012000604) за квитанціями № 30 від 31.05.2012 року та за № 10 від 29.05.2012 року, оригінали яких знаходяться у матеріалах цивільної справи Залізничного районного суду м. Сімферополя АРК за № 2-0107/213/2012.
ОСОБА_1 у задоволенні позовних вимог про визнання права власності на квартиру цілком - відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя
Судове рішення № 25345258, Залізничний районний суд м. Сімферополя було прийнято 19.07.2012. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 2/0107/213/2012. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: