Ухвала суду № 25340414, 11.07.2012, Севастопольський апеляційний адміністративний суд

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Іменем України

Справа № 2а-14927/11/0170/20

11.07.12 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Яковенко С.Ю.,

суддів Іщенко Г.М. ,

Санакоєвої М.А.

розглянувши в порядку письмового провадження матеріали справи № 2а-14927/11/0170/20 за апеляційною скаргою Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Сімферополі АРК ДПС на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Кисельова О.М. ) від 17.02.12

за позовом Будівельно-виробничого підприємства "Строитель-плюс" (вул. Глинки/Ж.Дерюгиной, 57 в/2 а,Сімферополь,Автономна Республіка Крим,95000)

до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Сімферополі АРК (вул. М. Залки, 1/9,Сімферополь,АР Крим,95000)

про визнання незаконним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 17.02.12 позовні вимоги Будівельно-виробничого підприємства "Строитель-плюс" до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Сімферополі АРК про визнання незаконним та скасування податкового повідомлення-рішення - задоволені.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення - рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Сімферополі АРК від 16.11.11 № 0001294002. Також судом вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

Не погодившись з зазначеною постановою суду, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 17.02.12. та прийняти нове рішення.

Апеляційна скарга мотивована порушенням судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права. Відповідач зазначає, що в результаті співставлення наданої до СДПІ ВПП в м. Сімферополі податкової звітності з ПДВ за лютий, березень 2011 року позивача встановлено завищення податкового кредиту за лютий 2011 року в сумі 2670,00 грн. та завищення податкового кредиту за березень 2011 року в сумі 9827,00 грн., внаслідок нікчемності правочину позивача з контрагентом ПП «Бетон і К», щодо якого встановлено відсутність у ПП «Бетон і К»адміністративно -господарських можливостей на виконання господарських зобов'язань по укладеним угодам та відсутність фактичних дій, спрямованих на виконання взятих на себе зобов'язань.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

У судове засідання сторони, їх представники не з'явились, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені в встановленому законом порядку.

Представник відповідача надіслав на адресу суду клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з неможливістю забезпечити явку представника, однак, доказів на підтвердження цієї обставини до клопотання не надано.

Суд, керуючись положеннями пункту 2 частини першої статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України, визнав за можливе перейти до письмового провадження по справі.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що Спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків в м. Сімферополі АР Крим проведено невиїзну документальну перевірку Будівельно - виробничого підприємства "Строитель - плюс" з питань правильності дотримання норм податкового законодавства при проведенні фінансово -господарських операцій з ПП «Бетон і К»за період з 01.02.2011 по 31.03.2011.

За результатами перевірки складено акт від 04.11.2011 №417/40-02/31263808, яким встановлено порушення позивачем п. 198.6 ст. 198 Податкового Кодексу України, в зв'язку з чим донараховано податку на додану вартість у сумі 12497 грн., у тому числі за лютий 2011 року в розмірі 2670,00 грн., за березень 2011 року в розмірі 9827,00 грн.

На підставі зазначеного акту винесено податкове повідомлення -рішення від 16.11.2011 №0001294002, яким позивачу визначено грошове зобов'язання з податку на додану вартість: за основним платежем в розмірі 12497 гривень та застосовано штрафні санкції в розмірі 2 гривні.

Згідно статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадови особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано.

Матеріалами справи встановлено, що у перевіряємому податковим органом періоді позивачем (покупець) з контрагентом ПП «Бетон і К»(продавець) укладено договір постачання від 01.02.2011 №7П/292, за яким продавець зобов'язаний продати, а покупець прийняти та сплатити хлібобулочні вироби виробництва ПАТ «Кримхліб».

Вартість товару за договором складає 7000000 грн.

На виконання цього договору в підтвердження поставки та отримання товару ПП «Бетон і К»на адресу позивача виписано: податкові накладні - № 11 від 28.02.2011 на загальну суму з ПДВ 16017,00 гривень, з визначенням ПДВ у розмірі 2669,50 гривень та № 14 від 31.03.2011 на загальну суму з ПДВ 58962,02 гривень, з визначенням ПДВ у розмірі 9827,00 гривень; видаткові накладні - №Б-0000000000004 від 28.02.2011 на загальну суму з ПДВ 5395,77 гривен, з визначенням ПДВ у розмірі 899,30 гривень; № Б-0000000000003 від 17.02.2011 на загальну суму з ПДВ 5226,00 гривень, з визначенням ПДВ у розмірі 871,00 гривень; № Б-0000000000002 від 01.02.2011 на загальну суму з ПДВ 5395,23 гривень, з визначенням ПДВ у розмірі 899,21 гривень; № Б-0000000000039 від 01.03.2011 на загальну суму з ПДВ 11736,55 гривень, з визначенням ПДВ у розмірі 1956,09 гривень; № Б-0000000000040 від 07.03.2011 на загальну суму з ПДВ 11763,21 гривень, з визначенням ПДВ у розмірі 1960,54 гривень ; № Б-0000000000041 від 14.03.2011 на загальну суму з ПДВ 11729,52 гривень, з визначенням ПДВ у розмірі 1954,92 гривень; № Б-0000000000042 від 21.03.2011 на загальну суму з ПДВ 11767,91 гривень, з визначенням ПДВ у розмірі 1961,32 гривень; № Б-0000000000043 від 24.03.2011 на загальну суму з ПДВ 11964,83 гривень, з визначенням ПДВ у розмірі 1994,14 гривень.

Відповідно до п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України не відносяться до складу податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього кодексу).

Відповідно до п.201.1 ст.200 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну. Податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів ( послуг). Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів (послуг), на вимогу покупця, та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту (п. 201.4, п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України).

Судова колегія вважає, що наявність у платника податків (позивача у справі) виданих йому продавцем товару податкових накладних, оформлених з дотриманням вимог чинного законодавства, і сплата продавцю вартості товару з податком на додану вартість є достатніми підставами для визначення податкового кредиту.

Обставина, що згідно наведеної в акті перевірки №417/40-02/31263808 від 04.11.2011 у ПП «Бетон і К»відсутні основні фонди та виробничі потужності, трудові ресурси, транспортні засоби, підприємство відсутнє за місцезнаходженням, що вказує про неможливість фактичного здійснення господарської діяльності по ланцюгу постачання, не доводить, що саме на час виписки податкових накладних та здійснення господарських операцій (за якими податкова інспекція встановила завищення податкового кредиту позивачем) продавець не знаходився за місцем розташування юридичної адреси, зазначеними у виписаних податкових накладних, а також не мав необхідні умови для результатів відповідної господарсько-економічної діяльності. Акт перевірки від 05.08.2011 № 9786/23-4/33773162 з питань достовірності формування податкового кредиту та податкових зобов'язань за лютий-березень 2011 року, ПП «Бетон і К», якими лише оформлено результати проведеної перевірки платника податку-контрагента позивача, за умови не визначення грошового зобов'язання або неузгодження грошового зобов'язання, визначеного на підставі цих актів перевірки, у рішенні контролюючого органу, оскільки відповідачем не надано суду таких даних, не може підтверджувати факт неможливості здійснення господарських операцій вказаного контрагенту з позивачем. Та обставина, що у контрагента позивача, як постачальників товарів відповідачу відсутні основні фонди та виробничі потужності, трудові ресурси, транспортні засоби, що не підтверджено крім того належним чином, не може свідчити про недійсність або нікчемність правочину між позивачем та цими підприємствами.

Відповідно до статті 204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Відповідно до частини 2 статті 215 цього Кодексу нікчемним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом.

Угоди з контрагентом позивача недійсними не визнавалися. Підстав вважати їх нікчемними відсутні.

Крім того, відповідачем визначається позивачу грошове зобов'язання на підставі визнання нікчемними правочинів, які укладалися його контрагентом. Тоді як відносини між учасниками попередніх ланцюгів постачань товарів та послуг не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між останнім у ланцюгу постачань платником податків та його безпосереднім контрагентом.

З урахуванням викладеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що податкове повідомлення - рішення від 16.11.11 № 0001294002 прийняте протиправно, а позовні вимоги є такими, що підлягають задоволенню.

Рішення судом першої інстанції прийняте з дотриманням норм матеріального та процесуального права та підстави для його скасування відсутні.

Згідно статті 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи і ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 195,196, пунктом 1 частини першої статті 198, п.1 частини першої статті 205, статтями 200, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Сімферополі АРК ДПС залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 17.02.12 у справі № 2а-14927/11/0170/20 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі.

Ухвалу може бути оскаржено до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя підпис С.Ю. Яковенко

Судді підпис Г.М. Іщенко

підпис М.А.Санакоєва

З оригіналом згідно

Головуючий суддя С.Ю. Яковенко