Ухвала суду № 25340364, 04.07.2012, Севастопольський апеляційний адміністративний суд

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Іменем України

Справа № 2а-7057/11/0170/11

04.07.12 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Яковенко С.Ю.,

суддів Іщенко Г.М. ,

Санакоєвої М.А.

розглянувши в порядку письмового провадження матеріали справи № 2а-7057/11/0170/11 за апеляційною скаргою Красноперекопської об'єднаної державної податкової інспекції АР Крим на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Москаленко С.А. ) від 08.09.11

за позовом Командитного товариства "Красноперекопське автотранспортне підприємство №14332 та компанія" (вул. Залізнична, буд. 5, м. Красноперекопськ, Автономна Республіка Крим, 96000)

до Красноперекопської об'єднаної державної податкової інспекції АР Крим (вул. Північна буд. 2, м. Красноперекопськ, Автономна Республіка Крим, 96000)

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 13.01.2011 року позов Командитного товариства "Красноперекопське автотранспортне підприємство №14332 та компанія" до Красноперекопської об'єднаної державної податкової інспекції АР Крим про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - задоволено.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Красноперекопської об'єднаної державної податкової інспекції АР Крим від 31.05.2011 року № 0000391502 про визначення Командитному товариству "Красноперекопське автотранспортне підприємство №14332 та компанія" суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість у загальному розмірі 6132,45 грн., за основним платежем 4906,00 грн. та 1226,45 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами).

Не погодившись з зазначеною постановою суду, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 08.09.2011 року, та прийняти нове рішення по справі.

Апеляційна скарга мотивована порушенням судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права. Відповідач зазначає, що тарифи на послуги з пасажирських перевезень підлягають регулюванню органами місцевого самоврядування лише у разі надання таких послуг підприємствами комунальної власності, тарифи, які застосовує позивач, погоджуються міською радою. Таким чином, відповідача вважає, що пільга, передбачена пп. 5.1.13 п. 5.1 ст. 5 Закону №168, не може бути застосована позивачем, тому просив у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.

У судове засідання 04.07.2012 сторони не з'явилися, про день, час і місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Враховуючи наявні у справі матеріали, судова колегія визнала можливим розглянути справу в порядку письмового провадження.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що Командитне товариство "Красноперекопське автотранспортне підприємство №14332 та компанія" є юридичною особою, основними видами діяльності за КВЕД якого є:

- діяльність автомобільного регулярного транспорту;

- діяльність нерегулярного пасажирського транспорту;

- здавання в оренду власного нерухомого майна;

- оренда автомобілів.

Позивач є платником податку на додану вартість, що не заперечується сторонами.

Посадовою особою відповідача проведено документальну позапланову невиїзну перевірку з питань правомірності використання пільг та своєчасності сплати до бюджету ПДВ за період з червня 2009 року до червня 2010 року.

За результатами вказаної перевірки складено акт від 20.05.2011 №566/15-02/03114619, яким встановлено порушення позивачем приписів п.п.5.1.13 п. 5.1 ст.5, п.п7.3.1 п. 7.3, п.п.7.7.1 п.7.7 ст.7 Закону №168 та зроблено висновок про те, що платником податків занижено базу оподаткування з ПДВ за період з червня 2009 року до червня 2010 року на суму 4906,00грн..

На підставі даного акту, згідно із п.п.54.3.2 п.54.3 ст. 54, відповідно до п.п.78.1.1. п. 78.1 ст. 78, ст.79, п. 123.1 статті 123 Податкового кодексу України, відповідач прийняв спірне податкове повідомлення-рішення від 31.05.2011 №0000391502 про визначення позивачу суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 6132,45грн., за основним платежем 4906,00 грн. та 1226,45грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) .

Згідно статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадови особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано.

Підпунктом 5.1.13 пункту 5.1 ст. 5 Закону №168 визначено, що звільняються від оподаткування операції з надання послуг з перевезення осіб пасажирським транспортом (крім таксомоторів) у межах населеного пункту, тарифи на які регулюються органом місцевого самоврядування відповідно до його компетенції, визначеної законом.

Матеріали справи свідчать, що позивач є суб'єктом господарювання та веде підприємницьку діяльність з надання послуг, зокрема, з міжміських і міжнародних, міських, приміських і погодинних автотранспортних перевезень.

Рішенням виконавчого комітету Красноперекопської міської ради від 24.10.2008 №232 узгоджений тариф на проїзд у міських автобусних маршрутах 1,00 грн.

Позивачем із виконкомом Красноперекопської міської ради укладено договір №3 від 11.06.2008 організованого перевезення пасажирів автомобільним транспортом, згідно із умовами якого перевізник зобов'язується, зокрема, узгоджувати із виконкомом тариф на перевезення пасажирів (а.с.8-9).

Із змісту рішення виконавчого комітету Красноперекопської міської ради від 24.10.2008 №1232 вбачається, що органом місцевого самоврядування було погоджено єдиний тариф -1,00 грн. на проїзд в міських автобусних маршрутах загального користування, що працюють в режимі маршрутного таксі.

Закон України "Про місцеве самоврядування в Україні" визначає систему та гарантії місцевого самоврядування в Україні, засади організації та діяльності, правового статусу і відповідальності органів та посадових осіб місцевого самоврядування.

Підпунктом 2 пункту "а" ч. 1 ст. 28 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" (у редакції, чинній на час прийняття рішення від 24.10.2008 року №232) визначено, що до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать власні (самоврядні) повноваження встановлення в порядку і межах, визначених законодавством, тарифів щодо оплати побутових, комунальних, транспортних та інших послуг, які надаються підприємствами та організаціями комунальної власності відповідної територіальної громади; погодження в установленому порядку цих питань з підприємствами, установами та організаціями, які не належать до комунальної власності.

Таким чином, нормою, яка визначає компетенцію органу місцевого самоврядування з регулювання тарифів є підпункт 2 пункту "а"ч. 1 ст. 28 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні".

За таких підстав, підпунктом 2 пункту "а" ч. 1 ст. 28 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" встановлено у який саме спосіб орган місцевого самоврядування здійснює регулювання, про яке йдеться у підпункті 5.1.13 пункту 5.1 ст. 5 Закону України "Про податок на додану вартість", а саме:

- шляхом встановлення тарифів які надаються підприємствами та організаціями комунальної власності відповідної територіальної громади,

- шляхом погодження тарифів з підприємствами, установами та організаціями, які не належать до комунальної власності.

Таким чином, виконавчий комітет Красноперекопської міської ради, прийнявши рішення від 24.10.2008 №232, погодив єдиний тариф, чим, в розумінні положень підпункту 2 пункту "а" ч. 1 ст. 28 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" та підпункту 5.1.13 пункту 5.1 ст. 5 Закону №168, у межах встановленої законом компетенції, врегулював тарифи перевезення осіб пасажирським транспортом.

Слід відзначити, що норма підпункту 5.1.13 пункту 5.1 ст. 5 Закону №168 сама по собі не встановлює компетенцію органу місцевого самоврядування щодо регулювання тарифів перевезення, а відсилає до іншого закону, яким встановлена така компетенція.

Діюче на час виникнення спірних відносин законодавство, крім положень пп. 2 пункту "а" ч. 1 ст. 28 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", не містило інших норм, що встановлювали б компетенцію органу місцевого самоврядування з регулювання тарифів на перевезення пасажирів.

Таким чином, рішення виконавчого комітету Красноперекопської міської ради від 24.10.2008 №232, прийнято у межах компетенції, у порядок та спосіб, що встановлені Законом України "Про місцеве самоврядування в Україні", тому тарифи з надання послуг з перевезення осіб пасажирським транспортом врегульовано органом місцевого самоврядування відповідно до його компетенції шляхом погодження тарифів.

Крім того, судова колегія зазначає, що термін "регулювання", застосований законодавцем у підпункті 5.1.13 пункту 5.1 ст. 5 Закону №168 слід розуміти, як впорядкування чого-небудь, що також може включати поняття: погоджувати, приймати рішення, встановлювати, визначати, обмежувати та інше.

При використанні терміну "регулювання" необхідно виходити з його значення, а не буквального відображення у тексті при прийнятті рішення.

Отже, виконавчий комітет Красноперекопської міської ради прийнявши рішення №232 від 24.10.2008, вчинив дії направлені на впорядкування в межах своєї компетенції тарифів перевезення осіб пасажирським транспортом врегулювавши їх у встановлений законом спосіб.

Судова колегія вважає, що позивач мав право використовувати положення підпункту 5.1.13 пункту 5.1 статті 5 Закону України "Про податок на додану вартість" щодо звільнення від оподаткування податком на додану вартість операцій з надання послуг перевезення пасажирів при формуванні сум ПДВ у податковій звітності, оскільки він керувався тарифами на надання послуг з перевезення осіб пасажирським транспортом врегульованими органом місцевого самоврядування.

За таких обставин суд вважає помилковими висновки відповідача, покладені в основу спірного податкового повідомлення-рішення.

Оскільки судом встановлено помилковість донарахування сум податкового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем та правомірність користування позивачем пільгою, передбаченою пп. 5.1.13 п. 5.1 ст. 5 Закону №168, то і застосування у спірному податковому повідомленні-рішенні фінансових санкції за статтею 123 Податкового кодексу України, слід визнати таким, що порушує визначені законом умови їх застосування.

З урахуванням викладеного, судова колегія вважає протиправним визначення позивачу суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість у загальному розмірі 6132,45 грн., за основним платежем 4906,00 грн. та 1226,45 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами).

Рішення судом першої інстанції прийняте з дотриманням норм матеріального та процесуального права та підстави для його скасування відсутні.

Згідно статті 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи і ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 195,196, пунктом 1 частини першої статті 198, п.1 частини першої статті 205, статтями 200, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Красноперекопської об'єднаної державної податкової інспекції АР Крим залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 08.09.11 № 2а-7057/11/0170/11 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення згідно з частиною п'ятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвалу може бути оскаржено в порядку статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою касаційна скарга на судові рішення подається безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення ухвали в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення ухвали в повному обсязі.

Головуючий суддя підпис С.Ю. Яковенко

Судді підпис Г.М. Іщенко

підпис М.А.Санакоєва

З оригіналом згідно

Головуючий суддя С.Ю. Яковенко