Рішення № 25336281, 18.07.2012, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18.07.2012 Справа №1915/513/2012 Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:

головуючої Герчаківської О.Я.,

з участю секретарів Сесик Х.Я., Гапій В.А., Матрифайло І.А.,

представника ПАТ КБ

«Приватбанк» Гулкевич Н.І.,

відповідача ОСОБА_2,

його представника ОСОБА_3,

представника ОСОБА_4 ОСОБА_5,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Тернополі цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк»до ОСОБА_2, треті особи на стороні відповідача -ОСОБА_4, ОСОБА_6, про витребування автомобіля та звернення стягнення на предмет застави, та позовом ОСОБА_4 до Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк», треті особи на стороні позивача -ОСОБА_2, ОСОБА_7, про визнання неукладеним договору застави автотранспорту, -

в с т а н о в и в:

ПАТ КБ «ПриватБанк»звернулося в суд з позовом до відповідача ОСОБА_2, третя особа на стороні відповідача -ОСОБА_4, про витребування автомобіля та звернення стягнення на предмет застави: автомобіль RENAULT, модель MAGNUM, рік випуску: 2000, тип ТЗ: сідловий тягач - Е, № кузова/шасі: НОМЕР_3, реєстраційний номер: НОМЕР_2 (номер попередньої реєстрації НОМЕР_2), що належить на праві власності відповідачу ОСОБА_2, шляхом продажу вказаного автомобіля ПАТ КБ «ПриватБанк»з укладанням від імені відповідача договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою-покупцем, зі зняттям вказаного автомобіля з обліку в органах ДАІ України, а також наданням ПАТ КБ «ПриватБанк»всіх повноважень, необхідних для здійснення продажу. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідно до кредитного договору №05/08/13МЦ від 19 травня 2008 року ОСОБА_4 отримав кредит у розмірі 49000 дол. США зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 18,00% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 17 травня 2013 року. В порушення умов договору ОСОБА_4 зобов'язання за вказаним договором належним чином не виконав та не сплатив необхідні кредитні кошти. В забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором ПАТ КБ «ПриватБанк»і ОСОБА_4 19 травня 2008 року уклали договір застави рухомого майна, згідно якого клієнт надав в заставу автомобіль RENAULT, модель MAGNUM, рік випуску: 2000, тип ТЗ: сідловий тягач - Е, № кузова/шасі: НОМЕР_3, реєстраційний номер: НОМЕР_2 (номер попередньої реєстрації НОМЕР_2), що належав на праві власності відповідачу ОСОБА_4 В ході моніторингу даного кредиту було встановлено, що 20 липня 2010 року без згоди банку клієнт реалізував заставне майно відповідачу ОСОБА_2 На підставі викладеного, у зв'язку із порушенням відповідачем умов кредитного договору позивач просить позов задовольнити, витребувати у ОСОБА_2 та передати на зберігання ПАТ КБ «ПриватБанк»предмет застави - автомобіль RENAULT, модель MAGNUM, рік випуску: 2000, тип ТЗ: сідловий тягач - Е, № кузова/шасі: НОМЕР_3, реєстраційний номер: НОМЕР_2 (номер попередньої реєстрації НОМЕР_2), що належить останньому на праві власності, та комплект ключів і свідоцтво про реєстрацію вказаного транспортного засобу; в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором №05/08/13МЦ від 19 травня 2008 року в сумі 88943,34 дол. США, що за курсом 7,98 відповідно до службового розпорядження НБУ №205/449 від 21 листопада 2011 року складає 709767,85 грн., звернути стягнення на предмет застави: автомобіль RENAULT, модель MAGNUM, рік випуску: 2000, тип ТЗ: сідловий тягач - Е, № кузова/шасі: НОМЕР_3, реєстраційний номер: НОМЕР_2 (номер попередньої реєстрації НОМЕР_2), що належить на праві власності відповідачу ОСОБА_2, та стягнути з відповідача судові витрати.

В свою чергу, третя особа, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом до ПАТ КБ «ПриватБанк», третя особа на стороні позивача -ОСОБА_2, про визнання недійсним договору застави автотранспорту. В обґрунтування заявленого позову зазначив, що 19 травня 2008 року між ОСОБА_4 та ЗАТ КБ «ПриватБанк»було укладено договір застави автотранспорту. Згідно вказаного договору Заставодавець (ОСОБА_4.) в забезпечення виконання зобов'язань за кредитною угодою надав в заставу Заставодержателю (ПАТ КБ «ПриватБанк») автомобіль марки RENAULT, модель MAGNUM, рік випуску: 2000, тип ТЗ: сідловий тягач - Е, № кузова: НОМЕР_3, об'єм двигуна 119000, реєстраційний номер НОМЕР_1, що належав позивачу на праві власності. Згідно пункту 32 заключних положень договору застави, даний договір підлягав нотаріальному посвідченню. Отже, якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріальне посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення. Вбачається, що з моменту укладення договір застави був недійсним та не підлягав виконанню сторонами, відповідно автомобіль марки RENAULT, модель MAGNUM, рік випуску: 2000, тип ТЗ: сідловий тягач - Е, № кузова: НОМЕР_3, об'єм двигуна 119000, реєстраційний номер НОМЕР_1, не був предметом застави. ОСОБА_4 реалізував своє право власності без згоди Заставодержателя, відчужив спірний автомобіль марки RENAULT, власником якого на даний час є ОСОБА_2 Позивач вважає ОСОБА_2 власником вищевказаного транспортного засобу, так як він його набув на підставах, що не заборонені законом. Придбаний автомобіль не являвся і не являється на даний час предметом застави, а тому Банк не може звертатися в суд із вимогою про витребування та звернення стягнення на даний автомобіль, в рахунок погашення заборгованості за кредитною угодою, оскільки його власник не являється позичальником або ж поручителем за кредитною угодою. З урахуванням наведеного, просить визнати недійсним договір застави автотранспорту б/н від 19 травня 2008 року, укладений між ОСОБА_4 та ЗАТ КБ «ПриватБанк» в особі керуючого відділення «Центр розвитку бізнесу №1»Тернопільської філії ЗАТ КБ «ПриватБанк»ОСОБА_8

29 травня 2012 року представник позивача ОСОБА_4 -ОСОБА_5 подав суду додаткові пояснення до позову про недійсність договору застави автотранспорту, в яких позовні вимоги уточнив, просив визнати неукладеним договір застави автотранспорту б/н від 19 травня 2008 року.

Представник позивача-відповідача у судовому засіданні заявлений ПАТ КБ «ПриватБанк»позов підтримала та просила суд його задовольнити, витребувати у ОСОБА_2 та передати на зберігання ПАТ КБ «ПриватБанк»предмет застави автомобіль RENAULT, а також комплект ключів і свідоцтво про реєстрацію вказаного транспортного засобу, та в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором №05/08/13МЦ від 19 травня 2008 року, звернути стягнення на предмет застави, зазначений вище автомобіль, який належить відповідачу на праві власності. Позовні вимоги ОСОБА_4 про визнання договору застави автотранспорту неукладеним не визнала, просила у їх задоволенні відмовити. При цьому суду пояснила, що при укладенні договору застави автотранспорту сторонами дотримано умов, які є істотними. Твердження про обов'язковість нотаріального посвідчення спірного договору застави є безпідставними, оскільки на час його укладення нотаріальне посвідчення договору застави транспортного засобу не вимагалося, вказана норма набрала чинності у 2010 році.

Відповідач, третя особа на стороні позивача ОСОБА_4 - ОСОБА_2, та його представник в судовому засіданні позов ПАТ КБ «ПриватБанк»не визнали, просили відмовити у його задоволенні з підстав, викладених у письмових запереченнях. Вважають ОСОБА_2 добросовісним набувачем автомобіля RENAULT, оскільки останній придбавав його у ОСОБА_6, та не знав, що вказаний автомобіль є предметом договору застави. Заявлений ОСОБА_4 позов про визнання договору застави автотранспорту неукладеним визнали підставним, так як при його укладенні сторонами не було дотримано вимоги про нотаріальне посвідчення спірного договору. Вважають, що належним відповідачем в даному випадку повинен бути ОСОБА_4, який є позичальником за кредитною угодою, укладеною між ним та ПАТ КБ «ПриватБанк».

Представник третьої особи-позивача ОСОБА_4 в судовому засіданні заявлений ПАТ КБ «ПриватБанк»позов не визнав, просив відмовити у його задоволенні з покликанням на безпідставність позовних вимог. Просив позовні вимоги ОСОБА_4 задовольнити, визнати неукладеним договір застави автотранспорту б/н від 19 травня 2008 року, так як при укладенні спірного договору не було дотримано умови про його обов'язкове нотаріальне посвідчення. Вважає, що за вказаних обставин автомобіль RENAULT не являється предметом застави. Відповідно, ОСОБА_4, будучи власником згаданого автомобіля, мав право його реалізовувати без згоди банку.

Третя особа на стороні відповідача ПАТ КБ «ПриватБанк»- ОСОБА_6, третя особа на стороні позивача ОСОБА_4 -ОСОБА_7 в судове засідання не з'явилися, однак про день та час судового засідання судом повідомлялися. Будь-які відомості про неможливість останніх прибути в судове засідання в матеріалах справи відсутні, а тому суд вважає, що їх чергова неявка у судове засідання без поважних причин не перешкоджає розгляду справи.

Заслухавши пояснення представника позивача-відповідача ПАТ КБ «ПриватБанк», відповідача, третьої особи на стороні позивача ОСОБА_4 - ОСОБА_2, його представника, представника третьої особи-позивача ОСОБА_4 -ОСОБА_5, дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні обставини.

Згідно п.1.1. Розділу 1.Загальні положення Статуту ПАТ КБ «Приватбанк»(нова редакція), затвердженого Загальними зборами акціонерів від 30.04.2009 року Банк змінив своє найменування 30.04.2009 року з Закритого акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк»на Публічне акціонерне товариство комерційний банк «Приватбанк», що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк», серія А 01 №054809 від 17.07.2009 року.

19 травня 2008 року між ЗАТ КБ «ПриватБанк»(Банк) і ОСОБА_4 (Позичальник) укладено кредитну угоду №05/08/13МЦ. Відповідно до умов вказаної угоди ОСОБА_4 отримав споживчий кредит у розмірі 49000 дол. США (надання коштів здійснюється окремими частинами -траншами кредиту), зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 18,00% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 17 травня 2013 року (а.с.11-13).

В забезпечення виконання зобов'язань Позичальника, які випливають з кредитного договору від 19 травня 2008 року №05/08/13МЦ, ОСОБА_4 (Заставодавець) ЗАТ КБ «Приватбанк»(Заставодержатель) 19 травня 2008 року уклали договір застави автотранспорту б/н, згідно з умовами якого Заставодавець надав в заставу автомобіль марки RENAULT MAGNUM, рік випуску: 2000, тип ТЗ: сідловий тягач - Е, номер кузова - НОМЕР_3, об'єм двигуна 11900, державний номер: НОМЕР_2, який належить Заставодавцю на праві власності, що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу -ВОС 041491 від 16 травня 2008 року (а.с.14-17).

Згідно ч.1 ст.1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ч.1 ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору. Якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (ч.1 ст.530 ЦК України).

Положеннями ст.589 ЦК України визначено, що у разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави.

Звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом (ч.1 ст.590 ЦК України).

В силу ч.1 ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його в строк, встановлений договором.

Як вбачається із розрахунку заборгованості за договором №05/08/14МЦ від 19 травня 2008 року, укладеного між ПриватБанком та ОСОБА_4, заборгованість останнього станом на 23 листопада 2011 року становить 87963,34 дол. США, яка складається: 45826,05 дол. США -заборгованість за кредитом; 30624,77 дол. США -заборгованість за відсотками; 11512,52 дол. США -заборгованість з пені.

Таким чином, судом встановлено, що між ПАТ КБ «ПриватБанк»та ОСОБА_4 склалися правовідносини, що виникли з укладеної між сторонами кредитної угоди №05/08/14МЦ від 19 травня 2008 року. Останній неналежно виконує взяті за себе зобов'язання щодо сплати кредиту та відсотків за його користування, що підтверджується оглянутим в судовому засідання розрахунком заборгованості. Так як ПАТ КБ «ПриватБанк»забезпечив виконання вказаного вище зобов'язання договором застави автотранспорту б/н від 19 травня 2008 року, Банк вважає, що (Заставодержатель) набув права звернення стягнення на предмет застави - автомобіль RENAULT, модель MAGNUM, рік випуску: 2000, тип ТЗ: сідловий тягач - Е, № кузова: НОМЕР_3, реєстраційний номер: НОМЕР_2 (номер попередньої реєстрації НОМЕР_2), що належить на праві власності відповідачу ОСОБА_2

Згідно витягу з Державного реєстру обтяжень рухомого майна №34187657 від 12 грудня 2011 року (запис 3), транспортний засіб RENAULT MAGNUM, номер об'єкта: НОМЕР_3, номер державної реєстрації: НОМЕР_2, внесено в Державний реєстр обтяжень рухомого майна на підставі договору застави автотранспорту б/н від 19 травня 2008 року (заборонено відчужувати). Вказане обтяження зареєстровано 27 травня 2008 року, обтяжувач - ЗАТ КБ «ПриватБанк». 24 вересня 2009 року в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна зареєстровано зміну відомостей про обтяження, зареєстровано звернення стягнення (а.с.19-22).

Змістом ст.1 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень»визначено правовий режим регулювання обтяжень рухомого майна, встановлених з метою забезпечення виконання зобов'язань, а також правовий режим виникнення, оприлюднення та реалізації інших прав юридичних і фізичних осіб стосовно рухомого майна.

У разі відчуження рухомого майна боржником, який не мав права його відчужувати, особа, що придбала це майно за відплатним договором, вважається його добросовісним набувачем згідно зі статтею 388 Цивільного кодексу України за умови відсутності в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна (далі - Державний реєстр) відомостей про обтяження цього рухомого майна. Добросовісний набувач набуває право власності на таке рухоме майно без обтяжень. У разі передачі рухомого майна в забезпечення боржником, який не мав на це права, таке забезпечення є чинним, якщо в Державному реєстрі немає відомостей про попереднє обтяження відповідного рухомого майна. Обтяжувач, права якого порушені внаслідок дій боржника, визначених цією статтею, вправі вимагати від боржника відшкодування завданих збитків (ст.10 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень»).

Відповідно до ст.11 зазначеного вище Закону обтяження рухомого майна реєструється в Державному реєстрі в порядку, встановленому цим Законом. Обтяжувач, який ініціює звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження, зобов'язаний до початку процедури звернення стягнення зареєструвати в Державному реєстрі відомості про звернення стягнення на предмет обтяження (ч.3 ст.24). Позивач, який звертається до суду з вимогою звернути стягнення на предмет забезпечувального обтяження в позасудовому порядку, зобов'язаний надіслати боржнику та іншим обтяжувачам, на користь яких встановлено зареєстроване обтяження, письмов повідомлення про порушення забезпеченого обтяженням зобов'язання. Повідомлення надсилається одночасно з реєстрацією в Державному реєстрі відомостей про звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження (ст.27).

Однак Банком не дотримано передбаченої Законом України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень»процедури та порядку звернення до суду з вимогою про звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження. Зокрема, як вбачається з матеріалів справи ЗАТ КБ «ПриватБанк»(обтяжувач) зареєстрував звернення стягнення Державному реєстрі обтяжень рухомого майна 24 вересня 2009 року. Проте, будь-яких повідомлень про звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження, Банк в адресу ОСОБА_4, який на той час був власником вказаного автомобіля, не надсилав та не ставив вимоги щодо передачі предмета обтяження у володіння обтяжувача.

Оглянуті матеріали справи свідчать про те, що на даний час предметом договору застави, а також об'єктом обтяження є автомобіль RENAULT, модель MAGNUM, рік випуску: 2000, тип ТЗ: сідловий тягач - Е, № кузова: НОМЕР_3, реєстраційний номер: НОМЕР_2, що належить боржнику ОСОБА_4

Водночас, з представленої суду інформації №13/1610 від 27 лютого 2012 року вбачається, що згідно даних автоматизованого обліку АІС «Автомобіль»УДАІ УМВСУ в Тернопільській області, транспортний засіб марки RENAULT MAGNUM, 2000 року випуску, колір -червоний, кузов № НОМЕР_3, станом на 27 лютого 2012 року зареєстрований за ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.44-45).

Журнал карток, який додано до вказаної вище інформації свідчить про те, що ОСОБА_4 на підставі договору купівлі-продажу №89541 придбав у ОСОБА_9 автомобіль, що є предметом застави (RENAULT MAGNUM, 2000 року випуску, колір -червоний, кузов № НОМЕР_3). 16 травня 2008 року зареєстрував його у Тернопільському МРЕВ, державний номерний знак НОМЕР_1. 20 липня 2010 року останній реалізував вказаний автомобіль ОСОБА_6, який зареєстрував право власності на спірний автомобіль в Тернопільському МРЕВ, державний номерний знак НОМЕР_2, про що отримав свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_4. ОСОБА_6 13 січня 2011 року на підставі довідки-рахунок № КІМ147651 відчужив автомобіль RENAULT MAGNUM, 2000 року випуску, колір -червоний, кузов № НОМЕР_3, державний номерний знак НОМЕР_2, відповідачу ОСОБА_2, який зареєстрував за собою право власності на вказаний транспортний засіб, про що отримав свідоцтво НОМЕР_5.

Зміни у відомостях про зареєстроване обтяження підлягають реєстрації у встановленому цим Законом порядку, якщо вони стосуються: заміни предмета обтяження або будь-яких змін у складі предмета обтяження; заміни боржника внаслідок передачі предмета обтяження новому власнику в порядку, встановленому статтею 9 цього Закону або з інших підстав (п.п.1,3 ч.1 ст.13 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень»).

З урахуванням наведеного, суд приходить до висновку, що пред'явлені ПАТ КБ «ПриватБанк»вимоги про звернення стягнення на автомобіль RENAULT MAGNUM, 2000 року випуску, колір -червоний, кузов № НОМЕР_3, із зазначенням номеру нової реєстрації номером НОМЕР_2, що належить відповідачу ОСОБА_2, не підлягають задоволенню, оскільки в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна відсутні дані про об'єкт обтяження -автомобіль RENAULT MAGNUM, 2000 року випуску, колір -червоний, кузов НОМЕР_3, з номером державної реєстрації НОМЕР_2, а також дані про боржника - відповідача ОСОБА_2 Крім того, ОСОБА_2 є власником спірного автомобіля на підставі угоди, яка на час розгляду справи недійсною не визнана і ніким не оспорюється. Останній придбавав автомобіль у ОСОБА_6, а не у ОСОБА_4, як про це зазначає ПАТ КБ «ПриватБанк»у позовній заяві, який згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, набув права власності на автомобіль RENAULT MAGNUM, 2000 року випуску, колір -червоний, кузов № НОМЕР_3, державний номерний знак НОМЕР_2. Водночас, ПАТ КБ «ПриватБанк»вправі вимагати від боржника ОСОБА_4 відшкодування завданих збитків, що передбачено ч.3 ст.10 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень».

Також, суд не вбачає підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_4 про визнання недійсним договору застави автотранспорту б/н від 19 травня 2012 року, виходячи з наступних міркувань.

Відповідно до ч.1 ст.203 ЦК України зміст правочиину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч.ч.1-3, 5, 6 ст.203 ЦК України (ч.1 ст.215 ЦК України).

Пленум Верховного Суду України в п.2 постанови від 06 листопада 2009 року № 9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними»роз'яснив, що відповідність чи невідповідність правочину вимогам законодавства має оцінюватися судом відповідно до законодавства, яке діяло на момент вчинення правочину.

Статтею 13 Закону України «Про заставу»(у редакції, яка діяла станом на час укладення договору застави) передбачено, що договір застави повинен бути укладений у письмовій формі. У випадках, коли предметом застави є нерухоме майно, космічні об'єкти, договір застави повинен бути нотаріально посвідчений на підставі відповідних правоустановчих документів. Законодавством України може бути передбачено й інші випадки нотаріального посвідчення договору застави. Угодою сторін може бути передбачено нотаріальне посвідчення договору застави і в тих випадках, коли це є не обов'язковим в силу законодавства України, але на цьому наполягає одна із сторін.

Діюче на той час законодавство не містило вимог щодо обов'язкової нотаріальної форми договору застави транспортних засобів, що підлягають державній реєстрації.

Зміни до ст.13 Закону України «Про заставу»внесено згідно із Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України»від 06 липня 2010 року, який набрав чинності з 27 липня 2010 року. У зв'язку з цим, обов'язковому нотаріальному посвідченню підлягають договори застави транспортних засобів, що підлягають державній реєстрації, які укладено, починаючи з 27 липня 2010 року.

Як встановлено в судовому засіданні ПАТ КБ «ПриватБанк»не наполягало на обов'язковому нотаріальному посвідчення договору застави автотранспорту б/н від 19 травня 2008 року, який було укладено з ОСОБА_4 Згідно п.п.17.8, 32 спірного договору, витрати по його нотаріальному оформленню покладено на Заставодавця ОСОБА_4, який жодних дій щодо реалізації визначеного договором обов'язку не вчинив. А тому, суд вважає безпідставним покликання представника позивача ОСОБА_4 -ОСОБА_5 на те, що недотримання форми спірного договору в частині нотаріального посвідчення є порушенням його істотних умов та свідчить про те, що договір застави автотранспорту б/н від 19 травня 2008 року є неукладеним. Такі твердження суперечать вимогам чинного законодавства та не відповідають фактичним обставинам справи, а порушене право у спосіб, обраний ОСОБА_4, захисту не підлягає.

При цьому, суд бере до уваги положення викладені у п.8 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 2009 року № 9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними», де зазначено про те, що вимога про визнання правочину (договору) неукладеним не відповідає можливим способам захисту цивільних прав та інтересів, передбачених законом. Суди мають відмовляти в позові з такою вимогою.

З урахуванням наведеного, суд приходить до висновку, що укладений між ЗАТ КБ «ПриватБанк»та ОСОБА_4 договір застави автотранспорту б/н від 19 травня 2008 року вчинено з додержанням вимог законодавства, діючого на час його укладення, а тому він є чинним, відповідно створює права та обов'язки для сторін вказаного договору.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.203, 215, 526, 530, 589, 590, 612, 1050, 1054 Цивільного кодексу України, ст.13 Закону України «Про заставу»(у редакції, яка діяла станом на час укладення договору застави), ст.ст.9, 10, 11, 24, 35 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень», постановою Пленуму ВСУ від 06 листопада 2009 року № 9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними», ст.ст.61, 88, 169, 209, 213-215, 217, 218 Цивільно-процесуального кодексу України, суд,-

в и р і ш и в:

У задоволенні позову Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" до ОСОБА_2, треті особи на стороні відповідача -ОСОБА_4, ОСОБА_6, про витребування автомобіля та звернення стягнення на предмет застави -відмовити.

У задоволенні позову ОСОБА_4 до Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк», треті особи на стороні позивача -ОСОБА_2, ОСОБА_7, про визнання неукладеним договору застави автотранспорту -відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення до апеляційного суду Тернопільської області через Тернопільський міськрайонний суд. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Головуючий суддяО. Я. Герчаківська