Рішення № 25334705, 20.07.2012, Малинський районний суд Житомирської області

Справа № 2/0614/1152/11

Р І Ш Е Н Н Я

І м е н е м У к р а ї н и

20 липня 2012 року Малинський районний суд Житомирської області в складі:

головуючого судді Ярмоленка В.В.

при секретарі Вишнівській О.Р.

розглянувши на відкритому судовому засіданні в м. Малині цивільну справу за позовом публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський акціонерний банк»до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення боргу за кредитним договором, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення заборгованості по кредиту, зазначивши, що 12 лютого 2008 року з ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № 276/21 про надання останньому кредиту в розмірі 19 489,11 доларів США з встановленням плати за користування кредитними коштами в розмірі 12,95%, терміном сплати до 11.02.2015 року, які були надані йому шляхом перерахування кредитних коштів на поточний рахунок позичальника. З підписанням кредитного договору відповідач зобов'язувався щомісячно до дати, встановленої в графіку, поповнювати свій поточний рахунок шляхом внесення готівкових коштів через касу банку або безготівковим перерахуванням, у сумі не меншій суми чергового погашення відповідної частини кредиту, процентів, встановлених в графіку. Але свої зобов'язання, щодо своєчасного поповнення поточного рахунку позивач, в порушення умов договору виконав неналежно, сплативши всього по тілу кредиту 2 165,51 доларів США.

Поручителем за позивача на умовах солідарної відповідальності за зобов'язаннями, що виникли з зазначеного вище кредитного договору виступив ОСОБА_2 відповідно до договору поруки від 12.02.2008 року. З підписанням договору поруки згідно п. 1.1 договору, Поручитель зобов'язувалася в повному обсязі солідарно відповідати за виконання позичальником усіх його зобов'язань перед банком, що виникли з кредитного договору.

В судове засідання представник позивача не з'явився, надав клопотання про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримав з підстав зазначених в заяві, не заперечував щодо заочного розгляду справи.

В судовому засіданні відповідач ОСОБА_1 позов визнав частково, обґрунтовуючи це тим, що при укладенні кредитного договору в зв'язку з складним фінансовим становищем та зміною курсу до долару США спочатку не зміг, а в подальшому з березня 2009 року відмовився сплачувати заборгованість перед банком. Неодноразово намагався врегулювати спір, що виник шляхом укладення угоди про розстрочення боргу, однак позивач ігнорував його прохання. Будь-яких доказів на підтвердження цьому не надав.

Відповідач ОСОБА_2 позов не визнав. Підтвердив факт укладення договору поруки за кредитним договором з ОСОБА_1 12 лютого 2008 року, однак при отриманні в листопаді 2011 року позовної заяви ПАТ «ВАБ»про стягнення боргу за кредитним договором, дізнався про те, що відсоткова ставка за кредитним договором збільшена з 12,95 до 17,5 %. Згоди на зміну відсоткової ставки в сторону збільшення внаслідок чого збільшилась його відповідальність він не давав, а тому вважає поруку припиненою в порядку вимог ст. 559 ЦК України.

Вислухавши доводи відповідачів, дослідивши письмові матеріали справи суд приходить до висновку про наступне:

Встановлено, що між публічним акціонерним товариством «Всеукраїнський акціонерний банк»та ОСОБА_1 12 лютого 2008 року був укладений кредитний договір № 276/21 про надання грошових коштів (кредиту) ОСОБА_1 у сумі 19 489,11 доларів США, на придбання автотранспортного засобу марка Nissan модель Tiida, терміном сплати по 11 лютого 2015 року. Згідно п.1.3. Кредитного договору за користування кредитними коштами встановлювалась плата в розмірі 12,95 % річних.

В цей же день, з метою забезпечення виконання зобов'язання за кредитним договором №276/21, з ОСОБА_2 був укладений договір поруки, відповідно до умов якого останній зобов'язувався солідарно відповідати перед кредитором за виконання ОСОБА_1 зобов'язань у повному обсязі.

Додатковим договором №1 до кредитного договору №276/21 від 12.08.2008 року від 18.11.2008 року ВАТ «ВАБ»та ОСОБА_1 погодили збільшення плати за користування кредитними коштами до розміру 17,5% річних.

Починаючи з березня 2009 року позичальник за договором не виконує свої зобов'язання за договором, не сплачуючи кредит та відсотки за користування кредитними коштами. Як вбачається із розрахунку заборгованості за договором станом на 21.11.2011 року розмір заборгованості становить 222 479,44 грн., яка складається з:

заборгованість по кредиту - 17 323, 60 доларів США; відсотки за користування коштами -8 691,89 доларів США; штрафні санкції за пропуск платежів -15 039,73 грн. Розглядаючи позов в межах заявлених вимог в тому числі і валюти остаточного розрахунку та курсу обміну, суд знаходить обґрунтованими підстави для стягнення заборгованості з відповідача ОСОБА_1 в розмірі 222 479,44 грн.

Щодо заперечення останнього про зміну курсу гривні до долара США, то суд вважає його безпідставним, оскільки при укладенні кредитного договору в іноземній валюті та взятті на себе певних зобов'язань, ОСОБА_1 повинен був чітко усвідомлювати, що курс національної валюти по відношенню до долара США не є незмінним та враховувати підвищений валютний ризик за таким кредитом. Ризик підвищення курсу долару США до гривні несе саме позичальник.

В задоволенні вимог до ОСОБА_2 слід відмовити. Статтею 554 ЦК України встановлено, що у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором в тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Відповідно до частини 1 статті 559 ЦК України порука припиняється, зокрема, у разі зміни зобов'язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності.

Укладаючи додатковий договір №1 до кредитного договору №276/21 від 12.08.2008 року від 18.11.2008 року ВАТ «ВАБ»та ОСОБА_1 погодили збільшення плати за користування кредитними коштами з 12,95 % до 17,5% річних. При цьому, пункт 1.1.3 п.п.2 сторони домовилися викласти в наступній редакції: сторони зобов'язуються протягом 2 (двох) робочих дня з дати підписання цього додаткового договору забезпечити внесення відповідних змін до угоди, якою оформлене забезпечення зобов'язань Позичальника за кредитним договором, а саме до Договору №276/21 від 12.02.2008 року (у зв'язку із зміною розміру основного зобов'язання), а також до реєстрів обтяжень.

Відповідно до п.1.3 договору поруки встановлено, що поручитель погоджується з тим, що при зміні боржника, зміні змісту та обсягу (зміна суми кредиту, плати за користування кредитом, суми комісій та інших плат згідно з кредитним договором) забезпеченого цією порукою зобов'язання за кредитним договором, цей договір буде діяти до повного виконання зобов'язань за кредитним договором.

Однак, умова договору поруки про її дію до повного виконання позичальником своїх зобов'язань перед банком за кредитним договором не є встановленим сторонами строком припинення поруки, оскільки суперечить ч.1 ст. 251 та ч.1 ст. 252 ЦК України (постанова ВСУ у справі 6-33цс12)

Разом з тим, п.2.3 договору поруки передбачив, що кредитор зобов'язується письмово повідомити поручителя про невиконання боржником своїх зобов'язань, збільшення зобов'язань боржника за кредитним договором порівняно з днем укладення, заміну боржника за кредитним договором.

Судом не здобуто доказів належного виконання умов договору поруки зі сторони банку в частині належного повідомлення поручителя про зміну обсягу відповідальності боржника та внесення відповідних змін до угоди про забезпечення зобов'язання позичальника (договору поруки). При продовженні строку дії основного зобов'язання, у випадку підвищення розміру процентів значно збільшується сума основного зобов'язання. Поручитель у такому випадку несе відповідальність, тільки якщо він згоден продовжити договір поруки на нових умовах, в іншому випадку порука припиняється. Така позиція підтверджена у постанові ВСУ від 21.11.2011 року у справі №6-49цс11. Аналогічна правова позиція викладена в постанові ВСУ від 21.05.2012 року в справі №6-69цс11 про те, що відповідно до ч.1 ст. 559 ЦК України до припинення поруки призводять такі зміни умов основного зобов'язання без згоди поручителя, які призвели або можуть призвести до збільшення обсягу відповідальності останнього; збільшення відповідальності поручителя внаслідок зміни основного зобов'язання виникає, зокрема у разі встановлення нових умов щодо порядку зміни процентної ставки.

У зобов'язаннях, в яких беруть участь поручителі, збільшення кредитної процентної ставки навіть за згодою банку та боржника, але без згоди поручителя або відповідної умови у договорі поруки, не дає підстав покладення на останнього відповідальності за невиконання або неналежне виконання позичальником своїх зобов'язань перед банком (правова позиція ВСУ у справі № 6-73цс12 від 18.06.2012 року).

З договору поруки слідує, що сторони узгодили можливість банку змінити розмір процентної ставки по кредиту, водночас поклавши на нього обов'язок письмово повідомити про це поручителя про новий обсяг відповідальності та внести відповідні зміни.

Таким чином, підстави для покладення обов'язку на ОСОБА_2 нести солідарну відповідальність за неналежне виконання договірних зобов'язань позичальником відсутні.

Керуючись ст. ст. 6, 10, 60, 215, 218 ЦПК України, ст. 554, 559, 598, 1050, 1054, 10561 ЦК України, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський акціонерний банк»задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, зареєстрованого в АДРЕСА_1 на користь публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський акціонерний банк»(р/р 37396880020, МФО 380537, ЄДРПОУ 19017842) -222 479 (двісті двадцять дві тисячі чотириста сімдесят дев'ять) гривень 44 (сорок чотири) копійки боргу за кредитним договором № 276/21 від 12.02.2008 року та 2224,79 грн. сплачених судових витрат, а всього 224 704,23 (двісті двадцять чотири тисячі сімсот чотири гривні 23 копійки) грн.

В решті вимог позову відмовити за безпідставністю.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Житомирської області протягом 10 днів з дня проголошення рішення через Малинський районний суд Житомирської області, а особами які не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: В. В. Ярмоленко