Ухвала суду № 25333543, 31.05.2012, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"31" травня 2012 р.справа № 2а-1836/11

Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого судді: Лукманової О.М.

суддів: Прокопчук Т.С. Божко Л.А.

при секретарі судового засідання: Фірсіку Д.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 04.11.2011 року у справі №2а-1836/11 за позовом ОСОБА_1 до Державного департаменту у справах громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб Міністерства внутрішніх справ України, Жмеринського районного відділу УМВС України у Вінницькій області, Державної міграційної служби України про зобов'язання вчинити певні дії, -

в с т а н о в и л а:

У березні 2010 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Державного департаменту у справах громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб МВС України, в якому просила з урахуванням доповнених позовних вимог, зобов'язати відповідача анулювати штамп про видворення та заборону в'їзду в Україну в її паспорті, виданому 14.02.2005 року Комунарським відділом міліції Гатчинського району Ленінградської області, як такий, що проставлений незаконно, про що зробити відмітку у її паспорті та стягнути на її користь моральну шкоду, завдану їй державою Україна у розмірі 1100000 грн.

Ухвалами Кіровоградського окружного адміністративного суду від 05.07.2010 року, від 22.07.2011 року, від 04.10.2011 року залучено до участі у справі у якості співвідповідачів відповідно: Жмеринський РВ УМВС України у Вінницькій області, Державну міграційну службу України, прокурора (а.с.35,36, 254-256, т.1, 133, т.2)

Постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 04.11.2011 року у задоволенні позовних вимог відмовлено у повному обсязі.

З постановою суду першої інстанції не погодилась ОСОБА_1 та подала апеляційну скаргу, в якій просила скасувати постанову суду та прийняти нову, якою задовольнити позовні вимоги у повному обсязі, вважала, що постанова необґрунтована, прийнята без урахування доказів у справі.

Перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що проставлення 18.04.2005 року у паспорті позивачки штампу «Заборонено в'їзд в Україну терміном на 6 місяців» зумовлювало у разі її видворення чи виїзду за межі України, неможливість подальшого в'їзду на територію України через пункт пропуску через державний кордон у строк до 18.10.2005 року, однак, рішення про видворення позивачки не було виконано, територію України вона не залишала, перешкод щодо перетину державного кордону України не мала. З 19.10.2005 року зазначений штамп у її паспорті припинив дію, заборони щодо в'їзду в Україну не тягне. Суд першої інстанції послався на положення п.13 Інструкції про порядок заборони в'їзду в Україну іноземцями посадовими особами Прикордонних військ України, затвердженої наказом Державного комітету у справах охорони державного кордону України від 06.02.1998 року №62, яким встановлено, що при виявленні особи, в паспорті якої проставлено штамп «Заборонено в'їзд в Україну терміном на…»і термін заборони в'їзду в Україну закінчився, старший зміни прикордонних нарядів після перевірки зазначеного в штампі терміну за обліком (базою даних) осіб, яким заборонено в'їзд в Україну, анулює зазначений штамп шляхом проставляння поверх нього штампа «Анульовано»та засвідчує факт поставляння штампа печаткою і особистим підписом. Суд першої інстанції прийшов до висновку про те, що підстав для зобов'язання Державного департаменту у справах громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб МВС України, як спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань громадянства та реєстрації фізичних осіб, анулювати у національному паспорті позивачки штампи про видворення та заборону в'їзду в Україну, проставлені 18.04.2005 року начальником ВГІРФО Жмеринського РВ УМВС України у Вінницькій області немає.

Матеріалами справи встановлено, що ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 будучи громадянкою Російської Федерації, 04.04.2005 року прибула на територію України, у м. Київ та звернулася із заявою до Управлення міграційної служби у м. Києві Державного комітету України у справах національностей та міграції про надання статусу біженця. 06.04.2005 року їй було відмовлено у прийнятті заяви, дії Державного комітету України у справах національностей та міграції у подальшому за її заявою у судовому порядку були визнані неправомірними та зобов'язано розглянути скаргу ОСОБА_1 на відмову про надання їй статусу біженця (рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 14.07.2005 року). У пошуках житла ОСОБА_1 поселилась у м. Жмеринка Вінницької області. 18.04.2005 року ст. інспектором ВГІРФО Жмеринського РВ УМВС України було складено висновок про видворення за межі України та проставлення в національному паспорті штампу «Заборона в'їзду в Україну терміном на 6 місяців». На підставі цього висновку начальником ВГІРФО Жмеринського РВ УМВС України у паспорті ОСОБА_1 проставлено штампи «Прийнято рішення про видворення від 18.04.2005 року, термін перебування обмежено до 23.04.2005 року» та «Заборонено в'їзд в Україну терміном на 6 місяців». ОСОБА_1 оскаржувала дії вищевказаних посадових осіб до МВС України та прокуратури упродовж 2005 та 2009 років.

Судом першої інстанції на підставі інформації Адміністрації Державної прикордонної служби України встановлено, що при перетині ОСОБА_1 державного кордону України, остання перетнула його у квітні 2005 року у порядку, встановленому законодавством України. Реєстрація ОСОБА_1 була здійснена під час проходження прикордонного контролю у пункті пропуску для залізничного сполучення «Горностаївка»відповідно до пунктів 19,25 Правил в'їзду іноземців та осіб без громадянства в Україну, їх виїзду з України і транзитного проїзду через її територію, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.1995 року №1074, шляхом проставлення в її паспорті відмітки «В'їзд»та занесення відомостей про неї і її паспортні дані до відповідної бази даних Державної прикордонної служби України із заповненням нею імміграційної картки.

Як вбачається з пояснень позивачки вона прибула на територію України у квітні 2005 року, з метою переховування від переслідувань у Росії, де через її політичні переконання її життю та свободі загрожувала небезпека, та маючи намір отримати в Україні політичний притулок та статус біженця.

Вдруге, ОСОБА_1 звернулася із заявою про надання їй статусу біженця з вищевказаних підстав до сектору міграційної служби у Кіровоградській області лише 12.02.2008 року. За висновком сектору від 25.08.2008 року Державним комітетом України у справах національностей та релігії прийнято рішення про відмову у наданні статусу біженця. Як вбачається з матеріалів справи позивачка зверталася з позовом про скасування рішення про відмову у наданні їй статусу біженця, однак, у подальшому відмовилась від позовних вимог та відмова була прийнята Кіровоградським окружним адміністративним судом 23.04.2010 року.

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 неодноразово зверталася з питанням про продовження терміну її перебування на території України. Останній раз їй було продовжено ВГІРФО УМВС України в Кіровоградській області термін до 09.12.2010 року, після якого вона із заявою не зверталася. Крім того, встановлено, що рішення про видворення ОСОБА_1 за межі України відповідно до ст.32 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства»відповідними органами не приймалось, так як відсутні докази у справі про те, що ОСОБА_1 залишала територію України самостійно чи у примусовому порядку, та докази про притягнення її до адміністративної відповідальності за проживання без документів на право проживання в Україні, недодержання встановленого порядку реєстрації тощо.

Аналізуючи докази у справі та з урахуванням предмету спору, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що позовні вимоги не можуть бути задоволені.

Дійсно п.13 Інструкції про порядок заборони в'їзду в Україну іноземцям посадовими особами Прикордонних військ України, затвердженої наказом Державного комітету у справах охорони державного кордону України від 06.02.1998 року №62 передбачено, що при виявленні особи, в паспорті якої проставлено штамп "Заборонено в'їзд в Україну терміном на..." і термін заборони в'їзду в Україну закінчився, старший зміни прикордонних нарядів після перевірки зазначеного в штампі терміну за обліком (базою даних) осіб, яким заборонено в'їзд в Україну, анулює зазначений штамп шляхом проставляння поверх нього штампа "Анульовано" та засвідчує факт проставляння штампа печаткою і особистим підписом.

Колегія суддів погоджується з висновком суду про те, що до повноважень Державного департаменту у справах громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб МВС України не відноситься питання анулювання штампів про видворення та заборону в'їзду в Україну.

При прийнятті рішення, колегія суддів враховує те, що наявність вищевказаних штампів у національному паспорті ОСОБА_1 не породжують ніяких обов'язків для неї та не порушують її права, а, також, те, що на даний час питання про надання ОСОБА_1 статусу біженця вирішене та їй відмовлено.

Враховуючи вищевикладене. колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, постанову суду першої інстанції слід залишити без змін, як таку, що прийнята з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись п.1 ч.1 ст.198, ст., ст.200, 205, 206 КАС України, колегія суддів, -

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Постанову - Кіровоградського окружного адміністративного суду від 04.11.2011 року у справі №2а-1836/11 залишити без змін.

Ухвала Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів.

Повний текст ухвали виготовлений 13.06.2012 року.

Головуючий: О.М. Лукманова

Суддя: Т.С. Прокопчук

Суддя: Л.А. Божко