Постанова № 25333486, 17.07.2012, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01601 м.Київ-1, пров. Рильський, 8 (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.07.2012 № 5011-3/1362-2012

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Буравльова С.І.

суддів: Рудченка С.Г.

Андрієнка В.В.

при секретарі Коваленко В.С.

за участю представників:

позивача 1 - Войтенко Ю.П.;

позивача 2 - Донченко В.В.;

відповідача - Пилипчук Г.В.;

прокуратури - не зявилися

розглянувши апеляційну скаргу Державного підприємства «Українська авіаційна транспортна компанія»

на рішення господарського суду м. Києва від 29.03.2012

у справі № 5011-3/1362-2012 (суддя - Сівакова В.В.)

за позовом Заступника військового прокурора Кіровоградського гарнізону в інтересах держави в особі: 1. Міністерства внутрішніх справ України; 2. Військової частини 2269 внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ України

до Державного підприємства «Українська авіаційна транспортна компанія»

про стягнення 500550,82 грн.

В С Т А Н О В И В :

Заступник військового прокурора Кіровоградського гарнізону звернувся з позовом до суду в інтересах держави в особі Міністерства внутрішніх справ України (далі - позивач-1) та Військової частини 2269 внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ України (далі - позивач-2) до Державного підприємства «Українська авіаційна транспортна компанія» (далі - відповідач) про стягнення 500550,82 грн. неустойки за несвоєчасне повернення вертольоту в порядку ч. 2 ст. 785 ЦК України, нарахованої за період з 31.01.2011 по 10.03.2011.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 08.02.2012 порушено провадження у справі № 5011-3/1362-2012.

Рішенням господарського суду м. Києва від 29.03.2012 у справі № 5011-3/1362-2012 позов задоволено повністю.

Не погоджуючись з рішенням господарського суду м. Києва від 29.03.2012 відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду скасувати та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції неповно з'ясовані обставини, що мають значення для справи, а також неправильно застосовано норми матеріального та порушено норми процесуального права.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 28.04.2012 порушено апеляційне провадження у справі № 5011-3/1362-2012.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 29.05.2012 розгляд справи відкладено на 17.07.2012.

В засідання суду, призначене на 17.07.2012, представники прокуратури вдруге не з'явилися, хоча були належним чином повідомлені про час і місце судового розгляду, поважних причин відсутності суду не надано.

Неявка в судове засідання зазначених представників не перешкоджає розгляду скарги. Подальше відкладення призведе до затягування розгляду скарги, а тому постанова приймається за наявними в справі матеріалами, яких достатньо для повного та об'єктивного розгляду.

Наведене не суперечить п. п. 3.9.1, 3.9.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції».

Розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив:

Між Військовою частиною 2269 внутрішніх військ МВС України (орендодавець) та Державним підприємством Міністерства оборони України «Українська авіаційна транспортна компанія» (орендар) 12.10.2006 було укладено договір № 174/ИСА/ЛТ/425-06 про оренду вертольоту МІ-8МТВ, заводський номер 94917 (далі - договір), відповідно до умов якого орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування окреме індивідуально визначене майно - вертоліт МІ-8МТВ, що підлягає капітальному ремонту, заводський номер 94917, вартість якого визначена у відповідності до відомості визначення залишкової вартості військового майна та дорівнює 1080374,00 грн., з технічним майном, устаткуванням з комплекту 1:1, необхідним для виконання усіх видів авіаційних робіт за цивільними процедурами, до яких допущене дане повітряне судно (далі - ПС), на території України та за її межами (п. 1.1 договору).

Згідно з п. 8.1 договору, орендна плата за місяць оренди, складає 89 602,42 грн., в тому числі ПДВ 14 933,74 грн. Вказана орендна плата визначена з урахуванням відшкодувань на відновлення ПС орендарем з розрахунку орендної плати 2217 960,00 грн. на рік, та відшкодуваннями ПС у сумі, не більшій 1142 731,00 грн. Орендна плата за кожен наступний місяць визначається шляхом корегування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць.

Пунктом 8.2 договору сторони погодили, що орендар сплачує орендну плату щомісячно, до 15 числа місяця, що йде за звітним.

Додатковою угодою № 1 від 14.12.2006 сторони дійшли згоди внести зміни до п. 8.1 договору, виклавши його в наступній редакції: орендна плата за місяць оренди складає 107782,42 грн., в тому числі ПДВ 17963,74 грн. Вказана орендна плата визначена з урахуванням відшкодувань на відновлення ПС орендарем з розрахунку орендної плати 2436120,00 грн. на рік, та відшкодуваннями ПС у сумі, не більшій 1142 731,00 грн. Орендна плата за кожен наступний місяць визначається шляхом корегування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць.

Згідно із ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Виходячи із змісту укладеного між сторонами договору, останній за своєю правовою природою є договором найму (оренди) (ст. 759 ЦК України), за умовами якого наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Згідно ст. 765 Цивільного кодексу України наймодавець зобов'язаний передати наймачеві майно у користування негайно або у строк, встановлений договором найму.

На думку прокуратури спір у справі виник внаслідок неналежного виконання відповідачем обов'язку щодо повернення майна, за що відповідач має сплатити неустойку за час користування майном після припинення договору оренди у період з 31.01.2011 по 10.03.2011 в розмірі 500550,82 грн.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що Договір № 174/ИСА/ЛТ/425-06 про оренду вертольоту МІ-8МТВ від 12.10.2006 припинив свою дію 12.05.2010, а вертоліт МІ-8МТВ заводський номер 94917 згідно приймально-здавального акту був повернений Апелянтом лише 10.03.2011, тому нарахування неустойки за користування вертольотом в період з 31.01.2011 по 10.03.2011 в сумі 500550, 82 грн. є законним.

На думку суду першої інстанції, матеріали справи свідчать, що в порушення умов договору та ст. 785 ЦК України відповідач після припинення дії договору своєчасно не повернув з оренди повітряне судно.

Проте, колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції виходячи з наступного.

Відповідно до статті 174 ГК України договір є підставою для виникнення господарських зобов'язань, які згідно зі статтями 193, 202 ГК України та статтями 525, 526, 530 ЦК України повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Одностороння відмова від зобов'язання не допускається, якщо інше не передбачено договором або законом. Відповідно до статті 202 ГК України, статті 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Умовами Договору (п. 7.4) сторони передбачили, що прийом-передача ПС від орендодавця до орендаря оформляється актом прийому-передачі, підписаним уповноваженими представниками обох сторін.

Актом прийому-передачі від 31.01.2011, який складено в м. Севастополі, на підставі Постанови про виключення з числа речових доказів по кримінальній справі № 523 від 05.11.2010, співробітники Управління СБУ в Запорізькій області та представник Апелянта передали, а уповноважені особи Військової частини 2269 прийняли вертоліт МІ - 8МТВ заводський номер 94917 без зауважень.

Судом першої інстанції залишено поза увагою той факт, що вертоліт МІ - 8МТВ заводський номер 94917, після виключення його з числа речових доказів по кримінальній справі, ще 31.01.2011 був переданий по зазначеному акту представникам Військової частини 2269.

Також судом першої інстанції помилково зазначено, що по акту від 31.01.2011 вертоліт МІ - 8МТВ заводський номер 94917 був повернутий відповідачу.

Відповідно до Акту прийому-передачі від 31.01.2011 співробітники Служби безпеки України та відповідача передали, а комісія у складі представників Військової частини 2269 прийняла вертоліт МІ - 8МТВ заводський номер 94917 та претензій з приводу вказаного майна не заявляла.

Як зазначалося вище, пунктом 7.4 Договору сторони погодили, що повітряне судно (вертоліт МІ - 8МТВ заводський номер 94917) вважається поверненим орендодавцю (Військовій частині) з моменту підписання сторонами Акту прийому-передачі, а отже, вертоліт МІ - 8МТВ заводський номер 94917 був повернений відповідачем Військовій частині ще 31.01.2011 з моменту підписання зазначеного вище акту прийому-передачі.

Крім цього колегія зазначає, що вказаний акт прийому - передачі від 31.01.2011 був складений відповідно до вимог чинного законодавства, докази, які б свідчили про розукомплектований стан повернутого вертольоту МІ-8МТВ заводський номер 94917, відсутні.

Застосування судом першої інстанції ч. 2 ст. 785 ЦК України є безпідставним, оскільки нарахування неустойки відповідачу здійснюється за період з 31.01.2011 по 10.03.2011, в якому прострочення відповідача стосовно повернення повітряного судна не існувало (вертоліт МІ - 8МТВ заводський номер 94917 повернутий Військовій частині 31.01.2011).

Оскільки починаючи з 31.01.2011 прострочення відповідача щодо повернення орендованого повітряного судна припинилося, а останнє було передане Військовій частині, то відсутня правова підстава господарсько-правової відповідальності відповідача, що унеможливлює застосування до останнього штрафних санкцій передбачених ч. 2 ст. 785 ЦК України.

Статтею 32 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у встановленому законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Колегія суддів також враховує, що відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Таким чином, обов'язок доказування законодавчо покладено на сторони.

Позивачем не доведено обставин, наявність яких відповідно до положень чинного законодавства, є підставою для задоволення позовних вимог та стягнення зазначеної неустойки з відповідача.

Наведені порушення призвели до прийняття судом першої інстанції невірного рішення, що є підставою для його скасування із прийняттям нового рішення про відмову в задоволенні позову.

Відповідно до статті 49 ГПК України та, беручи до уваги фактичні обставини виникнення судового спору, судові витрати, пов'язані зі сплатою судового збору за подання апеляційної скарги в сумі 5005,51 грн. відшкодовуються за рахунок позивачів.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 99, 101 - 105 Господарського процесуального кодексу України, суд

П О С Т А Н О В И В:

1. Рішення господарського суду м. Києва від 29.03.2012 у справі № 5011-3/1362-2012 скасувати та прийняти нове рішення.

2. У позові відмовити повністю.

3. Стягнути солідарно з Міністерства внутрішніх справ України (01024, м. Київ, вул. Академіка Богомольця, 10) та Військової частини 2269 внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ України (28000, Кіровоградська обл., м. Олександрія, вул. Діброви 77/95, код ЄДРПОУ 14322859, МФО 8253016) на користь Державного підприємства «Українська авіаційна транспортна компанія» (м. Київ, вул. Фрунзе, 19/21, код ЄДРПОУ 24964464) 5005 (п'ять тисяч п'ять) грн., 51 коп. судового збору за подачу апеляційної скарги.

4. Доручити господарському суду м. Києва видати наказ на виконання даної постанови суду.

5. Матеріали справи № 5011-3/1362-2012 повернути до господарського суду м. Києва.

6. Копію постанови надіслати сторонам та прокуратурі.

Головуючий суддя Буравльов С.І.

Судді Рудченко С.Г.

Андрієнко В.В.