Рішення № 25333133 від 16.07.2012 , Господарський суд Хмельницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

_______________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"16" липня 2012 р.

Справа № 18/1158

Господарський суд Хмельницької області у складі:

суддя Димбовський В.В., розглянувши матеріали справи

за позовом закритого акціонерного товариства „Єврофінанс”, м. Запоріжжя

до 1) товариства з обмеженою відповідальністю „Партнер-Люкс”, м. Красилів

2) товариства з обмеженою відповідальністю „Агрокрай”, м. Красилів

про стягнення солідарно 831 432,10 грн. по погашенню заборгованості за договорами фінансового лізингу №LA 07000325 від 15.10.2007р., №LA 07000326 від 15.10.2007р., №LA 07000415 від 15.10.2007р., №LA 07000416 від 15.10.2007р., №LA 07000454 від 28.11.2007р., №LA 07000455 від 28.11.2007р., №LA 07000456 від 15.10.2007р., №LA 07000457 від 15.10.2007р.

Представники сторін:

позивача: не з’явився

відповідачів: не з’явилися

Суть спору: позивач звернувся до суду з позовом про солідарне стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю „Партнер-Люкс” та сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю „Кузьмин” 831 432,10 грн. заборгованості за договорами фінансового лізингу №LA 07000325 від 15.10.2007р., №LA 07000326 від 15.10.2007р., №LA 07000415 від 15.10.2007р., №LA 07000416 від 15.10.2007р., №LA 07000454 від 28.11.2007р., №LA 07000455 від 28.11.2007р., №LA 07000456 від 15.10.2007р., №LA 07000457 від 15.10.2007р. Позов мотивовано неналежним виконанням товариством з обмеженою відповідальністю „Партнер-Люкс” своїх зобов’язань за договорами фінансового лізингу щодо оплати лізингових платежів. Також, посилався на невиконання сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю „Кузьмин” своїх зобов’язань за договором поруки від 15.10.2007р.

В процесі розгляду справи позивачем 13.09.2010р. було подано клопотання про заміну відповідача –СТОВ „Кузьмин” на ТОВ „Агрокрай”, яке розглянуто судом, та винесено ухвалу, відповідно до якої відповідача - сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю „Кузьмин” замінено на його правонаступника –товариство з обмеженою відповідальністю „Агрокрай”, м. Красилів.

Отже, надалі відповідачем по справі виступає товариство з обмеженою відповідальністю „Агрокрай”, м. Красилів

Позивач повноважного представника в судове засідання не направив, його адреса та правовий статус підтверджені спеціальним витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 16.07.2012р. Відповідно на адресу, зазначену в ЄДР, а також на адресу, зазначену в позовній заяві, направлялися ухвали суду. Між тим, ухвали повернуті відділенням поштового зв’язку з відміткою „за закінченням терміну зберігання”.

Відповідно до абзацу 3 п.п. 3.9.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011р. в разі, якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв’язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Відповідачі своїми процесуальними правами не скористалися, зокрема, відзив на позов не подали, позовні вимоги по суті не оспорили, в судове засідання не з’явилися, поважні причини неявки не сповістили, хоча повідомлені належним чином про дату, час та місце розгляду справи.

Адреса відповідача - товариства з обмеженою відповідальністю „Агрокрай” - та його правовий статус підтверджені спеціальним витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. Відповідно на адресу, зазначену в ЄДР, відповідачу направлялися ухвали суду, які ним отримувались, про що свідчать поштові повідомлення.

Стосовно відповідача - ТОВ „Партнер-Люкс” - необхідно відмітити, що згідно спеціального витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 27.06.2012р. товариство з обмеженою відповідальністю „Партнер-Люкс”, м. Красилів припинено.

Враховуючи викладені обставини справи та вимоги чинного процесуального права, суд приймає до уваги, що відсутність сторін, належним чином повідомлених про дату, час та місце розгляду справи, як і ненадання відповідачами відзиву на позов, не перешкоджає вирішенню спору по суті.

Отже, суд вважає за можливе, згідно ст. 75 ГПК України, розглянути справу за наявними в ній матеріалами.

Суд, оцінивши подані по справі документи, рахує їх достатніми для прийняття рішення по суті.

Розглянувши подані документи і матеріали, з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи по суті, суд встановив:

Між закритим акціонерним товариством „Єврофінанс” (лізингодавець) та товариством з обмеженою відповідальністю „Партнер –Люкс” (лізингоодержувач) укладено договори фінансового лізингу з додатками №LA 07000325 від 15.10.2007р., №LA 07000326 від 15.10.2007р., №LA 07000415 від 15.10.2007р., №LA 07000416 від 15.10.2007р., №LA 07000454 від 28.11.2007р., №LA 07000455 від 28.11.2007р., №LA 07000456 від 15.10.2007р., №LA 07000457 від 15.10.2007р.

Відповідно до п. 1.1 договорів лізингу та додатків до них лізингодавець зобов’язався придбати та передати у володіння та користування лізингоодержувачу предмет лізингу - транспортний засіб Etalon Mode (7 автобусів), Etalon A –07925 LUX (1 автобус), а лізингоодержувач зобов’язався прийняти відповідні транспортні засоби та використовувати їх у відповідності до умов зазначених договорів лізингу. Склад та вартість транспортних засобів, ознаки, параметри та комплектність кожного транспортного засобу вказується в ДФЛ та Специфікації, яка є невід’ємною частиною ДФЛ.

Згідно п. 2.1. додатків №2 до договорів фінансового лізингу транспортні засоби вважаються переданими у лізинг на умовах цього ДФЛ з дати підписання сторонами акту приймання-передачі ТЗ.

Пунктами 8.1., 8.2., 8.5., 8.7., 8.8. додатків №2 до договорів визначено, що нарахування щомісячних лізингових платежів розпочинається з дати підписання сторонами відповідного акту приймання-передачі транспортних засобів, але не пізніше 5 робочих днів з дня повідомлення лізингоодержувача про готовність ТЗ до передачі. Лізингоодержувач зобов’язується сплачувати лізингодавцю лізингові платежі згідно ДФЛ протягом 5 календарних днів з дати виставлення відповідних рахунків лізингодавцем, але не пізніше 7 числа кожного місяця шляхом перерахування відповідних сум коштів на поточний рахунок лізингодавця, зазначений в ДФЛ та виставленому рахунку. Неодержання рахунку лізингоодержувачем не звільняє його від зобов’язання своєчасно здійснювати лізингові платежі згідно ДФЛ. Лізингові платежі сплачуються в українській гривні. Якщо у ДФЛ вказана референційна валюта долари США або Євро, всі платежі будуть конвертовані в гривні на дату формування відповідного рахунку. У разі зміни обмінного курсу відповідної валюти з дня виставлення рахунку до дня сплати місячного лізингового платежу лізингоодержувачем, лізингодавець може збільшити наступний лізинговий платіж на суму курсової різниці між обмінним курсом відповідної валюти на дату сплати рахунку та дату виставлення цього рахунку у референційній валюті. Перший лізинговий платіж лізингоодержувач сплачує на користь лізингодавця в строк, що не перевищує 3 календарних днів з дати отримання відповідного рахунку; щомісячні лізингові платежі сплачуються лізингодавцем щомісячно у відповідності до п. 8.3. цього Додатку до ДФЛ. Розмір лізингових платежів визначається припускаючи, що ставки акцизу, ввізного мита та інших податків в Україні, пов’язаних з імпортом та курс валют залишаться незмінними з дати підписання ДФЛ та до моменту передачі ТЗ у лізинг; ставка податку з власників ТЗ та інші податки в Україні, пов’язані з експлуатацією ТЗ, залишаться незмінними з дати підписання ДФЛ та до дати його закінчення; індекс інфляції розраховується щорічно та не може перевищувати 10% в рік з дати підписання ДФЛ та до дати його закінчення. Відсоткова ставка фінансування придбання ТЗ не буде змінюватись протягом строку лізингу. Якщо будь-які з вищезгаданих умов зміняться, лізингодавець має право переглянути та змінити розмір щомісячних лізингових платежів для утримання доходу лізингодавця на тому самому рівні, на якому він був, коли ставки залишилися незмінними з обов’язковим попередженням лізингоодержувача про ці зміни в строк, що не перевищує 10 календарних днів з дати їх впровадження. Лізингоодержувач зобов’язується сплачувати відкориговані щомісячні платежі згідно надісланих лізингодавцем рахунків. У випадку перевищення індексу інфляції 10% на рік, лізинговий платіж у частині комісії може бути збільшений відповідно до збільшення індексу інфляції. Лізингодавець має право змінити розмір лізингових платежів у випадку зміни ціни ТЗ продавцем/виробником з будь-яких причин. Датою сплати будь-якого платежу за ДФЛ є дата фактичного надходження коштів на поточний рахунок лізингодавця.

В п. 8.9. додатків №2 до договорів сторони передбачили відповідальність лізингоодержувача у разі прострочення сплати платежів за ДФЛ у вигляді сплати пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на відповідну дату, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення виконання зобов’язань.

Згідно п. 10.8. дострокове розірвання договору фінансового лізингу можливе за умов відшкодування в повному обсязі витрат лізингодавця, які він зазнав внаслідок дострокового розірвання договору з вини лізингоодержувача, а також із можливістю застосування санкцій, а саме сплати 10% від вартості всіх недоотриманих лізингових платежів лізингодавцю за договором.

Відповідно до п. 12.1. істотною умовою набрання чинності цим договором фінансового лізингу, є укладання договору поруки, предметом якого є порука третьої особи перед лізингодавцем за виконання лізингоодержувачем зобов’язань за цим договором фінансового лізингу.

Згідно актів прийому-передачі від 05.12.2007р., від 10.01.2008р., від 21.02.2008р., від 10.01.2008р., від 23.04.2008р., від 23.04.2008р., від 01.02.2008р., від 01.02.2008р., підписаних та скріплених печатками сторін, відповідач прийняв у лізинг транспортні засоби.

В додатках №4 до договорів фінансового лізингу сторонами підписано узгоджені розміри та строки сплати лізингових платежів.

Між сторонами були підписані додаткові угоди, якими сторони узгодили змінити вартість предмета лізингу та щомісячних платежів.

Однак, відповідач - ТОВ „Партнер-Люкс” - належним чином не виконував свої зобов’язання за договорами фінансового лізингу стосовно оплати лізингових платежів, утворивши заборгованість.

05.12.2008р. позивач надсилав відповідачу - ТОВ „Партнер-Люкс” - претензію з вимогою сплатити борг.

22.01.2009р. відповідач –ТОВ „Партнер-Люкс” –надав відповідь на претензію, в якій пояснив, що причиною виникнення заборгованості є збільшення місячних платежів за вересень, жовтень, листопад і грудень 2008 року.

Згідно наданого позивачем розрахунку неоплачені лізингові платежі за договорами фінансового лізингу складають:

· за договором №LA 07000325 від 15.10.2007р. –54 393,86 грн.

· за договором №LA 07000326 від 15.10.2007р. –54 050,18 грн.

· за договором №LA 07000415 від 15.10.2007р. –54 093,33 грн.

· за договором №LA 07000416 від 15.10.2007р. –62 962,51 грн.

· за договором №LA 07000454 від 28.11.2007р. –70 660,99 грн.

· за договором №LA 07000455 від 28.11.2007р. –70 660,99 грн.

· за договором №LA 07000456 від 15.10.2007р. –64 483,43 грн.

· за договором №LA 07000457 від 15.10.2007р. –62 962,51 грн.

На підставі п.п. п. 8.9. п. 10.8. додатків №2 до договорів фінансового лізингу позивачем нараховано відповідачу пеню за прострочення виконання грошового зобов’язання та штраф за дострокове припинення договору, а саме:

· за договором №LA 07000325 від 15.10.2007р. –5426,10 грн. –пені (за період з 08.07.2008р. по 30.04.2009р.) та 19 651,47 грн. –штрафу,

· за договором №LA 07000326 від 15.10.2007р. –7194,97 грн. –пені (з 08.05.2008р. по 30.04.2009р.) та 20 088,17 грн. –штрафу,

· за договором №LA 07000415 від 15.10.2007р. –7196,50 грн. –пені (з 08.05.2008р. по 30.04.2009р.) та 20 088,17 грн. –штрафу,

· за договором №LA 07000416 від 15.10.2007р. –7997,73 грн. –пені (з 08.05.2008р. по 30.04.2009р.) та 21 247,99 грн. –штрафу,

· за договором №LA 07000454 від 28.11.2007р. –9723,93 грн. –пені (з 08.05.2008р. по 30.04.2009р.) та 28 975,46 грн. –штрафу,

· за договором №LA 07000455 від 28.11.2007р. –9757,35 грн. –пені (з 08.05.2008р. по 30.04.2009р.) та 28 975,46 грн. –штрафу,

· за договором №LA 07000456 від 15.10.2007р. –8351,01 грн. –пені (з 08.05.2008р. по 30.04.2009р.) та 21 650,16 грн. –штрафу,

· за договором №LA 07000457 від 15.10.2007р. –8121,49 грн. –пені (з 08.05.2008р. по 30.04.2009р.) та 21 247,99 грн. –штрафу.

Також, на підставі ст. 625 ЦК України, позивачем нараховано 3% річних та інфляційні втрати:

· за договором №LA 07000325 від 15.10.2007р. –678,26 грн. –3% річних (за період з 08.07.2008р. по 30.04.2009р.) та 3899,88 грн. –інфляційних втрат липень 2008 року –квітень 2009 року);

· за договором №LA 07000326 від 15.10.2007р. –899,37 грн. –3% річних (з 08.05.2008р. по 30.04.2009р.) та 4814,09 грн. –інфляційних втрат (за травень 2008 року –квітень 2009 року);

· за договором №LA 07000415 від 15.10.2007р. –899,56 грн. –3% річних (з 08.05.2008р. по 30.04.2009р.) та 4814,70 грн. –інфляційних втрат (за травень 2008 року –квітень 2009 року);

· за договором №LA 07000416 від 15.10.2007р. –999,11 грн. –3% річних (з 08.05.2008р. по 30.04.2009р.) та 5397,15 грн. –інфляційних втрат (за травень 2008 року –квітень 2009 року);

· за договором №LA 07000454 від 28.11.2007р. –1157,13 грн. –3% річних (з 08.05.2008р. по 30.04.2009р.) та 6597,06 грн. –інфляційних втрат (за травень 2008 року –квітень 2009 року);

· за договором №LA 07000455 від 28.11.2007р. –1161,32 грн. –3% річних (з 08.05.2008р. по 30.04.2009р.) та 6597,06 грн. –інфляційних втрат (за травень 2008 року –квітень 2009 року);

· за договором №LA 07000456 від 15.10.2007р. –1043,88 грн. –3% річних (з 08.05.2008р. по 30.04.2009р.) та 10 333,09 грн. –інфляційних втрат (за травень 2008 року –квітень 2009 року);

· за договором №LA 07000457 від 15.10.2007р. –1010,75 грн. –3% річних (з 08.05.2008р. по 30.04.2009р.) та 5488,23 грн. –інфляційних втрат (за травень 2008 року –квітень 2009 року).

Крім того, позивач нарахував збитки при реалізації за договором №LA 07000325 від 15.10.2007р. в сумі 10 711,89 грн., за договором №LA 07000416 від 15.10.2007р. в сумі 3779,09 грн., за договором №LA 07000456 від 15.10.2007р. в сумі 4 189,74 грн., за договором №LA 07000457 від 15.10.2007р. в сумі 3748,89 грн.

Також, позивач заявив нараховану та сплачену суму ПДВ за договором №LA 07000454 від 28.11.2007р. в розмірі 8 980,05 грн.; за договором №LA 07000455 від 28.11.2007р. в розмірі 8 980,05 грн.

15.10.2007р. та 28.11.2007р. між сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю „Кузьмин” (правонаступником якого є товариство з обмеженою відповідальністю „Агрокрай”, м. Красилів) (поручитель) та закритим акціонерним товариством „Єврофінанс” м. Запоріжжя (лізингодавець) укладено договори поруки, відповідно до умов яких поручитель безвідмовно і незаперечно прийняв на себе зобов’язання в повному обсязі, без будь-яких обмежень відповідати перед лізингодавцем за належне виконання зі сторони товариства з обмеженою відповідальністю „Партнер-Люкс”, котре виступає лізингоодержувачем згідно договорів фінансового лізингу №LA 07000324, №LA 07000325, №LA 07000326 від 15.10.2007р., №LA 07000454, №LA 07000455, взятих на себе зобов’язань в рамках вищевказаних договорів лізингу, а саме: в строки і на умовах, визначених в договорах лізингу, оплатити платежі, передбачені договорами лізингу, в тому числі, але не обмежуючись: перший лізинговий платіж, щомісячні лізингові платежі, спеціальні лізингові платежі; виплатити неустойку (пеню, штраф) і компенсувати збитки, які може понести лізингодавець у зв’язку з неналежним виконанням зобов’язань лізингоодержувачем, у випадках і розмірах, передбачених договорами лізингу (п. 1.1.).

Згідно п. п. 1.2., 1.3. договорів поруки виконання зобов’язань по договорам лізингу передбачено шляхом внесення лізингоодержувачем щомісячно на протязі 5-ти календарних днів, але не пізніше 7-го числа кожного місяця, грошових коштів в розмірі щомісячного платежу, вказаного у відповідних договорах лізингу, виплаті першого лізингового платежу, спеціальних лізингових платежів, а також виплаті будь-яких інших платежів в рамках, строках і на умовах, визначених договорами лізингу. Поручитель підтверджує, що він ознайомлений і згоден з умовами договорів лізингу.

В розділі 2 договорів поруки сторони передбачили підстави і порядок виконання зобов’язань, зокрема, згідно п. 2.1. у випадку невиконання лізингоодержувачем зобов’язань по договорам лізингу у встановлений термін, лізингодавець повідомляє про це поручителя шляхом направлення відповідної письмової вимоги на його адресу, а поручитель зобов’язується на протязі 3 робочих днів від дати отримання письмової вимоги лізингодавця оплатити на користь останнього відповідну грошову суму, передбачену договорами лізингу і вказану у відповідній письмовій вимозі лізингодавця, шляхом її перерахування на поточний рахунок лізингодавця, який вказаний в письмовій вимозі.

Однак, відповідач –товариство з обмеженою відповідальністю „Агрокрай”, м. Красилів - взяті на себе зобов’язання згідно договорів поруки не виконав.

Оскільки, відповідачі в добровільному порядку не здійснили оплату лізингових платежів, позивач звернувся з позовом до суду про стягнення боргу в примусовому порядку.

Дослідивши зібрані у справі докази та давши їм правову оцінку в сукупності, судом прийнято до уваги наступне.

Згідно ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов’язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов’язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов’язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Правовідносини, які виникли між сторонами, за своїм характером являються господарськими, виходячи зі змісту ст. ст. 173, 174 Господарського кодексу України, як такі, що виникли з господарського договору, і, відповідно до ст. 1 Господарського кодексу України, є предметом його регулювання.

У відповідності зі ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов’язання, що виникає між суб’єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб’єкт (зобов’язана сторона, у тому числі боржник) зобов’язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб’єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб’єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку.

Згідно ст. 174 Господарського кодексу України господарські зобов’язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ч. 2 п. 1 ст. 175 ГК України майнові зобов’язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

З положень ст. 11 та ст. 509 ЦК України вбачається, що в силу зобов’язання боржник зобов’язаний вчинити на користь кредитора певну дію, в тому числі сплатити борг, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку, тобто сплати боргу. Однією з підстав виникнення, цивільних прав та обов’язків сторін є укладення між ними договору.

Статтею 627 ЦК України встановлено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Як свідчать матеріали справи між сторонами укладено договори фінансового лізингу з додатками.

З аналізу ст. 806 ЦК України, ч. 1 ст. 297 ГК України вбачається, що за договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов’язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі).

Відповідно до ст. 1 Закону України „Про фінансовий лізинг” за договором фінансового лізингу лізингодавець зобов’язується набути у власність річ у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов і передати її у користування лізингоодержувачу на визначений строк не менше одного року за встановлену плату (лізингові платежі).

Згідно ст. 11 Закону України „Про фінансовий лізинг” на лізингоодержувача покладено обов’язок своєчасно сплачувати лізингові платежі.

Положеннями ст. ст. 525, 526 ЦК України, ст. 193 ГК України встановлено, що зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов’язання і одностороння зміна умов договору не допускається.

Невиконання зобов’язання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання) стаття 610 ЦК України визначає як порушення зобов’язання.

Частиною 1 ст. 612 ЦК України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач виконав взяті на себе зобов’язання за договорами фінансового лізингу, зокрема, передав відповідачу - ТОВ „Партнер-Люкс”, м. Красилів - у фінансовий лізинг транспортні засоби, про що складено відповідні акти приймання-передачі. У свою чергу, відповідач вказані транспортні засоби отримав, проте взятих на себе договірних зобов’язань з повної та своєчасної сплати лізингових платежів згідно додатків №4 до договорів фінансового лізингу, зі змінами внесеними додатковими угодами, не виконав. Доказів погашення заборгованості суду не подано.

Між тим, суд вважає за необхідне відмітити наступне.

Як вбачається зі Спеціального витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 27.06.2012р. товариство з обмеженою відповідальністю „Партнер-Люкс”, м. Красилів припинило свою підприємницьку діяльність.

Згідно з частиною 1 статті 21 Господарського процесуального кодексу України сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути підприємства та організації, зазначені у статті 1 цього Кодексу. При цьому, сторони повинні мати господарську процесуальну правоздатність і господарську процесуальну дієздатність, що означає встановлену законом можливість бути суб’єктом процесуальних правовідносин.

Приписами частини 1 статті 1 Господарського процесуального кодексу України зумовлено, що право на звернення до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів мають підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб’єкта підприємницької діяльності.

Згідно зі статтею 80 Цивільного кодексу України юридичною особою є організація, створена і зареєстрована у встановленому законом порядку. Юридична особа наділяється цивільною правоздатністю і дієздатністю, може бути позивачем та відповідачем у суді.

Відповідно до п. 2 ст. 33 Закону України „Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців” юридична особа є такою, що припинилася, з дати внесення до Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію припинення юридичної особи.

Відповідно до ст. 80 п. 6 Господарського процесуального кодексу України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо, зокрема, припинено діяльність суб’єкта господарювання, який був однією із сторін у справі, якщо спірні правовідносини не допускають правонаступництва.

Оскільки, товариство з обмеженою відповідальністю „Партнер-Люкс”, м. Красилів припинило підприємницьку діяльність і не має статусу юридичної особи, провадження у справі №18/1158 в частині стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю „Партнер-Люкс”, м. Красилів 831 432,10 грн. по погашенню заборгованості за договорами фінансового лізингу №LA 07000325 від 15.10.2007р., №LA 07000326 від 15.10.2007р., №LA 07000415 від 15.10.2007р., №LA 07000416 від 15.10.2007р., №LA 07000454 від 28.11.2007р., №LA 07000455 від 28.11.2007р., №LA 07000456 від 15.10.2007р., №LA 07000457 від 15.10.2007р. підлягає припиненню згідно п. 6 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно ч. 1 ст. 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов’язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов’язання боржником.

У разі порушення боржником зобов’язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки (ч. 1, 2 ст. 554 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 543 ЦК України у разі солідарного обов’язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов’язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.

Отже, поручитель за договором поруки несе відповідальність перед кредитором за невиконання боржником своїх зобов’язань як солідарний боржник, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя, а кредитор має право вимагати виконання зобов’язання як від боржника і його поручителя разом, так і від будь-кого з них окремо, при цьому у разі пред’явлення таких вимог до поручителя, останній відповідає в межах взятих на себе зобов’язань перед кредитором.

Як зазначалося вище, в порушення умов договорів фінансового лізингу, ТОВ „Партнер-Люкс”, м. Красилів –прийняті на себе зобов’язання щодо сплати лізингових платежів не виконувало належним чином, у зв’язку з чим наявна заборгованість.

Виконання зобов’язання за договорами фінансового лізингу було забезпечено договорами поруки, за умовами яких сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю „Кузьмин” (правонаступником якого є товариство з обмеженою відповідальністю „Агрокрай”, м. Красилів) прийняло на себе зобов’язання в повному обсязі, без будь-яких обмежень відповідати перед закритим акціонерним товариством „Єврофінанс”, м. Запоріжжя за належне виконання зі сторони товариства з обмеженою відповідальністю „Партнер-Люкс” зобов’язань за договорами фінансового лізингу.

Отже, ТОВ „Агрокрай” та ТОВ „Партнер-Люкс” несуть відповідальність за виконання зобов’язань за договорами фінансового лізингу, як солідарні боржники, при цьому ТОВ „Агрокрай”, як поручитель, несе відповідальність виключно в межах взятих на себе зобов’язань перед кредитором.

Частиною 2 ст. 543 ЦК України встановлено, що солідарні боржники залишаються зобов’язаними доти, доки їхній обов’язок не буде виконаний у повному обсязі.

Та обставина, що ТОВ „Партнер-Люкс” припинило підприємницьку діяльність, не позбавляє кредитора права вимоги до поручителя боржника, як солідарного боржника, а останнього не звільняє від виконання взятих на себе зобов’язань перед кредитором.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного суду України від 24.10.2011р. по справі №10/1946.

Однак, суд звертає увагу на те, що з наявних в матеріалах справи договорів поруки від 15.10.2007р. та від 28.11.2007р. вбачається, що СТОВ „Кузьмин”, правонаступником якого є ТОВ „Агрокрай”, забезпечило виконання зобов’язання ТОВ „Партнер-Люкс” лише за договорами фінансового лізингу №LA 07000324, №LA 07000325, №LA 07000326 від 15.10.2007р., №LA 07000454, №LA 07000455.

Між тим, позивачем заявлено до солідарного стягнення суму боргу, яка виникла, крім зазначених, ще й за іншими договорами фінансового лізингу.

З огляду на те, що позивачем не надано доказів того, що ТОВ „Агрокрай” виступає поручителем за договорами фінансового лізингу №LA 07000415 від 15.10.2007р., №LA 07000416 від 15.10.2007р., №LA 07000456 від 15.10.2007р., №LA 07000457 від 15.10.2007р., відсутні підстави для задоволення вимог в частині стягнення заборгованості за вказаними договорами з ТОВ „Агрокрай”.

Враховуючи викладене, а також, те, що провадження у справі в частині стягнення з ТОВ „Партнер-Люкс” 831 432,10 грн. по погашенню заборгованості за договорами фінансового лізингу підлягає припиненню, позовні вимоги в солідарному порядку не стягуються та підлягають задоволенню частково в частині стягнення з ТОВ „Агрокрай” заборгованості по лізинговим платежам за договорами фінансового лізингу в сумі 249 766,02 грн., а саме:

· за договором №LA 07000325 від 15.10.2007р. –54 393,86 грн.

· за договором №LA 07000326 від 15.10.2007р. –54 050,18 грн.

· за договором №LA 07000454 від 28.11.2007р. –70 660,99 грн.

· за договором №LA 07000455 від 28.11.2007р. –70 660,99 грн.

Крім суми основного боргу позивач просить стягнути пеню, штраф, 3% річних та інфляційні втрати.

У відповідності до п. 3 ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобо’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов’язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною другою ст. 551 ЦК України передбачено, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. Розмір неустойки, встановлений законом, може бути збільшений у договорі.

У відповідності до ст. ст. 1, 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений даним законом, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно з ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Зі змісту пункту 8.9. додатків №2 до договорів фінансового лізингу вбачається, що сторони передбачили відповідальність лізингоодержувача у разі прострочення сплати платежів у вигляді сплати пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на відповідну дату, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення виконання зобов’язань.

Перевіривши поданий позивачем розрахунок пені, суд частково не погоджується з ним, зокрема, з періодом нарахування пені, оскільки нарахування проведено поза межами шестимісячного строку.

Здійснивши перерахунок пені, суд вважає правомірно заявленою до ТОВ „Агрокрай” суму пені загалом 28 597,26 грн., а саме:

1) за договором №LA 07000325 від 15.10.2007р. –5131,19 грн.

· на суму боргу 5831,69 грн. за період з 08.07.2008р. по 30.10.2008р. (115 днів) –440,97 грн.

· на суму боргу 5831,69 грн. за період з 08.08.2008р. по 08.12.2008р. (123 дня) –471,65 грн.

· на суму боргу 5831,69 грн. за період з 08.09.2008р. по 08.03.2009р. (182 дня) –697,89 грн.

· на суму боргу 5935,62 грн. за період з 08.10.2008р. по 08.04.2009р. (183 дня) –714,23 грн.

· на суму боргу 7159,70 грн. за період з 08.11.2008р. по 30.04.2009р. (174 дня) –819,15 грн.

· на суму боргу 7901,07 грн. за період з 08.12.2008р. по 30.04.2009р. (144 дня) –748,11 грн.

· на суму боргу 9007,36 грн. за період з 08.01.2009р. по 30.04.2009р. (113 днів) –669,26 грн.

· на суму боргу 9122,84 грн. за період з 08.02.2009р. по 23.02.2009р. (16 днів) –95,98 грн.

· на суму боргу 2795,54 грн. за період з 24.02.2009р. по 30.04.2009р. (66 днів) –121,32 грн.

· на суму боргу 9931,19 грн. за період з 08.03.2009р. по 30.04.2009р. (54 дня) –352,63 грн.

2) за договором №LA 07000326 від 15.10.2007р. –6579,68 грн.

· на суму боргу 5727,76 грн. за період з 08.05.2008р. по 31.08.2008р. (116 днів) –436,88 грн.

· на суму боргу 5831,69 грн. за період з 08.06.2008р. по 30.10.2008р. (145 днів) –556,01 грн.

· на суму боргу 5831,69 грн. за період з 08.07.2008р. по 29.12.2008р. (175 днів) –671,04 грн.

· на суму боргу 5831,69 грн. за період з 08.08.2008р. по 08.02.2009р. (185 днів) –709,39 грн.

· на суму боргу 5831,69 грн. за період з 08.09.2008р. по 08.03.2009р. (182 дня) –697,89 грн.

· на суму боргу 5935,62 грн. за період з 08.10.2008р. по 08.04.2009р. (183 дня) –714,23 грн.

· на суму боргу 7159,70 грн. за період з 08.11.2008р. по 30.04.2009р. (174 дня) –819,15 грн.

· на суму боргу 7901,07 грн. за період з 08.12.2008р. по 30.04.2009р. (144 дня) –748,11 грн.

· на суму боргу 9007,36 грн. за період з 08.01.2009р. по 30.04.2009р. (113 днів) –669,26 грн.

· на суму боргу 9122,84 грн. за період з 08.02.2009р. по 23.02.2009р. (16 днів) –95,98 грн.

· на суму боргу 2795,56 грн. за період з 24.02.2009р. по 30.04.2009р. (66 днів) –121,32 грн.

· на суму боргу 9587,49 грн. за період з 08.03.2009р. по 30.04.2009р. (54 дня) –340,42 грн.

3) за договором №LA 07000454 від 28.11.2007р. –8426,45 грн.

· на суму боргу 7145,13 грн. за період з 08.05.2008р. по 02.10.2008р. (148 днів) –695,33 грн.

· на суму боргу 7274,78 грн. за період з 08.06.2008р. по 30.11.2008р. (176 днів) –841,88 грн.

· на суму боргу 7274,78 грн. за період з 08.07.2008р. по 08.01.2009р. (185 днів) –884,93 грн.

· на суму боргу 7274,78 грн. за період з 08.08.2008р. по 08.02.2009р. (185 днів) –884,93 грн.

· на суму боргу 7274,78 грн. за період з 08.09.2008р. по 08.03.2009р. (182 дня) –870,58 грн.

· на суму боргу 7404,43 грн. за період з 08.10.2008р. по 08.04.2009р. (183 дня) –890,97 грн.

· на суму боргу 8931,41 грн. за період з 08.11.2008р. по 30.04.2009р. (174 дня) –1021,85 грн.

· на суму боргу 9856,25 грн. за період з 08.12.2008р. по 30.04.2009р. (144 дня) –933,24 грн.

· на суму боргу 11 287,84 грн. за період з 08.01.2009р. по 30.04.2009р. (113 днів) –838,70 грн.

· на суму боргу 11 445,59 грн. за період з 08.02.2009р. по 23.02.2009р. (16 днів) –120,41 грн.

· на суму боргу 5118,31 грн. за період з 24.02.2009р. по 30.04.2009р. (66 днів) –222,12 грн.

· на суму боргу 6238,41 грн. за період з 08.03.2009р. по 30.04.2009р. (54 дня) –221,51 грн.

4) за договором №LA 07000455 від 28.11.2007р. –8459,94 грн.

· на суму боргу 7145,13 грн. за період з 08.05.2008р. по 02.10.2008р. (148 днів) –695,33 грн.

· на суму боргу 7274,78 грн. за період з 08.06.2008р. по 07.12.2008р. (183 дня) –875,37 грн.