Рішення № 25332613, 19.07.2012, Господарський суд Рівненської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

33013, м. Рівне, вул. Набережна, 26А

________________________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" липня 2012 р. Справа № 5019/874/12

Господарський суд Рівненської області у складі судді Павленка Є.В., розглянувши матеріали справи за позовом заступника прокурора м. Рівного в інтересах держави в особі Рівненської міської ради Рівненської області (далі -Рада) та товариства з обмеженою відповідальністю "Рівнетеплоенерго" (далі -Товариство) до Рівненського обласного виробничого комунального підприємства водопровідно-каналізаційного господарства "Рівнеоблводоканал" (далі -Підприємство) про стягнення заборгованості в сумі 599 902 грн. 09 коп.,

за участю представників:

Ради: не з'явився,

Товариства: Михайлова В.О. за дов. від 3 січня 2012 року № 03-05/17,

Підприємства: Роговського Р.С. за дов. від 18 січня 2012 року № 103/01-11,

прокуратури: Герасимчук Ю.М. за посв. від 16 листопада 2011 року № 94,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

У травні 2012 року заступник прокурора міста Рівного звернувся до господарського суду Рівненської області з позовною заявою в інтересах держави в особі Ради та Товариства посилаючись на те, що на виконання умов договору на відпуск теплової енергії № 107, укладеного між Товариством та відповідачем 10 вересня 2010 року, з урахуванням додатків до цього договору № 1 -№ 3, останньому протягом жовтня 2011 року -квітня 2012 року була поставлена теплова енергія на загальну суму 599 902 грн. 09 коп. Оскільки відповідач взяте на себе за вказаним договором зобов'язання щодо оплати поставленої йому енергії не виконав, позивач, посилаючись на статті 525-526 Цивільного кодексу України (далі -ЦК України), а також статті 175, 193, 216-217 Господарського кодексу України (далі -ГК України), просив суд стягнути з Підприємства вищезазначену суму боргу.

Ухвалою господарського суду Рівненької області від 30 травня 2012 року порушено провадження у справі № 5019/874/12, розгляд якої було призначено на 21 червня 2012 року.

Ухвалою суду від 21 червня 2012 року розгляд справи відкладено на 5 липня 2012 року.

У судовому засіданні 5 липня 2012 року представником відповідача було надано відзив на позов, згідно якого Підприємство визнало позов у частині наявності за ним боргу в сумі 334 364 грн. 08 грн.

У судовому засіданні, призначеному на 5 липня 2012 року, була оголошена перерва до 19 липня 2012 року.

Представники позивача та прокуратури у судовому засіданні 19 липня 2012 року позовні вимоги підтримали з підстав, викладених у позовній заяві, та наполягали на їх задоволенні.

Представник відповідача проти позову заперечив з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

10 вересня 2010 року між Підприємством та Товариством був укладений договір на відпуск теплової енергії № 107, за умовами якого, з урахуванням додатків № 1 -№ 3 до цього договору, позивач зобов'язався надавати споживачеві теплову енергію, а Підприємство, у свою чергу, -прийняти та оплатити її за встановленими тарифами в терміни, передбачені даною угодою (а.с. 7-10).

Вказаний договір підписаний уповноваженими представниками сторін та скріплений печатками цих юридичних осіб.

Відповідно до пункту 1.4 цього договору теплова енергія подається споживачу за адресою: м. Рівне, вул. С. Бандери, 2, та м. Рівне, вул. Білякова, 6.

Пунктом 3.2.1 договору передбачено, що споживач теплової енергії зобов'язується виконувати умови та порядок оплати спожитої теплової енергії в обсягах і в терміни, які передбачені договором.

Згідно з пунктом 4.4 договору споживач, що має прилади обліку, щомісячно подає позивачу звіт про фактичне споживання теплової енергії до 20 числа поточного місяця. У разі неподання звіту в обумовлений термін, нарахування проводиться розрахунковим способом. У випадку, коли 20 число поточного місяця припадає на вихідний день, звіт подається у попередній робочий день.

Споживач проводить оплату за отриману теплову енергію шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок Товариства, при цьому споживач самостійно отримує рахунок. Розрахунковим періодом є календарний місяць. Термін внесення платежів -не пізніше 10 числа місяця наступного за розрахунковим (пункти 5.3-5.4 договору).

Судом також встановлено, що на виконання умов вищезазначеного договору позивач протягом жовтня 2011 року -квітня 2012 року надав відповідачу теплову енергію на загальну суму 599 902 грн. 09 коп. Дана обставина підтверджується наявними у матеріалах справи довідками відповідача про кількість використаної теплової енергії, поданих позивачу на підставі пункту 4.4 договору (а.с. 55-71), рахунками за послуги теплопостачання, виставленими позивачем у період з жовтня 2011 року по квітень 2012 року (а.с. 17-25), а також актом звірки взаєморозрахунків, підписаним між сторонами 1 червня 2012 року (а.с. 74).

Про належне виконання позивачем своїх зобов'язань за цим договором щодо відпуску теплової енергії також свідчить відсутність з боку Підприємства претензій та повідомлень про порушення постачальником умов даної угоди.

Однак всупереч умовам договору відповідач взятий на себе обов'язок по оплаті вартості теплової енергії, наданої йому у вищезазначений період, не виконав.

Посилання відповідача на ту обставину, що останнім було частково погашено суму даної заборгованості, не береться судом до уваги, з огляду на наступне.

Пунктом 5.7 договору встановлений обов'язок споживача вказувати в платіжних дорученнях номер договору, дату його підписання, призначення платежу. Водночас вказаним пунктом передбачено, що при наявності боргу за спожиту теплову енергію кошти, що надходять, зараховуються в погашення боргу за теплову енергію, спожиту в минулі періоди, незалежно від вказаного в платіжному дорученні призначення платежу.

З наявних у матеріалах даної справи рахунків за послуги теплопостачання, виставлених відповідачу Товариством у період з жовтня 2011 року по квітень 2012 року, та акту звірки взаєморозрахунків від 1 червня 2012 року, вбачається, що до початку вказаного опалювального періоду за Підприємством вже рахувався борг в сумі 330 663 грн. 16 коп.

Зі змісту вищезазначених рахунків та акту також вбачається, що протягом лютого -травня 2012 року в рахунок погашення боргу, що утворився за надані послуги теплопостачання, відповідачем було сплачено позивачу 265 538 грн. 01 коп.

Водночас згідно з умовами пункту 5.7 договору дана сума була зарахована в погашення боргу, що утворився до початку опалювального періоду 2011-2012 року, і не покрила повністю цю суму боргу.

Відтак судом встановлено, що станом на 29 травня 2012 року, тобто на момент подачі даного позову, заборгованість відповідача за теплову енергію, яка була відпущена йому Товариством у жовтні 2011 року -квітні 2012 року, склала 599 902 грн. 09 коп.

Частинами 1 та 2 статті 509 ЦК України встановлено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 ЦК України передбачено, що однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з частиною 1 статті 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

За частиною 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до частини 1 статті 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Враховуючи те, що сума основного боргу за договором № 107 від 10 вересня 2010 року, яка складає 599 902 грн. 09 коп., підтверджена належними доказами, наявними у матеріалах справи, і відповідач на момент прийняття рішення не надав документів, які б могли свідчити про погашення вказаної заборгованості перед позивачем, суд дійшов висновку про обґрунтованість та законність вимог прокурора про стягнення з Підприємства вказаної суми, у зв'язку з чим даний позов підлягає задоволенню.

За частиною 1 статті 49 ГПК України витрати по сплаті судового збору у спорах, що виникають при виконанні договорів, покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Виходячи з викладеного та керуючись статтями 32, 33, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Рівненського обласного виробничого комунального підприємства водопровідно-каналізаційного господарства "Рівнеоблводоканал" (33028, місто Рівне, вулиця Степана Бандери, будинок 2, ідентифікаційний код: 03361678) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Рівнетеплоенерго" (33027, місто Рівне, вулиця Данила Галицького, будинок 27, ідентифікаційний код: 36598008) 599 902 (п'ятсот дев'яносто дев'ять тисяч дев'ятсот дві) грн. 09 коп. основного боргу.

Стягнути з Рівненського обласного виробничого комунального підприємства водопровідно-каналізаційного господарства "Рівнеоблводоканал" (33028, місто Рівне, вулиця Степана Бандери, будинок 2, ідентифікаційний код: 03361678) в доход Державного бюджету України судовий збір у розмірі 11 998 (одинадцять тисяч дев'ятсот дев'яносто вісім) грн. 04 коп.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 23 липня 2012 року

Суддя Є.В. Павленко