Рішення № 25332561, 16.07.2012, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-35/6361-2012 16.07.12

№5011-35/6361-2012 16.07.2012

За позовом Публічного акціонерного товариства "Страхова компанія "Столиця"

до Відкритого акціонерного товариства "Національна акціонерна страхова

компанія "Оранта"

про відшкодування шкоди в порядку регресу 25 734,39 грн.

Суддя Літвінова М.Є.

Представники сторін:

від позивача: Хмельов А.Г. -предст. за дов.;

від відповідача: не з'явились.

У судовому засіданні 16.07.2012, на підставі ч. 2 ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Обставини справи:

Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Столиця" звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Відкритого акціонерного товариства "Національної акціонерної страхової компанії "Оранта" про стягнення 25 434,39 грн. -страхового відшкодування та 300,00 грн. витрат на проведення автотоварознавчого дослідження та стягнення судового збору.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 18.05.2012 порушено провадження у справі №5011-35/6361-2012, розгляд справи призначено на 06.06.2012.

05.06.2012 через відділ діловодства господарського суду міста Києва від відповідача надійшли письмові пояснення на позов, в яких відповідач не заперечував проти стягнення 25434,39 грн. страхового відшкодування.

06.06.2012 через відділ діловодства господарського суду міста Києва від Моторного (транспортного) страхового бюро України надійшла відповідь на запит.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 06.06.2012, на підставі ст.77 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи відкладено на 25.06.2012.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 25.06.2012, на підставі ст.77 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи відкладено на 16.07.2012.

Відповідач у судові засідання 06.06.2012, 25.06.2012 та 16.07.2012 свого представника не направив, про причини неявки суд не повідомив, вимоги ухвали господарського суду міста Києва від 18.05.2012 про порушення провадження у справі №2011-35/6361-2012 не виконав.

За таких обставин, у відповідності до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

19.08.2009 між Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "Столиця" (далі - позивач) та ОСОБА_2 (далі - страхувальник) було укладено Договір добровільного страхування наземного транспорту №ЗУ.Т-000013/Ф (далі -Договір), за яким був застрахований транспортний засіб "Mercedes Benz S550", державний номер НОМЕР_1.

02.03.2010 на вул. Львівська у м. Луцьку сталася дорожньо-транспортна пригода за участю застрахованого автомобіля "Mercedes Benz S550", державний номер НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_2, та автомобіля "Volkswagen Transporter", державний номер НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_3, внаслідок якої застрахованому автомобілю були завдані механічні пошкодження.

Згідно із Довідкою ДАІ дорожньо-транспортна пригода сталася внаслідок порушення водієм ОСОБА_3 п. 10.1., 10.3. Правил дорожнього руху України.

Відповідно до постанови Луцького міськрайонного суду Волинської області №3-1814/10 від 02.04.2010 ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні ДТП та притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП.

Згідно із Висновком №801 від 10.03.2010 року експертного автотоварознавчого дослідження автомобіля Мерседес Бенц S550 НОМЕР_1 розмір матеріального збитку, завданого власнику автомобіля "Mercedes Benz S550", державний номер НОМЕР_1, складає 25 434,39 грн.

Відповідно до заяви страхувальника про виплату страхового відшкодування та на підставі Страхового акту № ЗУ.Т-13/ф від 25.05.2010 позивач виплатив страхувальнику страхове відшкодування у розмірі 25 734,39 грн. наступним чином:

3 574,39 грн. перераховано на рахунок страхувальника, що підтверджується платіжними дорученнями №78810 від 09.07.2010 та №78874 від 21.08.2010, копії яких міститься в матеріалах справи;

22160,00 грн. було зараховано в рахунок страхового платежу за Договором страхування.

Судом встановлено, що цивільно-правова відповідальність ОСОБА_3 на момент ДТП була застрахована у ВАТ "НАСК "Оранта", на підставі полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №ВС/6287597 (3 тип договору) з терміном дії до 04.12.2010.

У зв'язку із зазначеним 01.11.2010 позивач направив відповідачу регресну вимогу за вих. №378 про відшкодування в порядку регресу 25 734,39 грн.

Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги позивач посилається на те, що відповідач, як страховик особи, винної у вчиненні ДТП, зобов'язаний відшкодувати позивачеві в порядку регресу суму матеріальної шкоди, завданої в результаті ДТП, розмір якої становить 25 734,39 грн.

Відповідач у наданих поясненнях заперечив проти вимог про стягнення 300,00 грн. витрат, пов'язаних із складанням експертного автотоварознавчого дослідження, посилаючись на те, що вказані витрати відповідно до ст. 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" не покриваються полісом.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Згідно ч.1 ст.32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно з положеннями статті 993 Цивільного кодексу України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Відповідно до ч. 1 ст. 1191 Цивільного кодексу України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Статтею 1192 Цивільного кодексу України передбачено, що з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Таким чином, позивач відповідно до вищенаведених положень законодавства має право зворотної вимоги до ОСОБА_3, який зобов'язаний у порядку регресу відшкодувати позивачу шкоду, заподіяну з вини останнього застрахованому транспортному засобу.

Разом з тим, як встановлено судом, цивільна відповідальність ОСОБА_3 за шкоду, завдану майну третіх осіб внаслідок експлуатації транспортного засобу "Volkswagen Transporter", державний номер НОМЕР_2, застрахована ВАТ "НАСК "Оранта" на підставі полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №ВС/6287597 (3 тип договору) з терміном дії до 04.12.2010, ліміт відповідальності -35 000,00 грн., франшиза - 0,00 грн.

Пунктом 22.1 ст. 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачено, що при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Згідно із ст. 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством.

Відповідно до п. 36.4 ст. 36 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", виплата страхового відшкодування (регламентна виплата) здійснюється безпосередньо потерпілому (іншій особі, яка має право на отримання відшкодування) або погодженим з ним особам, які надають послуги з ремонту пошкодженого майна, сплатили страхове відшкодування за договором майнового страхування (крім регламентної виплати, передбаченої підпунктом "а" пункту 41.1 статті 41 цього Закону), лікування потерпілих та інші послуги, пов'язані з відшкодуванням збитків.

Згідно із правовою позицією Верховного Суду України, викладеною у Листі від 19.07.2011 "Судова практика розгляду цивільних справ, що виникають з договорів страхування", у порядку суброгації страховик не має права вимагати відшкодування вартості експертизи у зв'язку з тим, що такі витрати страховика не є страховим відшкодуванням, а спрямовані на визначення розміру збитків. Ці витрати належать до звичайної господарської діяльності страховика і не підлягають стягненню з особи, яка відповідальна за спричинену шкоду.

За таких обставин, позовні вимоги про стягнення з відповідача витрат на проведення автотоварознавчого дослідження у розмірі 300,00 грн. не підлягають задоволенню.

Отже, з урахуванням наведеного відповідач зобов'язаний відшкодувати позивачу матеріальну шкоду, яка була заподіяна в результаті ДТП, розмір якої становить 25 434,39 грн.

Як свідчать матеріали справи та надані представником позивача пояснення, станом на дату звернення з позовом до суду та дату вирішення спору у судовому засіданні відповідач не сплатив позивачеві суму матеріальної шкоди у розмірі 25 434,39 грн.

Відповідачем не були надані суду докази на спростування викладеного в позові.

Таким чином, вимоги позивача про стягнення з відповідача в порядку регресу матеріальної шкоди є обґрунтованими, документально підтвердженими та такими, що підлягають частковому задоволенню у розмірі 25 434,39 грн.

З огляду на часткове задоволення позову судові витрати згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на позивача та відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 32, 33, 43, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства "Національна акціонерна страхова компанія "ОРАНТА" (01032, м. Київ, вул. Жилянська, 75, ідентифікаційний код 00034186) на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Столиця" (04210, м. Київ, проспект Героїв Сталінграда, буд. 6, ідентифікаційний код 32593598) 25 434,39 грн. (двадцять п'ять тисяч чотириста тридцять чотири гривні 39 коп.) -матеріальної шкоди в порядку регресу, 1 590,74 грн. (одну тисячу п'ятсот дев'яносто гривень 74 коп.) -судового збору.

3. В іншій частині у позові відмовити.

4. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

5. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Дата підписання

повного тексту рішення: 19.07.2012

Суддя М.Є. Літвінова