Рішення № 25332376, 11.07.2012, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-14/5417-2012 11.07.12За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Голден Дістрібьюшн"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Скарлет-Логістик"

про стягнення 40 024,72 грн.

Суддя: Мельник С.М.

Представники сторін:

від позивача: Гавриленко О.О. -за довіреністю;

від відповідача: не з'явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Голден Дістрібьюшн" звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до 1. Приватного підприємства "Арес Інвестмент", 2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Скарлет-Логістик" про стягнення 40 024,72 грн.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 26.04.12 р. порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 23.05.12 р.

23.05.12 р. від позивача через відділ діловодства суду надійшло клопотання про уточнення позовних вимог, у якому зазначає про відмову від позовних вимог до відповідача-1 (ПП "Арес Інвестмент") та просить стягнути всю заявлену суму з відповідача-2 (ТОВ "Скарлет-Логістик").

Ухвалою господарського суду міста Києва від 23.05.12 р. було прийнято відмову позивача від позовних вимог до відповідача-1 та припинено стосовно нього провадження у справі, розгляд справи відкладено на 13.06.12 р.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 13.06.12 р. розгляд справи відкладено на 11.07.12 р.

В судовому засіданні представник позивача підтримала позовні вимоги у повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Жодних заяв, клопотань через відділ діловодства суду від відповідача не надходило.

До повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи. Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві. Примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками "адресат вибув", "адресат відсутній" і т. п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій (п. 4 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 02.06.2006 № 01-8/1228 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році", п. 11 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007 № 01-8/123 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році", п. 3.6. роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 18.09.1997 № 02-5/289 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України").

Суд вважає за можливе розгляд справи за наявними в ній матеріалами у відповідності до ст. 75 ГПК України.

В судовому засіданні від 11.07.12 р. судом було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши наявні в справі матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

5.03.11 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Голден Дістрібьюшн" (надалі -позивач, Продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Скарлет-Логістик" (надалі -відповідач, Дистриб'ютор) було укладено договір дистрибуції № 84Д (надалі -Договір).

Відповідно до п. 2.1. Договору, позивач на умовах, передбачених договором, продає, поставляє і передає товар Дистриб'ютору, а Дистриб'ютор зобов'язується прийняти товар і здійснювати своєчасну оплату отриманого від Продавця товару на умовах, передбачених Договором і по цінах, погоджених в додатку про ціни, якщо інше прямо не передбачене Договором.

Згідно з п. 5.1. Договору, сума договору складається з сум всіх накладних, на основі яких здійснювалась передача товару на виконання Договору. Ціна одиниці товару визначається сторонами в Додатку про ціну.

Відповідно до п. 8.2. Договору, Дистриб'ютор зобов'язується проводити оплату проданого, поставленого і переданого Продавцем Дистриб'ютору товару в наступному порядку: в період з 01 квітня по 30 вересня кожного календарного року, Дистриб'ютор зобов'язується оплатити проданий, поставлений і переданий Продавцем в цей період товар, на протязі 14 (чотирнадцяти) календарних днів з дати отримання товару; в період з 01 жовтня по 30 березня кожного календарного року, Дистриб'ютор зобов'язується оплатити проданий, поставлений і переданий Продавцем в цей період товар, на протязі 21 (двадцяти одного) календарного дня з дати отримання товару

Зобов'язанням, згідно ст. 509 Цивільного кодексу України, є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Статтею 655 Цивільного кодексу України визначається, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму

Згідно зі ст. 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено обов'язковість договору для виконання сторонами.

В силу положень ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

На виконання умов Договору позивач поставив та передав у власність відповідача товар відповідно до видаткових накладних № ГД000043139 від 14.12.09 р. та № ГД000044962 від 28.12.09 р. на загальну суму 41 411,03 грн.

У свою чергу, відповідач свої зобов'язання по оплаті поставленого товару виконав лише частково, у зв'язку з чим у нього виникла заборгованість, яка на момент розгляду справи судом не змінилась та становить 32 241,16 грн.

Пунктом 13.1. Договору передбачено, що у випадку, якщо відповідач не оплатив отриманий товар в строк, вказаний у п. 8.2. Договору, він зобов'язаний виплатити позивачу пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діяла в період прострочки, від суми простроченого платежу за кожний день такої прострочки, і, додатково до пені, відшкодувати понесені збитки в повному обсязі, незалежно від розмірів таких збитків. У випадку порушення відповідачем встановлених у Договорі строків оплати товару, за весь час порушення строків оплати відповідач зобов'язаний сплатити 10 % річних від суми невиконаного (грошового) зобов'язання. У випадку порушення строків виконання зобов'язань, передбачених п. 8.2. Договору більше ніж на 30 календарних днів винна сторона, додатково, сплачує другій стороні штраф у розмірі 7 % від суми невиконаного зобов'язання за договором.

За приписами ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Статтею 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" передбачено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочу платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня (ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань").

Згідно зі ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За розрахунком позивача, який не спростований у встановленому порядку відповідачем, останній за порушення зобов'язань за Договором має сплатити суму пені у розмірі 3 235,14 грн., 1 607,64 грн. 10 % річних, 2 256,88 грн. штрафу та 683,90 грн. інфляційних втрат.

Згідно зі ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

В порядку, передбаченому ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, підтвердженими наявними в матеріалах справи доказами та не спростованими належним чином відповідачем, а відтак такими, що підлягають задоволенню.

У відповідності до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача.

Керуючись ст. ст. 43, 33, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Скарлет-Логістик" (18000, м. Черкаси, вул. Громова, 138; код ЄДРПОУ 36391187) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Голден Дістрібьюшн" (04212, м. Київ, вул. М. Тимошенка, 9, код ЄДРПОУ 36081058) 32 241 (тридцять дві тисячі двісті сорок одну) грн. 16 коп. заборгованості, 3 235 (три тисячі двісті тридцять п'ять) грн. 14 коп. пені, 1 607 (одну тисячу шістсот сім) грн. 64 коп. 10 % річних, 2 256 (дві тисячі двісті п'ятдесят шість) грн. 88 коп. штрафу, 683 (шістсот вісімдесят три) грн. 90 коп. інфляційних втрат та 1 609 (одну тисячу шістсот дев'ять) грн. 50 коп. судового збору.

3. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Повне рішення складено 13.07.12 р.

Суддя С.М. Мельник