Рішення № 25332369, 06.07.2012, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-54/8097-2012 06.07.12

Господарський суд м. Києва у складі судді Шкурдової Л.М. розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Граве Україна», м. Львів

до приватного акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія «Інтертрансполіс», м. Київ

про стягнення 6993,50 грн.

при секретарі судового засідання Чернявській І.Г.

представники:

від позивача -Кравцова А.С. (дов. № 89 від 03.01.2011 р.);

від відповідача -не з'явився;

СУТЬ СПОРУ:

приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Граве Україна»(далі-позивач) звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до приватного акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія «Інтертрансполіс»(далі-відповідач) про стягнення 6993,50 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачем, як страховиком виплачено страхувальнику страхове відшкодування внаслідок чого до позивача в порядку ст. 1191 Цивільного кодексу України та ст. 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" перейшло право вимоги (регресу) в межах здійснених фактичних затрат та ліміту відповідальності за вирахуванням франшизи до відповідача, як до особи, яка відповідальна за заподіяні збитки, оскільки саме з вини особи, яка керувала транспортним засобом, цивільно-правова відповідальність якої застрахована у відповідача, сталася ДТП, наслідки якої визнано позивачем страховим випадком та здійснено виплату страхової суми. З огляду на прострочення відшкодування шкоди позивачем на підставі ст. 37 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»нараховано відповідачу 253,15 грн. штрафних санкцій та на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України 45,88 грн. інфляційних втрат і 140,07 грн. 3% річних.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позов.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про час і місце судових засідань відповідач був повідомлений належним чином, відповідач про причини неявки суд не повідомив, відзив на позов до суду не надіслав.

Відповідно до ст. 75 ГПК України в разі якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, заслухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

02 серпня 2010 р. між позивачем та ОСОБА_2 укладено Договір страхування № 00478.30-170.494, за яким Позивачем застраховані майнові інтереси ОСОБА_2, пов'язані з експлуатацією наземного транспортного засобу автомобіля », державний реєстраційний номер НОМЕР_1.

10 вересня 2010 року о 12 годині 15 хвилин в м. Києві на вул. Надніпрянське шосе трапилась дорожньо-транспортна пригода за участю наземного транспортного засобу автомобіля », державний реєстраційний номер НОМЕР_2, який належить ОСОБА_3 під керуванням ОСОБА_4, та наземного транспортного засобу tsu», державний реєстраційний номер НОМЕР_1, який належить ОСОБА_2 під керуванням ОСОБА_5, внаслідок чого відбулося пошкодження автомобілів, що підтверджується довідкою ВДАІ.

Постановою Печерського районного суду міста Києва від 08.10.20101 р. встановлено порушення ОСОБА_4 п. 13.1. Правил дорожнього руху України, ОСОБА_4 визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, та притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу .

Статтею 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»встановлено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.

Згідно із рахунком-фактурою № СФ-000031 від 25.10.2010 р. та Калькуляцією на ремонт автомобіля ТОВ «СТО «Отаман»вартість проведеного відновлювального ремонту наземного транспортного засобу автомобіля », державний реєстраційний номер НОМЕР_1, становить 6554,40 грн.

Страховим актом № СНТ/00478.030-0170.0494/1 від 15.11.2010 р., пошкодження наземного транспортного засобу автомобіля », державний реєстраційний номер НОМЕР_1, внаслідок ДТП, яка сталася 10 вересня 2010 року о 12 годині 15 хвилин в м. Києві на вул. Надніпрянське шосе, визнано позивачем страховим випадком та призначено до виплати в якості страхового відшкодування 6554,40 грн..

Позивачем згідно з платіжним дорученням № 15594 від 25 листопада 2010 р., копія якого наявна в матеріалах справи, здійснено виплату ремонтній організації ТОВ «СТО «Отаман»страхового відшкодування у розмірі 6554,40 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Статтею 1192 Цивільного кодексу України, з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Як свідчать матеріали справи, цивільна відповідальність страхувальника наземного транспортного засобу nda», державний реєстраційний номер НОМЕР_2, ОСОБА_3 застрахована відповідачем згідно з полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ВС/5232009, що підтверджується наявною в матеріалах справи довідкою МТСБУ.

Пунктом 22.1 ст. 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачено, що при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

У відповідності до абз. 2 п. 12.1 ст. 12 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи.

Полісом № ВС/5232009 встановлено ліміт відповідальності за шкоду, заподіяну майн у (на одного потерпілого), в розмірі 25500 грн. 00 коп. та франшизу у розмірі 510,00 грн.

У зв'язку з тим, що цивільно-правову відповідальність осіб, які на законній підставі користуються автомобілем марки наземного транспортного засобу автомобіля », державний реєстраційний номер НОМЕР_2, застраховано відповідачем, що підтверджується Полісом № ВС/5232009, то саме Відповідач зобов'язаний відшкодувати шкоду, заподіяну Позивачу в порядку регресу в межах ліміту відповідальності за вирахуванням франшизи.

Відповідно до п. 36.2 ст. 36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»Страховик (МТСБУ) протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими зобов'язаний прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його.

Позивач звернувся до відповідача з Заявою на виплату в порядку регресу 6554,40 грн. страхового відшкодування.

Відповідач належним чином не відреагував на вимогу позивача. Розрахунків з позивачем здійснено не було.

Відповідач сплату страхового відшкодування в порядку регресу не здійснив.

Оскільки цивільно-правова відповідальність особи, внаслідок керування якою транспортним засобом сталася дорожньо-транспортна пригода, застраховано відповідачем згідно з Полісом № ВС/5232009, отже саме відповідач зобов'язаний відшкодувати шкоду, заподіяну Позивачу в порядку регресу в межах ліміту відповідальності за вирахуванням франшизи, позовна вимога про стягнення в порядку регресу страхового відшкодування в розмірі 6554,40 грн. підлягає частковому задоволенню в розмірі 6044,40 грн. (6554,40 грн. вартість відновлювального ремонту -510,00 грн. франшиза).

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача 140,07 грн. 3% річних, нарахованих за період з 26.09.2011 року по 11.06.2012 року, та 45,88 грн. інфляційних втрат, нарахованих за період з жовтня 2011 року по травень 2012 року включно.

Відповідно до вимог статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно з ч. 3 ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.

Відтак, у відповідача виник обов'язок повернути сплачені позивачем кошти безпосередньо на підставі цивільного законодавства, зокрема статті 27 Закону України «Про страхування»та статті 993 Цивільного кодексу України.

Статтею 599 цього кодексу встановлено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Аналіз наведених норм права дозволяє дійти висновку, що якщо зобов'язання виконано не належним чином, то воно не припиняється, а навпаки на сторону, яка допустила неналежне виконання, покладаються додаткові юридичні обов'язки, в тому числі передбачені статтею 625 Цивільного кодексу України.

Таким чином стягнення коштів, втрачених внаслідок інфляції, а також трьох процентів річних від простроченої суми є самостійним способом захисту цивільних прав і забезпечення виконання цивільних зобов'язань. При цьому стягнення коштів, втрачених внаслідок інфляції, а також трьох процентів річних від простроченої суми, носить компенсаційний характер для позивача.

З огляду на зазначене, згідно з вірним арифметичним розрахунком, здійсненими на підстави розрахунку наданого позивачем, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 129,17 грн. 3 % річних та 42,31 грн. інфляційних втрат нарахованих за заявлений позивачем період від несплаченого відповідачем позивачу в порядку регресу страхового відшкодування за вирахування безумовної франшизи.

Також позивач просить стягнути з відповідача 253,15 грн. пені.

Згідно з ч. 1 ст.13 Цивільного кодексу України цивільні права особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 548 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

Одним з видів забезпечення виконання зобов'язань є неустойка (ч. 1 ст. 546, ч.ч. 1, 3 ст. 549 ЦК України).

Однак, ані Цивільним кодексом України, ані Законами України «Про страхування»та «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»не встановлено, що виконання регресного зобов'язання відповідальної особи перед страховиком забезпечується неустойкою (пенею).

За таких обставин, для позадоговірних (регресних) зобов'язань у сфері страхування чинне цивільне законодавство не передбачає можливість забезпечення виконання таких зобов'язань шляхом встановлення неустойки, а договірні відносини між сторонами з цього приводу відсутні.

З огляду на вказані обставини, вимоги позивача про стягнення з відповідача пені у розмірі 253,15 грн., нарахованої на суму страхового відшкодування, задоволенню не підлягають.

Судові витрати відповідно до статті 49 ГПК України покладаються судом на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи викладене, керуючись ст. 124 Конституції України, ст. ст. 49, 82-85 ГПК України, суд

вирішив:

1. Позов задовольнити частково.

Стягнути з закритого акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія «ІнтерТрансПоліс»(04080, м. Київ, вул. Фрунзе, 13 Є, код 31451838) на користь приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Граве Україна»(79044, м. Львів, вул. Метрологічна, буд. 2, код 19243047) 6044,40 грн. (шість тисяч сорок чотири грн. 40 коп.) страхового відшкодування в порядку регресу, 42,31 грн. (сорок дві грн. 31 коп.) інфляційних втрат, 129,17 грн. (сто двадцять дев'ять грн. 17 коп.) 3% річних, 1430,52 грн. (одна тисяча чотириста тридцять грн. 52коп.) витрат по сплаті судового збору.

2. В іншій частині позову відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 13.07.2012 р.

Суддя Л.М. Шкурдова