Рішення № 25332363, 16.07.2012, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-53/8039-2012 16.07.12

За позовом Приватного акціонерного товариства Страхова компанія "Граве Україна"

до Приватного акціонерного товариства "Європейський страховий альянс"

про стягнення 5 200,00 грн.

Суддя Грєхова О.А.

Представники сторін:

від позивача: Кравцова А. С. -представник за довіреністю від 03.01.2012.

від відповідача: не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Заявлено позов про стягнення з Приватного акціонерного товариства "Європейський страховий альянс" шкоди в порядку регресу в розмірі 5 200,00 грн.

Позов обґрунтований тим, що позивачем на підставі Договору страхування № 0008588.0030.0200.720 від 19.03.2009 внаслідок настання страхової події - дорожньо-транспортної пригоди виплачено страхове відшкодування на ремонт пошкодженого автомобіля марки Рено д/н НОМЕР_1, а тому позивачем відповідно до статті 993 Цивільного кодексу України отримано право зворотної вимоги до особи, відповідальної за завдану шкоду. Оскільки цивільна відповідальність власника транспортного засобу Сузукі д/н НОМЕР_3, водій якого визнаний винним у скоєнні ДТП, була застрахована у відповідача, позивачем було направлено останньому регресну вимогу про сплату страхового відшкодування. Враховуючи, що відповідачем не відшкодовано заявлену суму, позивач просить стягнути вказану суму в судовому порядку.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 20.06.2012 № 5011-53/8039-2012 порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 16.07.2012.

Представник позивача в судовому засіданні 16.07.2012 підтримав заявлені позовні вимоги в повному обсязі та через канцелярію суду подав документи на виконання ухвали суду про порушення провадження у справі.

Відповідач в судове засідання 16.07.2012 не з'явився, проте через канцелярію суду подав документи на виконання ухвали суду про порушення провадження у справі та письмовий відзив на позов, в якому зазначив, що розмір збитку повинен бути зменшений на коефіцієнт фізичного зносу розрахованого згідно методики; у відповідача немає законних підстав для відшкодування суми ПДВ; позивач здійснив розрахунок без врахування суми франшизи та визнав позов в розмірі 3098,46 грн.

Відповідно до ст. 82 Господарського процесуального кодексу України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих позивачем та витребуваних судом.

У судовому засіданні 16.07.2012 відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва,

ВСТАНОВИВ:

19.03.2009 року між ЗАТ «СК «Інпро»(перейменоване на ПАТ «СК «Граве України») та Лукашенко Т. П було укладено Договір страхування № 0008588.0030.0200.720 (надалі - договір страхування) за яким був застрахований автомобіль Рено д/н НОМЕР_1.

31.05.2009 року, приблизно о 12 год. 55 хв., ОСОБА_3, керуючи автомобілем Сузукі д/н НОМЕР_4, в м. Києві на перехресті вул. О. Теліги та вул. Ольжича, залежно від швидкості руху, дорожньої обстановки, не дотримався безпечної дистанції, здійснив зіткнення з автомобілем Рено д/н НОМЕР_1, який рухався попереду, внаслідок чого було заподіяно матеріальні збитки, чим порушив п. 13.1 Правил дорожнього руху.

Як вбачається з матеріалів справи, ДТП сталася в результаті порушення ОСОБА_3 вимог Правил дорожнього руху України, що підтверджується постановою Шевченківського районного суду м. Києва № 3-7177/09 від 24.06.2009.

Внаслідок вказаної ДТП було пошкоджено автомобіль Рено д/н НОМЕР_1.

Відповідно до Звіту № 4133 від 15.06.2009 вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля Рено д/н НОМЕР_1 в результаті його пошкодження в ДТП, складає 5254,15 грн.

Відповідно до норм чинного законодавства та враховуючи умови договору страхування позивач визнав вищезазначену дорожньо-транспортну пригоду страховим випадком, про що склав страховий акт № СНТ/0008588.0030.0200.720/1.

Позивач здійснив виплату страхового відшкодування за договором страхування в розмірі 5200,00 грн., що підтверджується копією платіжного доручення № 204 від 15.07.2012.

Статтею 27 Закону України "Про страхування" та статтею 993 ЦК України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Таким чином, до позивача перейшло в межах суми 5200,00 грн. право зворотної вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Частинами першою та другою статті 1187 ЦК України передбачено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Таким чином, за змістом вказаної норми, у відносинах між кількома володільцями джерел підвищеної небезпеки відповідальність будується на загальному принципі вини.

Вина особи, яка керувала автомобілем Сузукі д/н НОМЕР_4, встановлена у судовому порядку.

Разом з тим, з матеріалів справи вбачається, що цивільно-правова відповідальність будь-яких осіб, які експлуатують автомобіль Сузукі д/н НОМЕР_4 на законних підставах, була застрахована у відповідача на підставі договору (полісу) № ВА/2319199 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (тип договору 3). Вказаним договором (полісом № ВА/2319199) передбачено, що ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну третіх осіб становить 25 500 грн., франшиза -510 грн.

Пунктом 1.4 статті 1 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" (у редакції чинній на момент укладання полісу ВА/2319199) передбачено, що особи, відповідальність яких застрахована, -визначені в договорі обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності особи, цивільно-правова відповідальність яких застрахована згідно з цим договором, або, залежно від умов договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, будь-які особи, що експлуатують забезпечений транспортний засіб.

Договори обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності можуть укладатися на умовах: страхування відповідальності за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю, майну третіх осіб внаслідок експлуатації транспортного засобу, визначеного в договорі страхування, особою, вказаною в договорі страхування, або однією з осіб, зазначених у договорі (договір III типу) (підпункт 15.3 статті 15 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" у редакції Закону чинній на момент укладання полісу № ВА/2319199).

Доказів того, що ОСОБА_3 перебував у автомобілі на момент скоєння спірної ДТП не на законних підставах матеріали справи не містять. Зворотного відповідачем не доведено.

Отже, відповідач є особою на яку полісом ВА/2319199 покладено обов'язок з відшкодування шкоди завданої під час експлуатації автомобіля на час спірної ДТП.

Відповідно до п. 35.1 ст. 35 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»для отримання страхового відшкодування особа, яка має право на відшкодування, подає страховику (або якщо страховик невідомий -МТСБУ) відповідну заяву.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач звертався до відповідача з претензією № 19737 від 02.03.2012 про виплату страхового відшкодування.

У відповідь на претензію відповідач просив надати копії документів (лист № 737/13 від 02.03.2012).

Листом № 21972 від 19.03.2012 позивач направив відповідачу документи та просив прийняти рішення про виплату страхового відшкодування.

У відповідь на лист № 21972 від 19.03.2012 відповідач просив надати додаткові копії документів (лист № 1065/13 від 02.04.2012).

Листом № 22974 від 06.04.2012 позивач направив відповідачу додаткові документи та просив прийняти рішення про виплату страхового відшкодування.

У відповідь на лист № 22974 від 06.04.2012 відповідач просив надати додаткові копії документів (лист № 23689 від 24.04.2012).

Проте, станом на день винесення рішення, відповідач суму страхового відшкодування в порядку регресу не виплатив.

Заперечення відповідача викладені у відзиві на позовну заяву до уваги судом не приймаються з огляду на наступне.

Як вбачається зі ст. 34 Закону страховик терміново, але не пізніше трьох робочих днів (враховуючи день отримання письмового повідомлення про страховий випадок), зобов'язаний направити аварійного комісара або експерта на місце настання страхового випадку та/або до місцезнаходження пошкодженого майна для визначення причин настання страхового випадку та розміру збитків. Якщо у визначений строк аварійний комісар або експерт не з'явився, потерпілий має право самостійно обрати аварійного комісара або експерта для визначення розміру шкоди. У такому випадку страховик зобов'язаний відшкодувати потерпілому витрати на проведення експертизи.

З огляду на надані документи у справі, відповідач не скористався своїм правом про направлення аварійного комісара.

Таким чином, надані позивачем дослідження із встановлення розміру завданого збитку визначені звітом спеціаліста не можуть піддаватися сумніву та приймаються судом, як належні докази.

Також необхідно зазначити, що звіт з визначення матеріального збитку, наданий позивачем, складений з урахуванням фізичного зносу.

Представник відповідача у відзиві на позовну заяву зазначив, що позивач не надав доказів того, що надавач послуг з ремонту автомобіля є платником ПДВ, а тому виплата страхового відшкодування в порядку регресу повинна здійснюватися без ПДВ.

Судом не приймаються зазначені відповідачем доводи з огляду на наступне.

Згідно з ч.1 ст. 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

За фактом пригоди позивач сплатив страхувальнику страхове відшкодування у розмірі 5 200,00 грн., що підтверджено належним чином завіреною копією платіжного доручення № 204 від 15.07.2009.

Також необхідно зазначити, що відповідач не надав доказів того, що страхова виплата не використана страхувальником для відновлювального ремонту на СТО.

Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Статтею 29 вказаного Закону передбачено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.

Відповідно до пункту 12.1 статті 12 Закону України „Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" встановлено, що страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про правомірність задоволення позовних вимог в сумі 4 690,00 грн. (5200,00 грн. (вартість відновлювального ремонту) -510 грн. франшизи за Полісом № ВА/2319199).

Суми, які підлягають сплаті за витрати, пов'язані з розглядом справи, при частковому задоволенні позову покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (частина 5 статті 49 ГПК України).

Виходячи з викладеного та керуючись статтями 32, 33, 43, 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Європейський страховий альянс" (04050, м. Київ, вул. Глибочицька, 33-37, ідентифікаційний код 19411125, з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення) на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Граве Україна" (79044, м. Львів, вул. Метрологічна, 2, ідентифікаційний номер 19243047) 4690,00 грн. (чотири тисячі шістсот дев'яносто гривень 00 коп.) страхового відшкодування, 1451,65 грн. (одна тисяча чотириста п'ятдесят одна гривня 65 коп.) судового збору.

3. Після набрання рішенням законної сили - видати наказ.

4. В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Грєхова О.А.

Повне рішення складено 18.07.2012