Постанова № 25331868, 12.06.2012, Окружний адміністративний суд міста Севастополя

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

ПОСТАНОВА

Іменем України

12.06.12Справа №2а-2657/11/2770Окружний адміністративний суд міста Севастополя у складі:

суддя - Водяхін С.А.;

секретар -Авчиян К.Е.,

за участю сторін:

представника позивача -Комунального підприємства «Севастопольське міське ринкове господарство»Севастопольської міської Ради - Фролової Зої Валеріївни, довіреність від 12 липня 2011 року б/н;

представників відповідача -Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Севастополя Державної податкової служби -Летючої Діани Геннадіївни, довіреність від 10 січня 2012 року № 29/9/10-039, Токаревої Любові Володимирівни, довіреність від 08 червня 2012 року № 993/9/10-039;

представника прокуратури м. Севастополя -Негеля Марини Олександрівни, посвідчення від 27 квітня 2012 року № 37,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Севастополі адміністративну справу за позовом Комунального підприємства «Севастопольське міське ринкове господарство»Севастопольської міської Ради до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Севастополя Державної податкової служби, за участю Прокуратури м. Севастополя, про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

У серпні 2011 року Комунальне підприємство «Севастопольське міське ринкове господарство»Севастопольської міської Ради звернулось до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Севастополя про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 01 серпня 2011 року № 0001360153 про донарахування податкового зобов'язання зі сплати орендної плати за землю у загальному розмірі 3 156 299 грн. 97 коп.

Позовні вимоги мотивовані тим, що податковим органом неправомірно розраховано податкове зобов'язання з орендної плати за землю за період з червня 2008 року по грудень 2010 року у розмірі трьох відсотків від грошової оцінки земельної ділянки, оскільки відповідно до договорів оренди землі від 14 січня 2002 року № 66 та від 28 вересня 1999 року № 10 оренда плата встановлена у розмірі 1 відсотка від грошової оцінки земельної ділянки.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі та наполягав на їх задоволенні.

Представники відповідача у судовому засіданні з позовом не погодились у повному обсязі з підстав, викладених у письмових запереченнях. Зазначили, що оскільки орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної форм власності є податковим зобов'язанням, тому після внесення змін до статті 21 Закону України «Про плату за землю»орендна плата за землю повинна сплачуватися платниками у розмірі, не меншому трикратного розміру земельного податку, встановленого Законом України «Про плату за землю».

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, встановивши обставини у справі, перевіривши докази та вивчивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 13 липня 2011 року Державною податковою інспекцією у Ленінському районі м. Севастополя було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку Комунального підприємства «Севастопольське міське ринкове господарство»Севастопольської міської Ради з питання повноти нарахування податкового зобов'язання з орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності за період з 04 червня 2008 року по 03 грудня 2010 року.

За результатами перевірки встановлено порушення вимог частини першої статті 2, статті 7 Закону України «Про плату за землю», статті 21 Закону України «Про оренду землі», яке виявилося у заниженні підприємством ставки плати за землю з 3 % від грошової оцінки земельної ділянки до 1%, що призвело у свою чергу до заниження податкового зобов'язання з орендної плати за землю.

Вказане порушення документально зафіксовано актом перевірки від 13 липня 2011 року № 5769/10/15-321/30026321, на підставі якого Державною податковою інспекцією у Ленінському районі м. Севастополя 01 серпня 2011 року прийнято податкове повідомлення-рішення № 0001360153 про донарахування податкового зобов'язання з орендної плати за землю у загальному розмірі 3 156 299 грн. 97 коп., з яких за основним платежем -2 525 039 грн. 94 коп., за штрафними санкціями -631 260 грн. 03 коп.

Спірні правовідносини, які виникли між сторонами, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, Податковим кодексом України, Законом України «Про плату за землю», який діяв у періоді, що перевірявся (далі -Закон № 2535), Законом України «Про оренду землі»(далі -Закон № 161) та іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них.

Так, відповідно до статті 90 Земельного кодексу України власники земельних ділянок мають право передавати земельну ділянку в оренду.

Відповідно до статті 2 Закону України № 2535 використання землі в Україні є платним. Плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати, що визначається залежно від грошової оцінки земель, розміри податку за земельні ділянки, грошову оцінку яких не встановлено, визначаються до її встановлення в порядку, визначеному цим Законом. За земельні ділянки, надані в оренду, справляється орендна плата.

Згідно зі статтею 13 Закону № 2535 підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку, яка перебуває у державній або комунальній власності, є договір оренди такої земельної ділянки.

Статтею 14 Закону № 2535 встановлено, що платники земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності (крім громадян) самостійно обчислюють суму земельного податку та орендної плати щороку за станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою центральним податковим органом, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями.

Відповідно до статті 15 Закону № 2535 землекористувачі сплачують орендну плату за земельні ділянки державної та комунальної форм власності з дня виникнення права користування земельною ділянкою. У разі припинення права власності або права користування земельною ділянкою податок, а також орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності сплачується за фактичний період перебування землі у власності або користуванні у поточному році.

Відповідно до частини першої статті 2 Закону № 161 відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Згідно зі статтею 13 Закону № 161 договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Договір оренди землі, відповідно до статті 14 Закону № 161, укладається у письмовій формі і за бажанням однієї із сторін може бути посвідчений нотаріально. Типова форма договору оренди землі затверджується Кабінетом Міністрів України.

Статтею 15 Закону № 161 передбачено, що істотними умовами договору оренди землі є: об'єкт оренди (місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату; умови використання та цільове призначення земельної ділянки, яка передається в оренду; умови збереження стану об'єкта оренди; умови і строки передачі земельної ділянки орендарю; умови повернення земельної ділянки орендодавцеві; існуючі обмеження (обтяження) щодо використання земельної ділянки; визначення сторони, яка несе ризик випадкового пошкодження або знищення об'єкта оренди чи його частини; відповідальність сторін; умови передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки.

Згідно зі статтею 21 Закону № 161 (в редакції, яка діяла на час укладання договорів оренди землі) орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.

Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Закону України "Про плату за землю").

Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди.

Річна орендна плата за земельні ділянки, які перебувають у державній або комунальній власності, надходить до відповідних бюджетів, розподіляється і використовується відповідно до закону і не може бути меншою: для земель сільськогосподарського призначення - розміру земельного податку, що встановлюється Законом України "Про плату за землю"; для інших категорій земель - трикратного розміру земельного податку, що встановлюється Законом України "Про плату за землю".

Річна орендна плата за земельні ділянки, які перебувають у державній або комунальній власності, не може перевищувати 12 відсотків їх нормативної грошової оцінки. При цьому у разі визначення орендаря на конкурентних засадах може бути встановлений більший розмір орендної плати, ніж зазначений у цій частині.

Законом України від 03 червня 2008 року № 309-VI „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" було внесено зміни до статті 21 Закону України № 161, відповідно до яких річна орендна плата за земельні ділянки, які перебувають у державній або комунальній власності, надходить до відповідних бюджетів, розподіляється і використовується відповідно до закону і не може бути меншою: для земель сільськогосподарського призначення - розміру земельного податку, що встановлюється Законом України № 2535; для інших категорій земель - трикратного розміру земельного податку, що встановлюється Законом України №2535.

Відповідно до статті 7 Закону 2535 ставки земельного податку з земель, грошову оцінку яких встановлено, встановлюються у розмірі одного відсотка від їх грошової оцінки, за винятком земельних ділянок, зазначених у частинах п'ятій - десятій цієї статті та частині другій статті 6 цього Закону.

Порядок зміни орендної плати встановлений статтею 23 Закону України № 161, яка передбачає, що орендна плата за земельні ділянки передані в оренду для сільськогосподарського використання переглядається один раз на три роки в порядку, встановленому законом або договором. Орендна плата за земельні ділянки, які перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, переглядається за згодою сторін. Орендар має право вимагати відповідного зменшення орендної плати у разі, якщо стан орендованої земельної ділянки погіршився не з його вини.

Згідно зі статтею 30 Закону № 161 зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін.

Відповідно до частини першої статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно з частиною першою статті 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Ціна в договорі, відповідно до частини першої статті 632 Цивільного кодексу України, встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування.

Частиною другою зазначеної статті Цивільного кодексу України встановлено, що зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом.

З аналізу наведених норм законодавства вбачається, що за користування землею необхідно в обов'язковому порядку вносити відповідну плату у вигляді або земельного податку, або орендної плати, в залежності від підстав набуття права користування землею. При цьому, після досягнення сторонами домовленості з питань орендної плати та інших істотних умов, передбачених частиною другою статті 14 Закону № 161, підписання договору оренди та його реєстрації він набуває чинності та може бути змінений лише за взаємною згодою сторін, зокрема і в частині розміру орендної плати.

Крім того, законодавством встановлений вичерпний перелік підстав для змін узгодженого розміру орендної плати, якій не містить в собі такої підстави для зміни орендної плати, як внесення змін до статті 21 Закону № 161 щодо граничних розмірів орендної плати.

У ході судового розгляду справи судом встановлено, що 08 вересня 1999 року між Севастопольською міською Радою та Комунальним підприємством «Севастопольське міське ринкове господарство»Севастопольської міської Ради було укладено договір оренди землі площею 6,2744 га, розташованої у Ленінському районі м. Севастополя на перехресті проспекту Генерала Острякова та дороги на Максимову дачу для господарського використання строком дії 10 років. Договір зареєстровано у Севастопольській міській державній адміністрації 28 вересня 1999 року за № 10 (далі Договір № 10).

Відповідно до пункту 2.4 розділу 2 Договору № 10 у разі, якщо після укладення договору оренди землі законами України будуть встановлені інші правила, ніж передбачені договором, то діють умови цього договору.

Пунктом 3.1 розділу 3 Договору № 10 встановлено, що орендна плата за користування земельними ділянками встановлюється на підставі розрахунку (Додаток № 2, 3) протоколом узгодження розміру орендної плати (Додаток № 4) та не може бути менше розміру земельного податку, встановленому Законом України «Про плату за землю».

Згідно з пунктом 3.6 розділу 3 Договору № 10 умови договору оренди щодо розміру орендної плати можуть переглядатись за домовленістю сторін. Орендар має право вимагати відповідного зменшення орендної плати у разі, якщо стан орендованих земельних ділянок погіршився не у наслідок дій або бездіяльності орендаря.

Пунктом 3.7 розділу 3 Договору № 10 передбачено, що розмір орендної плати може змінюватися у випадках підвищення цін, тарифів і т.п., у томі числі внаслідок інфляційних процесів, підвищення ставки земельного податку та інших випадках, передбачених законодавством України.

22 вересня 2009 року між Севастопольської міської Радою та Комунальним підприємством «Севастопольське міське ринкове господарство»було укладено додаткову угоду про внесення змін до договору оренди землі від 08 вересня 2009 року, яка зареєстрована у Севастопольській міській філії ДП «Центр Державного земельного кадастру»08 жовтня 2009 року за № 040988500094.

Відповідно до зазначеної додаткової угоди пункт 3.1 розділу 3 Договору № 10 викладено у новій редакції, згідно з яким річна орендна плата за користування земельною ділянкою встановлюється у відповідності до Закону України «Про внесення змін у деякі законодавчі акти України»від 03 червня 2008 року № 309-УІ, у розмірі 3% от нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

Пунктом 2.3 розділу 2 Договору № 10 у новій редакції строк дії договору встановлений 10 років з моменту державної реєстрації додаткової угоди до договору оренди.

05 листопада 2001 року між Севастопольською міською Радою та позивачем був укладений договір оренди земельної ділянки площею 2,6156 га, розташованої у районі перехрестя на 5-км Балаклавського шосе у Ленінському районі м. Севастополя для розміщення оптового продовольчого ринка.

Договір зареєстровано у Севастопольській міській державній адміністрації 14 січня 2002 року за № 66 (далі Договір № 66).

Відповідно до пункту 1.5 розділу 1 Договору № 66 зазначений договір укладений строком до 01 липня 2009 року з моменту державної реєстрації цього договору.

Пунктом 2.1 розділу 2 Договору № 66 встановлено, що річна орендна плата за користування земельною ділянкою встановлюється у розмірі 1% від грошової оцінки. Розмір орендної плати підлягає щорічному перерахунку у строк до 01 лютого поточного року у залежності від щорічно уточнюючої грошової оцінки земельної ділянки.

Пунктами 2.5, 2.6 розділу 2 Договору № 66 передбачено, що умови договору оренди щодо розміру орендної плати можуть переглядатися за згодою сторін. Розмір орендної плати може змінюватися у випадках індексації у встановленому законодавством України порядку грошової оцінки земельної ділянки, підвищення або зниження цін, тарифів, і т.п., у тому числі у наслідок інфляційних процесів, підвищення або зменшення ставки земельного податку та в інших випадках, передбачених законодавством України, а також при укладенні договору на новий строк.

Згідно з пунктом 4.1 розділу 4 Договору № 66 зміна умов цього договору можлива за взаємною згодою сторін та підлягає оформленню у порядку, відповідно до якого укладений договір оренди землі.

Рішенням Господарського суду м. Києва від 22 лютого 2010 року, що набрало законної сили, договір оренди земельної ділянки укладений 05 листопада 2001 року між Севастопольською міською Радою та Комунальним підприємством «Севастопольське міське ринкове господарство»Севастопольської міської Ради, зареєстрований 14 січня 2002 року за № 66, визнаний поновленим.

Зазначеним рішенням встановлено, що 20 травня 2009 року Севастопольською міською радою прийнято рішення № 6989, яким: Комунальному підприємству «Севастопольське міське ринкове господарство» Севастопольської міської Ради продовжено договір оренди земельної ділянки від 05 листопада 2001 року площею 2,6156 га, що знаходиться на перехресті на 5-км Балаклавського шосе для розміщення оптового продовольчого ринку, без зміни цільового призначення, на умовах, що були визначені раніше рішенням міської ради, строком на 10 років; внесено зміни в договір оренди земельної ділянки від 05 листопада 2001 року, виключивши з тексту слова «продовольчого»; зобов'язано Комунальне підприємство «Севастопольське міське ринкове господарство»Севастопольської міської Ради продовжити договір оренди землі шляхом укладенні з міською Радою додаткової угоди до договору оренди.

28 липня 2009 року між Севастопольською міською Радою, як орендодавцем, та Комунальним підприємством «Севастопольське міське ринкове господарство»Севастопольської міської Ради, як орендарем, укладено додаткову угоду про внесення змін до договору оренди землі. Цією додатковою угодою сторони погодились внести зміни до пункту 2.1 договору оренди щодо ставки орендної плати: замість 1% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, зазначено 3%, та щодо строків сплати орендної плати: замість до 15 числа наступного за звітним місяцем, зазначено протягом 30 календарних днів, наступних за останнім днем звітного періоду -місяця.

Також у рішенні зазначено, що додаткова угода від 28 липня 2009 року до договору оренди нотаріально не посвідчена та у встановленому порядку не зареєстрована.

Господарський суд м. Києва, враховуючи положення статті 116, частини першої статті 124 Земельного кодексу України, статей 16, 33 Закону України «Про оренду землі» та рішення Севастопольської міської Ради від 20 травня 2009 року № 6989, прийшов до висновку про поновлення дії договору оренди від 05 листопада 2001 року.

При цьому, господарським судом у рішенні зазначено, що у суду відсутні підстави для визнання договору оренди поновленим саме на умовах додаткової угоди від 28 липня 2009 року до договору оренди, оскільки в розумінні норм Цивільного кодексу України додаткова угода є вчиненою з моменту її державної реєстрації, а в даному випадку державна реєстрація угоди не проведена.

Частиною п'ятою статті 124 Конституції України передбачено, що судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

Згідно з частиною другою статті 11 Закону України від 07.02.2002 р. 3018-III «Про судоустрій України»судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання усіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими особами, об'єднаннями громадян та іншими організаціями, громадянами та юридичними особами на всій території України. Обов'язковість урахування (преюдиціальність) судових рішень для інших судів, органів прокуратури, слідства, дізнання визначається процесуальним законом.

Відповідно до частини першої статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Отже, факт продовження дій договору оренди від 05 листопада 2001 року на тих самих умовах встановлено Господарським судом м. Києва та не підлягає доказуванню у ході розгляду даної справи.

З наведеного вбачається, що за умовами договорів оренди землі, розмір орендної плати може переглядатися за згодою сторін. Розмір орендної плати може змінюватися у випадках індексації в установленому законодавчими актами України порядку грошової оцінки земельної ділянки, підвищення або зниження цін, тарифів і т.п.

При цьому, а ні договори оренди землі, а ні Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів»щодо внесення змін до частин четвертої, п'ятої статті 21 Закону України «Про оренду землі»не містять вимог щодо перегляду раніше укладених договорів оренди землі (в частині розміру орендної плати).

Таким чином, враховуючий цивільно-правовій характер договорів оренди земельних ділянок, визначення позивачем орендної плати виходячи з розміру 1% від грошової оцінки земельних ділянок, як це передбачено договорами оренди, повністю узгоджується з вимогами законодавства.

Разом з цим, судом встановлено, що Комунальним підприємством «Севастопольське міське ринкове господарство»Севастопольської міської Ради невірно арифметично зроблено розрахунок розміру орендної плати за 2008 та 2009 роки.

Так, згідно з випискою з технічної документації за нормативною грошовою оцінкою земельної ділянки № 798/1, виданою Севастопольським міським головним управлінням земельних ресурсів 25 січня 2006 року, грошова оцінка земельної ділянки загальною площею 2,6156 га, що розташована за адресою: 5-км Балаклавського шосе станом на 01 січня 2006 року складає 22138353 грн. 00 коп.

Відповідно до виписок з технічної документації за нормативною грошовою оцінкою земельних ділянок № 3182/1, 3183/1, 3184/1, виданих Севастопольським міським головним управлінням земельних ресурсів 14 березня 2006 року, грошова оцінка земельної ділянки загальною площею 6,2744 га, що розташована за адресою: 5-км Балаклавського шосе станом на 01 січня 2006 року складає 42040222 грн. 00 коп.

У листі Державного комітету України із земельних ресурсів від 11 січня 2011 року № 344/22/6-11 зазначено, що грошова оцінка земельної ділянки станом на 1 січня уточнюється на коефіцієнти індексації: 2005 рік -1,035; 2007 рік -1,028, 2008 рік -1,152; 2009 рік -1,059 та 2010 рік -1,0. Нормативна грошова оцінка земель за 2006 рік не індексувалась.

30 січня 2008 року за вхідним № 1074 Комунальним підприємством «Севастопольське міське ринкове господарство»Севастопольської міської Ради до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Севастополя було надано декларацію з орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності із зазначенням зобов'язання за 2008 рік за двома договорами оренди у загальному розмірі 691 808 грн. 67 коп. Починаючи з 04 червня 2008 року (початок періоду перевірки) по грудень 2008 року -340 289 грн. 39 коп.

Судом встановлено, що сума орендної плати у розмірі 1% від грошової оцінки земельних ділянок за період з 04 червня 2008 року по грудень 2008 року повинна складати 379 359 грн. 10 коп.

Таким чином, донарахуванню за 2008 рік підлягає сума орендної плати за землю у розмірі 39 069 грн. 71 коп. (379 359 грн. 10 коп. -340 289 грн. 39 коп.).

29 січня 2009 року за вх. № 1155 позивачем до податкового органу було надано декларацію з орендної плати за землю за 2009 рік, відповідно до якої (з врахуванням уточнюючих розрахунків від 21 жовтня 2009 року № 89897, від 25 червня 2011 року № 9003131523) сума орендної плати за двома договорами склала 957 814 грн. 47 коп.

Разом з цим, сума орендної плати, виходячи з розміру 1% від грошової оцінки землі, за 2009 рік повинна була складати 989 735 грн. 53 коп.

Отже, сума заниження позивачем зобов'язання зі сплати орендної плати за землю за 2009 рік складає 31 921 грн. 06 коп. (989 735 грн. 53 коп. -957 814 грн. 47 коп.).

Загальна сума заниження розміру орендної плати за землю за 2008 та 2009 роки складає 70 990 грн. 77 коп.

Відповідно до пункту 123.1 статті 123 Податкового кодексу України у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, - тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.

Таким чином, сума штрафних санкцій за заниження суми податкового зобов'язання складає 17 747 грн. 70 коп. (70 990 грн. 77 коп. х 25%).

Згідно зі статтею 6 Конституції України органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах та відповідно до законів України.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини першої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі частиною другою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Проте, відповідач не надав суду доказів того, що при визначенні Комунальному підприємству «Севастопольське міське ринкове господарство»Севастопольської міської Ради податкового зобов'язання з орендної плати за землю, виходячи із розрахунку 3% від грошової оцінки землі, він діяв у спосіб, що передбачений нормами діючого податкового законодавства стосовно земельних правовідносин.

Отже, встановлені судом обставини свідчать про виконання з боку позивача покладених на нього обов'язків щодо сплати відповідних платежів за фактичне використання землі, що повністю узгоджується з вимогами Законів України «Про плату за землю»та «Про оренду землі», а також Конституції України та рішення Господарського суду м. Києва.

За таких обставин, податкове повідомлення-рішення від 01 серпня 2011 року № 0001360153 підлягає скасуванню у частині донарахування Комунальному підприємству «Севастопольське міське ринкове господарство»Севастопольської міської Ради податкового зобов'язання з орендної плати за землю у загальному розмірі 3 067 561 грн. 50 коп., з яких за основним платежем у розмірі 2 454 049 грн. 20 коп., за штрафними санкціями у сумі 613 512 грн. 33 коп..

Керуючись ст. ст. 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Севастополя Державної податкової служби від 01 серпня 2011 року № 0001360153 у частині донарахування Комунальному підприємству «Севастопольське міське ринкове господарство»Севастопольської міської Ради податкового зобов'язання з орендної плати за землю у загальному розмірі 3 067 561 грн. 50 коп., з яких за основним платежем у розмірі 2 454 049 грн. 20 коп., за штрафними санкціями у сумі 613 512 грн. 33 коп.

У задоволенні решті позову відмовити.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Комунального підприємства «Севастопольське міське ринкове господарство»Севастопольської міської Ради судові витрати в сумі 1 грн. 70 копійок.

Постанова набирає законної сили у порядку, встановленому статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України, та може бути оскаржена до Севастопольського апеляційного адміністративного суду у порядок і строки, передбачені статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України повний текст постанови складено 18 червня 2012 року.

Постанова не набрала законної сили.

Суддя С.А. Водяхін