Постанова № 25330450, 16.07.2012, Кіровоградський окружний адміністративний суд

УКРАЇНА -------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 липня 2012 року Справа № 1170/2а-1210/12

Кіровоградський окружний адміністративний суд

у складі: головуючого -судді -Чубари Н.В.

секретар судового засідання -Черна О.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кіровограді справу за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю „Кіровоград-Буд-Проект" до Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення та податкової вимоги, -

ВСТАНОВИВ:

ТОВ „Кіровоград-Буд-Проект" звернулося до суду з адміністративним позовом до Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 17.01.2012р. № 0000162360 та податкової вимоги від 07.02.2012р. № 227.

В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення винесено відповідачем на підставі акта перевірки, яким зроблено висновки про порушення п.п. п.п.7.4.1 п. 7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України „Про податок на додану вартість" в зв'язку з чим збільшено суму грошового зобов'язання товариства за платежем: податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт та послуг) на суму 9529 грн. Не погодившись з висновками викладеними в даному податковому повідомленні-рішенні, дане рішення було оскаржено в адміністративному порядку до Державної податкової служби у Кіровоградській області та повідомив про подання скарги до ДПА у Кіровоградській області про скасування податкового повідомлення-рішення №0000162360 від 17.01.2012 р.

10.02.2012 р. було отримано податкову вимогу від 07.02.2012 р., згідно якої станом на 07.02.2012 року сума податкового боргу товариства за узгодженим грошовим зобов'язанням становить 12822,70 грн. та попереджено, що починаючи з 03.02.2012 р. на будь-яке майно платника податків, яке перебуває у його власності і балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу розповсюджується право податкової застави, а на суму податкового боргу нараховується пеня та штрафи, визначені Податковим кодексом України.

23.02.2012 р. товариством отримано рішення про результати розгляду первинної скарги №832/10/10-208 від 22.03.2012 р., згідно якого скаргу товариства про скасування податкового повідомлення-рішення залишено без задоволення.

ТОВ „Кіровоград-Буд-Проект" не погоджується з рішенням про результати розгляду первинної скарги про скасування податкового повідомлення-рішення.

Вважає, що висновок податкового органу про нікчемність правочинів є необґрунтованим, оскільки незалежно від довільних висновків контролюючого органу, укладені з контрагентами правочини не відносяться до категорії таких, що порушують публічний порядок.

Акт перевірки не доводить умислу позивача щодо порушення публічного порядку, не містить посилання і на те, чому таке порушення полягає.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав позовні вимоги із зазначених підстав.

Представник відповідача, заперечуючи проти позовних вимог, посилався на те, що проведеною документальною позаплановою невиїзною перевіркою ТОВ „Кіровоград-Буд-Проект"встановлено, що господарські операції позивача з контрагентами не мали реального характеру, так як укладені правочини є нікчемними. Тому, винесене за результатами перевірки податкове повідомлення -рішення, прийняте згідно із нормами чинного законодавства, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а відтак адміністративний позов не підлягає задоволенню. (а.с.94-95)

На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні 16.07.2012 р. проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Виготовлення постанови у повному обсязі відкладено до 20.07.2012р., про що сторонам оголошено в судовому засіданні після проголошення вступної та резолютивної частини постанови з урахуванням вимог ч. 4 ст. 167 КАС України.

Заслухавши представника позивача та відповідача, дослідивши у судовому засіданні надані сторонами докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи серії АОО №747488 ТОВ „Кіровоград-Буд-Проект" зареєстровано виконавчим комітетом Кіровоградської міської ради як юридична особа 27.12.2007 р. (а. с. 13)

Судом встановлено, що на підставі направлення на перевірку від 26.12.2011 р. № 689/23-6 та згідно наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки від 26.12.2011р. № 4260 податковим органом проведено позапланову невиїзну перевірку ТОВ „Кіровоград-Буд-Проект" з питань дотримання вимог податкового законодавства в частині правомірності віднесення до складу податкового кредиту сум податку на додану вартість в деклараціях з податку на додану вартість по взаємовідносинах з ПП „Украгробуд-Груп" за період з 01.07.2008 року по 31.12.2008 р. (а. с. 101, 102)

За результатами перевірки складено акт № 179/23-6/35451260 від 28.12.2011 року, в якому встановлено відсутність поставок товарів та укладання угод з метою настання реальних наслідків. Господарські операції за період з 01.07.2008 року по 31.12.2008 р. щодо придбання ТОВ „Кіровоград-Буд-Проект" товарів (робіт, послуг) у контрагента-постачальника ПП „Украгробуд-Груп" не підтверджується стосовно врахування реального часу здійснення операцій, місцезнаходження майна, які економічно необхідні для здійснення господарських операцій.

В зв'язку з тим, що угоди поставки є нікчемними, нікчемний правочин є недійсним в силу закону, такий нікчемний правочин не створює інших юридичних наслідків крім тих, що пов'язані з його недійсністю. Згідно п.1,5 ст.203, п.1,2 ст.215, п.1 ст.216, ст. ст. 228, 626, 629, 650, 655, 658, 662 ЦК України встановлено нікчемні правочини та порушення:

П.п.7.4.1, 7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України „Про податок на додану вартість" (із змінами та доповненнями), в результаті чого товариством занижено суму податку на додану вартість на загальну суму 34411 грн. у тому числі:

- липень 2008 року -6815 грн.;

- вересень 2008 року -5940 грн.;

- жовтень 2008 року -8283 грн.;

- листопад 2008 року -5750 грн.;

- грудень 2008 року - 7623 грн. (а. с. 106 -111)

За висновками, викладеними в акті перевірки Кіровоградською ОДПІ Кіровоградської області ДПС прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000162360 від 17.01.2012 р., яким товариству збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) за основним платежем в сумі 7623 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 1906 грн. (а. с. 16)

Щодо взаємовідносин позивача з ПП „Украгробуд-Груп" судом встановлено, що 26.11.2008 року між ними укладено договір про надання послуг № 8/26, за умовами якого ТОВ „Кіровоград-Буд-Проект" (замовник) доручає, а ПП „Украгробуд-Груп" (виконавець) зобов'язується надати замовнику послуги в наступному обсязі: надання узгоджень, виконання правил, норм та умов згідно чинного законодавства з пожежними, санітарними та екологічними службами АЗС по вул. Шевченка 77 в с. Соколівському Кіровоградського району.

Згідно п. 2.2 договору, вартість робіт складає 45738,00 грн. в т.ч. ПДВ 7623,00 грн. (а. с. 24)

Відповідно до п. 1.2 Договору зміст і термін виконання основних етапів визначаються: початок 26.11.08 р., кінець 31.12.2008 р.

Про виконання зобов'язань по договору між сторонами у грудні 2008 року складено акт № ОУ-000277 здачі-прийняття робіт (надання послуг), загальною вартістю 45738,00 грн., у т.ч. ПДВ -7623,00 грн. , в якому зазначено, що виконавцем по договору № 8/26 від 26.11.08 були проведені такі роботи (надані такі послуги): надання узгоджень, виконання правил, норм та умов чинного законодавства з пожежними, санітарними та екологічними АЗС по вул. Шевченка, 77 в с. Соколівське, Кіровоградського р-ну (а. с. 26).

ПП „Украгробуд-Груп"на адресу позивача виписано податкову накладну № 597 від 19.12.08 р. на суму 45738,00 грн., у т.ч. ПДВ -7623,00 грн. (а. с. 27), яку включено позивачем до складу податкового кредиту податкової декларації з ПДВ на грудень 2008 року.

Між тим, дослідивши у ході перевірки вказані первинні документи, посадові особи органу податкової служби дійшли до висновку, що вони не підтверджують фактичне виконання ПП „Украгробуд-Груп" послуг, передбачених договором про надання послуг № 8/26 від 26.11.08 р., а відтак - не підтверджують і отримання зазначених робіт (послуг) позивачем. Заперечуючи право позивача на формування податкового кредиту по взаємовідносинах з ПП „Украгробуд-Груп", відповідач послався на порушення ним п.п.7.4.1, 7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість", що, за його висновками, призвело до завищення податкового кредиту з ПДВ на суму 7623,00 грн. за грудень 2008 року.

Перевіряючи правомірність формування позивачем податкового кредиту з ПДВ за цією господарською операцією, суд виходив з того, що на час виникнення спірних правовідносин порядок формування податкового кредиту з податку на додану вартість був врегульований Законом України "Про податок на додану вартість" № 168/97-ВР від 03.04.97 (надалі - Закон № 168/97).

За визначенням, наведеним у пункті 1.7 статті 1 Закону № 168/97, податковий кредит - це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Відповідно до положень підпункту 3.1.1 пункту 3.1 статті 3 Закону № 168/97 об'єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку з поставки товарів та послуг, місце поставки яких знаходиться на митній території України.

Пунктом 1.4 статті 1 Закону № 168/97 визначено, що поставкою послуг визнаються будь-які операції цивільно-правового характеру з виконання робіт, надання послуг, надання права на користування або розпорядження товарами, у тому числі нематеріальними активами, а також з поставки будь-яких інших, ніж товари, об'єктів власності за компенсацію, а також операції з безоплатного виконання робіт, надання послуг. Поставка послуг, зокрема, включає надання права на користування або розпорядження товарами у межах договорів оренди (лізингу), поставки, ліцензування або інші способи передачі права на патент, авторське право, торговий знак, інші об'єкти права інтелектуальної, в тому числі промислової, власності.

Згідно з пунктом 4.1 статті 4 Закону № 168/97 база оподаткування операції з поставки товарів (послуг) визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, визначеної за вільними цінами, але не нижче за звичайні ціни, з урахуванням акцизного збору, ввізного мита, інших загальнодержавних податків та зборів (обов'язкових платежів), згідно із законами України з питань оподаткування (за винятком податку на додану вартість, а також збору на обов'язкове державне пенсійне страхування на послуги стільникового рухомого зв'язку, що включається до ціни товарів (послуг)). До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податку безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу в зв'язку з компенсацією вартості товарів (послуг).

Пунктом 7.1 статті 7 Закону № 168/97 передбачено, що поставка товарів (робіт, послуг) здійснюється за договірними (контрактними) цінами з додатковим нарахуванням податку на додану вартість.

Відповідно до підпунктів 7.2.4, 7.2.6 пункту 7.2 статті 7 Закону № 168/97 право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону. Податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надаються покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом. Податкова накладна виписується на кожну повну або часткову поставку товарів (робіт, послуг). (підпункт 7.2.3 пункту 7.2 статті 7 Закону № 168/97).

Згідно з підпунктом 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону № 168/97 податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до підпункту 7.4.4 пункту 7.4 статті 7 Закону № 168/97 якщо платник податку придбаває (виготовляє) матеріальні та нематеріальні активи (послуги), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника, то сума податку, сплаченого у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не включається до складу податкового кредиту.

Підпунктом 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону № 168/97 передбачено, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту). У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

Відповідно до підпункту 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 Закону № 168/97 датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Аналіз вказаних норм свідчить, що право платника податку на додану вартість на податковий кредит виникає на підставі сукупності юридичних фактів, а саме, придбання платником податку товарів (робіт, послуг) з нарахуванням сум податку в ціні придбання, що підлягає сплаті іншому платнику цього податку - постачальнику товарів (робіт, послуг); характеристика товарів (робіт, послуг) з метою оподаткування як таких, що призначені для використання в оподатковуваних операціях в межах господарської діяльності покупця - платника податку; підтвердження суми податку податковою накладною, митною декларацією чи іншими документами, визнаними подібними до зазначених Законом України "Про податок на додану вартість".

Необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість до податкового кредиту є, зокрема, фактична наявність господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг). Адже наслідки у податковому обліку створюють лише реально вчинені господарські операції. При цьому презумується, що такі господарські операції здійснюється з врахуванням комерційного інтересу, розумного співвідношення розміру понесених витрат та очікуваної вигоди.

Витрати по сплаті податку на додану вартість для цілей включення до складу податкового кредиту та визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення, воднораз під господарською операцією слід розуміти дію або подію, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Відповідно до частини 2 статті 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Згідно з частинами 1 та 2 статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в України" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Порядок створення, прийняття і відображення у бухгалтерському обліку первинних документів регулюється Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95 №88, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 05.06.95 за №168/704 (тут і надалі - Положення №88, у редакції, чинній на момент дії договору консультаційно-сервісного обслуговування №08-82 від 02.01.08).

Пунктом 1.2 Положення №88 передбачено, що господарські операції відображаються у бухгалтерському обліку методом їх суцільного і безперервного документування. Записи в облікових регістрах провадяться на підставі первинних документів, створених відповідно до вимог цього Положення.

Первинні документи повинні бути складені у момент проведення кожної господарської операції або, якщо це неможливо, безпосередньо після її завершення. При реалізації товарів за готівку допускається складання первинного документа не рідше одного разу на день на підставі даних касових апаратів, чеків тощо. Для контролю та впорядкування обробки інформації на основі первинних документів можуть складатися зведені документи. (пункт 2.2 Положення №88).

Відповідно до пункту 2.3 Положення №88 документи, створені засобами обчислювальної техніки на машинозчитуваних носіях, застосовуються у бухгалтерському обліку за умови надання їм юридичної сили і доказовості. Документ, виготовлений машинним способом, повинен бути записаний на матеріальному носії (магнітному, паперовому), виготовлений і розмічений за вимогами відповідного стандарту і закодований згідно з затвердженою системою кодифікації. На вимогу контролюючих або судових органів та своїх контрагентів підприємство, установа зобов'язані за свій рахунок зробити копії таких документів на паперовому носії.

Згідно з пунктами 2.4, 2.5 Положення №88 первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа. При застосуванні засобів обчислювальної та іншої оргтехніки реквізити можуть бути зафіксовані у вигляді коду. Залежно від характеру операції та технології обробки даних до первинних документів можуть бути включені додаткові реквізити: ідентифікаційний код підприємства, установи з Державного реєстру, номер документа, підстава для здійснення операцій, дані про документ, що засвідчує особу-одержувача тощо. Документ може бути підписаний особисто, із застосуванням факсиміле, штампу, символу або іншим механічним чи електронним способом посвідчення. Підписи осіб, відповідальних за складання первинних документів на обчислювальних машинах та інших засобах організаційної техніки, виконуються у вигляді паролю або іншим способом авторизації, що дає змогу однозначно ідентифікувати особу, яка здійснила господарську операцію.

Суд зауважує, що правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на податковий кредит можуть мати лише реально вчинені господарські операції, тобто ті, що пов'язані з рухом активів, зміною зобов'язань чи власного капіталу платника податків. При цьому господарські операції мають бути відображені в податковому обліку відповідно до їх реального змісту. Відповідні документи мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством. Отже, на підтвердження даних податкового обліку можуть прийматися лише достовірні первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Перевіряючи обставини здійснення господарських операцій позивача з придбання послуг у ПП „Украгробуд-Груп" за договором про надання послуг № 8/26 від 26.11.2008 р., суд виходив з того, що відповідно до ч. 1 ст. 901 ЦК за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно з умовами п.1.1 договору № 8/26 від 26.11.2008 р. виконавець договору зобов'язується надати замовнику послуги з надання узгоджень, виконання правил, норм та умов згідно чинного законодавства з пожежними, санітарними та екологічними службами АЗС по вул. Шевченка, 77 в с. Соколівському Кіровоградського р-ну.

На підтвердження виконання умов вказаного договору контрагентом позивача ПП „Украгробуд-Груп" позивачем надано суду наступні документи: договір № 8/26 від 26.11.2008 р. про надання послуг, акт здачі-прийняття робіт № ОУ-0000277, рахунок-фактура від 19.12.2008 р., податкова накладна від 19.12.2008 р., копії узгоджень, що підтверджують виконання умов договору (а. с. 24 -60).

Проте, суд вважає, що акт здачі-прийняття робіт (надання послуг), в якому зазначено лише вид послуг та їх вартість, не є таким, що беззаперечно підтверджує такі витрати, оскільки первинні документи для надання їм юридичної сили повинні мати обов'язкові реквізити, передбачені ст. 9 Закону України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 р. № 996-XIV. В іншому ж випадку, у платника податку не виникає права відносити до складу валових витрат витрати без належних на те документів, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Крім того, в матеріалах справи містяться докази того, що послуги, які є предметом договору № 8/26 від 26.11.2008 р., виконувались не контрагентом позивача ПП„Украгробуд-Груп", а третіми особами.

Так, з наданих самим позивачем до позовної заяви матеріалів узгоджень та наданих відповідей державних органів на запити суду, вбачається наступне.

По-перше, висновок державної екологічної експертизи № 149 до робочого проекту реконструкції АЗС по вул. Шевченка в с. Соколівське Кіровоградського району було видано 27.11.2008 року, тобто наступного дня після укладення вищевказаного договору позивачем. Зі змісту самого висновку та наданої на адресу суду відповіді державного управління охорони навколишнього природного середовища в Кіровоградській області (органу, який видав вказаний висновок), вбачається, що висновок було виконано на замовлення Кіровоградської філії ДП «Спеціалізована державна експертна організація -Центральна служба Української державної будівельної експертизи»від 07.11.2008 р. Отже замовлення на вказаний висновок надійшло за 19 днів до укладення договору № 8/26 від 26.11.2008 р. Крім того, даний державний орган повідомив суд про те, що в матеріалах робочого проекту була заявлена відомча належність об'єкту проекту -ТОВ «Ін вест-Регіон»(а. с. 88).

По-друге, Територіальне управління МНС України у Кіровоградській області (виконавець узгодження з пожежної безпеки) надало суду копію заявки на виконання державної експертизи проектно-кошторисної документації у частині пожежної безпеки на «Реконструкцію АЗС по вул. Шевченка в с. Соколівське»та листа Філії ДП «Укрдержбудекспертиза»у Кіровоградській області, на підставі яких було видано експертний висновок від 22.12.2008 р., зі змісту яких вбачається, що заявка на виконання вищевказаної держекспертизи в частині пожежної безпеки датована 31 жовтня 2008 року, та надійшла на адресу державного органу 04.11.2008 р., тобто за 22 дня до дня укладення договору. Крім того, в ній зазначено, що замовником комплексної державної експертизи є ТОВ «Інвет-Регіон»(а. с. 90 -91).

По-третє, висновок на проект будівництва № 632 Кіровоградської обласної санепідстанції «На реконструкцію АЗС по вул. Шевченка в с. Соколівське»датований 06 листопада 2008 року. У вказаному висновку також зазначено про те, що замовником виступає ТОВ «Інвест-Регіон», проектні матеріали надані 04.11.2008 р., тобто за 22 дні до дня укладення договору між позивачем та ПП „Украгробуд-Груп" (а. с. 55).

Отже, аналізуючи вищевказані документи, суд дійшов висновку про те, що послуги по наданню узгоджень з пожежними, санітарними та екологічними службами АЗС по вул. Шевченка в с. Соколівському, враховуючи дату укладення договору, не могли бути надані позивачу ПП „Украгробуд-Груп" (контрагентом позивача) з урахуванням реального часу надання відповідних висновків державних органів та установ, та дати укладення договору про надання послуг (26.11.2008 р.), а також суб'єктного складу даних правовідносин, а саме надавач висновків - державна установа, та замовник (отримувач висновків) -ТОВ «Інвест-Регіон».

Отже, відсутність належних доказів фактичного (реального) надання послуг ПП „Украгробуд-Груп" за договором про надання послуг № 8/26 від 26.11.08 р. та їх використання у господарській діяльності позивача виключає зв'язок таких послуг з господарською діяльністю позивача та, відповідно, свідчить про неправомірність віднесення до складу податкового кредиту сум ПДВ, сплачених позивачем у ціні цих послуг, у розмірі 7623,00 грн., що безпосередньо вплинуло на зменшення суми податкових зобов'язань позивача перед бюджетом, задекларованих у податковій декларації з ПДВ за грудень 2008 року у сумі 7623,00 грн.

Не приймаються до уваги судом надані позивачем договори № 8/5 від 06.05.2008 р., укладений між ТОВ «Інвест-Регіон»та ПП «Авізо», та № 18/11 від 18.11.2008 р., укладений між ПП «Авізо»та позивачем про надання послуг (а. с. 145 -158), оскільки вказані документи жодним чином не впливають на формування позивачем податкового кредиту у взаємовідносинах з ПП „Украгробуд-Груп" в період, що перевірявся податковим органом.

Зважаючи на викладене, оскаржуване податкове повідомлення - рішення Кіровоградської ОДПІ №0000162360 від 17.01.12 р в частині донарахування позивачеві грошового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 9529,00 грн. (7623 грн. основний платіж + 1906 грн. штрафна санкція) по взаємовідносинах з ПП „Украгробуд-Груп" відповідає вимогам законодавства та фактичним обставинам справи, у зв'язку з чим у суду відсутні правові підстави для його скасування, а відтак - і для задоволення позову.

На підставі викладеного, суд вважає позовні вимоги необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Керуючись ст. ст. 86, 94, 159-163, 167 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволені адміністративного позову відмовити в повному обсязі.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Кіровоградський окружний адміністративний суд шляхом подання в 10-денний строк з дня її проголошення, а у разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України -протягом десяти днів з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги, копія якої одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова в впоєному обсязі складена 20.07.2012 р.

Суддя Н.В.Чубара