Рішення № 25329342, 04.07.2012, Шахтарський міськрайонний суд Донецької області

Справа № 0554/2051/2012

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

04 липня 2012 р. м.Шахтарськ

Шахтарський міськрайонний суд Донецької області в складі:

головуючого судді Федорової О.Ф.

при секретарі Олійник Ю.О.

за участю позивача ОСОБА_1

відповідача Крашенської С.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в приміщенні Шахтарського міськрайонного суду Донецької області цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Донрозробка» про стягнення заробітної плати та відшкодування моральної шкоди, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду із позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Донрозробка» про стягнення заробітної плати та відшкодування моральної шкоди обґрунтовуючи тим, що з дня звільнення він не отримав належні йому суми та трудову книжку.

В судовому засіданні позивач підтримав свої позовні вимоги частково та пояснив, що він з 17.04.2010 року працював у відповідача на посаді головного механіка та 03.01.2012 року був звільнений за власним бажанням у зв'язку із переходом на пенсію за віком на підставі ст.38 КЗпП України. З 17.04.2010 року по 15.12.2011 року заробітну плату отримував своєчасно. З 16.12.2011 року по 30.12.2011 року він знаходився у щорічній відпустці, але належних йому сум за ці дні він від відповідача не отримав. У відповідності до статей 47, 116 Кодексу законів про працю України відповідач повинен був виплатити йому в день звільнення належним чином заповнену трудову книжку, в письмовому порядку повідомити про розмір нарахованих сум та виплати ці суми, в тому числі компенсацію за 47 днів невикористаної щорічної відпустки, тобто провести остаточний розрахунок. Також, у зв'язку із виходом на пенсію, відповідач повинен був виплатити йому одноразову допомогу в розмірі трьох місячних заробітків. Однак не зробив цього. На підставі ст.117 КЗпП України у випадку не проведення остаточного розрахунку з вини підприємства, відповідач повинен виплатити йому середній заробіток за час затримання розрахунку по день фактичного розрахунку. А у відповідності до п.2 постанови КМУ «Про затвердження Положення про порядок компенсації працівникам частини заробітної плати у зв'язку з порушенням термінів її виплати» відповідач зобов'язаний виплатити йому компенсацію за час затримки у відповідності до індексу споживчих цін. Окрім того, через неправомірні дії відповідача йому була спричинена моральна шкода, яка полягає в тому, що разом з ним 03.01.2012 року з підприємства звільнилися його дружина та син, з якими він разом мешкає, і через затримку розрахунку він не має можливості забезпечити свою сім'ю повноцінним харчуванням, ліками, засобами гігієни, через що морально страждає. Безпідставні та незаконні дії роботодавця принизили його особисту та громадянську гідність, примусили почуватися беззахисним перед роботодавцем, від якого він перебуває в економічній залежності. Моральну шкоду він оцінює в 5000 грн.

У зв'язку із проведенням відповідачем 04 травня 2012 року остаточного розрахунку в судовому засіданні 22 червня 2012 року він надав клопотання про залишення позовних вимог в частині стягнення заборгованості по заробітній платі, відпускних сум за грудень 2011 року, компенсації за дні невикористаної щорічної відпустки, одноразової допомоги в розмірі трьох середніх заробітків без розгляду. Просив стягнути з відповідача середній заробіток за час затримки розрахунку з 04.01.2012 року по 03.05.2012 року включно в сумі 12814,14 грн. та у відшкодування моральної шкоди 5000 грн.

Представник відповідача Крашенська С.Г. в судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечувала та пояснила, що через тяжке фінансове становище на підприємстві з грудня 2011 року по січень 2012 року була заборгованість з виплати заробітної плати, яка була погашена 18 квітня 2012 року. Через відсутність позивача належна йому заробітна плата 19.04.2012 року була задепонована та здана до банку. Депонована заробітна плата в сумі 7428,63 грн. була отримана позивачем за його заявою у банку 04.05.2012 року. Компенсація втрати частини заробітної плати у зв'язку з порушенням строку її виплати не підлягає нарахуванню через низький індекс споживчих цін, менше 1. Моральна шкода позивачем не обґрунтована та документально не підтверджена. Просить в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

Ухвалою від 22 червня 2012 року позовні вимоги ОСОБА_1 в частині стягнення заборгованості по заробітній платі, відпускних сум за грудень 2011 року, компенсації за дні невикористаної щорічної відпустки, одноразової допомоги в розмірі трьох середніх заробітків залишені без розгляду.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 з 12.05.2010 року відповідно до наказу №14/к від 17.04.2012 року був прийнятий в ТОВ «Донрозробка» на посаду головного механіка підземного та був звільнений за ст.38 КЗпП України у зв'язку із переходом на пенсію за віком з 03.01.2012 року за наказом №1-к від 03.01.2012 року, що підтверджено випискою із наказу та трудовою книжкою серії НОМЕР_1 виданою 01.10.1981 року.

Відповідно до довідки ТОВ «Донрозробка» №97 від 18.05.2012 року та видаткового касового ордеру №8 від 04.05.2012 року заборгованість по заробітній платі за грудень 2011 року в сумі 2914,72 грн, січень 2012 року в сумі 4513,91 грн. виплачена ОСОБА_1 04.05.2012 року.

Згідно пенсійного посвідчення серії НОМЕР_2, виданого Пенсійним фондом України 29.07.2011 року ОСОБА_1 є пенсіонером за віком з липня 2011 року.

Відповідно довідки ТОВ «Донрозробка» №111 від 24.05.2012 року сума компенсації втрати частини заробітку у зв'язку із порушенням строків її виплати не проводилася через те, що коефіцієнт приросту споживчих цін складає менше 1.

Згідно ст.116 КЗпП України, при звільненні працівника виплата всіх сум, які належать йому, проводиться в день звільнення. Про нараховані суми, належні працівникові при звільнені, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.

В разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку (ст.117 КЗпП України).

Відповідно до ст.237-1 КЗпП України відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику проводиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Згідно ч.1 ст.1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

У відповідності до ст. 23 ЦК України та п. 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом, залежно від характеру заподіяних фізичних та душевних страждань, їх глибини та погіршення здібностей потерпілого або позбавлення можливості їх реалізації, а також інших негативних наслідків, з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення, при визначені розміру відшкодування враховуються вимоги розумності та справедливості.

Тому суд, враховуючи вимоги розумності, справедливості та виваженості завданої моральної шкоди, з огляду на те, що з липня 2011 року позивач отримує пенсію, вважає за можливе стягнути з відповідача на користь позивача на відшкодування моральної шкоди 500 гривень, що буде еквівалентним завданим моральним стражданням.

На підставі ст.ст.116, 117 КЗпП України, ст.ст.23, 1167 ЦК України, ст.ст.7, 10, 11, 11-1, 60, 208, 209, 212-215, 218, 223, 292, 294 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Донрозробка» про стягнення заробітної плати та відшкодування моральної шкоди, - задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Донрозробка», код ЄДРПОУ 31362083, розташованого за адресою: 86233, Донецька область, Шахтарський район, с.Стіжкове, вул.Садова, буд.1А, на користь ОСОБА_1 середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку в сумі 9 774 грн. 63 коп.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Донрозробка», код ЄДРПОУ 31362083, розташованого за адресою: 86233, Донецька область, Шахтарський район, с.Стіжкове, вул.Садова, буд.1А, на користь ОСОБА_1 у відшкодування моральної шкоди 500 грн.

В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга подається до Апеляційного суду Донецької області через Шахтарський міськрайонний суд Донецької області.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.

Суддя Шахтарського міськрайонного суду

Донецької області О.Ф.Федорова