Рішення № 25329237, 23.07.2012, Слов'янський міськрайонний суд Донецької області

Справа № 2/0544/2053/2012

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

23 липня 2012 року м. Слов'янськ

Слов'янський міськрайонний суд Донецької області у складі:

головуючий суддя Мінаєв І.М.

при секретарі судового засідання Копійко Г.С.

за участю позивача ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судового засідання № 2 Слов'янського міськрайонного суду Донецької області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до відкритого акціонерного товариства «Содовий завод»про стягнення заборгованості по заробітній платі, -

В С Т А Н О В И В :

06.07.2012 року до Слов'янського міськрайонного суду Донецької області звернулась ОСОБА_1 з позовом до відкритого акціонерного товариства «Содовий завод»(далі -ВАТ «Содовий завод») про стягнення заборгованості по заробітній платі, компенсації за несвоєчасну виплату заробітної плати, обґрунтувавши свої вимоги тим, що її чоловік ОСОБА_2 працював у відповідача з 10.05.1984 року по 04.05.2000 року на різних посадах. Між ОСОБА_2 та адміністрацією ВАТ «Содовий завод»був укладений трудовий договір, відповідно до якого він зобов'язався виконувати визначену роботу, та адміністрація даного підприємства за виконану роботу була зобов'язана виплачувати заробітну плату. Під час роботи у ВАТ «Содовий завод»ОСОБА_2 нерегулярно та не в повному обсязі виплачувалась заробітна плата, в результаті чого утворилась заборгованість в розмірі 1 361,78 грн. Незважаючи на неодноразові звернення ОСОБА_2 до адміністрації ВАТ «Содовий завод»з проханням виплатити йому заборгованість по заробітній платі, відповідач відповідав відмовою, посилаючись на відсутність грошових коштів. ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 помер. Позивач, як дружина, на день смерті проживала разом з ОСОБА_2 однією сім'єю, вони вели спільне господарство. Відповідач добровільно не виплатив ОСОБА_1 належну ОСОБА_2 заборгованість по заробітній платі. Позивач просить суд стягнути з ВАТ «Содовий завод»на її користь заборгованість по заробітній платі в сумі 1 361,78 грн. та компенсацію за несвоєчасну виплату заробітної плати, належну померлому ОСОБА_2

Ухвалою Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 17.07.2012 року за заявою ОСОБА_1 позовні вимоги в частині стягнення з ВАТ «Содовий завод»на користь позивача компенсації за несвоєчасну виплату заробітної плати були залишені без розгляду.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 заявлені позовні вимоги про стягнення з ВАТ «Содовий завод»на її користь заборгованості по заробітній платі, належної її померлому чоловіку ОСОБА_2 підтримала в повному обсязі, просила їх задовольнити, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві.

Представник відповідача ВАТ «Содовий завод»в судове засідання не з'явився, хоча відповідач був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи (а. с. 23) про причини неявки суду не повідомив, клопотання про розгляд справи у відсутність його представника не надав. Відповідно до ст. 224 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи. Позивач не заперечувала проти ухвалення заочного рішення.

Відповідно до ст. 3 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Стаття 10 ЦПК України передбачає, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості.

Суд на підставі ст. ст. 10, 11, 60 ЦПК України розглядає справу у межах заявлених позовних вимог та на підставі доказів, наданих сторонами.

Заслухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду спору по суті, суд вважає позовні вимоги частково обґрунтованими та такими, що підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлені такі фактичні обставини та відповідні до них правовідносини.

22.08.1981 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 був укладений шлюб (актовий запис № 41 від 22.08.1981 року). (а. с. 5)

Відповідно до довідки № 77 від 26.06.2012 року, ОСОБА_2 дійсно працював у ВАТ «Содовий завод»на посаді помічника складальника цеху залізничного транспорту з 10.05.1984 року (наказ прийому № 301 від 10.05.1984 року) по 31.05.1985 року, після чого переведений на посаду помічника машиніста крану 4 розряду цеху залізничного транспорту та працював на цій посаді з 01.06.1985 року (наказ прийому № 57 від 04.06.1985 року) по 28.02.1986 року, після чого був переведений на посаду складальника поїздів цеху залізничного транспорту та працював на цій посаді з 01.03.1986 року (наказ прийому № 23 від 04.03.1986 року) по 04.05.2000 року (наказ звільнення № 239 від 04.05.2000 року). 25.04.1975 року Слов'янський содовий комбінат реформований у Слов'янське виробниче об'єднання «Хімпром»наказом МХП № 300 від 25.04.1975 року. Наказом № 50-АТ від 20.12.1995 року Слов'янське виробниче об'єднання «Хімпром»реформовано у відкрите акціонерне товариство «Содовий завод». (а. с. 2)

Згідно з довідкою № 17-6582 від 26.06.2012 року, виданою ВАТ «Содовий завод», ОСОБА_2 дійсно працював у ВАТ «Содовий завод»працівником цеху залізничного транспорту, та був звільнений 04.05.2000 року. Заборгованість по заробітній платі складає 1 361,78 грн. Період виникнення заборгованості по заробітній платі -з жовтня 1997 року по травень 2012 року. Середній заробіток за два останніх місяці роботи становить 86,99 грн. (а. с. 3)

ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Слов'янську Донецької області помер ОСОБА_2 (актовий запис № 74 від ІНФОРМАЦІЯ_1). (а. с. 4)

Відповідно до довідки № 491/02-14 від 22.06.2012 року, ОСОБА_1 дійсно прийняла спадщину на все майно після померлого чоловіка ОСОБА_2 Інших спадкоємців немає. (а. с. 27)

У відповідності до спеціального витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців за електронним запитом від 27.06.2012 року № 14153257, ВАТ «Содовий завод»знаходиться в стані припинення підприємницької діяльності. Рішенням Господарського суду Донецької області від 04.09.2003 року по справі № 5/174Б АТ «Содовий завод»визнано банкрутом. (а. с. 11-13)

Ухвалою Господарського суду Донецької області за справою про банкрутство № 5/174Б від 21.02.2012 року було продовжено строк ліквідаційної процедури і повноваження ліквідатора арбітражного керуючого ВАТ «Содовий завод»Котенєвої О.О. до 26.07.2012 року. (а. с. 9)

Частина перша ст. 47 КЗпП України зазначає, що власник або уповноважений ним орган зобов'язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені у ст. 116 КЗпП України.

Відповідно до ст. 116 КЗпП України, при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок.

Статтею 1227 ЦК України передбачено, що суми заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомог у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, інших соціальних виплат, які належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя, передаються членам його сім'ї, а у разі їх відсутності -входять до складу спадщини.

Згідно зі ст. 117 КЗпП України, в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені у ст. 116 КЗпП України, при відсутності спору про їх розмір, підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Таким чином, статтею 117 КЗпП передбачається відповідальність власника або уповноваженого ним органу за невиплату належних звільненому працівникові сум у строки, встановлені ст. 116 КЗпП, шляхом виплати працівникові його середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Позовні вимоги позивач під час розгляду справи не змінювала та не уточнювала, і суд розглядає справу у межах заявлених позовних вимог.

Статтею 8 Конституції України передбачається її найвища юридична сила. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй.

Норми Конституції України є нормами прямої дії. Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.

Рішенням Господарського суду Донецької області від 04.09.2003 року по справі № 5/174Б ВАТ «Содовий завод» визнано банкрутом, та відповідно до п. 6 ст. 12 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», дія мораторію на задоволення вимог кредиторів не поширюється на виплату заробітної плати, аліментів, відшкодування шкоди, заподіяної здоров'ю та життю громадян, авторської винагороди. Пункт 4 ст. 12 зазначеного Закону передбачає заборону стягнення на підставі виконавчих документів та заборону нарахування неустойки, інших санкцій за неналежне виконання грошових зобов'язань, тобто в даному випадку Законом не передбачено заборону винесення судових рішень про стягнення належних працівникам сум в разі порушення їх трудових прав.

Пунктом 27 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 13 від 24.12.1999 року «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці»передбачено, що у відповідності до правил глави XV КЗпП України, порушення справи про банкрутство юридичної особи не позбавляє її працівника права звернутись із заявою в органи по розгляду трудових спорів, у томі числі в районний (міський) суд.

Судом встановлено, що в день звільнення розрахунок з ОСОБА_2 зроблений не був, після смерті ОСОБА_2 ВАТ «Содовий завод»також не здійснило розрахунок з його удовою ОСОБА_1, яка є єдиним спадкоємцем після смерті свого чоловіка, тобто ВАТ «Содовий завод»на теперішній час має перед померлим ОСОБА_2 заборгованість по заробітній платі, яка складає 1 361,78 грн. та належить до виплати удові померлого ОСОБА_2 ОСОБА_1, ці доводи документально підтверджені та ніким не оспорюються.

Таким чином, з наведених вище документів та доказів сторін вбачається, що ВАТ «Содовий завод»дійсно має заборгованість по заробітній платі перед померлим ОСОБА_2, яка становить 1 361,78 грн., відповідач мав можливість провести розрахунок зі звільненим працівником у день звільнення, або з удовою ОСОБА_2 після його смерті, але вимог закону з боку відповідача виконано не було, чим порушені права позивача та її померлого чоловіка.

ОСОБА_2 звільнений 04.05.2000 року, його дружина звернулася до суду з позовом 06.07.2012 року, але відповідно до ч. 2 ст. 233 КЗпП України, такі вимоги при зверненні до суду не мають обмежень певним строком, тому суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення з відповідача заборгованості по заробітній платі в сумі 1 361,78 грн. підлягають задоволенню в повному обсязі.

Окрім того, на підставі ст. 88 ЦПК України, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь держави судовий збір в сумі 214,60 грн.

На підставі викладеного і керуючись ст. ст. 115, 116, 117, 233, 2371 КЗпП України, ст. 1227 ЦК України, ст. ст. 10, 11, 88, 209, 212, 214-215 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги ОСОБА_1 до відкритого акціонерного товариства «Содовий завод»про стягнення заборгованості по заробітній платі -задовольнити повністю.

Стягнути з відкритого акціонерного товариства «Содовий завод», код ЗКПО № 00204895, на користь ОСОБА_1 заборгованість по заробітній платі, належну її померлому чоловіку ОСОБА_2, у розмірі 1 361,78 грн. (одна тисяча триста шістдесят одна грн. 78 коп.) без урахування податку та інших обов'язкових платежів.

Стягнути з відкритого акціонерного товариства «Содовий завод», код ЄДРПОУ № 00204895, на користь держави судовий збір у розмірі 214,60 грн. (двісті чотирнадцять грн. 60 коп.) на р/р 31210206700075, банк отримувача -ГУ ДКСУ у Донецькій області, МФО 834016, код ЄДРПОУ 37803368, отримувач -УДКС у м. Слов'янську (м. Слов'янськ), код платежу -22030001.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення складено та підписано у нарадчій кімнаті у єдиному екземплярі.

Суддя

Слов'янського міськрайонного суду І.М. Мінаєв