Рішення № 25329233, 19.07.2012, Слов'янський міськрайонний суд Донецької області

Справа № 2/0544/2027/2012

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 липня 2012 року Слов'янський міськрайонний суд Донецької області у складі:

головуючого - судді Гусинського М.О.,

при секретарі - Моїсеєвої О.І.,

за участю представника позивача ОСОБА_1,

представника відповідача Ткачук О.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Слов'янську цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до комунального підприємства «Обласний дитячо-молодіжний оздоровчий комплекс «Перлина Донеччини»про поновлення на роботі та стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу,-

В С Т А Н О В И В:

04.07.2012 року до Слов'янського міськрайонного суду з позовом до КП «Обласний дитячо-молодіжний оздоровчий комплекс «Перлина Донеччини»про поновлення на роботі та стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу звернулася ОСОБА_3, пояснюючи свої вимоги наступним: з 27.05.2012 року вона наказом відповідача № 95/к від 25.05.2012 року була прийнята на роботу до КП «Обласний дитячо-молодіжний оздоровчий комплекс «Перлина Донеччини»на посаду вожатого тимчасово на період літнього оздоровлення. Наказом відповідача № 100/к від 05.06.2012 р. вона була звільнена з роботи за власним бажанням з 04.07.2012 року на підставі ст. 38 КЗпП України. Вважає своє звільнення незаконним з наступних підстав: заява про звільнення була написана нею під тиском керівництва відповідача у зв'язку з тим, що 03.06.2012 року у таборі виник конфлікт, в якому її безпідставно звинуватили, керівництво відповідача з метою прикрити свою некомпетентність та відсутність професіоналізму керівництво відповідача примусило її написати заяву про звільнення за власним бажанням, погрожуючи в разі відмови звільнити її за статтею. Вона була примушена написати заяву про звільнення за власним бажанням, у заяві також написала причину звільнення -власну хворобу. Вважає, що підтвердженням примусового написання цієї заяви про звільнення є відсутність у неї будь-яких захворювань, так, як вона на час звільнення ніякими хронічними або іншими захворюваннями не хворіла, у таборі пропрацювала тільки один тиждень. 07.06.2012 року вона відкликала свою заяву про звільнення, зазначивши в неї про наявність факту примушення до звільнення, психологічного тиску та наявність у неї наміру продовжити працю, але директор КП «Обласний дитячо-молодіжний оздоровчий комплекс «Перлина Донеччини» її до роботи не допустила. Також вважає, що звільнення її за ст. 38 КЗпП України взагалі недопустимо, так, як її прийняли на роботу за строковим трудовим договором, розірвання якого передбачено ст. 39 КЗпП України. Вважає, що суд у зв'язку із викладеними нею обставинами повинен поновити її на роботі та стягнути з відповідача середній заробіток за час вимушеного прогулу.

У судовому засіданні 13.07.2012 року позивач ОСОБА_3 підтримала свої позовні вимоги, дала пояснення, які співпадають із викладеним у позові, пояснивши, що під час внутрішнього розслідування конфлікту вона на себе взяла частину вини, що вважала, що до неї буде прийняте дисциплінарне стягнення у вигляді догани; що після написання заяви про звільнення її не допустили до роботи, на її посаду прийняли іншу особу. 05.06.2012 року їй дзвонили від керівництва відповідача та пропонували зустрітися біля банку з головним бухгалтером та отримати розрахунок при звільненні, але вона не змогла зустрітися, а в подальшому вона вирішила не отримувати розрахунок при звільненні, так, як вирішила звертатися до суду, дочекатися поновлення на роботі та отримати зразу і середній заробіток за час вимушеного прогулу. В подальшому вона отримала письмове повідомлення про необхідність отримання заробітної плати -розрахунку при звільненні, але з наведених вище причин вирішила ці гроші не отримувати. Усього її двічі викликали отримати заробітню плату. 07.06.2012 року після отримання трудової книжки вона подала заяву про скасування її первісної заяви про звільнення за власним бажанням, для чого особисто відвідувала відповідача, але до бухгалтерії не заходила. Просила суд її позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

В подальшому позивач ОСОБА_3 до суду не з'явилася, надала заяву про розгляд справи за її відсутністю, за участю її представника ОСОБА_1

Представник позивача ОСОБА_1 в судовому засіданні дав пояснення, які співпадають із викладеним позивачем, додатково суду пояснив, що відповідач видав наказ про звільнення ОСОБА_3 передчасно, так, як повинен був здійснити перевірку наявності у неї хвороби, а наказ про звільнення видавати після закінчення двотижневого строку. Просив позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача КП «Обласний дитячо-молодіжний оздоровчий комплекс «Перлина Донеччини» ОСОБА_2 позовні вимоги не визнала, пояснила суду, що позивач ОСОБА_3 сама принесла заяву на звільнення, яка вже була завізована керівництвом, було зазначено про те, що заявника треба звільнити з 04.06.2012 року. Вона підготувала наказ про звільнення позивача з 05.06.2012 року, при цьому вона не вимагала позивача надати документи про наявність у неї хвороби, так, як такі вимоги є втручанням в особисте життя працівника. вважає, що звільнення працівника за власним бажанням у день звільнення без двотижневого попередження є правом адміністрації підприємства. Заява ОСОБА_3 про відкликання заяви про звільнення була подана 07.06.2012 року після видання наказу № 100/к про її звільнення, тому адміністрація КП «Обласний дитячо-молодіжний оздоровчий комплекс «Перлина Донеччини» не мала змоги задовольнити цю заяву, так, як позивач була звільнена з роботи, а на її посаду вже була прийнята інша особа. Після звільнення позивач ОСОБА_3 07.06.2012 року, 08.06.2012 року та пізніше повідомлялася про необхідність отримання розрахункових грошей при звільненні, але відмовила їх отримувати. Гроші були отримані підприємством в установі банку, але у зв'язку з тим, що позивач не прийшла за ними, по закінченню трьох днів грошу були повернуті до установи банку. Вважає, що заявлені позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Суд, заслухавши пояснення сторін, вивчивши матеріали справи, приходить до переконання про відсутність підстав для задоволення позову з наступного:

ОСОБА_3 була прийнята на роботу до КП «Обласний дитячо-молодіжний оздоровчий комплекс «Перлина Донеччини» на посаду вожатого тимчасово на період літнього оздоровлення з 27.05.2012 року на підставі наказу № 95/к від 25.05.2012 р.; ОСОБА_3 була звільнена з КП «Обласний дитячо-молодіжний оздоровчий комплекс «Перлина Донеччини»за власним бажанням (ст. 38 КЗпП України) з 04.06.2012 року на підставі наказу № 100/к від 05.06.2012 р. (а.с. 3, 14-15).

04.06.2012 року ОСОБА_3 подала заяву про звільнення на ім'я директора КП «Обласний дитячо-молодіжний оздоровчий комплекс «Перлина Донеччини», в який зазначила наступне: «Прошу звільнити мене з роботи за власним бажанням з 04.06.2012 року (четвертого червня) у зв'язку з неможливістю продовжувати роботу через необхідність довготривалого лікування (а.с. 22).

Наказ про звільнення ОСОБА_3 з посади вожатого КП «Обласний дитячо-молодіжний оздоровчий комплекс «Перлина Донеччини» був виданий 05.06.2012 року (а.с. 14).

07.06.2012 року ОСОБА_3 звернулася до КП «Обласний дитячо-молодіжний оздоровчий комплекс «Перлина Донеччини» із заявою про скасування власної заяви про звільнення від 04.06.2012 року (а.с. 4).

За період роботи ОСОБА_3 в КП «Обласний дитячо-молодіжний оздоровчий комплекс «Перлина Донеччини» їй була нарахована заробітна плата: за травень 2012 року - 553,75 грн. (після утримання видатків -453,74 грн.); за червень 2012 року - 332,25 грн. (після утримання видатків - 272,25 грн. (а.с. 13).

У червні 2012 року КП «Обласний дитячо-молодіжний оздоровчий комплекс «Перлина Донеччини» надсилало ОСОБА_3 рекомендованого листа, який був отриманий ОСОБА_3 особисто 13.06.2012 року (а.с. 16).

Середній місячний заробіток ОСОБА_3 під час роботи в КП «Обласний дитячо-молодіжний оздоровчий комплекс «Перлина Донеччини»на посаді вожатого складає 98,44 грн. (а.с.21).

Відповідно до ч. 1 ст. 38 КЗпП України працівник має право розірвати трудовий договір, укладений на невизначений строк, попередивши про це власника або уповноважений ним орган письмово за два тижні. У разі, коли заява працівника про звільнення з роботи за власним бажанням зумовлена неможливістю продовжувати роботу (переїзд на нове місце проживання; переведення чоловіка або дружини на роботу в іншу місцевість; вступ до навчального закладу; неможливість проживання у даній місцевості, підтверджена медичним висновком; вагітність; догляд за дитиною до досягнення нею чотирнадцятирічного віку або дитиною-інвалідом; догляд за хворим членом сім'ї відповідно до медичного висновку або інвалідом I групи; вихід на пенсію; прийняття на роботу за конкурсом, а також з інших поважних причин), власник або уповноважений ним орган повинен розірвати трудовий договір у строк, про який просить працівник.

Згідно до ч. 1 ст. 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.

Відповідно до ч. 1 ст. 117 КЗпП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Згідно до ст. 39 КЗпП України строковий трудовий договір (пункти 2 і 3 статті 23) підлягає розірванню достроково на вимогу працівника в разі його хвороби або інвалідності, які перешкоджають виконанню роботи за договором, порушення власником або уповноваженим ним органом законодавства про працю, колективного або трудового договору та у випадках, передбачених частиною першою статті 38 цього Кодексу. Спори про дострокове розірвання трудового договору вирішуються в загальному порядку, встановленому для розгляду трудових спорів.

Таким чином, законодавчо встановлено, що працівник може подати заяву про звільнення за власним бажанням за два тижні до звільнення, і лише за умови наявності деяких обставин власник (уповноважена особа) має право розірвати трудовий договір в строк, який зазначив працівник. Перелік поважних обставин не є обмеженим.

Позивач ОСОБА_3 у заяві про звільнення зазначила як дату звільнення - 04.06.2012 року, так і поважну причину звільнення -необхідність довготривалого лікування.

КЗпП України не передбачено обов'язкове витребування перед звільненням працівника медичних довідок про стан його здоров'я.

Відповідальність за ст. 117 КЗпП України у вигляді виплати працівникові його середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку наступає тільки за умови невиплати розрахунку при звільненні працівникові з вини власника (уповноваженого ним органу). Відповідач КП «Обласний дитячо-молодіжний оздоровчий комплекс «Перлина Донеччини» неодноразово повідомляв позивача ОСОБА_3 про необхідність та можливість отримання розрахунку при звільненні, визначав час та місце здійснення такого розрахунку, але позивач ОСОБА_3 за власним бажанням не стала отримувати розрахунок при звільненні, що виключає в даному конкретному випадку як вину відповідача у невиплаті позивачу розрахунку при звільненні, так і відповідальність відповідача за ст. 117 КЗпП України.

Відповідно до ст.ст. 60, 61 ЦПК України доказуванню підлягають обставини, яки мають значення до справи та які не визнані сторонами по справі, доказування покладається на сторони.

У судовому засіданні сторонами визнані наступні обставини: звернення позивача із заявою від 04.06.2012 року про звільнення; видання відповідачем 05.06.2012 року наказу про звільнення позивача з 04.06.2012 року за власним бажанням; неодноразове звернення відповідача до позивача із пропозицією отримання розрахунку при звільненні.

Обставини примушення позивача до написання 04.06.2012 року заяви про звільнення з роботи за власним бажанням відповідачем не визнані, а позивачем в судовому засіданні не доведені; позивач та її представник не заявляли жодних клопотань про витребування доказів, документального підтвердження відсутності у позивача на час звільнення захворювання не надали.

Відсутність в наказі № 100/к від 05.06.2012 року про звільнення позивача з роботи посилання окрім ст. 38 КЗпП України також і на ст. 39 КЗпП України не може бути підставою для скасування цього наказу та поновлення відповідача на роботу, зазначені обставини можуть бути тільки підставою для змінення наказу та посилання у ньому про звільнення позивача не тільки за ст. 38 КЗпП України, а й за ст. 39 КЗпП України.

Вимоги про скасування або зміну наказу № 100/к від 05.06.2012 року про звільнення позивача з роботи суду не заявлялися.

За таких умов, з урахуванням усього викладеного, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог про поновлення на роботі та стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу у зв'язку із їх безпідставністю та недоведеністю.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 5-8, 10-15, 60, 61, 107, 208-209, 212-215, 218 ЦПК України, ст. ст. 38, 116-117 КЗпП України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_3 до комунального підприємства «Обласний дитячо-молодіжний оздоровчий комплекс «Перлина Донеччини»про поновлення на роботі та стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу залишити без задоволення.

Стягнути з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка мешкає за адресою: АДРЕСА_1, ІНПП НОМЕР_1 на користь держави судовий збір у сумі 214 грн. 60 коп. (Двісті чотирнадцять гривен 60 копійок) на доходний рахунок № 31210206700075, банк отримувача ГУ УДКС у м. Слов'янську (м. Слов'янськ), МФО 834016, Код ЄДРПОУ (банку) 37803368, код ЄДРПОУ (суду) 26503448, код класифікації доходів бюджету 22030001, отримувач ГУ УДКС у м. Слов'янську (м. Слов'янськ).

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Апеляційного суду Донецької області через Слов'янський міськрайонний суд шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня його проголошення.

Повний текст рішення виготовлено 23 липня 2012 року.

Суддя Слов'янського міськрайонного суду М. О. Гусинський