Ухвала суду № 25327916, 18.07.2012, Апеляційний суд Миколаївської області

Справа №1490/2837/12 18.07.2012 < Дата розгляду справи > 18.07.2012

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

< Текст >

Справа № 22ц-1490/1956/12 Суддя першої інстанції - Коваленко І.В.

Суддя-доповідач апеляційного суду - Крамаренко Т.В.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 липня 2012 року м. Миколаїв

Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області в складі:

головуючого - Галущенка О.І.,

суддів - Коломієць В.В., Крамаренко Т.В.,

при секретарі - Богуславській О.М.,

без участі сторін, розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу

за апеляційною скаргою

ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5

на ухвалу Ленінського районного суду м. Миколаєва від 23 квітня 2012 року

про визнання неправомірними дій державного виконавця Ленінського відділу державної виконавчої служби Миколаївського міського управління юстиції

(далі - Ленінський відділ ДВС)

та скасування постанов про арешт майна,

в с т а н о в и л а:

У квітні 2012 року ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 звернулися до суду із скаргою на неправомірні дії державного виконавця Ленінського ВДВС щодо винесення постанови про арешт майна боржників.

Скаржники зазначали, що на підставі виконавчого листа №2-24101/2010, виданого Ленінським районним судом м. Миколаєва державний виконавець виніс постанови про арешт майна ОСОБА_2, ОСОБА_3 в межах суми звернення стягнення у розмірі 290 134,37 грн. з кожного, а також про арешт майна ОСОБА_4 та ОСОБА_5 в межах суми звернення стягнення 290 134,37 грн.

Посилаючись на те, що державний виконавець безпідставно виніс постанови про арешт майна відносно кожного з боржників, скаржники просили визнати дії державного виконавця Ленінського ВДВС неправомірними, а постанови про накладення арешту на майно, такими, що не підлягають виконанню.

Ухвалою Ленінського районного суду м. Миколаєва від 23 квітня 2012 року скарга залишена без розгляду.

В апеляційний скарзі ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, посилаючись на незаконність ухвали суду, яка порушує їх права, просили її скасувати та направити справу до суду для подальшого її розгляду.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши докази по справі в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Залишаючи скаргу ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 суд виходив з того, що останні пропустили строк звернення до суду із скаргою.

Між тим, з таким висновком суду погодитися не можна.

Зі змісту положень ст. 385 ЦПК України вбачається, що скаргу може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав чи свобод; у триденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав чи свобод, у разі оскарження постанови про відкладення провадження виконавчих дій. Пропущений з поважних причин строк для подання скарги може бути поновлено судом.

Відповідно до ст. 31 закону України «Про виконавче провадження» копії постанов державного виконавця та інші документи виконавчого провадження (далі документи виконавчого провадження), що державний виконавець зобов'язаний довести до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам із супровідними листами простою кореспонденцією, крім постанов про відкриття виконавчого провадження або відмову у відкритті виконавчого провадження. Про повернення виконавчого документа стягувану відповідно до ст. 47 цього Закону, що надсилаються рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Боржник вважається повідомленим про відкриття виконавчого провадження, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.

За умови авансування стягувачем у порядку, передбаченому цим Законом, витрат на організацію та проведення виконавчих дій документи виконавчого провадження можуть надсилатися його учасникам рекомендованими листами.

Як вбачається з матеріалів справи, скаржники звернулися зі скаргою до суду 10 квітня 2012 року, що підтверджується штемпелем на копії поштового конверту (а.с.9).

В обґрунтування своєї скарги скаржники ОСОБА_2 та ОСОБА_3 зазначали, що оскаржувані постанови отримали лише 1 квітня 2012 року, які їм були надіслані на адресу державним виконавцем 24 березня 2012 року простим листом (а.с.13).

Відповідно до Правил надання послуг поштового зв'язку, прості листи опускаються відправником у поштову скриньку, або в спеціальні поштові скриньки, встановлені в об'єктах поштового зв'язку та вручаються шляхом вкладення їх до абонентської поштової скриньки адресата.

Отже, встановлене дає підстави вважати, що постанови скаржниками були отримані ними 1 квітня 2012 року, а тому строк для подачі скарги спливає 10 квітня 2012 року.

Суд першої інстанції не звернув належної уваги на вказані обставини та на те, що штемпель на конверті - це є дата відправлення, а не датою отримання скаржниками постанови про накладення арешту на майно та дійшов помилкового висновку про пропущення строку для подання скарги до суду.

Що стосується скарги ОСОБА_4 та ОСОБА_5, то як вбачається з матеріалів справи, оскаржувані постанови вони отримали 27 березня 2012 року, які були їм направлені державним виконавцем 24 березня 2012 року також простим листом.

При цьому зі скаргою вони звернулися до суду на початку квітня, яка ухвалою судді Ленінського районного суду м. Миколаєва від 6 квітня 2012 року залишена без руху та надано строк для усунення недоліків, що свідчить про своєчасність подання скарги.

За такого, оскаржувана ухвала як така, що не відповідає процесуальному закону та перешкоджає подальшому провадженню у справі, відповідно до положень п.4 ч.1 ст. 311 ЦПК України підлягає скасуванню з направленням справи до того ж суду для продовження розгляду.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 311, 315 ЦПК України, колегія суддів

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 задовольнити.

Ухвалу Ленінського районного суду м. Миколаєва від 23 квітня 2012 року скасувати, справу направити до того ж суду для продовження розгляду.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає.

Головуючий:

Судді: