Ухвала суду № 25324736, 07.06.2012, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 червня 2012 р.Справа № 2а-1089/12/2070Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду

у складі: головуючого судді: Рєзнікової С.С.

суддів: Катунова В.В.

Ральченка І.М.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Ленінському районі міста Харкова на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 22.02.2012 року по справі № 2-а-1089/12/2070

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Український науково дослідний інститут проблем землевпорядкування, лісового господарства, екології та права" в особі філії "Харківський обласний центр наукових екологічних досліджень та екологічного проектування "

до Державної податкової інспекції у Ленінському районі міста Харкова

про скасування податкового повідомлення -рішення

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Український науково дослідний інститут проблем землевпорядкування, лісового господарства, екології та права" в особі філії «Харківський обласний центр наукових екологічних досліджень та екологічного проектування», звернувся до Харківського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Ленінському районі міста Харкова, в якому, з урахуванням уточнень, просив суд: скасувати податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Ленінському районі міста Харкова № 0003071530 від 04.10.2011 року в частині нарахування штрафних санкцій за період 3 квартал 2008 року по 2 квартал 2010 року на загальну суму 1360,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що в період з 3 кварталу 2008 року по 2 квартал 2010 року перебував на спрощений системі оподаткування та сплачував єдиний податок. Як платник єдиного податку позивач не повинен був подавати звітність з комунального податку "Податковий розрахунок комунального податку" за звітний період 3 квартал 2008 року - 2 квартал 2010 року і штрафні санкції за вказаний період нараховані відповідачем всупереч діючому законодавству.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 22.09.2012 року адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Український науково дослідний інститут проблем землевпорядкування, лісового господарства, екології та права" в особі філії "Харківський обласний центр наукових екологічних досліджень та екологічного проектування " до Державної податкової інспекції у Ленінському районі міста Харкова

про скасування податкового повідомлення -рішення задоволено.

Скасовано податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Ленінському районі міста Харкова № 0003071530 від 04.10.2011 року в частині нарахування штрафних санкцій за період 3 квартал 2008 року по 2 квартал 2010 року на загальну суму 1360,00 грн.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог позивача.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, а та неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, що призвело до неправильного вирішення справи.

Позивач подав заперечення на апеляційну скаргу, в яких, наполягаючи на законності та обґрунтованості рішення суду першої інстанції просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Сторони у судове засідання суду апеляційної інстанції не з'явились, про дату, час та місце апеляційного перегляду справи повідомлені своєчасно та належним чином, про причини неявки не повідомили, просили розгляд справи проводити без їх участі в порядку письмового провадження.

За таких обставин, суд апеляційної інстанції, у відповідності до ч. 1, 2 ст. 197 КАС України, розглядає справу у порядку письмового провадження за наявними у справі доказами.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши письмові докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що державним податковим інспектором сектору адміністрування платежів за землекористування, місцевих податків і зборів проведено камеральну перевірку позивача за звітний податковий період 3 кв. 2008 року - 4 кв. 2010 року, за результатами якої складено акт від 26.08.2011 року № 1604/15-307/35604188.

В ході перевірки позивача були встановленні порушення термінів подання податкової звітності з комунального податку, а саме п.п.4.1.4 п.4.1 ст.4 Закону України від 21.12.2000 р. №2181-ІІІ "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", п. 16.4 ст. 16 Закону України від 28.12.1994 р. № 334/94-ВР "Про оподаткування прибутку підприємств" зі змінами та доповненнями, Положення „Про порядок обчислення та сплати комунального податку у місті Харкові", затверджене рішенням 43 сесії Харківської міської Ради народних депутатів 5 скликання від 29.04.2010р. „Про внесення змін до положень, що регламентують порядок справляння місцевих податків і зборів у місті Харкові" (із змінами та доповненнями); та в порушення норм п.49.18. ст.49 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VІ.

На підставі акту перевірки від 26.08.2011 року № 1604/15-307/35604188 ДПІ у Ленінському районі м. Харкова прийнято податкове повідомлення-рішення №0003071530 від 04.10.2011 року про визначення податкового зобов'язання за штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 1531 грн.

Задовольняючи позовні вимоги позивача, суд першої інстанції виходив з того, що податкове повідомлення рішення прийняте відповідачем безпідставно та незаконно, а тому підлягає скасуванню в частині нарахування штрафних санкцій за період з 3 кварталу 2008 р. по 2 квартал 2010р. в сумі 1360 грн.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Як свідчать матеріали справи, позивач з 2008 року до 30.06.2010 року перебував на спрощеній системі оподаткування, обліку та звітності, згідно свідоцтва про право сплати єдиного податку суб'єктом малого підприємництва-юридичною особою за відповідний рік, а саме: свідоцтво № 2023002826 про право сплати єдиного податку суб'єктом малого підприємництва юридичною особою Серія Б № 012049 від 05.12.2007 року у 2008 році, свідоцтво № 2023003279 про право сплати єдиного податку суб'єктом малого підприємництва юридичною особою Серія Б № 107613 від 10.12.2008 року у 2009 році, свідоцтво № 2023003640 про право сплати єдиного податку суб'єктом малого підприємництва юридичною особою Серія Б №251709 від 02.12.2009 року у 2010 році (а.с.16-18).

Статтею 1 Указу Президента України "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва" від 03.07.1998 р. № 727/98 встановлено, що спрощена система оподаткування, обліку та звітності запроваджується для таких суб'єктів малого підприємництва: фізичних осіб, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і у трудових відносинах з якими, включаючи членів їх сімей, протягом року перебуває не більше 10 осіб та обсяг виручки яких від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за рік не перевищує 500 тис. гривень; юридичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності будь-якої організаційно-правової форми та форми власності, в яких за рік середньооблікова чисельність працюючих не перевищує 50 осіб і обсяг виручки яких від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за рік не перевищує 1 млн. гривень.

Відповідно до ст. 3 Указу Президента України "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва" суб'єкт підприємницької діяльності - юридична особа, який перейшов на спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, самостійно обирає одну з наступних ставок єдиного податку: 6 відсотків суми виручки від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) без урахування акцизного збору у разі сплати податку на додану вартість згідно із Законом України "Про податок на додану вартість"; 10 відсотків суми виручки від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), за винятком акцизного збору, у разі включення податку на додану вартість до складу єдиного податку. Суб'єкти підприємницької діяльності - юридичні особи сплачують єдиний податок щомісяця, не пізніше 20 числа наступного місяця на окремий рахунок відділень Державного казначейства України.

Згідно до ст.6 Указу Президента України "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва" суб'єкт малого підприємництва, який сплачує єдиний податок, не є платником таких видів податків і зборів (обов'язкових платежів): податку на додану вартість, крім випадку, коли юридична особа обрала спосіб оподаткування доходів за єдиним податком за ставкою 6 відсотків; податку на прибуток підприємств; податку на доходи фізичних осіб (для фізичних осіб - суб'єктів малого підприємництва); плати (податку) за землю; збору на спеціальне використання природних ресурсів; збору до Фонду для здійснення заходів щодо ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи та соціального захисту населення; збору до Державного інноваційного фонду; збору на обов'язкове соціальне страхування; відрахувань та зборів на будівництво, реконструкцію, ремонт і утримання автомобільних доріг загального користування України; комунального податку; податку на промисел; збору на обов'язкове державне пенсійне страхування; збору за видачу дозволу на розміщення об'єктів торгівлі та сфери послуг; внесків до Фонду України соціального захисту інвалідів; внесків до Державного фонду сприяння зайнятості населення; плати за патенти згідно із Законом України "Про патентування деяких видів підприємницької діяльності".

Аналізуючи наведені норми, суд приходить до висновку, що позивач не повинен був сплачувати комунальний податок за період 3 кварталу 2008 року - 2 квартал 2010 року, і відповідно не повинен був подавати податкову звітність з комунального податку, оскільки в цей період позивач був платником єдиного податку.

Відповідно до ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим.

Колегія суддів вважає, що постанова суду першої інстанції від 22.02.2012 року відповідає вимогам ст. 159 КАС України, а тому відсутні підстави для її скасування та задоволення апеляційних вимог апелянта.

Відповідно до ч. 1 ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справа та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення фактичних обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, п. 1 ч. 1 ст. 199, ч. 1 ст. 200, п. 1 ч. 1 ст. 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу до Державної податкової інспекції у Ленінському районі міста Харкова залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 22.02.2012 р. по справі № 2-а-1089/12/2070 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя Рєзнікова С.С.Судді Катунов В.В. Ральченко І.М.