Рішення № 25324184, 18.07.2012, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"18" липня 2012 р. Справа № 2/053-12

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Промислові мастила»,

м. Бориспіль Київської області

до відповідача дочірнього підприємства «ШРБУ №100» відкритого акціонерного

товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги

України», с. Демидів Вишгородського району Київської області

про стягнення 65 830,00 грн.

Суддя О.В. Конюх;

представники сторін:

від позивача: Демидовська В.М., уповноважена, довіреність від 04.02.2012р.;

від відповідача: Залізняк І.І., уповноважений, довіреність від 06.06.2012р.;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

позивач -товариство з обмеженою відповідальністю «Промислові мастила», м. Бориспіль Київської області, звернувся до господарського суду Київської області з позовом від 14.06.2012р. №65-П до відповідача -державного підприємства «Шляхове ремонтно-будівельне управління №100»відкритого акціонерного товариства «ДАК «Автомобільні дороги України», с. Демидів Вишгородського району Київської області, в якому просить суд стягнути з відповідача 65 830,00 грн. заборгованості за поставлений товар за накладними та покласти на відповідача витрати зі сплати судового збору.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач протягом 2011р. поставив відповідачу товар, а саме мастильні матеріали згідно накладних, проте відповідач своїх зобов'язань перед позивачем не виконав та грошові кошти за поставлений товар повністю не сплатив, в результаті чого за відповідачем рахується заборгованість в сумі 65 830,00 грн.

Ухвалою господарського суду Київської області від 18.06.2012р. позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі та призначено справу до розгляду.

В судовому засіданні 04.07.2012р. на виконання вимог вказаної ухвали представником позивача надані витребувані судом матеріали та додаткові документи.

Відповідач вимоги ухвали від 18.06.2012р. не виконав, витребувані документи та докази не подав, представник відповідача в судове засідання не з'явився, про причини нез'явлення суд належним чином не повідомив. Як свідчить залучене до матеріалів справи повідомлення про вручення рекомендованого поштового відправлення, відповідач отримав копію ухвали про порушення провадження у справі 20.06.2012р., відповідно про дату, час та місце проведення судового засідання був повідомлений судом належним чином завчасно.

Крім того, 25.06.2012р. представником товариства з обмеженою відповідальністю «Промислові мастила»подано до господарського суду Київської області заяву від 25.06.2012р. №65-П/2 про уточнення позовних вимог, в якій позивач просив суд здійснити заміну відповідача - державного підприємства «Шляхове ремонтно-будівельне управління №100»відкритого акціонерного товариства «ДАК «Автомобільні дороги України», на належного відповідача -дочірньє підприємство «Шляхове ремонтно-будівельне управління №100»відкритого акціонерного товариства «ДАК «Автомобільні дороги України», та стягнути з відповідача 65830.00 грн. основного боргу та судовий збір.

Ухвалою від 04.07.2012р. в порядку ст. ст. 24, 77 ГПК України, судом здійснено заміну відповідача на належну особу та відкладено розгляд справи.

В судовому засіданні 18.07.2012р. представник відповідача надав суду відзив на позов, в якому проти позову заперечує та просить суд в позові відмовити з тих підстав, що сторонами не встановлено строк оплати отриманого відповідачем товару, відповідно такий строк згідно до ст. 530 ГПК України становить сім днів з дня пред'явлення вимоги. Оскільки вимогу про сплату боргу відповідач не отримав, то обов'язку сплати коштів у нього не виникло.

Розглянувши позов товариства з обмеженою відповідальністю «Промислові мастила», м. Бориспіль (далі по тексту -ТОВ «Промислові мастила»), до відповідача -дочірнього підприємства «Шляхове ремонтно-будівельне управління № 100»відкритого акціонерного товариства «ДАК «Автомобільні дороги України», с. Демидів Вишгородського району (далі по тексту -ДП «ШРБУ-100»), вислухавши пояснення представників позивача та відповідача, всебічно та повно вивчивши зібрані у справі докази, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

відповідно до частини першої ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цивільними актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Позивач за період з червень -жовтень 2011р. здійснив поставку відповідачу товару -мастильних матеріалів згідно видаткових накладних, а відповідач прийняв зазначений товар, що підтверджується відповідними видатковими накладними, які підписані обома сторонами та засвідчені печатками підприємств (копія залучені до матеріалів справи), а саме:

ь накладна від 14.06.2011р. №1-ТП2077 на загальну суму 27 810,00 грн.;

ь накладна від 14.06.2011р. №1-ТП2073 на загальну суму 39 180,00 грн.;

ь накладна від 10.08.2011р. №1-ТП2266 на загальну суму 3 840,00 грн.;

ь накладна від 19.08.2011р. №1-ТП2298 на загальну суму 1 743,00 грн.;

ь накладна від 20.09.2011р. №1-ТП2403 на загальну суму 6 597,00 грн.;

ь накладна від 20.09.2011р. №1-ТП2388 на загальну суму 11 226,00 грн.;

ь накладна від 19.10.2011р. №1-ТП2485 на загальну суму 2 424,00 грн., всього на загальну суму 92 820,00 грн.

За правовим змістом, відносини сторін є договором поставки. Згідно положень статті 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлі-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості регулювання укладення та виконання договорів поставки.

Відповідно до частини першої ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Оскільки зміст правочину поставки між сторонами зафіксований у вищеперерахованих накладних, то сторони не порушили вимог частини першої статті 208 Цивільного кодексу України щодо письмової форми укладання правочинів між юридичними особами, та у відповідності до ст. 638 ЦК України досягли домовленості з усіх його істотних умов.

Відповідно до ст. 173 ГК України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених ГК України, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші тощо), а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно приписів статей 525, 526 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Як вбачається з доданих до матеріалів справи підписаних обома сторонами накладних позивач на виконання укладеного договору поставки поставив, а відповідач прийняв товар на загальну суму 92 820,00 грн.

Як твердить позивач і не заперечує відповідач, відповідач (покупець) після прийняття товару його вартість позивачу сплатив лише частково в сумі 26990,00 грн., відповідно залишок основного боргу відповідача за прийнятий від позивача товар згідно вищевказаних накладних становить 65830,00 грн. про що свідчать також підписані та засвідчені печаткою ДП «ШРБУ №100»акти звірки взаємних розрахунків станом на 01.05.2012р. та 01.06.2012р.

Відповідач з посиланням на частину другу ст. 530 ЦК України твердить, що вимогу про оплату товару від позивача не отримував і заперечує наявність у нього обов'язку щодо оплати боргу до пред'явлення йому позивачем вимоги згідно порядку, передбаченому ст. 530 ЦК України. Суд відхиляє зазначені заперечення відповідача як такі, що не ґрунтуються на нормах чинного законодавства, з огляду на наступне.

Відповідно до частини 1 та 2 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Отже, якщо інше не встановлено укладеним сторонами договором або актом цивільного законодавства, перебіг строку виконання грошового зобов'язання, яке виникло на підставі договору купівлі-продажу, починається з моменту прийняття товару, або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, і положення частини другої ст. 530 ЦК України до відповідних правовідносин не застосовується. При цьому підписання покупцем видаткової накладної, яка є первинним обліковим документом у розумінні Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»і яка відповідає вимогам, зокрема ст. 9 названого Закону і Положенню про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку та фіксує факт здійснення господарської операції і встановлення договірних відносин, є підставою виникнення обов'язку щодо здійснення розрахунків за отриманий товар, при цьому строк виконання відповідного грошового зобов'язання визначається за правилами, встановленими частиною 1 та 2 ст. 692 ЦК України. Зазначеної позиції також притримується і Вищий господарський суд України (постанова від 28.02.2012р. у справі № 5002-8/481-2001 та пункт 1 Інформаційного листа ВГСУ від 17.07.2012р. № 01-06/928/2012 «Про практику застосування Вищим господарським судом України у розгляді справ окремих норм матеріального права).

Крім того, позивач твердить, що з метою досудового врегулювання спору направляв відповідачу претензію від 01.05.2011р. №65, в якій просив на протязі 3 (трьох) днів з моменту отримання даної претензії підписати акт звірки та перерахувати на поточний рахунок ТОВ «Промислові мастила»суму основного боргу в розмірі 65 830,00 грн. (копія залучена до матеріалів справи). Як свідчить вхідна відмітка, зазначена претензія була вручена головному бухгалтеру відповідача 01.05.2012р. Крім того, зазначена претензія була додатково направлена відповідачу на фактичну та юридичну адресу 05.07.2012р. листом з описом вкладення, про що свідчать залучені до матеріалів справи фіскальні чеки «Укрпошти»від 05.07.2012р. № 9345 та № 9346, а також оригінали описів вкладення в цінні листи від 05.07.2012р.

Суду не подано доказів того, що відповідач надав відповідь на зазначену претензію або сплатив заборгованість за поставлений товар в сумі 65 830,00 грн. , яка є предметом розгляду в даній справі.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Згідно пункту 1 статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Статтею 16 ЦК України зазначено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого майнового або немайнового права та інтересу.

Згідно з частиною другою ст. 614 ЦК України, відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання. Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідач доказів належної оплати за отриманий товар суду не подав та вимоги позивача не спростував.

Таким чином, судом встановлено факт порушення ДП «ШРБУ -100»своїх договірних зобов'язань перед ТОВ «Промислові мастила»в частині оплати за отриманий товар, відповідно вимога позивача про стягнення з відповідача суми основного боргу в сумі 65 830,00 грн. є обґрунтованою, матеріалами справи підтверджується та підлягає задоволенню в заявленій сумі.

Таким чином, повно та всебічно дослідивши наявні у справі докази, перевіривши на відповідність закону та дійсним обставинам справи розрахунки заборгованості, подані позивачем, суд вважає вимоги позивача обґрунтованими, законними, задовольняє позов повністю та приймає рішення про стягнення з відповідача -дочірнього підприємства «Шляхове ремонтно-будівельне управління №100»відкритого акціонерного товариства «ДАК «Автомобільні дороги України»на користь позивача -товариства з обмеженою відповідальністю «Промислові мастила»заборгованості в розмірі 65 830,00 грн. та, відповідно до статті 49 ГПК України, покладає на відповідача відшкодування позивачу судового збору в сумі 1609,50 грн.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ч. 1 ст. 11, ч. 1 ст. 207, ч. 1 ст. 208, ст. ст. 525, 526, 530, ст. ст. 614, 629, 638, 692, 712 Цивільного кодексу України, ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України, ст. ст. 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов товариства з обмеженою відповідальністю «Промислові мастила»до дочірнього підприємства «Шляхове ремонтно-будівельне управління №100»відкритого акціонерного товариства «ДАК «Автомобільні дороги України»задовольнити повністю.

2. Стягнути з дочірнього підприємства «Шляхове ремонтно-будівельне управління №100»відкритого акціонерного товариства «ДАК «Автомобільні дороги України» (07335, Київська обл., Вишгородський р-н, с. Демидів, код ЄДРПОУ 05423018)

на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Промислові мастила»(08300, Київська обл., м. Бориспіль, вул. Запорізька, буд. 16, код ЄДРПОУ 20601546)

65 830,00 грн. (шістдесят п'ять тисяч вісімсот тридцять гривень нуль копійок) заборгованості,

1 609,50 грн. (одну тисячу шістсот дев'ять гривень п'ятдесят копійок) судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана протягом десяти днів з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 ГПК України.

Суддя О.В. Конюх

Повний текст рішення підписано 19.07.2012р.