Ухвала суду № 25322291, 27.06.2012, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 червня 2012 року м. Київ К/9991/70725/11

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:Головуючий:Лосєв А.М.Судді: Бившева Л.І. Шипуліна Т.М., при секретарі Титенко М.П.за участю представників: позивача:не з'явився, відповідача:не з'явився, розглянувши у відкритому судовому засіданні

касаційну скаргу Лівобережної міжрайонної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22.07.2011 р.

та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 04.10.2011 р.

у справі № 2а/0470/7374/11

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «АМБ-Інвест»

до Лівобережної міжрайонної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська

про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю «АМБ-Інвест»(надалі -позивач, ТОВ «АМБ-Інвест») звернулося до Лівобережної міжрайонної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська (надалі - відповідач, Лівобережна МДПІ) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22.07.2011 р. (суддя -І.О. Лозицька), залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 04.10.2011 р. (колегія суддів у складі: головуючий суддя -С.А. Уханенко, судді: І.Ю. Богданенко, Ю.М. Дадим), позов задоволено: визнано противоправними дії Лівобережної МДПІ м. Дніпропетровська щодо проведення перевірки 26.04.2011 р. ТОВ «АМБ-Інвест»без витребування відповідної документації у результаті яких було складено Акт № 1478/233/34563256 від 26.04.2011 р. про результати невиїзної документальної перевірки ТОВ «АМБ-Інвест»з питань правильності формування податкових зобов'язань та податкового кредиту за лютий 2011 року; визнано противоправними дії Лівобережної міжрайонної державної податкової інспекції м.Дніпропетровська щодо відображення в Акті перевірки № 1478/23-3/34563256 від 26.04.2011 р. про результати невиїзної документальної перевірки ТОВ «АМБ-Інвест»з питань правильності формування податкового зобов'язання та податкового кредиту за лютий 2011 року висновків щодо визнання правочинів по взаємовідносинам ТОВ «АМБ-Інвест»з контрагентами за лютий місяць, нікчемними та такими, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених у лютому 2011 року; зобов'язано Лівобережну міжрайонну державну податкову інспекцію м. Дніпропетровська використовувати у своїй діяльності показники податкового обліку ТОВ «АМБ-Інвест»станом до коригування, Актом № 478/23-3/34563256 від 26.04.2011 р. про результати невиїзної документальної перевірки ТОВ «АМБ-Інвест»з питань правильності формування податкових зобов'язань та податкового кредиту за лютий 2011 року.

У касаційній скарзі позивач, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просив скасувати рішення судів попередніх інстанцій, прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позову.

Відповідач письмових заперечень на касаційну скаргу позивача не подавав.

Відповідно до частини першої статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що представниками податкового органу проведено невиїзну документальну перевірку позивача з питань правильності формування податкових зобов'язань та податкового кредиту за лютий 2011 року, за результатами якої 26.04.2011 р. складено акт № 1478/23-3/34563256 (надалі акт).

Перевіркою встановлено, що у позивача відсутні необхідні умови для проведення господарської діяльності, відсутнє виробниче обладнання, транспортні засоби, торгівельне обладнання, складські та офісні приміщення, персонал. Також в акті зазначено, що правочини, укладені між позивачем та контрагентами були нікчемними, оскільки укладалися з метою штучного створення податкового кредиту з податку на додану варіть. З огляду на встановлені обставини, податковий орган дійшов висновку, що такі умови суперечать меті господарської діяльності підприємства та створили обставини, які свідчать про відсутність наміру підприємства на одержання економічного ефекту.

Задовольняючи позовні вимоги суди попередніх інстанцій визнали необґрунтованими доводи податкового органу, з огляду на те, що останнім не було надано жодного належного доказу, який би підтвердив нікчемність укладених між позивачем та його контрагентами договорів, та наявність у ТОВ «АМБ-Інвест»умислу на порушення публічного порядку.

Крім того, суди зазначили, що оскільки усі висновки викладені в акті були зроблені на припущеннях та не мали свого документального підтвердження, то дії податкового органу щодо встановлення порушень позивачем податкового законодавства були протиправними та такими, що не ґрунтувалися на фактичних обставинах справи.

Також, суди зазначили про порушення податковим органом порядку проведення документальної перевірки, що виразилося у непідтвердженні надсилання платнику податків наказу на проведення такої перевірки, що позбавило останнього можливості надати усі необхідні документи для спростування висновків перевірки.

З огляду на що, суд визнав за можливе застосувати такий спосіб захисту як зобов'язання Лівобережної міжрайонної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська використовувати у своїй діяльності показники податкового обліку ТОВ «АМБ-Інвест»станом до коригування, актом від 26.04.2011 р. № 478/23-3/34563256 про результати невиїзної документальної перевірки ТОВ «АМБ-Інвест»з питань правильності формування податкових зобов'язань та податкового кредиту за лютий 2011 року.

Однак, колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає такі висновки судів першої та апеляційної інстанцій передчасними, з огляду на наступне.

Відповідно до пункту 79.1 статті 79 Податкового кодексу України (у редакції на момент виникнення спірних правовідносин) документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником органу державної податкової служби рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом.

Згідно з пунктом 79.3 статті 79 Податкового кодексу України (у редакції на момент виникнення спірних правовідносин) присутність платників податків під час проведення документальних невиїзних перевірок не обов'язкова.

Крім того, відповідно до статті 2 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», завданнями органів державної податкової служби є здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов'язкових платежів), а також неподаткових доходів, установлених законодавством.

Статтею 10 вказаного Закону визначено функції державних податкових інспекцій в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонних та об'єднаних спеціалізованих державних податкових інспекцій.

Згідно з частиною першою статті 8 згаданого Закону Державна податкова адміністрація України здійснює безпосередньо функції, пов'язані зі здійсненням контролю за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), контролю за валютними операціями, контролю за додержанням порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги) у встановленому законом порядку, а також контролю за наявністю свідоцтв про державну реєстрацію суб'єктів підприємницької діяльності та ліцензій на провадження видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до закону, торгових патентів.

Правовий аналіз вказаних норм Закону України «Про державну податкову службу в Україні»свідчить про те, що органи державної податкової служби є уповноваженими державою органами для здійснення функцій контролю за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податків та зборів (обов'язкових платежів).

При цьому, підстави, порядок проведення органами державної податкової служби планових і позапланових виїзних перевірок, умови допуску посадових осіб органів державної податкової служби до їх проведення та оформлення результатів перевірок наведені в главі 8 Податкового кодексу України.

Зважаючи на викладене, суду першої інстанції необхідно під час нового розгляду даної справи, враховуючи вищевикладені приписи податкового законодавства, що стосуються порядку та підстав проведення документальних невиїзних перевірок, дати всебічну та повну правову оцінку діям представників податкового органу, які провели невиїзну документальну перевірку позивача з питань правильності формування податкових зобов'язань та податкового кредиту за лютий 2011 року, результати якої 26.04.2011 р. були оформлені у вигляді акта № 1478/23-3/34563256.

Також, колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що висновки судів попередніх інстанцій у частині спростування факту нікчемності правочинів, укладених між позивачем та його контрагентами, ґрунтувалися на поверхневому аналізі обставин справи та з порушенням принципу офіційного з'ясування обставин справи, передбаченого частинами четвертою та п'ятою статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до вказаної норми суд вживає передбачені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи. Суд повинен запропонувати особам, які беруть участь у справі, подати докази або з власної ініціативи витребувати докази, яких, на думку суду, не вистачає.

Задля вжиття належних заходів із метою встановлення обставин реальності здійснення спірних господарських операцій суди повинні витребувати у податкового органу або платника податків ті докази, які не надані учасниками справи, але які, на думку суду, можуть підтвердити або спростувати доводи податкового органу щодо наявності порушень з боку платника податків. Відповідні дії можуть бути вчинені судом на підставі пункту 1 частини другої статті 110, статті 114 Кодексу адміністративного судочинства України.

У разі ненадходження витребуваних додаткових доказів у строк, установлений судом, спір може бути розв'язано на підставі наявних у справі доказів.

Якщо позивач без поважних причин ухиляється від надання доказів на вимогу суду, а наявних у справі матеріалів недостатньо для спростування підтверджених належними доказами висновків контролюючого органу, покладених в основу ухваленого ним спірного рішення, у позові платника податків може бути відмовлено.

Якщо витребувані судом докази на підтвердження правомірності оскарженого рішення (дій чи бездіяльності) не надані відповідачем-податковим органом, суд не позбавлений права вказати на допущені таким податковим органом порушення процесуальних вимог шляхом постановлення окремої ухвали в порядку статті 166 Кодексу адміністративного судочинства України.

У разі якщо зібраних у справі доказів буде достатньо для підтвердження доводів податкового органу щодо відсутності фактичного здійснення господарських операцій, у відповідному позові платника податків щодо неправомірності визначених йому грошових зобов'язань необхідно відмовити. Водночас відсутність або недостатність відповідних доказів з урахуванням змісту підпункту 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 Податкового кодексу України (презумпція правомірності рішень платника податку в разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків) є підставою для висновку про неправомірність оскарженого рішення контролюючого органу.

Документи та інші дані, що спростовують реальність здійснення господарської операції, яка відображена в податковому обліку, повинні оцінюватися з урахуванням специфіки кожної господарської операції -умов перевезення, зберігання товарів, змісту послуг, що надаються тощо.

Зазначені обставини є предметом доказування і підлягають обов'язковому встановленню, оскільки мають значення для вирішення справи.

Також, судам попередніх інстанцій слід звернути увагу на те, що такі позовні вимоги як зобов'язання визнати протиправними дії податкового органу щодо проведення перевірки без витребування відповідної документації, як і зобов'язання визнати протиправними дії податкового органу щодо відображення в акті тих чи інших висновків є неправильним способом захисту порушених прав, оскільки самі по собі дії податкового органу щодо невикористання під час перевірки тих чи інших первинних документів, як і те, на чому повинні ґрунтуватися висновки податкового органу, викладені в акті перевірки, не створюють для платника податків жодних негативних наслідків та не порушують його права.

Крім того, на думку колегії суддів Вищого адміністративного суду України, суди попередніх інстанцій вийшли за межі своєї компетенції, задовольнивши вимоги платника податків щодо зобов'язання відповідача використовувати у своїй діяльності показники податкового обліку станом до коригування Актом № 478/23-3/34563256 від 26.04.2011 р. про результати невиїзної документальної перевірки ТОВ «АМБ-Інвест»з питань правильності формування податкових зобов'язань та податкового кредиту за лютий 2011 року, оскільки такі вимоги не містять ознак публічно-правового спору.

Так, відповідно до приписів статті 1 Кодексу адміністративного судочинства України цей Кодекс визначає юрисдикцію, повноваження адміністративних судів щодо розгляду адміністративних справ, порядок звернення до адміністративних судів та порядок здійснення адміністративного судочинства.

Пунктом першим частини першої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України надано тлумачення термінам, які вживаються у цьому Кодексі, так, справа адміністративної юрисдикції (далі - адміністративна справа) - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Враховуючи викладене, колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що адміністративний суд не може розглядати вимоги позивача щодо оскарження публічно-правових відносин, по яких спір ще не виник.

Тобто, вимога позивача зобов'язати податковий орган використовувати у своїй діяльності показники податкового обліку станом на конкретне число у майбутньому не має ознак спору, оскільки права платника податків ще не порушені, а відтак, провадження у справі у цій частині підлягає закриттю.

Згідно зі статтею 159 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення має бути законним і обґрунтованим (частина 1), законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права (частина 2), обґрунтованим - рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні (частина 3).

Наведені порушення судами першої та апеляційної інстанцій вимог норм процесуального права щодо всебічного та повного встановлення обставин у справі, як такі, що могли призвести до неправильного вирішення справи і не можуть бути усунені судом касаційної інстанції з огляду на встановлені статтею 220 Кодексу адміністративного судочинства України межі перегляду справи судом касаційної інстанції, згідно частин 2 та 4 статті 227 цього Кодексу є підставою для скасування ухвалених у справі судових рішень у частині визнання противоправними дій Лівобережної МДПІ м. Дніпропетровська щодо проведення перевірки 26.04.2011 р. ТОВ «АМБ-Інвест»без витребування відповідної документації у результаті яких було складено Акт № 1478/233/34563256 від 26.04.2011 р. про результати невиїзної документальної перевірки ТОВ «АМБ-Інвест»з питань правильності формування податкових зобов'язань та податкового кредиту за лютий 2011 року; визнання противоправними дій Лівобережної міжрайонної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська щодо відображення в Акті перевірки № 1478/23-3/34563256 від 26.04.2011 р. про результати невиїзної документальної перевірки ТОВ «АМБ-Інвест»з питань правильності формування податкового зобов'язання та податкового кредиту за лютий 2011 року висновків щодо визнання правочинів по взаємовідносинам ТОВ «АМБ-Інвест»з контрагентами за лютий місяць, нікчемними та такими, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених у лютому 2011 року і направлення справи у цій частині на новий розгляд до суду першої інстанції.

Під час нового розгляду справи суду першої інстанції необхідно врахувати викладене, всебічно і повно з'ясувати і перевірити всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінити докази, що мають юридичне значення для її розгляду та вирішення спору по суті, і в залежності від встановленого, правильно визначити норми матеріального та процесуального права, що підлягають застосуванню до спірних правовідносин, та прийняти обґрунтоване і законне судове рішення.

На підставі викладеного, керуючись, п. 1 ч. 1 ст. 157, ч. 3 ст. 160, ст.ст. 210, 214 - 215, 220, 223, 227, 230, 231, ч. 5 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

1. Касаційну скаргу Лівобережної міжрайонної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська задовольнити частково.

2. Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22.07.2011 р. та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 04.10.2011 р. у справі № 2а/0470/7374/11 у частині визнання противоправними дій Лівобережної МДПІ м. Дніпропетровська щодо проведення перевірки 26.04.2011 р. ТОВ «АМБ-Інвест»без витребування відповідної документації у результаті яких було складено Акт № 1478/233/34563256 від 26.04.2011 р. про результати невиїзної документальної перевірки ТОВ «АМБ-Інвест»з питань правильності формування податкових зобов'язань та податкового кредиту за лютий 2011 року; визнання противоправними дій Лівобережної міжрайонної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська щодо відображення в Акті перевірки № 1478/23-3/34563256 від 26.04.2011 р. про результати невиїзної документальної перевірки ТОВ «АМБ-Інвест»з питань правильності формування податкового зобов'язання та податкового кредиту за лютий 2011 року висновків щодо визнання правочинів по взаємовідносинам ТОВ «АМБ-Інвест»з контрагентами за лютий місяць, нікчемними та такими, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених у лютому 2011 року скасувати.

Справу № 2а/0470/7374/11 у вказаній частині направити на новий розгляду до суду першої інстанції.

4. Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22.07.2011 р. та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 04.10.2011 р. у справі № 2а/0470/7374/11 у частині зобов'язання Лівобережної міжрайонної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська використовувати у своїй діяльності показники податкового обліку ТОВ «АМБ-Інвест»станом до коригування, Актом № 478/23-3/34563256 від 26.04.2011 р. про результати невиїзної документальної перевірки ТОВ «АМБ-Інвест»з питань правильності формування податкових зобов'язань та податкового кредиту за лютий 2011 року скасувати та провадження у справі у цій частині закрити.

5. Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя:(підпис)Лосєв А.М. Судді(підпис)Бившева Л.І. (підпис)Шипуліна Т.М.