Постанова № 25322143, 02.07.2012, Черкаський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 липня 2012 року Справа № 2а/2370/1770/2012

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Руденко А.В.,

при секретарі -Чемерин І.В.,

за участю:

представника позивача - ОСОБА_6 (за довіреністю),

представника відповідача -Павленко М. В. (за довіреністю),

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 до державної податкової інспекції у м. Черкасах про скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

24.05.2012р. до суду звернувся фізична особа-підприємець ОСОБА_5 з позовною заявою до державної податкової інспекції у м. Черкасах, в якій просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0000021740 від 15.05.2012р.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідачем за результатами документальної позапланової перевірки з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за результатами взаєморозрахунків з ПП «ЛАБ»у липні та вересні 2011р. складено акт від 26.04.2012р. № 26/17 -407/НОМЕР_1, яким встановлено відсутність фактичного здійснення господарських операцій з придбання плівки поліетиленової у ПП «ЛАБ»та порушення підпункту 14.1.36 п. 14.1 ст. 14, ст. 198 Податкового кодексу України внаслідок віднесення до податкового кредиту за липень, вересень 2011р. податку на додану вартість у сумі 34127 грн. за вказаними господарськими операціями. За наслідками перевірки прийнято податкове повідомлення-рішення від 15.05.2012р. № НОМЕР_2 про визначення податкового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем у сумі 34127 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій у сумі 17063 грн. 40 коп.

Позивач не погоджується з висновками перевірки та зазначає, що господарські операції з придбання плівки поліетиленової підтверджуються договором №37 від 01.07.2011р., видатковими, податковими та товарно -транспортними накладними, які складені відповідно до вимог Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність», проведенням розрахунків з ПП «ЛАБ»у повному обсязі, що підтверджується виписками з банку та копіями платіжних доручень. Плівка поліетиленова використана у власній господарській діяльності позивача шляхом продажу третім особам, що підтверджується договорами поставки та купівлі - продажу, товарно-транспортними, видатковими та податковими накладними. Наведені в акті перевірки факти ймовірної відсутності господарської діяльності ПП «ЛАБ»не є достатніми доказами для таких висновків, оскільки вказане підприємство на момент здійснення господарських операцій не було виключене з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України та було зареєстроване платником податку на додану вартість у встановленому порядку. Висновки щодо неможливості здійснення ПП «ЛАБ»господарської діяльності у зв'язку з відсутністю на підприємстві основних засобів та трудових ресурсів для її здійснення не можуть враховуватись відповідачем як доказ проведення вказаним підприємством удаваних операцій, оскільки вказані обставини не мають причинного зв'язку з укладенням та виконанням господарських договорів, також працівниками податкового органу не здійснено розрахунок необхідної кількості працюючих та не визначено, які саме основні засоби необхідні для здійснення вказаним господарюючим суб'єктом такого виду діяльності як посередництво в торгівлі.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі та просив їх задовольнити.

Відповідач проти позову заперечив, у письмових запереченнях, поданих до суду, послався на ті обставини, що під час проведення перевірки товарно-транспортні накладні позивачем не надані, згідно з умовами договору №37 від 01.07.2011р. поставка товару виконується транспортом продавця, проте відповідно до пояснень директора ПП «ЛАБ»ОСОБА_7 та листа Черкаського ВРЕР при УДАІ УМВС України в Черкаській області від 25.10.2011р. № 13/11 -1421 ПП «ЛАБ»не має власних транспортних засобів. Також під час проведення перевірки позивач не надав рахунки -фактури на кожну окрему партію продукції, які визначають поточну ціну та кількість кожної партії, та документи на підтвердження реалізації поліетиленової плівки, придбаної у ПП «ЛАБ», контрагентам-покупцям.

За висновком відповідача відсутність доказів транспортування плівки свідчить про відсутність фактичного здійснення господарських операцій. За умови відсутності фактичної господарської операції первинні документи бухгалтерського обліку не є підставою для податкового обліку навіть за наявності в них формальних реквізитів, що передбачені чинним законодавством. Таким чином, позивачу правомірно збільшено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем у сумі 34127 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями у сумі 17063 грн. 40 коп.

Представник відповідача у судовому засіданні заперечила проти задоволення позовних вимог з вказаних підстав та просила відмовити у задоволенні позову повністю.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, суд прийшов до висновку про наявність підстав для повного задоволення позовних вимог з огляду на наступне.

Фізична особа-підприємець ОСОБА_5 зареєстрований як фізична особа-підприємець 05.10.2005р. виконавчим комітетом Черкаської міської ради (ідентифікаційний код НОМЕР_1).

Посадовими особами ДПІ у м. Черкасах було проведено позапланову документальну перевірку фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 за результатами взаєморозрахунків з ПП "ЛАБ" у липні та вересні 2011р., про що складено акт № 26/17 -407/НОМЕР_1 від 26.04.2012р.

Актом перевірки (пункт 2.3) встановлено, що за договором купівлі-продажу №37 від 01.07.2011р. фізична особа-підприємець ОСОБА_5 придбав у ПП «ЛАБ»плівку поліетиленову на загальну суму 204760 грн. 70 коп., у т. ч. ПДВ на суму 34126 грн. 79 коп.

Податок на додану вартість за зазначеними податковими накладними включений до податкового кредиту за липень та вересень 2011р. у сумі 34126 грн. 79 коп. Оплата за вказаний товар була здійснена ФОП ОСОБА_5. у безготівковій формі, згідно копій банківських виписок та платіжних доручень.

За висновком перевірки позивач відобразив у податковому обліку господарську операцію з придбання плівки поліетиленової у ПП «ЛАБ», яка фактично не відбулась, чим порушив п.п. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14, ст. 198 Податкового кодексу України.

Вказаний висновок податкового органу обумовлений відсутністю у договорі №37 від 01.07.2011р. загальної суми договору, відсутністю у позивача рахунків-фактур (чи додатків до договору) на кожну окрему партію продукції з визначеними поточною ціною і кількістю кожної партії продукції та товарно-транспортних накладних на перевезення товару, неможливістю ПП «ЛАБ»виконати умову договору в частині його зобов'язань по перевезенню товару покупцю (позивачу у справі) у зв'язку з відсутністю транспортних засобів, що підтверджується поясненнями директора ПП «ЛАБ»ОСОБА_7, наданими співробітникам ГВПМ ДПІ у м. Черкаси та листом Черкаського ВРЕР при УДАІ УМВС України в Черкаській області від 25.10.2011р. № 13/11-1421 за ПП «ЛАБ», відсутністю у позивача первинних документів бухгалтерського обліку про реалізацію товару.

Також відповідно до довідок від 06.01.2012р. № 19/23-2/35274499 та від 07.12.2011р. № 485/23 -2/35274499 про результати проведення зустрічної звірки ПП «ЛАБ»останнє не могло здійснити господарські операції в розумінні ст. 3 Господарського кодексу України та п. п. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України внаслідок відсутності майна, трудових ресурсів, виробничо-складських приміщень, транспорту, тому господарські операції лише відображені у первинних документах бухгалтерського обліку без їх реального здійснення з метою зменшення об'єкта оподаткування.

На підставі зазначеного акту перевірки ДПІ у м. Черкасах прийняла податкове повідомлення -рішення від 15.05.2012р. №0000021740, яким збільшила позивачу податкове зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем у сумі 34127 грн. та застосувала штрафні (фінансові) санкції у сумі 17063 грн. 40 коп.

Порядок формування податкового кредиту визначено Податковим кодексом України від 02.12.2010р. № 2755-VI (надалі за текстом - Кодекс).

Підпунктом 14.1.181 Податкового кодексу України визначено податковий кредит як суму, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначену згідно з розділом V цього Кодексу.

Пунктом 198.1 «а»вказаного Кодексу визначено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Згідно з пунктом 198.3 вказаного Кодексу податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Пунктом 198.6 вказаного Кодексу передбачено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу).

За змістом пункту 198 «а»статті 198 Податкового кодексу України право платника податку на додану вартість на податковий кредит є наслідком вчинення платником податку господарських операцій.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.99р. № 996-XIV (у подальшому -Закон №996) господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Статтею 9 вказаного Закону передбачено, що підставою для бухгалтерського та податкового обліку є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Відповідно до ст. 9 Закону України №996 первинні документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно з п. 2.7 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. за №88 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995р. за №168/704, первинні документи складаються на бланках типових і спеціалізованих форм, затверджених відповідним органом державної влади. Документування господарських операцій може здійснюватись із використанням виготовлених самостійно бланків, які повинні містити обов'язкові реквізити чи реквізити типових або спеціалізованих форм.

Відповідно до Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997р. № 363, товарно-транспортна накладна є єдиним для всіх учасників транспортного процесу юридичним документом, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи.

Пунктами 11.5, 11.6, 11.7 цих Правил встановлено, що товарно-транспортну накладну на перевезення вантажів автомобільним транспортом замовник (вантажовідправник) повинен виписувати в кількості не менше чотирьох екземплярів. замовник (вантажовідправник) засвідчує всі екземпляри товарно-транспортної накладної підписом і при необхідності печаткою (штампом). Після прийняття вантажу згідно з товарно-транспортною накладною водій (експедитор) підписує всі її екземпляри. Перший екземпляр товарно-транспортної накладної залишається у Замовника (вантажовідправника), другий - передається водієм (експедитором) вантажоодержувачу, третій і четвертий екземпляри, засвідчені підписом вантажоодержувача (у разі потреби й печаткою або штампом), передається Перевізнику.

Типова форма товарно-транспортної накладної №1-ТН затверджена наказом Мінтрансу, Мінстату України від 29.12.95 р. № 488/346, згідно з якою:

- здача вантажу замовником (вантажовідправником) підтверджується підписом посадової особи із зазначенням її посади, прізвища, ім'я та по-батькові і штампом;

- прийом вантажу водієм-експедитором підтверджується підписом водія-експедитора із зазначенням його прізвища, ім'я та по-батькові;

- здача вантажу водієм-експедитором вантажоодержувачу підтверджується підписом водія;

- прийом вантажу вантажоодержувачем підтверджується підписом посадової особи вантажоодержувача із зазначенням посади, прізвища, ім'я та по-батькові і штампом.

Судом встановлено, що між позивачем та ПП «ЛАБ»укладено договір купівлі-продажу плівки поліетиленової № 37 від 01.07.2011р. на загальну суму 204760 грн. 70 коп., у т. ч. ПДВ на суму 34126 грн. 79 коп. Передача плівки поліетиленової позивачу підтверджується видатковими накладними, які відповідають вимогам ст. 9 Закону України №996, та податковими накладними (а. с. 35 - 58). Оплата товару здійснювалась у безготівковій формі та підтверджується копіями банківських виписок та платіжними дорученнями (а. с. 64 -101).

Поставка вказаного товару здійснювалася особисто позивачем на автомобілі ГАЗ реєстраційний номер НОМЕР_3, належним його дружині ОСОБА_5 на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу від 19.03.2009р. (а.с. 106), та підтверджується товарно-транспортними накладними (а. с. 21 -32), які відповідають вимогам до їх типової форми №1-ТН, затвердженої наказом Мінтрансу, Мінстату України від 29.12.95 р. № 488/346.

Отже, судом встановлено, що позивач виконав вимоги статті 9 Закону №996 щодо документального оформлення фактів здійснення господарських операцій, вимоги статті 198 Податкового кодексу України та в підтвердження правомірності формування податкового кредиту за липень та вересень 2011р. надав всі передбачені діючим законодавством України первинні документи бухгалтерського обліку.

Наявність господарської мети, а саме: реалізація плівки поліетиленової ФОП ОСОБА_5. контрагентам-покупцям, підтверджується договорами постачання №2 від 04.01.2011р., укладеним з ТОВ «Черкаський завод Автохімії», №3 від 04.01.2011р., укладеним з АТЗТ «Черкаський шовковий комбінат», №4 від 04.01.2011р., укладеним з ТОВ «Хімтон», видатковими, податковими і товарно-транспортними накладними (а. с. 108 - 163).

Суд вважає безпідставними посилання відповідача на неможливість фактичного здійснення господарських операцій ПП «ЛАБ»у зв'язку з відсутністю у останнього матеріальних, трудових та інших ресурсів, необхідних для здійснення господарської діяльності, оскільки відповідно до договору суборенди від 10.01.2011року та акту прийому -передачі приміщення до договору суборенди від 13.01.2011р. ПП «ЛАБ»у своїй господарські діяльності використовує складське приміщення площею 245 квадратних метрів, розташоване за адресою: АДРЕСА_1, яке зазначене у товарно-транспортних накладних як пункт навантаження.

Посилання відповідача на відсутність рахунків-фактур спростовується змістом пункту 2.2 договору №37 від 01.01.2011р., відповідно до якого поточна ціна і кількість кожної партії фіксується також у накладних.

Посилання відповідача на відсутність у вказаному договорі загальної суми спростовується змістом пункту 3.4 договору, відповідно до якого загальна сума договору складається із суми всіх заказів, вказаних у товарних накладних.

Кодексом адміністративного судочинства України (частина третя статті 2) передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

Відповідно до частини другої статті 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Оцінюючи встановлені фактичні обставини справи, суд прийшов до висновку, що податковим органом відповідно до вимог частини другої статті 72 КАС України не доведено відсутність фактичного здійснення господарських операцій з купівлі плівки поліетиленової у ПП «ЛАБ»та наявність порушення позивачем вимог пунктів п.п. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14, ст. 198 Податкового кодексу України.

З огляду на зазначене суд вважає податкове повідомлення-рішення від 15.05.2012р. № НОМЕР_2 про збільшення податкового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем у сумі 34127 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій у сумі 17063 грн. 40 коп. безпідставним, а позовні вимоги про його скасування такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує усі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

На підставі викладеного, керуючись статтями 159-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення державної податкової інспекції у м. Черкасах від 15.05.2012р. №0000021740 про збільшення грошового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 51190 (п'ятдесят одна тисяча сто дев'яносто) гривень 40 копійок, в тому числі за основним платежем 34127 (тридцять чотири тисячі сто двадцять сім) гривень та за штрафною (фінансовою) санкцією у сумі 17063 (сімнадцять тисяч шістдесят три) гривні 40 копійок.

Стягнути з Державного бюджету України з рахунків державної податкової інспекції у м. Черкасах на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 511 (п'ятсот одинадцять) гривень судового збору.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України -протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови виготовлено 18 липня 2012 року.

Суддя А.В. Руденко