Постанова № 25322028, 09.07.2012, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 липня 2012 року 2а-2670/12/1070

Київський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді -Лапія С.М.,

при секретарі -Пилипчук В.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві справу за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Експансія»до Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Київської області ДПС про визнання протиправними дій, визнання протиправними та скасування наказу і податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

ТОВ «Експансія»звернулось до суду з позовом, в якому просить визнати протиправним та скасувати наказ ДПІ у Києво-Святошинському районі Київської області ДПС від 07.12.2011 року № 1759 та визнати протиправним дії відповідача з проведення документальної позапланової невиїзної перевірки на підставі цього наказу, а також визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ у Києво-Святошинському районі Київської області ДПС від 28.12.2011 року № 0001892300 на суму 123 847,90 грн., прийнятого за результатами вказаної перевірки.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити, мотивуючи це тим, що відповідач не мав законних підстав для проведення перевірки та порушив встановлений податковим законодавством порядок проведення перевірки, а податкове повідомлення-рішення є протиправним.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечував, посилаючись на те, що перевірка проведена на підставі та в межах чинного законодавства, а податкове повідомлення-рішення складено з дотриманням вимог ПК України.

Заслухавши доводи представників сторін, всебічно та об'єктивно дослідивши матеріали справи та оцінивши їх у сукупності, судом встановлено.

ТОВ «Експансія»є юридичною особою, ідентифікаційний код 32294905, юридична адреса: 08132, Київська обл., Києво-Святошинський р-н., м. Вишневе, вул. Промислова, 5, як платник податків та інших обов'язкових зборів знаходиться на обліку в ДПІ у Києво-Святошинському районі Київської області ДПС з 11.12.2002 року за № 1415.

Як встановлено судом, 21.10.2011р. позивачем отримано від податкового органу запит від 14.10.2011р. № 791/20/23-221 «Про надання інформації та її документального підтвердження», в якому на підставі п.п.20.1.6 п.20.1 ст.20, п.п.73.3 та 73.5 ст.73 ПКУ у зв'язку із встановленням сумнівності у факті здійснення операцій податковий орган просить надати інформацію та її документальне підтвердження (засвідчені підписом платника податків або його посадовою особою та скріплені печаткою (за наявності) копії первинних, бухгалтерських та інших документів, що підтверджують фінансово-господарські відносини, вид, обсяг і якість операцій та розрахунків, що здійснювалися) для з'ясування реальності та повноти відображення в бухгалтерському та податковому обліку із відповіднихм відображенням у податкових деклараціях (розрахунках, звітах тощо) результатів операцій по господарських взаємовідносинах із 3-ма контрагентами, в тому числі стосовно ФОП ОСОБА_1 за серпень 2011 року.

28 жовтня 2011 року листом від 27 жовтня 2011 року № 115 ТОВ «Експансія»надало витребувані документи, що не заперечувалося представником відповідача в судовому засіданні та підтверджується матеріалами справи.

Як вбачається з матеріалів справи, 09.12.2011р. ТОВ «Експансія» отримало поштою наказ ДПІ у Києво-Святошинському районі Київської області від 07.12.2011 року № 1759 «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки»ТОВ «Експансія»та повідомлення від 07.12.2011р. вих. № 266 про дату початку та місце проведення такої перевірки.

Згідно Наказу, на підставі підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78, пункту 79.2 статті 79 Податкового кодексу України доручено посадовій особі ДПІ у Києво-Свтошинському районі Київської області з 07.12.2011 року провести документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ «Експансія»з питань достовірності визначення декларації з податку на додану вартість по взаємовідносинах з ОСОБА_1 за період з 01.08.2011 року по 31.08.2011 року тривалістю 5 робочих днів.

Відповідно до пункту 79.1 статті 79 ПКУ документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником органу державної податкової служби рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом.

Пунктом 79.2 статті 79 ПКУ визначено, що документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби виключно на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

Відповідно до пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 ПК України документальна позапланова перевірка здійснюється за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

Із аналізу даних норм можна зробити висновок, що для проведення документальної позапланової невиїзної перевірки необхідна наявність наступних обставин:

- виявлення фактів, що свідчать про можливі порушення платником податків, стосовно якого проводитиметься перевірка, податкового, валютного та іншого законодавства;

- надіслання запиту органом державної податкової служби;

- ненадання платником пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

Як вбачається із матеріалів справи, відповідач не вказав, які було виявлено факти, що свідчать про порушення саме ТОВ «Експансія»податкового, валютного та іншого законодавства, позивач надав пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит в межах строку, встановленого пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 ПК України.

Згідно п. 78.4 ст. 78 ПКУ про проведення документальної позапланової перевірки керівник органу державної податкової служби приймає рішення, яке оформлюється наказом.

Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової перевірки.

Пунктом 85.2 статті 85 ПКУ передбачено, що платник податків зобов'язаний надати посадовим (службовим) особам органів державної податкової служби у повному обсязі всі документи, що належать або пов'язані з предметом перевірки. Такий обов'язок виникає у платника податків після початку перевірки.

Виходячи із системного аналізу зазначених норм, перевірка платника податків проводиться виключно на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, оформленого наказом, а право на проведення такої перевірки надається лише за умови повідомлення платника податку про таку перевірку та вручення копії наказу про проведення перевірки.

Як вбачається з матеріалів справи, копія Наказу та повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки було отримано ТОВ «Експансія»9 грудня 2011 року, акт за результати перевірки складено 08.12.2011 року, що не заперечується відповідачем.

Тобто, платник податків не був повідомлений належним чином про проведення перевірки і дізнався про це після її завершення.

Відповідно до п. 81.3 ст. 81 ПК України під час проведення перевірок посадові (службові) особи органів державної служби повинні діяти у межах повноважень, визначених цим Кодексом.

Таким чином, дії по проведенню документальної позапланової невиїзної перевірки з 07 по 08 грудня 2011 року, коли позивач отримав Наказ та повідомлення лише 9 грудня 2011 року, є протиправними, так як це порушує права та інтереси платника податків та позбавляє можливості останнього приймати участь у перевірці, надавати пояснення та документи.

З матеріалів справи вбачається, що 12.12.2011р. позивач отримав Акт про результати проведення документальної позапланової невиїзної перевірки від 08.12.2011р. № 1233/23-2/32394905, повідомлення про запрошення від 07.12.2011р. № 8912/10/23-222 для відвідування ДПІ у Києво-Святошинському районі Київської області 08.12.2001р. о 17.00 год. з питань підписання та отримання матеріалів перевірки, що підтверджується копією повідомлення та конверту з відміткою відділення зв'язку від 08.12.2011 року та не заперечується відповідачем.

Згідно висновків Акту 08.12.2011р. № 1233/23-2/32394905 перевіркою було встановлено порушення:

- п. 2 ст. 3 Закону України від 16.07.1999р. № 996-ХIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»(зі змінами та доповненнями): підприємством не відображено у акті звірки взаєморозрахунків з СПД ОСОБА_1 по договору купівлі-продажу № 307 від 09.07.2010р. на суму 18 418,55 грн.;

- ч. 1 ст. 203, 215, 228, 662, 655, 656 ЦК України в частині недодержання в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними (п. 5 ст. 203 Цивільним Кодексом України) по правочинах, здійснених ТОВ «Експансія»при придбанні товару у СПД «ОСОБА_1»за серпень 2011р.;

- підпунктів 198.1, 198.2, 198.3, пп. 198, статті 198, п.п.201.15 ст.201 ПКУ від 02.12.2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями ТОВ «Експансія»безпідставно віднесено до податкового кредиту суму по безтоварним операціям з СПД «ОСОБА_1»за серпень 2011 року на суму 99 078,19 грн.

На підставі акту перевірки відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення від 28.12.2011р. № 0001892300, яким визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 99 078,19 грн. та штрафні санкції на суму 24 769,55 грн.

Не погоджуючись з податковим повідомленням-рішенням від 28.12.2011р., позивач 19.01.2012р. за вих. № 19 звернувся з первинною скаргою до ДПС у Київській області. Рішенням ДПС в Київській області від 22.03.2012р. № 499/10/10-206/71-241 первинну скаргу залишено без задоволення, а податкове повідомлення-рішення -без змін.

ТОВ «Експансія»04.04.2012р. за вих. № 246 звернулося з повторною скаргою до ДПС України. Рішенням ДПС України від 01.06.2012р. № 9311/6/10-205 скарга Позивача залишена без задоволення.

Судом встановлено, що 09.07.2010р. року між ТОВ «Експансія»та ФОП ОСОБА_1 було укладено 3 договори поставки № 864-ДВ (Рівненська філія), № 307 (Головне товариство) та № 587 (Харківська філія), що підтверджують копії договорів наявних в матеріалах справи та зазначається в Акті.

Згідно пункту 1.1 договорів ФОП ОСОБА_1 зобов'язується передати у власність ТОВ «Експансія», а ТОВ «Експансія»прийняти та оплатити товар відповідно до умов договору.

Позивач надав копії видаткових та податкових накладних на підтвердження прийняття продукції та копії платіжних доручень для підтвердження оплати за поставлений товар.

Відповідач зазначав, що до перевірки де надано доказів реального вчинення операцій з поставки товару. З огляду на відсутність доказів щодо перевезення цього товару, його зберігання, сертифікації та прийняття у підприємства відсутнє право на віднесення до податкового кредиту придбання цього товару.

Зазначені доводи відповідача не відповідають фактичним обставинами справи.

Згідно розділу 26 «Харчова продукція та продовольча сировина»Наказу Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики «Про затвердження Переліку продукції, що підлягає обов'язковій сертифікації в Україні»від 01.02.2005р. № 28, який зареєстрований в Міністерстві юстиції України 04.05.2005р. за № 466/10746 не зазначено, що продукція «кавуни»підлягає обов'язковій сертифікації. Із аналізу зазначеної норми вбачається, що кавуни не підлягають обов'язковій сертифікації в Україні, а отже, у продавця не повинні бути наявні сертифікати якості продукції.

Судом встановлено, що позивач надавав відповідачу документи, які підтверджують реальність вчинення операцій з поставки товару. Зокрема, було надано копії видаткових, податкових накладних, банківських виписок, документи, що підтверджують якість товару, зокрема, протокол випробувань, проведених щодо продукції (кавуни). Із змісту протоколу випробувань вбачається, що Держспоживстандарт України через ДП «Херсонстнадартметрологія»проведено випробування на відповідність вимогам МБТ 5061-89 «Медико-біологічні вимоги і стандартні норми якості продовольчої сировини та харчових продуктів». Замовником та виробником продукції визначено ФОП ОСОБА_1

Позивачем у ході судового розгляду було надано копії чеків на придбання кавунів кінцевими споживачами, які наявні в матеріалах справи, що не заперечувалось відповідачем та відображено в Акті перевірки.

Відповідно до пунктів 3.2 вказаних договорів поставки сторони визначили, що поставка товару здійснюється на умовах DDP «Інкотермс»в редакції 2000 року.

Пункт 3.8 договору поставки визначає, що поставка товару проводиться на підставі видаткової та/або товарно-транспортної накладної.

Термін DDP означає, що продавець здійснює поставку покупцю товару, який пройшов митне очищення для імпорту, без розвантаження з будь-якого прибулого транспортного засобу в названому місці призначення. Продавець несе всі витрати та ризики, пов'язані з доставкою товару до цього місця, включаючи (у відповідних випадках) будь-які «мита». Якщо термін EXW покладає на продавця мінімальний обсяг обов'язків, термін DDP передбачає максимальний обсяг обов'язків продавця.

Враховуючи, що здійснення операцій з перевезення товарів умовами договору поставки не передбачалося, а також те, що пункт 3.8 договорів поставки визначає, що поставка товару проводиться на підставі видаткової накладної, наявність товарно-транспортних накладних для підтвердження операцій за цим договором не вимагається.

Висновки ДПІ у Києво-Святошинському районі про не підтвердження господарських операцій між ТОВ «Експансія»та ФОП ОСОБА_1 ґрунтуються на обставинах, викладених в Акті від 25.11.2011 № 499/1745/НОМЕР_1 ДПІ у м. Рівне ДПС про проведення документальної невиїзної перевірки з питань правомірності формування податкового зобов'язання та податкового кредиту з податку на додану вартість за серпень 2011 року, згідно якого податковим органом зроблено висновок про не підтвердження господарських операцій між ФОП ОСОБА_1 та ПСП «Маяк».

Відповідно до Ухвали Верховного суду України від 31 січня 2011 року у справі № 21-47а10, прийнятої за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, чинне законодавство України не ставить в залежність виникнення у платника ПДВ права на податковий кредит від дотримання вимог податкового законодавства іншим суб'єктом господарювання, зокрема, тим, який не був постачальником товарів (послуг), на вартість яких нарахований ПДВ, що включений платником податку до податкового кредиту.

Відповідно до вимог частини 1 статті 244-2 КАС України рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність з рішенням Верховного Суду України.

Оскільки, порушення, на думку податкового органу, вимог законодавства контрагентом ТОВ «Експансія»не може бути підставою для застосування санкцій до такого платника, то збільшення суми грошового зобов'язання оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням є неправомірним.

Відповідно до статей 11, 71 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Як вбачається із матеріалів справи відповідач зробив висновок про порушення ч. 1 ст. 203, 215, 228, 662, 655, 656 ЦК України.

Відповідно до ст. 215 ЦКУ підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Відповідно до ч. 1 ст. 203 ЦКУ зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Відповідно до ст. 228 ЦКУ правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним. У разі недодержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам такий правочин може бути визнаний недійсним. Якщо визнаний судом недійсний правочин було вчинено з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то при наявності умислу у обох сторін - в разі виконання правочину обома сторонами - в дохід держави за рішенням суду стягується все одержане ними за угодою, а в разі виконання правочину однією стороною з іншої сторони за рішенням суду стягується в дохід держави все одержане нею і все належне - з неї першій стороні на відшкодування одержаного. При наявності умислу лише у однієї із сторін все одержане нею за правочином повинно бути повернуто іншій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного за рішенням суду стягується в дохід держави.

З огляду на зміст норм ЦК України можна зробити висновок, що на думку відповідача, договори із ФОП ОСОБА_1 є недійсними, оскільки вони порушують публічний порядок, суперечать інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Відповідач не встановив та не довів такого умислу в діях осіб, що уклали дані правочини.

Судом встановлено, що операції позивача із контрагентом ФОП ОСОБА_1 мали реальний характер, даний договір не визнаний судом недійсним, наявні видаткові та податкові накладні, банківські виписки та документи, що підтверджують якість продукції. Відповідач підтвердив, що не має зауважень та заперечень до складання первинних документів, тому суд вважає, що усі первинні документи, надані позивачем, мають юридичну силу та можуть бути підставою для формування даних податкового обліку.

Суд, заслухавши думку сторін, дослідивши матеріали справи, дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, а висновки податкового органу про нікчемність правочинів, укладених між позивачем і ФОП «ОСОБА_1»та порушення підпунктів 198.1, 198.2, 198.3, пп. 198, статті 198, п.п.201.15 ст.201 ПКУ від 02.12.2010 року № 2755-VI є безпідставними та непідтвердженими жодними доказами.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

На підставі викладеного, керуючись статтями 69, 70, 71, 94, 122, 158-163, 167, 257 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати наказ Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Київської області ДПС від 07.12.2011р. № 1759 «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки товариства з обмеженою відповідальністю «Експансія».

Визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Київської області ДПС з проведення документальної позапланової невиїзної перевірки товариства з обмеженою відповідальністю «Експансія» на підставі наказу від 07.12.2011р. № 1759.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Київської області ДПС від 28.12.2011р. № 0001892300.

Стягнути з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Експансія» (08132, Київська обл., Києво-Святошинський р-н., м. Вишневе, вул. Промислова, 5, код ЄДРПОУ 32294905) судові витрати у розмірі 1 270 (одна тисяча двісті сімдесят) грн. 67 грн.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Лапій С.М.

Дата виготовлення і підписання повного тексту постанови - 13 липня 2012 р.

Копія вірна

Суддя: Лапій С.М.

Секретар: Пилипчук В.А.