Постанова № 25321972, 19.07.2012, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 1570/4046/2012

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 липня 2012 року

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Іванова Е.А.,

секретар Чиженко А.О.

за участю: позивача ОСОБА_1

представника відповідача Шевчук А.М. (за довіреністю)

розглянувши в відкритому судовому засіданні у залі суду в м.Одесі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Київського ВДВС Одеського міського управління юстиції про визнання дій протиправними та скасування постанови,

ВСТАНОВИВ

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Київського ВДВС Одеського міського управління юстиції, в якому позивач просив визнати дії державного виконавця Аблової О.В. при винесенні постанови про відкритті виконавчого провадження ВП № 23390376 від 28.02.2012 року протиправними, скасувати постанову ВП № 23390376 про відкриття виконавчого провадження.

Свої позовні вимоги мотивує тим, що 24.02.2012 року до державного виконавця Київського ВДВС Одеського міського управління юстиції на виконання поданий виконавчий документ - постанова інспектора ДПС № ВН559182 від 14.12.2010 року та на підставі вказаної постанови інспектора ДПС державним виконавцем відкрито виконавче провадження ВП № 23390376 від 28.02.2012 року. Проте, позивач зазначає, що відповідно до Закону України «Про виконавче провадження»строк предявлення постанови органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення складає три місяці, тобто позивач зазначає, що виконавчий документ був поданий до виконання набагато пізнише зазначеного строку, а тому державний виконавчець, відповідно до ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження»повинен був відмовити у відкритті виконавчого провадження, проте, у порушення законодавства виконавче провадження було відкрито. На підставі викладеного, позивач просить його позов задовольнити.

Позивач в судовому засіданні позов підтримав, просив його задовольнити з підстав, викладених в позовній заяві.

Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнав та надав на адресу суду заперечення у письмовому вигляді, які мотивовані тим, що постанова № ВН559182 від 14.02.2010 року про стягнення з ОСОБА_1 штрафу у розмірі 255 грн. раніше двічі подавалася до виконання до першого Київського відділу ДВС Одеського МУЮ за заявою ВДАІ у Київському районі м. Одеси 25.02.2011 року та 02.12.2011 року з дотриманням встановлених строків звернення, проте перший раз була винесена постанова про повернення виконавчого документа стягувачу, а другий раз постанова про відмову у відкритті виконавчого провадження від 05.12.2012 року, у звязку з чим ВДАІ у Київському районі м. Одеси втрете звернувся до першого Київського відділу ДВС Одеського МУЮ з постановою про стягнення з ОСОБА_1 штрафу у розмірі 255 грн. Тобто, як зазначає відповідач у своїх запереченнях виконавчий документ вже подавався до виконання, а при поданні виконавчого документу до виконання строк давності пред'явлення виконавчого документу переривається та після його переривання перебіг строку поновлюється, тому вважає, що строк предявлення до виконання постанови № ВН 5591802 від 14.12.2010 року про стягнення з позивача штрафу у розмірі 510 грн. не пропущений, а тому просить відмовити в задоволенні позову.

Вивчивши матеріали справи, дослідивши наявні у справі докази, суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про державну виконавчу службу»органами державної виконавчої служби є, зокрема районні, районні у містах, міські (міст обласного значення), міськрайонні відділи державної виконавчої служби відповідних управлінь юстиції.

Таким чином, на підставі вищевикладеної норми, Київський відділ державної виконавчої служби Одеського МУЮ Одеської області є суб'єктом владних повноважень, а тому відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 17 КАС України дана справа є справою адміністративної юрисдикції.

Судом встановлено, що інспектором ДПС ВДАІ Київського району м. Одеси 14.12.2010 року року винесена постанова про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ст. 122 ч. 1 КпАП України та до нього застосований штраф у розмірі 255 грн. (а.с.7).

Вказана постанова разом із заявою начальника УДАІ Київського РВ ГУМВС України в Одеській області була спрямована на адресу Першого відділу Державної виконавчої служби Київського району Одеського міського управління юстиції та отримана ним 24.02.2012 року (а.с.39).

На підстав вказаної заяви державним виконавцем першого Київського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції Абловою О.В. відкрито виконавче провадження постановою ВП № 23390376 від 28.02.2012 року та вказана постанова була спрямована цей же день боржнику -ОСОБА_1 (а.с.41-42).

Проте позивач вважає постанову про відкриття провадження неправомірною та такою, що підлягає скасуванню, оскільки строк для відкриття виконавчого провадження по виконавчому документу від 14.12.2010 року № ВН559182 сплив.

Суд погоджується з твердженням позивача з наступних підстав.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку визначає Закон України «Про виконавче провадження».

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження»виконавче провадження, як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, зазначених у цьому Законі, спрямованих на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які здійснюються на підставах, у спосіб та в межах повноважень, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, виданими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).

Стаття 17 Закону України «Про виконавче провадження»визначає перелік виконавчих документів за рішеннями, що підлягають виконанню державною виконавчою службою, серед яких постанови органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення у випадках, передбачених законом.

Відповідно до ст. 19 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець відкриває виконавче провадження на підставі виконавчого документа, зазначеного в статті 17 цього Закону за заявою стягувача або його представника про примусове виконання рішення.

Стаття 21 Закону України «Про виконавче провадження»в редакції, що діяла на час прийняття постанови ВДАІ м. Одеси з обслуговування Київського району від 14.12.2010 року № ВН559182, визначає строки пред'явлення виконавчих документів до виконання та відповідно до якої постанови органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення пред'являються до виконання протягом трьох місяців.

Аналогічний строк пред'явлення до виконання постанов органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення встановлений у ст. 22 Закону України «Про виконавче провадження», в редакції, чинній на час прийняття судового рішення.

Судом встановлено, що виконавчий документ - постанова ВДАІ м. Одеси з обслуговування Київського району від 14.12.2010 року № ВН 559182 тричі пред'являлася до виконання до Першого Київського відділу Державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції.

Як вбачається з матеріалів виконавчого провадження № В-5/763, оглянутого в судовому засіданні 25.02.2011 року Начальник ВДАІ Київського району м. Одеси вперше звернувся до Першого Київського відділу Державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції про відкриття виконавчого провадження по постанові № ВН559182 від 14.02.2010 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 по ст. 122 ч. 1 КпАП України.

Постановою від 02.03.2011 року ВП № 24905160 виконавче провадження по вищевказаному виконавчому документу відкрито, проте в результаті вжитих державним виконавцем заходів місце проживання боржника ОСОБА_1 з'ясувати не вдалося, а тому державний виконавець постановою від 30.10.2011 року ВП № 24905160 виконавчий документ - № ВН559182 від 14.02.2010 року повернув стягувачу на підставі п. 5 ч. 1 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження».

Вдруге виконавчий документ № ВН559182 від 14.02.2010 року був отриманий Першим Київським відділом Державної виконавчої служби Одеського МУЮ 02.12.2011 року разом із заявою Начальника ВДАІ Київського району м. Одеси № 17545/04-40/5 від 02.12.2011 року, проте як вбачається із заяви боржником зазначений ОСОБА_4 та у заяві посилання йдеться на постанову № ВН412667 від 16.09.2010 року, тобто заява стосується примусового виконання по іншій постанові та щодо іншої особи та до цієї заяви помилково була додана постанова щодо ОСОБА_1, у зв'язку з чим на підставі п. 8 ч. 1 ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження»відділу ДАІ Київського району м. Одеси було відмовлено у відкритті виконавчого провадження, про що прийнята постанова від 05.12.2011 року.

Наступного разу виконавчий документ № ВН 559182 від 14.02.2010 року поданий до виконання за заявою стягувача 24.02.2012 року та за ним відкрито виконавче провадження про що прийнята оскаржувана постанова від 28.02.2012 року.

Відповідно до ст. 23 Закону України «Про виконавче провадження» строки пред'явлення виконавчого документа до виконання перериваються, зокрема, пред'явленням виконавчого документа до виконання. Після переривання строку пред'явлення виконавчого документа до виконання перебіг строку поновлюється. Час, що минув до переривання строку, до нового строку не зараховується.

Відповідно до ст. 19 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець відкриває виконавче провадження на підставі виконавчого документа, зазначеного в статті 17 цього Закону за заявою стягувача або його представника про примусове виконання рішення.

Тобто підставою для відкриття виконавчого провадження є, насамперед, наявність виконавчого документа. Проте, лише наявність виконавчого документа не є достатньою підставою для відкриття виконавчого провадження державним виконавцем. Згідно положень ст. 19 Закону України «Про виконавче провадження»для відкриття виконавчого провадження необхідне звернення до відповідного органу державної виконавчої служби стягувача чи його представника, прокурора або суду. Отже, наявність належного виконавчого документу стає достатньою підставою для відкриття державним виконавцем виконавчого провадження лише за умови, що згадані суб'єкти виявили свою волю щодо здійснення примусового виконання відповідного рішення.

Оскільки судом встановлено, що виконавчий документ № ВН559182 від 14.02.2010 року пред'являвся стягувачем до виконання двічі, а саме 02.03.2011 року та 28.02.2012 року, а в грудні 2011 року він був помилково доданий до заяви про відкриття виконавчого провадження щодо іншої особи та по іншій постанові та з цих підстав було відмовлено у відкритті виконавчого провадження, то це дає суду з урахуванням положень ст. 19 Закону України «Про виконавче провадження»вважати, що в грудні 2011 року виконавчий документ № ВН559182 від 14.02.2010 року до виконання не пред'являвся, при цьому суд враховує, що після отримання відмови у відкритті виконавчого провадження ВДАІ у Київському районі м. Одеси звернувся до державної виконавчої служби не одразу, а після спливу значного часу, що підтверджує відсутність у грудні 2011 року волі на примусове стягнення боргу за виконавчим документом саме з позивача, а не з іншої особи. Тому перебіг строку пред'явлення виконавчого документу до виконання розпочався 31.10.2011 року, тобто після повернення виконавчого документа стягувачеві вперше та не переривався аж до моменту пред'явлення виконавчого документа до ДВС вдруге - 24.02.2012 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження»державний виконавець відмовляє у відкритті виконавчого провадження у разі пропуску встановленого строку пред'явлення документів до виконання.

За таких обставин, суд приходить до висновку що постанова про відкриття виконавчого провадження від 28.02.2012 року № ВП 23390376 за виконавчим документом № ВН5599182 від 14.12.2010 року прийнята незаконно, оскільки строк пред'явлення виконавчого документу до виконання сплив, а тому державний виконавець повинен був відмовити у відкритті виконавчого провадження.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Також відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють зокрема чи прийняті вони обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

Враховуючи те, що при отриманні виконавчого документу в грудні 2011 року строк давності пред'явлення виконавчого документу до виконання не переривався, а з моменту переривання строку давності вперше до подання виконавчого документу до виконання в лютому 2012 року сплинуло більш як три місяці, суд приходить до висновку, що постанова про відкриття виконавчого провадження від 28.02.2012 року ВП № 23390376 є незаконною та підлягає скасуванню, а позовні вимоги ОСОБА_1 -задоволенню.

Керуючись ст.ст. 158 - 163 КАС України суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов ОСОБА_1 до Київського ВДВС Одеського міського управління юстиції задовольнити.

Скасувати постанову першого Київського ВДВС Одеського міського управління юстиції ВП №23390376 від 28.02.2012р.

Постанова набирає законної сили відповідно до ст..254КАС України.

Апеляційна скарга на постанову суду може бути подана протягом десяти днів після отримання копії постанови. Апеляційна скарга подається до Одеського апеляційного адміністративного суду через Одеський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Одеського апеляційного адміністративного суду.

Повний текст постанови виготовлений 19.07.2012 року.

Суддя Е.А.Іванов

19 липня 2012 року

.