Ухвала суду № 25321560, 12.07.2012, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"12" липня 2012 р. м. Київ К-17976/09

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі суддів:

Гордійчук М.П., Горбатюка СА., Конюшка К.В.

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Прокурора м. Тореза Донецької області на постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 27 березня 2009 року у справі за позовом Прокурора м. Тореза Донецької області в інтересах Виконавчого комітету Торезької міської ради до КП "Крамниця №4" "Детский мир", 3-і особи державний реєстратор виконавчого комітету Торезької міської ради, ОСОБА_1 про визнання недійсним запису про проведення державної реєстрації та припинення юридичної особи, -

В С Т А Н О В И Л А :

У грудні 2008 року Прокурор м. Тореза Донецької області звернувся до суду з позовом в інтересах виконавчого комітету Торезької міської ради до колективного підприємства "Крамниця № 4" "Детский мир" про припинення юридичної особи -КП "Крамниця № 4" "Детский мир", що не пов'язано з банкрутством юридичної особи, зокрема, визнання недійсним запису про проведення державної реєстрації через порушення закону, допущені при створенні юридичної особи, які не можна усунути.

Постановою Торезького міського суду Донецької області від 19 грудня 2008 року позов задоволено з підстав того, що в результаті перевірки встановлено, що при реєстрації КП "Крамниця № 4" "Детский мир" 12 жовтня 1995 року головою міської Ради народних депутатів були допущені порушення реєстрації підприємства, а саме, були порушені вимоги статті 8 Закону України "Про підприємництво" № 698-ХІІ від 7 лютого 1991 року, Положення про державну реєстрацію суб'єктів підприємницької діяльності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 276 від 29 квітня 1994 року. Підприємство було зареєстровано не виконавчим комітетом ради, а розпорядженням голови ради. З часу введення в законну дію з 1 січня 2004 року Цивільного кодексу України відповідач не привів у відповідність свої установчі документи.

Постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 27 березня 2009 року скасовано рішення суду першої інстанції та прийнято нове, яким прокурору відмовлено у задоволенні позову.

Не погоджуючись з судовим рішенням апеляційної інстанції, прокурор звернувся з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України.

У поданій касаційній скарзі міститься прохання про скасування зазначеного вище судове рішення апеляційного суду та залишення в силі постанови суду першої інстанції.

При цьому касатор посилається на порушення апеляційним судом норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до ст. 220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Заслухавши доповідь судді Вищого адміністративного суду України стосовно обставин, необхідних для прийняття рішення судом касаційної інстанції, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, проаналізувавши правильність застосування судами першої і апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення -без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Не може бути скасовано судове рішення з мотивів порушення судом норм процесуального права, якщо це не призвело і не могло призвести до неправильного вирішення справи.

Судами першої та апеляційної інстанцій в ході з'ясування обставин по справі та перевірки їх доказами встановлено, що розпорядженням голови міської Ради народних депутатів № 484-р від 12 жовтня 1995 року згідно діючого на той час законодавства було зареєстроване колективне підприємство "Крамниця № 4" "Детский мир", яке створене за статутом та установчим договором колективом орендарів орендного торгово-виробничого підприємства шляхом викупу майна на базі структурного підрозділу АТЗТ "Торгівля", магазин "Детский мир". Цьому підприємству -КП "Крамниця № 4" Детский мир" було видано свідоцтво про державну реєстрацію та воно включено до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України за № 23784665.

Скасовуючи помилкове рішення суду першої інстанції та відмовляючи у задоволенні позову, апеляційний суд вірно послався на частину 4 статті 25 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців" № 755-ІV від 15 травня 2003 року (надалі за текстом Закон № 755), який набрав чинності з 1 липня 2004 року. Відповідно до останнього дата внесення до Єдиного державного реєстру запису про проведення державної реєстрації юридичної особи є датою державної реєстрації цієї юридичної особи.

Частиною 2 статті 38 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців" передбачено, що підставою для постановлення судового рішення щодо припинення юридичної особи, що не пов'язано з банкрутством юридичної особи, зокрема є визнання недійсним запису про проведення державної реєстрації через порушення закону, допущені при створенні юридичної особи, які не можна усунути, але вказаний Закон № 755 діє з 1 липня 2004 року, тому відповідно до статті 58 Конституції України передбачений ним порядок реєстрації та санкції у вигляді припинення юридичної особи діють саме з 1 липня 2004 року, та не регулюють правовідносин які виникли 12 жовтня 1995 року, і не встановлюють відповідальність за недотримання вимог законодавства, яке діяло раніше.

Саме з прийняттям Закону № 755 був створений Єдиний державний реєстр юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та вносилися до нього записи як щодо нових підприємств, так і тих, які надали документи про перереєстрацію, таким чином апеляційний суд вірно встановив, що тому станом на 12 жовтня 1995 року такої вимоги та такого реєстру взагалі не існувало, тому неможливо визнати недійсним запис про державну реєстрацію, який на той час здійснений не був.

Пунктом 24 Положення про державну реєстрацію суб'єктів підприємницької діяльності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 276 від 29 квітня 1994 року (далі за текстом -Положення), яке діяло станом на час реєстрації відповідача, скасування державної реєстрації здійснюється за особистою заявою суб'єкта підприємницької діяльності, а також на підставі рішення суду, арбітражного суду у разі: визнання недійсними або такими, що суперечать чинному законодавству, установчих документів; провадження діяльності, яка суперечить установчим документам та чинному законодавству; неповідомлення суб'єктом підприємницької діяльності про зміну свого місцезнаходження (місця проживання). Прокурор вимог щодо скасування державної реєстрації з підстав наведених в пункті 24 Положення не висував.

За пунктом 2, державна реєстрація суб'єктів підприємницької діяльності проводиться у виконавчому комітеті міської, районної в місті Ради народних депутатів або в районній, районній міст Києва і Севастополя державній адміністрації за їх місцезнаходженням (місцем проживання) та Розпорядження голови Торезької ради народних депутатів № 484-р від 12 жовтня 1995 року є діючим, питання щодо його скасування прокурором не ставилося, а оскільки КП «Крамниця № 4»«Детский мир»було зареєстроване саме цим розпорядженням, а не шляхом внесення запису до реєстру, то відповідно державна реєстрація відповідача не може бути скасована за нормами раніше існуючого законодавства, а тим більше вказана юридична особа не може бути припинена на підставі статті 38 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців".

Колегія суддів Вищого адміністративного суду погоджується з висновком апеляційного суду про те, що положення статті 42 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»№ 280/97-ВР від 21 травня 1997 року, набуло чинності з 12 червня 1997 року -дня опублікування Закону № 280/97-ВР, тобто вже після видання розпорядження, а відповідно його приписи до спірних правовідносин не застосовуються.

Апеляційний суд вірно встановив, що оскільки 27 квітня 2007 року державний реєстратор здійснив реєстраційні дії відносно КП «Крамниця № 4»«Детский мир»за новим законом № 755 та ніяких підстав для відмови у реєстрації раніше створеного підприємства не вбачав, то тим самим підтверджена відповідність реєстраційних документів відповідача вимогам нового закону, а саме Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців".

Відповідно до вимог чинного законодавства України, рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши всі обставини справи, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.

Враховуючи вищевикладене суд касаційної інстанції погоджується з висновком суду апеляційної інстанцій про відмову прокурору у задоволенні позову, оскільки відсутні підстави для припинення юридичної особи -КП "Крамниця № 4" "Детский мир", що не пов'язано з банкрутством юридичної особи.

Судом апеляційної інстанції також вірно застосовані норми матеріального і процесуального права до спірних правовідносин, дана правильна правова оцінка встановленим у справі обставинам.

Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку, що при розгляді справи судом допущено неправильне застосування норм матеріального чи порушення норм процесуального права, які передбачені ст.ст. 225 -229 Кодексу адміністративного судочинства України як підстави для зміни, скасування судового рішення, залишення позовної заяви без розгляду або закриття провадження у справі.

Керуючись ст.ст. 220, 222, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України колегія суддів Вищого адміністративного суду України, -

УХВАЛИЛА:

Касаційну скаргу Прокурора м. Тореза Донецької області -залишити без задоволення.

Постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 27 березня 2009 року -залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через 5 днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строки та порядку, які встановлені ст. ст. 237, 238, 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя М.П. Гордійчук