Постанова № 25320827, 19.07.2012, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" липня 2012 р. Справа № 5013/867/11 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого суддіКондратової І.Д.,суддіВовка І.В.,суддіСтратієнко Л.В.,за участю представників сторін від позивачаШалашова В.І.,від відповідачаЄрьоменко В.П., Захарченко І.В., Ципарський А.Я.,розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Акустика"на рішення Господарського суду Кіровоградської області від 27.12.2011р. та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 09.04.2012р.у справі№ 5013/867/11 Господарського суду Кіровоградської областіза позовомПублічного акціонерного товариства "Всеукраїнський Акціонерний Банк"доПублічного акціонерного товариства "Акустика"простягнення 1 577 135,47 грн.

Розпорядженням в.о. секретаря четвертої судової палати Черкащенко М.М. № 03.10-05/308 від 17.05.2012 р. у зв'язку з відпусткою судді Могила С.К. внесено зміни до складу суду, для розгляду касаційної скарги у справі № 5013/867/11 призначено колегію суддів у складі: головуючий суддя Кондратова І.Д., судді: Вовк І.В., Стратієнко Л.В.

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство (надалі -ПАТ) "Всеукраїнський акціонерний Банк" звернулося до Господарського суду Кіровоградської області з позовом до ПАТ "Акустика про стягнення заборгованості в сумі 1577135,47 грн., що становить заборгованість про процентам за користування кредитом в сумі 680690,62 грн.; пеня за прострочення сплати процентів за користування кредитом в сумі 137473,97 грн.; інфляційні збитки за несвоєчасне погашення кредиту в сумі 333345,20 грн.; інфляційні збитки за несвоєчасну сплату процентів в сумі 165518,90 грн.; три відсотка річних за несвоєчасне погашення кредиту в сумі 221876,67 грн. та три відсотка річних за несвоєчасну сплату процентів в сумі 38230,11 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем зобов'язання за кредитним договором щодо своєчасного повернення суми кредиту і процентів за користування коштами.

Відповідач проти позову заперечив, посилаючись на те, що розрахунок трьох відсотків річних та інфляційних збитків за несвоєчасне погашення кредиту, а також процентів за користування кредитом, що був поданий позивачем, не ґрунтується на договорі або законі. Крім того, відповідачем заявлено клопотання про зменшення розміру штрафних санкцій, а саме: пені за прострочення сплати відсотків за користування кредитом в розмірі 137473,97 грн. зменшити до 1000,00 грн., інфляційні збитки за несвоєчасне погашення кредиту в розмірі 333345,20 грн. -до 1000,00 грн., інфляційні збитки за несвоєчасну сплату процентів в розмірі 165518,90 грн. -до 1000,00 грн., 3% річних за несвоєчасне погашення кредиту в розмірі 221876,67 грн. -до 1000,00 грн., 3% річних за несвоєчасну сплату відсотків в розмірі 38320,11 грн. -до 1000,00 грн.

Рішенням Господарського суду Кіровоградської області від 27.12.2011р. у справі № 5013/867/11 (суддя Коротченко Л.С.), залишеним без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 09.04.2012р. (колегія суддів у складі : головуючого судді Науменка І.М. (доповідач), судді Голяшкіна О.В., Мороза В.Ф.), позов задоволено частково, стягнуто заборгованість в сумі 1459842,67 грн., з яких: 680690,62 грн. - проценти за користування кредитом; 20181,17 грн. - пеня за прострочення сплати процентів; 333345,20 грн. - інфляційні втрати за несвоєчасне погашення кредиту; 165518,90 грн. - інфляційні втрати за несплату процентів; 221876,67 грн. - 3% річних за несвоєчасне погашення кредиту; 38230,11 грн. - 3% річних за несвоєчасну сплату процентів, а також витрати по сплаті державного мита в сумі 14598,43 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 219,48 грн. В решті позову відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятими у справі судовими рішеннями, ПАТ "Акустика" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права і, зокрема, ст. ст. 15, 526, 530, 599, 612, 1050 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), ст. ст. 42, 43, 20 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), просить скасувати рішення Господарського суду Кіровоградської області від 27.12.2011р. та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 09.04.2012р. частково та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову в частині стягнення 1172202,76 грн.

Відповідач надав відзив на касаційну скаргу, в якому з нею не погоджується та просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення у справі № 5013/867/11 - без змін.

До початку судового засідання Захарченко І.В., як представником Публічного акціонерного товариства "Акустика", подано заяву про відвід колегії суддів у складі : Могила С.К., Кондратової І.Д. та Стратієнко Л.В.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 19.07.2012 року заявлений відвід відхилено.

Заслухавши доповідь судді-доповідача та пояснення представників сторін, перевіривши згідно ч. 2 ст. 1115, ч. 1 ст. 1117 ГПК України наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в судових рішеннях, а також правильності застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, судова колегія вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 26.06.2007 р. між сторонами укладено кредитний договір № 6/2007-К, за яким банк надав у тимчасове користування відповідача на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності грошові кошти у розмірі 3600000,00 грн. Термін остаточного повернення визначено сторонами 25.06.2012 року, процентна ставка за користування кредитом 19 % річних, а відповідач (позичальник), в свою чергу, зобов'язався здійснювати повернення кредиту щомісячно, рівними частинами, починаючи з 13 числа місяця користування кредитними коштами згідно графіку, що є невід'ємною частиною договору.

В подальшому додатковими угодами № 2 від 05.05.08 р. та №3 від 20.11.08 р. сторонами змінено процентну ставку за користування кредитом спочатку на 20% річних, а потім на 26,5 % річних, відповідно.

Попередніми судовими інстанціями встановлено, що взяті на себе зобов'язання за договором кредитним договором відповідач належним чином не виконав та прострочив внесення чергових щомісячних платежів щодо повернення кредиту та сплати процентів.

У зв'язку з цим в грудні 2008 р. банк пред'явив у відповідності до ч. 2 ст. 1054 та ч. 2 ст. 1050 ЦК України вимогу до позичальника про дострокове повернення всієї суми позики, що залишилася, та сплати процентів (лист № 17/09-1615 від 19.12.2008 р.).

В зв'язку з тим, що пред'явлена банком в грудні 2008 р. вимога до позичальника про дострокове повернення частини позики останнім не виконана, 02.03.2009 р. банк звернувся до Господарського суду Кіровоградської області з позовом до відповідача про стягнення з нього заборгованості за кредитом у розмірі 3372500,00 грн., заборгованості за процентами в розмірі 1392719,09 грн., пені за прострочення повернення кредиту в розмірі 340945,89 грн., пені за прострочення сплати процентів у розмірі 112290,24 грн., інфляційних втрат за несвоєчасне погашення кредиту в розмірі 449902,45 грн., інфляційних втрат за несвоєчасну сплату процентів у розмірі 102 465,03 грн., а також штрафу за порушення умов договору в розмірі 180 000,00 грн.

Рішенням Господарського суду Кіровоградської області від 19.08.2010 у справі № 5/45, залишеним без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 26.10.2010 р. та постановою Вищого господарського суду України від 12.01.2011 р., позов задоволено частково. За рішенням стягнуто з відповідача на користь позивача 3372500,00 грн. заборгованості за кредитом; 1392719,09 грн. заборгованості по процентам за період з 08.01.2008 р. по 30.07.2010 р.; 340945,89 грн. пені за прострочення повернення кредиту за період з 01.02.2010р. по 30.07.2010р.; 112290,24 грн. пені за прострочення сплати процентів з 01.02.2010р. по 30.07.2010р; 449902,45 грн. інфляційних витрат у зв'язку з несвоєчасним поверненням кредиту; 102465,03 грн. інфляційних витрат за несвоєчасну сплату процентів; в задоволенні позову про стягнення 180000,00 грн. штрафу відмовлено.

Встановлені цим рішенням факти, є обов'язковими для господарського суду у вирішенні спору, що розглядається згідно з положеннями ст. 35 ГПК України.

Рішенням Господарського суду Кіровоградської області від 19.08.2010 у справі № 5/45 виконано в повному обсязі шляхом примусового стягнення боргу органами державної виконавчої служби 10.02.2011 р. в сумі 8 201,58 грн. та 28.04.2011 р. в сумі 5 788 239,12 грн. Кошти в сумі 5 788 239,12 грн. згідно платіжного доручення № 175 від 28.04.2011 р. зараховані на рахунок банку 05.05.2011 р.

Ухвалюючи рішення про задоволення позову в частині стягнення суми інфляційних втрат в розмірі 498864,10 грн. (333345,20 грн. - інфляційні втрати за несвоєчасне погашення кредиту; 165 518,90 грн. - інфляційні втрати за несплату процентів) та трьох процентів річних в розмірі 260106,78 грн. (221 876,67 грн. -три проценти річних за несвоєчасне погашення кредиту; 38230,11 грн. - три проценти річних за несвоєчасну сплату процентів) за час прострочення виконання грошового зобов'язання щодо повернення суми кредиту та процентів за користування кредиту, місцевий господарський суд виходив із того, що позичальник суму кредиту фактично повернув лише у травні 2011 р., а тому відповідно до положень ч. 2 ст. 625 ЦК України зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням установленого індексу інфляції, а також три проценти річних від простроченої суми, за весь час прострочення, тобто до дня фактичного повернення суми кредиту.

Ухвалюючи рішення про задоволення позову в частині стягнення сплати процентів за період з 31.07.2010 р. по 05.05.2011 р. в сумі 680690,62 грн., місцевий господарський суд, виходив із того, що позичальник суму кредиту фактично повернув лише у травні 2011 р., а тому за умовами кредитного договору зобов'язаний сплати проценти в розмірі, визначеному кредитним договором, до дня повернення кредиту.

Частиною 1 ст. 1050 ЦК України передбачено, що якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

Згідно зі ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Відповідно до п. 2.7.-2.8 кредитного договору сторони погодили, що позичальник зобов'язаний сплачувати щомісяця, не пізніше 03 календарного числа місяця, наступного за тим, за який вони нараховані. Проценти за користування кредитом нараховуються, виходячи з розміру процентної ставки, встановленої згідно п. 1.1.3 цього договору, з дня перерахування коштів з позичкового рахунку Позичальника до моменту фактичного повернення кредиту у тому числі і за період прострочення погашення кредиту. Нарахування процентів повністю і остаточно припиняється в день настання терміну остаточного повернення кредиту, зазначеного у п. 1.1.2. цього Договору, а у випадку, якщо Позичальник не поверне загальну заборгованість за кредитом в такий день - то нарахування процентів повністю і остаточно припиняється в день фактичного повернення загальної заборгованості за кредитом.

Тобто, за домовленістю сторін проценти за користування кредиту виплачуються щомісяця до дня фактичного повернення загальної заборгованості за кредитом.

Отже, оскільки стягнення сум (процентів) за ст. 1048 ЦК України є платою (винагородою) за користування грошовими коштами, а стягнення сум згідно з ч. 2 ст. 625 ЦК України - заходом цивільно-правової відповідальності за порушення грошового зобов'язання, а матеріалами справи підтверджується прострочення виконання зобов'язання щодо сплати кредиту та процентів за користування кредиту, висновки судів першої та апеляційної інстанції щодо стягнення суми боргу з урахуванням установленого індексу інфляції та трьох процентів річних від простроченої суми за весь час прострочення, а також щодо стягнення процентів, визначених кредитним договором, за весь час користування кредитом до дня фактичного повернення суми кредиту, є обґрунтованими та відповідають нормам чинного законодавства.

Враховуючи те, що матеріалами справи підтверджується порушення відповідачем зобов'язання за кредитним договором, колегія суддів, також погоджується з висновками місцевого господарського суду в частині стягнення пені в сумі 20181,17 грн., розмір якої визначений судом першої інстанцій з урахуванням вимог щодо періоду нарахування штрафних санкцій, встановленому п. 6 ч. 1 ст. 232 ГК України.

Доводи касаційної скарги щодо невірного розрахунку процентів за договором та відсутності порушених прав позивача в частині заявлених вимог щодо стягнення процентів в сумі 9794,11 грн. за травень 2011 р. не можуть бути взяті до уваги, оскільки не ґрунтуються на матеріалах справи, а судами цій обставині дана належна правова оцінка згідно зі ст. 43 ГПК України.

Колегія суддів відхиляє доводи скаржника про порушення ст. 20 ГПК України, оскільки розгляд тим самим складом суду інших спорів між тим ж сторонами не є перешкодою у розумінні ст. 20 ГПК України для неупередженого розгляду справи N 5013/867/11 у суді апеляційної інстанції.

Інші доводи скаржника, викладені в касаційній скарзі, в тому числі щодо помилкового застосування судом першої інстанції норм податкового законодавства до цивільних правовідносин, судом касаційної інстанції не приймаються, оскільки з урахуванням всіх фактичних обставин справи, встановлених судами двох інстанцій, не впливають на правильність вирішення даного спору по суті.

Отже, оскільки висновки суду про часткове задоволення позовних вимог є законним та обґрунтованим, а твердження скаржника про порушення і неправильне застосування місцевим та апеляційним господарськими судами норм права при прийнятті рішень у справі не знайшли свого підтвердження, оскаржувані судові рішення слід залишити без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.

Керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Акустика" залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Кіровоградської області від 27.12.2011 р. та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 09.04.2012 р. у справі № 5013/867/11-без змін.

Головуючий суддя Кондратова І.Д.Суддя Вовк І.В.СуддяСтратієнко Л.В.