Ухвала суду № 25319915, 05.07.2012, Апеляційний суд Хмельницької області

Справа № 2220/573/2012

Копія

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

_________

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 липня 2012 року м. Хмельницький

Колегія суддів судової палати у цивільних справах

апеляційного суду Хмельницької області

в складі: головуючого судді -Баса О.Г.,

суддів: Карпусь С.А., Гринчука Р.С.,

при секретарі Врублевському П.С.,

з участю представника банку -Андрейчик Ю.Л.,

відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом публічного акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк»до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором та за зустрічним позовом ОСОБА_3 до публічного акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк», третя особа без самостійних вимог на предмет спору -ОСОБА_2 про визнання договору поруки недійсним з апеляційною скаргою публічного акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк»на рішення Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 23 квітня 2012 року,

встановила:

У серпні 2011 року ПАТ комерційний банк «Приватбанк»(далі -Банк) звернулось в суд з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості, посилаючись на те, що відповідно до укладеного кредитного договору № 08.03.02.01.3486 від 22.03.2007 року відповідач ОСОБА_2 отримав кредит у вигляді поновлювальної лінії в розмірі 150 000 грн., який відповідно до додаткових договорів №№ 1, 2 ,3 було збільшено до 500 000 грн. зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 18,5% річних на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення до 19.03.2012 року. У випадку порушення зобов'язань за кредитним договором відповідач сплачує банку пеню та штрафи.

З метою забезпечення виконання зобов'язань за вказаним кредитним договором між банком та ОСОБА_3 було укладено договори поруки від 22.03.2007 року, 26.10.2007 року та 28.01.2008 року, відповідно до яких поручитель взяла на себе зобов'язання по виконанню ОСОБА_2 умов вказаного кредитного договору.

ОСОБА_2 станом на 12.04.2012 року має заборгованість по сплаті коштів в сумі 1 341 508 грн. 27 коп., а саме: 500 000 грн. - тіло кредиту; 551 098 грн. 17 коп. -заборгованість по відсотках; 5 893,31 грн. -прострочена заборгованість по комісії; 219 683,06 грн. -пеня; 1 000 грн. -штраф фіксована частина; 63 833,73 грн. -штраф процентна складова, яку разом з судовими витратами просить стягнути з відповідача.

В зустрічному позові ОСОБА_3 просить визнати недійсними договори поруки №1 від 26.10.2007 року, №2 від 28.01.2007 року та №3 від 28.01.2008 року,

_________________

Головуючий у першій інстанції -Мазур Н.В. Справа № 2/2220/314/2012

Провадження № 22ц/2290/1463/2012

Доповідач -Гринчук Р.С. Категорія № 19,27

оскільки вона не укладала цих угод, не підписувала їх текст та не знала про їх існування.

Рішенням Шепетівського міськрайонного суду від 23 квітня 2012 року позов Банку був задоволений частково.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк»1 276 674 грн. 54 коп. заборгованості за кредитом та 3 219 грн. судових витрат. В решті позову відмовлено.

В задоволенні зустрічного позову ОСОБА_3 про визнання договору поруки недійсним відмовлено.

Не повністю погоджуючись з вказаним рішенням ПАТ КБ «Приватбанк»подало апеляційну скаргу, в якій просить його змінити в частині відмови у задоволенні вимог про стягнення штрафних санкцій з ОСОБА_2 та задовольнити до нього позовні вимоги в повному об'ємі.

На обґрунтування своїх вимог апелянт зазначив, що суд допустив порушення норм матеріального права, необґрунтовано зроблено висновок про покладання на відповідача подвійної відповідальності у випадку стягнення штрафу та пені; було порушено також норми процесуального права щодо рівності перед законом і судом, змагальності сторін, диспозитивності цивільного судочинства; оцінки доказів.

В суді представник Банку підтримала доводи апеляційної скарги.

Відповідач ОСОБА_2 в судовому засіданні проти апеляційної скарги заперечив та пояснив, що рішення суду є законним та відповідає фактичним обставинам справи.

Заслухавши пояснення учасників процесу, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судом вірно з'ясовані фактичні обставини справи та дана їм належна оцінка, а його висновки підтверджуються матеріалами справи і ґрунтуються на нормах діючого законодавства.

Судом встановлено, що відповідно до укладеного кредитного договору № 08.03.02.01.3486 від 22.03.2007 року відповідач ОСОБА_2 отримав кредит у вигляді поновлювальної лінії в розмірі 150 000 грн., який відповідно до додаткових договорів №№ 1, 2 ,3 було збільшено до 500 000 грн. зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 18,5% річних на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення до 19.03.2012 року. У випадку порушення зобов'язань за кредитним договором ОСОБА_2 зобов'язаний сплатити на користь Банку пеню та штрафи.

З метою забезпечення виконання зобов'язань за вказаним кредитним договором між банком та ОСОБА_3 було укладено договори поруки від 22.03.2007 року, 26.10.2007 року та 28.01.2008 року, відповідно до яких поручитель взяла на себе зобов'язання по виконанню ОСОБА_2 умов вказаного кредитного договору.

ОСОБА_2 станом на 12.04.2012 року має заборгованість по сплаті коштів в сумі 1 341 508 грн. 27 коп., а саме: 500 000 грн. - тіло кредиту; 551 098 грн. 17 коп. -заборгованість по відсотках; 5 893,31 грн. -прострочена заборгованість по комісії; 219 683,06 грн. -пеня; 1 000 грн. -штраф фіксована частина; 63 833,73 грн. -штраф процентна складова.

Задовольняючи частково позовні вимоги Банку суд прийшов до обґрунтованого висновку про те, що ОСОБА_2 не було виконано умови договору в частині сплати отриманих у кредит коштів та процентів за користування грошовими коштами у встановлений строк та у відповідних розмірах, тому у відповідності з вимогами ст.ст. 526, 1054 ЦК України сума заборгованості за кредитом підлягає стягненню з відповідача.

Відмовляючи Банку в стягненні штрафів суд прийшов до законного та обґрунтованого висновку щодо подвійного притягнення особи до юридичної відповідальності за одне і те ж саме порушення.

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Кредитним договором передбачено відповідальність за порушення зобов'язання у вигляді пені та штрафів. Тобто за одне й те саме порушення зобов'язання передбачена подвійна відповідальність одного виду. Статтею 61 Конституції України передбачено, що ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

За таких підстав, приймаючи до уваги фактичні обставини справи та норми закону суд правомірно відмовив Банку у задоволенні позову в частині стягнення 1 000 грн. фіксованої частини штрафу та 63 833,73 грн. процентної складової штрафу.

Посилання апелянта на порушення судом при розгляді справи норм процесуального закону, зокрема в частині дотримання процесуальних прав Банку, як сторони, диспозитивності цивільного судочинства, дослідження доказів не знайшло свого підтвердження, доказів про допущення таких порушень судом матеріали справи не містять.

В іншій частині рішення суду сторонами не оскаржується, тому у відповідності з вимогами ч. 1 ст. 303 ЦПК України колегія суддів перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Не спростовують висновків суду першої інстанції й інші доводи апеляційної скарги.

Рішення суду ґрунтується на повно і всебічно досліджених обставинах справи та ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для його скасування в межах доводів апеляційної скарги не вбачається.

Керуючись ст.ст. 307, 308, 314, 315, 319, 324 ЦПК України, колегія суддів, -

ухвалила:

Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк»відхилити.

Рішення Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 23 квітня 2012 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, проте може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий: /підпис/ Судді: /підписи/

Згідно з оригіналом: суддя апеляційного суду Р.С. Гринчук