Дата документу20.07.2012
Справа №2-4430/11 Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
04 липня 2012 року м. Запоріжжя
Комунарський районний суд м. Запоріжжя в складі:
головуючого судді: Наумової І.Й.
при секретарі: Кунець В.В.
за участі прокурора Бондаренко А.В., представника позивача Грон Д.С., відповідача ОСОБА_2 розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «СоцСфера»до ОСОБА_2 про виселення без надання іншого жилого приміщення та стягнення суми заборгованості по квартплаті та комунальним послугам, -
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся до суду з даними позовними вимогами. В обґрунтування позову зазначено, що на підставі договору купівлі-продажу №1544 від 15.05.2007 року, укладеного між позивачем та ЗАТ з іноземною інвестицією «Запорізький автомобілебудівний завод», позивач став власником приміщення гуртожитку, який розташований по АДРЕСА_1, яке здає громадянам та надає послуги готельного типу. Позивач зазначає, що у кімнаті №112 даного гуртожитку, яка належить на праві приватної власності позивачу, мешкає відповідач. Позивач вказує, відповідач фактично мешкає в даній кімнаті, але відмовляється від укладання договору найму, який неодноразово позивач пропонував відповідачу укласти. Позивач зазначає, що на теперішній час у відповідача відсутні законні підстави користуватись вищезазначеною кімнатою та отримувати комунальні послуги. Позивач зазначив що відповідач систематично не сплачує отримані комунальні послуги, чим завдає збитки позивачу. У зв'язку з вищевказаним позивач просить стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість по комунальним послугам за період з червня 2009 р. по 05.2011 р. у розмірі 4203,37 грн. та судові витрати, виселити відповідача, без надання іншого житлового приміщення, з кімнати АДРЕСА_1. Під час слухання справи позивач уточнив позовні вимоги та зазначив, що заборгованість відповідача по комунальним платежам за вищевказаний період становить 3885,98 грн.
У судовому засіданні представник позивача Грон Д.С. підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити з підстав, зазначених в позові.
Відповідач в судовому засіданні заперечувала відносно позовних вимог, пояснила, що до 2007 р. даний гуртожиток належав ЗАТ «ЗАЗ», вона була поселена в 1995 р. до даного гуртожитку як працівник заводу ЗАТ «ЗАЗ», на якому пропрацювала більше 10 років до 2009 р., на даний час вона є пенсіонеркою і позивач безпідставно вимагає її виселити без надання іншого житлового приміщення. Також пояснила, що позивач вказує, що вона відмовляється підписувати запропонований ним договір найму житлового приміщення, але в дійсності вона не ухиляється від підписання даного договору, а не згодна з тим проектом договору, який пропонує позивач, оскільки він значно погіршує її становище у порівняні з попереднім договором. Відповідач зазначила, що позивачем не надано доказів встановлення цін/тарифів органами місцевого самоврядування на житлово-комунальні послуги в гуртожитку, де вона мешкає. Відповідач просила застосувати строк позовної давності до позовних вимог про стягнення заборгованості по комунальним послугам за період з липня 2009 р. по 20.08.2009 р. та відмовити в задоволенні інших позовних вимог, оскільки вони не обґрунтовані та безпідставні.
Прокурор Бондаренко А.В., яка діяла в інтересах відповідача, в судовому засіданні підтримала позицію позивача та просила відмовити в задоволенні позовних вимог, у зв'язку з їх необґрунтованістю.
Вислухавши пояснення осіб, які брали участь у справі, дослідивши матеріали справи та інші докази, суд дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлені наступні обставини та правовідносини.
Відповідач в період з 10.06.1981 р. по 16.07.2009 р. працювала на підприємстві ЗАТ «Запорізький автомобілебудівний завод», відповідач була звільнена з підприємства у зв'язку зі скороченням штату, на даний час є пенсіонеркою. Дані обставини підтверджуються копією трудової книжки та пенсійного посвідчення.
Як вбачається з інформації від 27.06.2012 р., наданої ПАТ «ЗАЗ»(правонаступника ЗАТ «ЗАЗ»), відповідач була поселена в гуртожиток, що розташований за адресою: АДРЕСА_1, який на той час належав ЗАТ «ЗАЗ»в 1995 р, проживання в даному гуртожитку здійснювалось на підставі договорів найму. Ордер на вселення у кім. №112 в даному гуртожитку відповідачу не видавався. З 2007 р. власником даного гуртожитку стало ТОВ «Соцсфера». Особові справи мешканців гуртожитку зберігаються в ТОВ «Соцсфера»..
Позивач не надав суду особову справу мешканця гуртожитку ОСОБА_2 Представник позивача в судовому засіданні пояснив, що ними надані всі документи щодо фактів поселення і проживання відповідача, інші документи в позивача відсутні.
Відповідач зареєстрована за вищевказаною адресою з 15.08.1995 р., що підтверджується відміткою в паспорті відповідача.
З квітня 2007 р. і до теперішнього часу, Позивач є власником приміщення, розташованого за адресою: АДРЕСА_1, що підтверджується договором купівлі продажу від 06.04.2007 р. та витягом з державного реєстру права власності на нерухоме майно.
У судовому засіданні сторони не заперечували, що позивач знав під час придбання позивачем гуртожитку про те, що відповідач проживала у спірній кімнаті. ОСОБА_2 продовжує проживати в даній кімнаті до теперішнього часу. Проживання відповідача у вищевказаному житловому приміщенні на умовах договору житлового найму підтверджується також поясненнями свідків, розрахунком заборгованості наданому позивачем, в якому відповідач зазначений як наймач житлового приміщення в даному гуртожитку, а саме кімнати №112.
Зі ст. 814 ЦК України вбачається, що зміна власника зазначеного гуртожитку не є підставою для автоматичного припинення або зміни існуючих між попереднім власником та відповідачем правовідносин.
Для зміни умов існуючого договору або укладення нового договору найму житлового приміщення позивач повинен був дотриматися визначеної статтею 822 ЦК України процедури.
Згідно ст.. 822 ЦК України, у разі спливу строку договору найму житла наймач має переважне право на укладення договору найму житла на новий строк. Не пізніше ніж за три місяці до спливу строку договору найму житла наймодавець може запропонувати наймачеві укласти договір на таких самих або інших умовах чи попередити наймача про відмову від укладення договору на новий строк. Якщо наймодавець не попередив
наймача, а наймач не звільнив помешкання, договір вважається укладеним на таких самих умовах і на такий самий строк.
Позивачем, в якості доказів, були надані проект договору найму житлового приміщення від 01.01.2009 р. та копію повідомлення відповідачу про необхідність підписати вищевказаний проект до 15.02.2009 р., у випадку не підписання договору вимога звільнити відповідача спірне житлове приміщення. Позивач не надав суду доказів, що відповідач фактично отримала дане повідомлення, у зв'язку з чим суд критично ставиться до даних доказів.
В судовому засіданні допитана в якості свідка ОСОБА_3, яка є колишнім працівником ТОВ «Соцсфера», пояснила, що вона працювала черговою у вищевказаному гуртожитку, 09.03.2010 р. вона з вахтером ОСОБА_4 вручали ОСОБА_2 повідомлення про необхідність підписати договір найму, але вона відмовилась його взяти, причин не пояснила.
В судовому засіданні допитана в якості свідка ОСОБА_4, яка є працівником ТОВ «Соцсфера», пояснила, що вона працює вахтером у вищевказаному гуртожитку, 09.03.2010 р. вона з черговою ОСОБА_3 вручали ОСОБА_5 повідомлення про необхідність підписати договір найму, яка відмовилась його взяти, причин не пояснила.
Позивачем наданий Акт від 09.03.2010 р. складений працівниками ТОВ «Соцсфера»ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про відмову відповідача отримати повідомлення з пропозицією підписати договір. При цьому з даного Акту вбачається, що відповідачу надавалось лише повідомлення про необхідність підписати договір, сам проект договору найма житлового приміщення їй не вручався, в Акті не конкретизована дата вищевказаного договору. Допитані вищевказані свідки в своїх поясненнях також не конкретизували дані обставини, в зв'язку з чим суд також вважає, що дані докази не є належними.
Згідно ч. 1 ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.
В супереч вимог ст.ст. 10,60 ЦПК України, позивач належних та допустимих доказів дотримання встановленої законом процедури досягнення згоди щодо зміни існуючого або укладення з відповідачами нового договору найму (оренди) житла суду не надав.
Відповідно до ст. 9 ЖК України ніхто не може бути виселений із займаного жилого приміщення або обмежений у праві користування інакше як з підстав і в порядку, передбаченому законом.
На підставі вищевикладеного, суд вважає, що позовні вимоги відносно виселення відповідача без надання іншого житлового приміщення не обґрунтовані, в зв'язку з чим не підлягають задоволенню.
Позовні вимоги щодо стягнення з відповідача заборгованості по комунальним платежам підлягають задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що відповідач є наймачем житлового приміщення №112 в гуртожитку розташованому за адресою: АДРЕСА_1.
Згідно ч. 3 ст. 815 ЦК України, наймач зобов'язаний своєчасно вносити плату за житло. Наймач зобов'язаний самостійно вносити плату за комунальні послуги, якщо інше не встановлено договором найму.
Права та обов'язки споживачів житлово-комунальних послуг регулюються Законом України «Про житлово-комунальні послуги», Законом України «Про теплопостачання», Законом України «Про електроенергетику», Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України №630 від 21 липня 2005 року, Правилами користування електричною енергією для населення, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України №1357 від 26 липня 1999 року, Правилами надання послуг з вивезення побутових відходів, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України №1070 від 10 грудня 2008 року, та іншими законами та нормативними актами з питань надання окремих видів таких послуг. Згідно даним нормативно-правовим актам, споживач житлово-комунальних послуг повинен їх своєчасно оплачувати.
Клопотання відповідача про застосування строку позовної давності до позовних вимог про стягнення вищевказаної заборгованості, заявлене під час розгляду справи, не підлягає задоволенню, оскільки позивач звернувся до суду з позовними вимогами про стягнення заборгованості за період з червня 2009 р. по травень 2011 р. - 30.10.2011 р., тобто в межах загального трирічного строку для звернення до суду з позовом.
Відповідач в своїх запереченнях посилається на те, що позивачем не надано доказів встановлення цін/тарифів органами місцевого самоврядування на житлово-комунальні послуги в гуртожитку, де вона мешкає. Також відповідач наголошувала, що надані комунальні послуги не належної якості.
Допитаний в судовому засіданні, за клопотання відповідача, свідок ОСОБА_6 в судовому засіданні пояснила, що вона є подругою відповідача та мешкає, як і ОСОБА_2 в даному гуртожитку. Їй відомо, що ОСОБА_2 не погоджується з встановленими позивачем тарифами по комунальним платежам, вважає їх завищеними та не співмірними з наданими послугами, у зв'язку з чим, не бажає змінювати умови найму житла..
Допитаний в судовому засіданні, за клопотання відповідача, свідок ОСОБА_7 пояснила, що вона є сусідкою відповідача по гуртожитку, остання проживає в даному гуртожитку протягом тривалого часу, позивач надає мешканцям гуртожитку не якісні комунальні послуги та послуги по утриманню будинку, але вимагає оплачувати їх по завищеним тарифам.
Як вбачається з матеріалів справи, що нарахування комунальних послуг наданих мешканцям вищевказаного гуртожитку здійснюється на підставі тарифів погоджених з Виконавчим комітетом Запорізької місцевої ради №6899/06-20 від 20.05.2009 р. Згідно даних тарифів, рівень плати за проживання у гуртожитку по АДРЕСА_1 для мешканців 1-го поверху становить 8,895 грн. за 1 кв. м., 2-го і вище поверхів становить 9,114 грн. за 1 кв.м. Нарахування за послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій здійснюється щомісячно за фактично понесеними витратами у звітному періоді. З письмових пояснень позивача вбачається, що розподілення комунальних послуг поміж мешканцями гуртожитку здійснюється на основі рахунків Концерну МТМ, КП «Водоканал», ПАТ «Запоріжгаз». ВАТ «Запоріжжяобленерго». Холодна вода, водовідведення, гаряча вода, газ, електроенергія нараховується згідно показників загальних лічильників і розподіляються між мешканців пропорційно. Дані обставини підтверджуються Листом Заступника голови Виконавчого комітету Запорізької міської ради від 20.05.2009 р. №6899/06-20, розрахунком тарифу за період з червня 2009 р. по травень 2011 р., наданими позивачем.
Наданий відповідачем Лист від 23.04.2012 р. №15-03/1387 Департаменту житлового господарства та розподілу житлової площі, суд не приймає до уваги, оскільки він стосується проектного рівня тарифів на послуги з утримання будинків, які обслуговує позивач, які приводяться у відповідність з вимогами Постанови КМУ від 01.06.2011 р. Позовні вимоги про стягнення заборгованості по комунальним платежам заявлені за період з 06.2009 р. по травень 2011 р., тобто до набрання даної Постанови законної сили.
Згідно вимог п. 3,4 ст. 18 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», у разі не надання або надання не в повному обсязі комунальних послуг, складається Акт-претензія, який подається виконавцю, який протягом трьох робочих днів вирішує питання про перерахунок платежів або видає споживачеві обгрунтовану відпомову в задоволенні його претензій.
Тобто встановлений певний порядок врегулювання спірних питань щодо надання комунальних послуг, але Відповідач не надала суду доказів, що вона зверталась до позивача з Актом-претензією щодо неналежної якості комунальних послуг і завищеної оплати.
Таким чином встановлено, що Відповідач в супереч вимогам ч. 3 ст. 815 ЦК України, Закону України «Про житлово-комунальні послуги», не в повному обсязі оплатила отримані комунальні послуги, чим спричинила позивачу матеріальні збитки.
Згідно розрахунку позивача, заборгованість відповідача за отримані комунальні послуги та по квартплаті у період з червня 2009 р. по травень 2011 р. становить 3885,98 грн.
Оцінивши наведені обставини та досліджені в судовому засіданні докази, суд вважає, що позовні вимоги обґрунтовані і підлягають частковому задоволенню з вищевказаних підстав.
Також з відповідача підлягають стягненню кошти понесені позивачем на сплату судових витрат у розмірі 171 грн.
На підставі вищевказаного, керуючись ст.ст. 9 ЖК УРСР, ст.ст. 267, 638, 811, 814,815 ЦК України, ст.ст. 4, 10, 11, 60, 88, 208-209, 212-215, 218, ЦПК України, суд, -
ВИРІШИВ:
Цивільний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «СоцСфера»до ОСОБА_2 про виселення без надання іншого жилого приміщення та стягнення суми заборгованості по квартплаті та комунальним послугам - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ТОВ «Соцсфера»(69027, м. Запоріжжя, вул. Барикадна, 39, р/р 26007336 в Філії ВАТ «Банк КІПРУ»у м. Запоріжжі, МФО 313407, ЄДРПОУ 33836599) заборгованість за надані комунальні послуги у сумі 3885,98 грн. та судові витрати у розмірі 171 грн. Всього на суму 4056,98 грн. (чотири тисячі п'ятдесят шість гривень 98 коп.
В задоволенні іншої частини позовних вимог -відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення до Апеляційного суду Запорізької області через Комунарський районний суд м. Запоріжжя.
Суддя Наумова І.Й.
Судове рішення № 25319199, Комунарський районний суд м. Запоріжжя було прийнято 20.07.2012. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 2-4430/11. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: