Ухвала суду № 25315934, 29.02.2012, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Пляшкова К. О.

Суддя-доповідач - Бишов М. В.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 лютого 2012 року справа №2а-11328/11/1270 приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Бишова М.В.

суддів Міронової Г.М., Юрко І.В.

розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу Приватного підприємства «Хімпостачальник» на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 12 січня 2012 року по адміністративній справі № 2а-11328/11/1270 за позовом Приватного підприємства «Хімпостачальник» до Міністерства екології та природних ресурсів України про визнання бездіяльності неправомірною,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач Приватне підприємство «Хімпостачальник» звернулося до Луганського окружного адміністративного суду із позовом до Міністерства екології та природних ресурсів України про визнання протиправною бездіяльність відповідача щодо ненадання рішення про видачу погодження або відмови у видачі Погодження на отримання ліцензії на імпорт озоноруйнівних речовин і продукції, що їх містить - Дихлорфторетан НСFС- 141b, під кодом УКТ ЗЕД 2903491000.

Постановою суду першої інстанції від 12 січня 2012 року у задоволенні позову Приватного підприємства «Хімпостачальник» до Міністерства екологій та природних ресурсів України відмовлено повністю.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції від 12 січня 2012 року, позивачем подана апеляційна скарга, в який він просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою позов задовольнити.

В обґрунтування апеляційної скарги позивач зазначив, що постанова суду першої інстанції прийнята з порушенням норм матеріального права та висновки суду не відповідають обставинам справи.

Представники позивача в суді апеляційної інстанції заперечували проти апеляційної скарги відповідача та просили залишити її без задоволенні а постанову суду першої інстанції без змін.

Представники позивача та відповідача в судове засідання не з'явилися, хоча належним чином були повідомлені про час та місце розгляду справи, що підтверджується поштовим повідомленням про вручення, що дає суду право розглянути справу у їх відсутність у порядку письмового провадження на підставі ст.197 ч.1 п.2 КАС України.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, вивчивши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, колегія суддів, здійснюючи апеляційний перегляд справи в межах апеляційної скарги, вважає, що останню необхідно залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції залишити без змін з наступних підстав.

Судом першої та апеляційної інстанції встановлено, що Приватне підприємство «Хімпостачальник», ідентифікаційний код 13395997, зареєстроване як суб'єкт підприємницької діяльності виконавчим комітетом Сєвєродонецької міської ради Луганської області 02.04.1997 року, № запису 1 383 120 0000 000507.

27.05.2010 року позивач ПП «Хімпостачальник» звернувся до Департаменту охорони атмосферного повітря та моніторингу довкілля Міністерства екології та природних ресурсів України з листом №115/ВЕ з проханням розглянути пакет документів для отримання Погодження на отримання ліцензії на імпорт озоноруйнівних речовин і продукції, що їх містить - Дихлорфторетан HCFC-141B під кодом УКТ ЗЕД 2903491000, виробництва ZHEJIANG SANMEI CHEMICAL IND.CO., LTD, HUCHU, WUYI COUNTY, ZHEJIANG PROVINCE, CHINA (Китай), яка планується до ввезення згідно з Контрактом № SM2007/141b-1210E від 06.12.2007 року та Додатком №3 від 19.05.2010 року до нього.

До заяви були додані документи: заява про отримання погодження на імпорт озоноруйнівних речовин і продукції, що їх містить у 2 примірниках, контракт № SM2007/141b-1210E від 06.12.2007 року з Додатковою угодою №1 від 20.03.2009 року (копії) з перекладом, специфікація (додаток №3) від 19.05.2010р. (копія) з перекладом), рахунок-проформа №SM2007/141В-0520 від 19.05.2010р. (копія) з перекладом, сертифікат походження ССРІТ 066706300 від 23.08.2007 року (копія) з перекладом, висновок експерта Луганської регіональної торгово-промислової палати №004116 від 30.08.2007 року (копія), сертифікат аналізу №2007082404 від 14.08.2007 року (копія) з перекладом, паспорт безпеки виробника (копія) з перекладом, обґрунтування необхідності ввезення в Україну озоноруйнівної речовини НСРС-141b дихлорфторетан (а.с.11-26).

Листом №12176/11/10-10 від 21.06.2010 року Міністерство екологія та природних ресурсів України повідомило, що наданий пакет документів не відповідає вимогам п.4 Порядку видачі погодження для отримання ліцензії на експорт та імпорт озоноруйнівних речовин і продукції, що їх містить, затвердженого Наказом Мінприроди України від 12.02.2010 р. №79 (далі Порядок). Повідомило, що відповідальним за достовірність інформації є керівник суб'єкту господарювання, тому копії документів необхідне завірити в установленому законодавством порядку (а.с. 27).

Листами №423 від 25.06.2010р. та №493 від 26.07.2010р. ПП «Хімпостачальник» звернулося до відповідача з вимогою про надання відповіді, в чому саме полягає невідповідність поданого пакету документів для отримання погодження п.4 Порядку; чому відповідний підрозділ Мінприроди вимагає від ПП «Хімпостачальник» для отримання погодження подання документів, не передбачених Порядком; яким чином завіряються документи за законодавством України; ому Мінприроди не ознайомлює представника ПП «Хімпостачальник» з конкретними причинами відмови у видачі погодження та не повертає другий примірник заяви з відповідними позначками (а.с.28-29).

Листом №16316/11/10-10 від 18.08.2010р. Мінприроди повідомило ПП «Хімпостачальник» про розгляд його листів №423 від 25.06.2010р. та №493 від 26.07.2010р. та повідомило, що пакет документів від 27.05.2010р. №115/ВЕ, наданий ПП «Хімпостачальник» для отримання погодження, не відповідає Порядку, а саме: відсутнє підтвердження коду УКТЗЕД (наказом Державної Митної служби від 28.11.2007 №1007 затверджено нову редакцію Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності, який набрав чинності з 01.01.2008р., тому необхідно надати підтвердження коду товару згідно з УКТЗЕД, що датується після зазначеної дати); надана копія сертифіката походження озоноруйнівних речовин надана на 20000 кг. R141b (заявка подавалася на ввезення 60000 кг. R141b), про що було повідомлено листом Мінприроди від 21.06.2010р. №12176/11/10-10. Копії документів засвідчують відповідно до «Національного стандарту України. Державної уніфікованої системи документації. Уніфікованої системи організаційно-розпорядчої документації», затвердженого наказом Держспоживстандарту України від 07.04.2003 №55. Додатково повідомило, що після надходження пакету документів до Мінприроди, що відповідатиме вимогам Порядку, буде надано відповідь у встановлені законодавством терміни (а.с.30).

03.09.2010 ПП «Хімпостачальник» надіслало до Департаменту охорони атмосферного повітря та моніторингу довкілля Міністерства охорони навколишнього природного середовища України лист №179/ВЕ з проханням розглянути пакет документів для отримання погодження на отримання ліцензії на імпорт озоноруйнівних речовин і продукції, що їх містить - Дихлорфторетан HCFC-141b під кодом УКТ ЗЕД 2903491000, виробництва ZHEJIANG SANMEI CHEMICAL IND. СО. L TD (Китай), яка планувалась до ввезення згідно з контрактом №SM2007/141B-1210E ВІД 06.12.2007р. та додатком №4 від 01.09.2010р. до нього. У листі також зазначено, що ПП «Хімпостачальник» отримало лист Мінприроди від 18.08.2010 №16316/11/10-10, де вказано конструктивні зауваження щодо пакету документів, поданих раніше (від 27.05.2010 №115/ВЕ), які прийнято до уваги та враховано ПП «Хімпостачальник» (а.с.31). '

Разом з листом №179/ВЕ до Департаменту Мінприроди також був направлений пакет документів, а саме: заява про отримання погодження на імпорт озоноруйнівних речовин і продукції, їх містить у 2 примірниках; контракт №SM2007/141B-1210E від 06.12.2007р. із додатковою угодою №1 від 20.03.2009р. (копії) з перекладом; специфікація (додаток №4) від 01.09.2010р. (копія) з перекладом; рахунок-проформа №SM2010/141B-0902 від 02.09.2010р. (копія) з перекладом; сертифікат походження ССРІТ 066706300 від 23.08.2007р. (копія) з перекладом; висновок експерта Луганської регіональної Торгово-промислової палати №573 від 30.08.2010р. (копія); сертифікат аналізу №2009121805 від 18.12.2009р. (копія) з перекладом; паспорт безпеки виробника (копія) з перекладом; обґрунтування доцільності ввезення на територію України дихлорфторетану НС 141Ь (а.с.32-38).

Листом №18559/11/10-10 від 17.09.2010р. Мінприроди повідомило «Хімпостачальник», що наданий пакет документів не відповідає вимогам п.4 Порядку видачі погодження для отримання ліцензії на експорт та імпорт озоноруйнівних речовин і продукції, що їх містить, затвердженому наказом Мінприроди від 12.02.2010р. №79, а саме: відсутній документ, що підтверджує якість озоноруйнівних речовин чи продукції, їх містить, копія сертифіката відповідності (можливе надання одного із зазначених документів), копія сертифіката походження озоноруйнівних речовин або продукції, що їх містить, на речовину, що планується до ввезення на територію України відповідно до додатку №4 від 01.09.2010р. до контракту від 06.12.2009р. №SM2007/141B-1210E. Повідомило, що відповідальним за достовірність інформації є керівник суб'єкту господарювання, тому копії документів необхідне завірити в установленому законодавством порядку.

Листом №808 від 10.11.2010р. ПП «Хімпостачальник» звернулося до Мінприроди з вимогою про видачу ПП «Хімпостачальник» відповідним чином оформленого рішення щодо наданого пакету документів (а.с.40).

Мінприроди листом №24470/10/10-10 від 29.11.2010р. повідомило ПП «Хімпостачальник», що звернення директора ПП «Хімпостачальник» від 10.11.2001р. №808 щодо видачі погодження для отримання ліцензії на експорт та імпорт озоноруйнівних речовин і продукції, що їх містить, опрацьовано та повідомляє, що, відповідно до п.6 Порядку видачі погодження для отримання ліцензії на експорт та імпорт озоноруйнівних речовин і продукції, що їх містить, затвердженому наказом Мінприроди від 12.02.2010 №79 рішення про видачу (або відмову у видачі) погодження приймається не пізніше 10 робочих днів від дати реєстрації. У зв'язку з тим, що пакет документів від 03.09.2010р. №179/ВЕ, поданий ПП «Хімпостачальник» для отримання погодження, не відповідає п.4 Порядку, Мінприроди не може прийняти рішення про видачу погодження. Рішення про відмову у видачі погодження приймається у разі, коли озоноруйнівні речовини, або продукція, що їх містить, відносяться до речовин, що заборонені до ввезення на територію України чи вивезення з території України відповідно до Монреальського протоколу про речовини, що руйнують озоновий шар. Для отримання погодження ПП «Хімпостачальник» необхідно усунути зауваження, зазначені у листі Мінприроди від 17.09.2010 №18559/11/10-10 (а.с.41).

ПП «Хімпостачальник» 28.12.2010р. направило лист №949 до Мінприроди із вимогою щодо видачі відповідним чином оформленого рішення щодо наданого пакету документів про видачу погодження або про відмову у його видачі (а.с.42).

Мінприроди листом №1970/10/10-11 від 28.01.2011р. повідомило ПП «Хімпостачальник», що у зв'язку з тим, що пакет документів від 03.09.2010р. №179/ВЕ, поданий ПП «Хімпостачальник» для отримання погодження, не відповідає п.4 Порядку, Мінприроди не може прийняти рішення про видачу погодження. Листом від 29.11.2010р. №24470/10/10-10 ПП «Хімпостачальник» проінформовано щодо зауважень, у разі усунення яких, може бути прийнято рішення про видачу погодження. Водночас повідомило, що для отримання погодження ПП «Хімпостачальник» необхідно подати пакет документів відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 22.12.2010 №1183 «Про затвердження переліків товарів, експорт та імпорт яких підлягає ліцензуванню, та квот на 2011 рік» та наказу Міністерства екології та природних ресурсів України від 30.12.2010р. №605 «Про затвердження Порядку видачі погодження для отримання ліцензії на експорт та імпорт озоноруйнівних речовин і продукції, що Їх містить».

Пунктом 1 Порядку видачі погодження для отримання ліцензії на експорт та імпорт озоноруйнівних речовин і продукції, що їх містить, затвердженого Наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 12.02.2010 р. №79 (далі Порядок) визначено, що цей Порядок визначає процедуру видачі погодження для отримання ліцензії на експорт та імпорт озоноруйнівних речовин (далі - ОРР) і продукції, що їх містить (далі - Погодження), та листів-роз'яснень, якщо продукція не містить ОРР (далі - лист-роз'яснення), розповсюджується на всіх суб'єктів господарювання незалежно від форм власності, організаційно-правової форми та місця їх реєстрації і є обов'язковим для виконання. Пунктами 3, 4 Порядку визначено, що розгляд документів, наданих суб'єктами господарювання, та підготовку Погодження забезпечує Мінприроди. Погодження підписується заступником Міністра та завіряється гербовою печаткою.

Погодження, яке видає Мінприроди, - це документ, який є однією з підстав для видачі ліцензії на експорт/імпорт ОРР та продукції, що їх містить.

Для одержання Погодження суб'єкт господарювання має подати такі документи:

супровідний лист;

заяву про отримання Погодження (додаток 1) у двох примірниках;

копію контракту (договору), завірену в установленому порядку, та специфікацію до нього; копію рахунку-фактури (інвойсу) до контракту (договору);

копію сертифіката походження ОРР або продукції, що їх містить;

підтвердження коду товару згідно з Українським класифікатором товарної номенклатури зовнішньоекономічної діяльності (далі - УКТ ЗЕД);

копію документа, що підтверджує якість ОРР чи продукції, що їх містить, копію сертифіката відповідності (можливе надання одного із зазначених документів);

відомості щодо хімічного складу речовин та продукції;

обґрунтування доцільності ввезення на територію України ОРР (найменування ОРР або суміші, що їх містить, запропонований до ввезення обсяг ОРР або суміші, що їх містить, таблицю технічних параметрів, опис технологічного процесу, де будуть використовуватись ОРР, методи та засоби контролю за поводженням з ОРР, транспортування, умови зберігання, умови експлуатації, обґрунтування необхідності та доцільності використання запропонованих до ввезення ОРР). Обґрунтування розробляється суб'єктом господарювання в довільній формі.

Якщо текст контракту (договору), специфікації (доповнення, інвойсу) та інших документів викладено іноземною мовою, то заявник додає завірений переклад документів на українську мову.

Копії документів необхідно завірити в установленому законодавством порядку. Суб'єкт господарювання оформлює документи в окрему справу.

Відповідальним за достовірність інформації у наданих для отримання Погодження документах є керівник суб'єкта господарювання.

Відповідно до п. 6 Порядку рішення про видачу (або відмову у видачі) Погодження суб'єкту господарювання приймається не пізніше ніж за 10 робочих днів від дати реєстрації заяви.

Як вже було встановлено раніше, 27.05.2010 року за №115/ВЕ та 03.09.2010р. за №179/ВЕ позивачем були надані відповідачу перелічені в п.4 Порядку документи для одержання Погодження. На заяви про видачу Погодження відповідач Листами від 21.06.2010р. №12176/11/10-10 та від 17.09.2010р. №18559/11/10-10 зазначив, що надані документи не відповідають п.4 Порядку та вказав, у чому саме.

Суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що Листи Мінприроди від 21.06.2010р. №12176/11/10-10 та від 17.09.2010р. №18559/11/10-10 є рішенням про відмову у видачі погодження відповідно до Порядку.

Суд апеляційної інстанції з вищевказаним твердженням погоджується, оскільки Порядком або будь-яким іншим нормативно-правовим актом не встановлено форми відмови у наданні погодження на імпорт озоноруйнівних речовин. Додатком №2 Порядку встановлена лише форма «Погодження для отримання ліцензії на експорт та імпорт озоноруйнівних речовин та продукції, що їх містить», однак вказівок у Порядку про те, що відмова у видачі погодження повинна бути як у такій самій формі, як погодження не має.

Позовні вимоги викладені таким чином: «визнати бездіяльність відповідача щодо ненадання ПП «Хімпостачальник» рішення про видачу Погодження або відмову у видачі Погодження протиправною та незаконною».

Колегія суддів приходить до висновку, що позивачем обрано не належний спосіб захисту порушеного права.

Відповідно до приписів КАС України, суд апеляційної інстанції позбавлений можливості вийти за межі позовних вимог. Заявлені позовні вимоги про визнання бездіяльності протиправною та незаконною не можливо визнати обґрунтованими, оскільки саме дії та рішення відповідача спонукало позивача до звернення до суду з позовом.

Окрім того, самі позовні вимоги викладені не конкретно.

Статтею 1 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» від 25.06.1991 року № 1264-XII (далі Закон № 1264-XII) визначено, що завданням законодавства про охорону навколишнього природного середовища є регулювання відносин у галузі охорони, використання і відтворення природних ресурсів, забезпечення екологічної безпеки, запобігання і ліквідації негативного впливу господарської та іншої діяльності на навколишнє природне середовище, збереження природних ресурсів, генетичного фонду живої природи, ландшафтів та інших природних комплексів, унікальних територій та природних об'єктів, пов'язаних з історико-культурною спадщиною.

Відповідно до ст.ст.34. 35 Закону №1264-XII завдання контролю у галузі охорони навколишнього природного середовища полягають у забезпеченні додержання вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища всіма державними органами, підприємствами, установами та організаціями, незалежно від форм власності і підпорядкування, а також громадянами.

Державний контроль у галузі охорони навколишнього природного середовища здійснюється Радами та їх виконавчими і розпорядчими органами, спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів, його органами на місцях та іншими спеціально уповноваженими державними органами.

Відповідач у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, а також указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, цим Положенням. У межах своїх повноважень Мінприроди організовує виконання актів законодавства і здійснює контроль за їх реалізацією.

Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 4.03.32004 р. №256 «Про затвердження Програми припинення виробництва та використання озоноруйнівних речовин на 2004 - 2030 роки» (далі Постанова № 256) збереження озонового шару стратосфери, який захищає усе живе на Землі від згубної дії ультрафіолетового сонячного випромінювання, є однією з пріоритетних глобальних екологічних проблем XXI століття. Україна приєдналася до Монреальського протоколу про речовини, що руйнують озоновий шар (далі - Монреальський протокол), у 1988 році. На сьогодні сторонами Монреальського протоколу є 184 держави, які тим самим підтвердили свої наміри вжити необхідних заходів до збереження озонового шару шляхом припинення виробництва та використання озоноруйнівних речовин.

Проголошення Україною наміру стати повноправним членом ЄС зумовлює необхідність здійснення заходів щодо гармонізації національного законодавства із законодавством ЄС у відповідній сфері. У зв'язку з цим передбачені Програмою заходи повинні відповідати загальній стратегії ЄС у сфері поводження з озоноруйнівними речовинами. Аналіз показує, що запропоновані ЄС строки припинення споживання (за визначенням Монреальського протоколу під "споживанням" слід розуміти сумарний обсяг вироблених у країні та ввезених до неї озоноруйнівних речовин, з якого відраховується обсяг вивезених озоноруйнівних речовин) найбільш поширених перехідних холодоагентів жорсткіші порівняно з передбаченими Монреальським протоколом. Тому постає завдання щодо забезпечення в Україні вже в найближчі роки не тільки вилучення найбільш небезпечних хлорфторвуглеводнів, а й успішного пошуку речовин з нульовим озоноруйнівним потенціалом, спроможних замінити перехідні гідрохлорфторвуглеводні.

Припинення виробництва та використання озоноруйнівних речовин (хлорфторвуглеводні, гідрохлорфторвуглеводні, бромистий метил, чотирихлористий вуглець, метилхлороформ, галони) повинно базуватися як на відповідних рішеннях Монреальського протоколу, так і на правових нормах у сфері поводження з озоноруйнівними речовинами, розроблених на виконання Україною міжнародних зобов'язань.

Пунктом 2 Постанови № 256 визначено, що метою Програми є створення правових, економічних, організаційних і технічних умов для припинення виробництва та використання озоноруйнівних речовин у 2004 - 2030 роках.

Основними завданнями Програми є:

подальше приведення національного законодавства у відповідність з вимогами Монреальського протоколу та законодавством ЄС у сфері поводження з озоноруйнівними речовинами;

введення обмежень на поводження з озоноруйнівними речовинами, посилення екологічного контролю за їх використанням ОРР і запобігання нелегальному ввезенню, вивезенню озоноруйнівних речовин та продукції, що їх містить;

надання науково-технічної, економічної та методичної допомоги підприємствам у впровадженні озонобезпечних речовин та озонобезпечних технологій, а також здійснення нагляду за реалізацією планів і графіків їх конверсії.

Озоноруйнівна речовина дихлорфторетан, щодо якої звернувся позивач до Мінприроди за отриманням погодження на отримання ліцензії на її імпорт, відноситься до групи гідрохлорфторвуглеводні, що підтверджується обґрунтуванням позивача щодо необхідності ввезення в Україну озоноруйнівної речовини.

Згідно до п. 4 Постанови № 256 Програмою передбачаються такі орієнтовні строки припинення споживання гідрохлорфторвуглеводнів: до 2004 р. - на 35 відсотків, 2010 - 65, 2015 - 90, 2020 - 99,5, до 2030 року - на 100 відсотків.

З обґрунтування позивача щодо необхідності ввезення на територію України озоноруйнівних речовин вбачається, що він заявляє про намір подальшого зростання об'ємів споживання цих речовин, що в свою чергу суперечить положенням Постанови №256.

Постановою №256 передбачено, що контроль за виконанням Програми здійснює Міністерство охорони навколишнього природного середовища разом з Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими держадміністраціями.

Враховуюче те, що Україна приєдналася до Монреальського протоколу про речовини, що руйнують озоновий шар, яким передбачається поступове зменшення, а в подальшому взагалі відмова від використання озоноруйнівних речовин, колегія суддів вважає, що відповідач, відповідно до покладених на нього законодавством завдань, а також забезпечення контролю за виконанням Програми припинення виробництва та використання озоноруйнівних речовин на 2004 - 2030 роки, обґрунтовано прийняв рішення про відмову Приватному підприємству «Хімпостачальник» у видачі погодження для отримання ліцензії на ввезення озоноруйнівних речовин у спосіб, що не суперечить чинному законодавству та надало позивачу Листи від 21.06.2010р. №12176/11/10-10 та від 17.09.2010р. №18559/11/10-10, у яких зазначено про невідповідність поданих документів вимогам Порядку видачі погодження для отримання ліцензії на експорт та імпорт озоноруйнівних речовин і продукції, що їх містить, затвердженого Наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 12 лютого 2010 р. №79.

Таким чином, колегія суддів прийшла до висновку, що позовні вимоги позивача є необґрунтованими та безпідставними, оскілки одним із основних завдань Програми припинення виробництва та використання озоноруйнівних речовин є здійснення нагляду за реалізацією планів і графіків їх конверсії, а тому відповідач законно та обґрунтовано відмовив у видачі погодження на отримання ліцензії позивачу по причині відсутності в наданому обґрунтуванні планів-графіків поступового зменшення ввезення на територію України озоноруйнівних речовин.

На підставі викладеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відмову у задоволення вимог позивача.

Відповідно до статті 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасовано правильне по суті рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Під час апеляційного провадження, колегія суду не встановила таких порушень судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, які б призвели до неправильного вирішення справи по суті, які були предметом розгляду і заявлені в суді першої інстанції.

Таким чином, судова колегія вважає, що рішення суду першої інстанції є обґрунтованим, прийняте на підставі з'ясованих та встановлених обставинах справи, які підтверджуються доказами, та ухвалив постанову з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін.

На підставі викладеного та керуючись ст.2, 11, 159, 160, 167, 184, 195, 1951, 196-198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 КАС України, колегія судів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Приватного підприємства «Хімпостачальник» на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 12 січня 2012 року по адміністративній справі № 2а-11328/11/1270 - залишити без задоволення.

Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 12 січня 2012 року по адміністративній справі № 2а-11328/11/1270 - залишити без змін.

Ухвала суду за наслідками розгляду у письмовому провадженні набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, і може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуючий суддя М.В. Бишов

Судді Г.М. Міронова

І.В. Юрко