Постанова № 25315769, 26.06.2012, Рівненський апеляційний господарський суд

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" червня 2012 р. Справа № 17/5025/42/12

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючого судді Тимошенко О.М.

судді Коломис В.В. ,

судді Огороднік К.М.

при секретарі Саган І.О.

за участю представників сторін:

від позивача - Зайцев М.М.

від відповідача - не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Рівненського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача Малого підприємства "АРС" на рішення господарського суду Хмельницької області від 20.03.12 р. у справі № 17/5025/42/12

за позовом Товариство з обмеженою відповідальністю "Євро Лізинг"

до Мале підприємство "АРС"

про стягнення 437 997,77 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Хмельницької області від 20.03.2012 року у справі № 17/5025/42/12 (суддя Димбовський В.В.) позов задоволено частково. Присуджено до стягнення з малого підприємства "АРС" на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Євро Лізинг" 270 683,91 грн. (двісті сімдесят тисяч шістсот вісімдесят три гривні 91 коп.) - заборгованості за лізинговими платежами, 13 549,02 грн. (тринадцять тисяч п'ятсот сорок дев'ять гривень 02 коп.) -3% річних, 29 573,82 грн. (двадцять дев'ять тисяч п'ятсот сімдесят три гривні 82 коп.) - інфляційних втрат, 6276,14 грн. (шість тисяч двісті сімдесят шість гривень 14 коп.) - витрат по оплаті судового збору. В решті позову відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу в якій просить останнє скасувати з підстав неповного з'ясування обставин справи, неправильного застосування норм матеріального і процесуального права. В обґрунтування скарги зазначає, що позивачем виставлені рахунки фактури на оплату лізингових платежів, проте не надано суду відповідних доказів направлення та належних доказів отримання відповідачем вказаних рахунків. Також зазначає, що рахунок-фактура за своїм призначенням не відповідає ознакам первинного документа, оскільки ним не фіксується будь-яка господарська операція, розпорядження або дозвіл на проведення господарської операції, а носить лише інформаційний характер (лист Міністерства Фінансів України від 09.07.2007 р. №31-34000-20/23-4579/4800). Стверджує, що позивач не надав суду належних доказів направлення актів виконаних робіт відповідачу. Вказує, що матеріалах справи відсутні узгоджені сторонами акти виконаних робіт, які вказані в рішенні суду, як докази в обґрунтування позовних вимог.

В судовому засіданні 12.06.2012 р. представник відповідача підтримав доводи апеляційної скарги.

Позивач у відзиві на апеляційну скаргу з доводами відповідача не погоджується вважає їх необґрунтованими а рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим. Відзначає, що умовами договору лізингу не передбачено обов'язку Позивача виставляти та направляти Відповідачу з описом вкладення та повідомленням про вручення рахунку-фактури на оплату лізингових платежів. Відповідно до п. 5.1 Договору лізингу за переданий у лізинг транспортний засіб в період з Дати надання до завершення строку лізингу сплачуються лізингові платежі. Розмір та строки сплати Лізингоодержувачем лізингових платежів Лізингодавцю встановлюється в Плані лізингу (Додаток 3 до Договору) та інших додатках. Отже умовами планів лізингу та змін до них передбачено, що Відповідач самостійно здійснює оплату лізингових платежів на умовах передплати. Просить в задоволенні скарги відмовити. Відзначає

В судовому засіданні 26.06.2012 р. представник позивача підтримав викладені у відзиві заперечення.

Розглянувши матеріали справи, апеляційну скаргу та відзив на неї, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції при винесенні оскаржуваного рішення норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Рівненського апеляційного господарського суду вважає, що у задоволенні апеляційної скарги слід відмовити, а рішення господарського суду Хмельницької області від 20.03.2012 року у справі № 17/5025/42/12 залишити без змін виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, 05.03.2008р. між товариством з обмеженою відповідальністю "Євро Лізинг" м. Київ (лізингодавець) та малим підприємством "АРС" м. Нетішин (лізингоотримувач) було укладено договір фінансового лізингу №728 із додатками, відповідно до умов якого лізингодавець передає лізингоодержувачу, а лізингоодержувач отримує від лізингодавця в платне користування на умовах фінансового лізингу транспортний засіб у відповідності з замовленням на ТЗ. Транспортний засіб, що передається в лізинг, придбаний на підставі наданого лізингоодержувачем замовлення на ТЗ. Лізингоодержувачу надається право користування предметом лізингу на строк, вказаний в Плані лізингу. Після надання транспортного засобу лізингоодержувачеві - на дату надання сторони підписують акт приймання-передачі транспортного засобу (п.п. 2, 3, 4.5.).

В розділі 5 договору фінансового лізингу сторони погодили умови оплати, зокрема, згідно п.п. 5.1. -5.3., 5.6., 5.8. за переданий у лізинг транспортний засіб в період з дати надання до завершення строку лізингу сплачуються лізингові платежі. Розмір та строки сплати лізингоодержувачем лізингових платежів лізингодавцю встановлюється в Плані лізингу (додаток 3 до договору) та інших додатках. Якщо вартість транспортного засобу до моменту передачі лізингоодержувачу змінюється постачальником транспортного засобу, то лізингодавець має право скоригувати пропорційно такій зміні вартість ТЗ, за якою цей ТЗ передається лізингоодержувачу, а також порядок сплати та розмір лізингових платежів. Якщо вартість ТЗ до моменту передачі лізингоодержувачу змінюється внаслідок зміни офіційного курсу гривні до валюти, яку використовує для обчислення вартості ТЗ постачальник ТЗ, то лізингодавець має право скоригувати пропорційно такій зміні курсу вартість ТЗ, за якою цей ТЗ передається лізингоодержувачу, а також порядок сплати та розмір лізингових платежів. Нарахування лізингових платежів здійснюється згідно актів виконаних робіт, які підписуються сторонами. Підписання актів обома сторонами підтверджує досягнення згоди сторонами щодо змісту актів виконаних робіт. Лізингові платежі включають суму, яка відшкодовує при кожному платежі частину вартості ТЗ; комісію лізингодавця за наданий у лізинг ТЗ; інші витрати лізингодавця, що безпосередньо пов'язані з виконанням цього договору. У термін, встановлений в плані лізингу лізингоодержувач здійснює оплату першого лізингового платежу. У разі прострочення лізингоодержувачем лізингових платежів (несплати або часткової несплати) більше 30 днів, на вимогу лізингодавця предмет лізингу підлягає поверненню у безспірному порядку на підставі виконавчого напису нотаріуса. Оплата вартості послуг лізингодавця здійснюється в українських гривнях. Кожний наступний лізинговий платіж здійснюється у наступному порядку: сума, яка відшкодовує при кожному платежі частину вартості ТЗ сплачується у сумі, зазначеній у Плані лізингу; комісія лізингодавця за наданий у лізинг ТЗ.

В розділах 7-9 договору фінансового лізингу визначено права та обов'язки сторін, зокрема, згідно п. п. 7.16., 8.3., 8.4., 8.4.1. лізингоодержувач зобов'язався вчасно та у повному обсязі сплачувати лізингодавцю всі необхідні лізингові платежі, а також платежі за послуги, надані лізингодавцем, штрафні санкції відповідно до положень договору та інші платежі, які пов'язані з використанням ТЗ і не входять до складу щомісячних лізингових платежів. Лізингодавець має право змінити лізингові платежі пропорційно або на одну й ту ж саму суму, якщо ціни, тарифи, платежі, податки, нормативи, страхування транспортних засобів, що встановлюються органами центральної або місцевої влади та інші складові лізингових платежів, які пов'язані з виконанням даного договору, змінюються протягом терміну дії договору. Відповідні зміни аргументуються розрахунками та копіями документів, що свідчать про зміну вартості складових лізингових платежів. Лізингові платежі, належні до сплати за цим договором, коригуються лізингодавцем на підставі окремого підрахунку, на дату, коли такі зміни набули чинності або були надані для сплати лізингоодержувачем в формі одноразового платежу. Лізингодавець може припинити дію договору (стосовно одного, декількох, або всіх задіяних ТЗ) і зажадати негайного повернення ТЗ, якщо лізингоодержувач припиняє сплату лізингових платежів, передбачених графіком платежів, або інших сум, встановлених цим договором та додатками до нього, на строк понад 30 днів.

Згідно п. п. 12.7., 12.8. договору ТЗ повертається в чистому і вимитому вигляді, і в такому стані і з таким обладнанням як під час надання, беручи до уваги нормальний знос, який може бути визначений, на вимогу лізингоодержувача, в додатку до даного договору. Якщо ТЗ повертається лізингодавцеві в такому стані, який не відповідає вимогам, передбаченим в пункті 12.7. договору (пошкодженим), то лізингодавець має право виконати ремонт з метою відновлення стану ТЗ і має право на одержання компенсації від лізингоодержувача для покриття витрат на ремонт. При цьому акт про повернення ТЗ підписується на дату завершення ремонту і лізингоодержувач зобов'язаний продовжувати сплачувати лізингові платежі протягом всього періоду ремонту ТЗ.

Відповідно до п.п. 13.1.2., 13.2., 13.4. дія договору може бути достроково припинена з ініціативи лізингодавця, якщо лізингоодержувач не виконує будь-якого зі своїх зобов'язань за цим договором. В такому випадку лізингодавець письмово повідомляє лізингоодержувача про припинення дії цього договору. У випадку дострокового припинення дії цього договору лізингоодержувач зобов'язаний протягом 10 банківських днів з дати пред'явлення повідомлення лізингодавця перерахувати йому в повному обсязі суму лізингових платежів та інші суми, встановлені цим договором та додатками до нього, що залишились несплаченими на дату розірвання договору, та сплатити на вимогу лізингодавця неустойку (окрім випадків, які зазначені в пунктах 6.6 та 13.1.3 даного договору) за дострокове припинення цього договору. В разі дострокового припинення дії договору, лізингоодержувач повертає ТЗ в місці передачі разом з обладнанням та іншими елементами, які були надані лізингоодержувачеві.

Відповідно до замовлення на ТЗ №728/001 та №728/002 (додатки 1 до договору фінансового лізингу) лізингоодержувач - мале підприємство "АРС" - замовив та доручив лізингодавцю - ТОВ "Євро Лізинг" - придбати у постачальника та передати у термін, який передбачений договором, транспортні засоби, а саме: МАЗ 650108-020 та причеп МАЗ 856100-014.

Згідно актів прийому-передачі від 12.09.2008р., підписаних та скріплених печатками сторін, відповідач прийняв у лізинг транспортні засоби МАЗ 650108-020, шасі YЗМ65010880000269, реєстраційний номер АА2068НР та причеп МАЗ 856100-014, шасі YЗМ85610080003291, реєстраційний номер АА1354ХР.

В планах лізингу від 05.03.2008р. №728/001 та №728/002, зі змінами внесеними 11.09.2008р., сторонами підписано узгоджені розміри та строки сплати лізингових платежів (додатки №3 до договору фінансового лізингу).

Позивачем відповідачу були виставлені рахунки-фактури на оплату лізингових платежів, а саме: №С-00037546 від 08.07.2009р. на суму 5671,38 грн., №С-00044173 від 04.08.2009р. на суму 5 595,18 грн., №С-00044171 від 04.08.2009р. на суму 3293,82 грн., №С-00047778 від 01.09.2009р. на суму 6235,48 грн., №С-00047777 від 01.09.2009р. на суму 3293,82 грн., №С-00054597 від 01.10.2009р. на суму 5899,50 грн., №С-00054652 від 01.10.2009р. на суму 3229,20 грн., №С-00060799 від 01.11.2009р. на суму 5995,54 грн., №С-00060797 від 01.11.2009р. на суму 3358,38 грн., №С-00064840 від 01.12.2009р. на суму 5844,84 грн., №С-00064791 від 01.12.2009р. на суму 3358,38 грн., №С-00001386 від 04.01.2010р. на суму 7139,24 грн., №С-00001441 від 04.01.2010р. на суму 4086,54 грн., №С-00006674 від 01.02.2010р. на суму 15558,50 грн., №С-00006673 від 01.02.2010р. на суму 7277,15 грн., №С-00011142 від 01.03.2010р. на суму 15438,58 грн., №С-00011141 від 01.03.2010р. на суму 7277,15 грн., №С-00014948 від 15.03.2010р. на суму 1,96 грн., №С-00015567 від 01.04.2010р. на суму 15243,70 грн., №С-00015566 від 01.04.2010р. на суму 7277,15 грн., №С-00020947 від 05.05.2010р. на суму 21857,31 грн., №С-00020946 від 05.05.2010р. на суму 10506,40 грн., №С-00029689 від 01.06.2010р. на суму 21865,78 грн., №С-00029688 від 01.06.2010р. на суму 10506,40 грн., №С-00036605 від 01.07.2010р. на суму 21875,87 грн., №С-00036604 від 01.07.2010р. на суму 10506,40 грн., №С-00040733 від 02.08.2010р. на суму 13823,88 грн., №С-00040732 від 02.08.2010р. на суму 6549,43 грн.; №С-00037550 від 08.07.2009р. на суму 1262,98 грн., №С-00044177 від 04.08.2009р. на суму 1237,85 грн., №С-00044175 від 04.08.2009р. на суму 728,16 грн., №С-00047782 від 01.09.2009р. на суму 1377,95 грн., №С-00047780 від 01.09.2009р. на суму 728,16 грн., №С-00055146 від 01.10.2009р. на суму 1331,25 грн., №С-00055201 від 01.10.2009р. на суму 728,16 грн., №С-00060803 від 01.11.2009р. на суму 1300,89 грн., №С-00060801 від 01.11.2009р. на суму 728,16 грн., №С-00064790 від 01.12.2009р. на суму 1268,20 грн., №С-00065290 від 01.12.2009р. на суму 728,16 грн., №С-00006677 від 01.02.2010р. на суму 3417,44 грн., №С-00006676 від 01.02.2010р. на суму 1609,74 грн., №С-00011145 від 01.03.2010р. на суму 3391,01 грн., №С-00011144 від 01.03.2010р. на суму 1609,74 грн., №00015570 від 01.04.2010р. на суму 3348,06 грн., №С-00015569 від 01.04.2010р. на суму 1609,74 грн., №С-00020950 від 05.05.2010р. на суму 4840,52 грн., №С-00020949 від 05.05.2010р. на суму 2337,96 грн., №С-00029692 від 01.06.2010р. на суму 4842,41 грн., №С-00029691 від 01.06.2010р. на суму 2337,96 грн., №С-00036608 від 01.07.2010р. на суму 4844,92 грн., №С-00036607 від 01.07.2010р. на суму 2337,96 грн., №С-00040736 від 02.08.2010р. на суму 3037,16 грн., №С-00040735 від 02.08.2010р. на суму 1448,77 грн.

Позивачем відповідачу направлялись акти прийому-передачі наданих послуг, а саме:

- №ЕЛ-00021317 від 31.08.2009р. на суму 5671,38 грн., №ЕЛ-00021318 від 31.08.2009р. на суму 1262,98 грн., вказані акти надіслані відповідачу, про що свідчать список рекомендованих поштових відправлень від 03.09.2009р. та фіскальний чек №7435 від 03.09.2009р.;

- №ЕЛ-00022697 від 30.09.2009р. на суму 5595,18 грн., №ЕЛ-00022698 від 30.09.2009р. на суму 1237,85 грн., вказані акти надіслані відповідачу, про що свідчать список №2 рекомендованих поштових відправлень від 07.10.2009р. та фіскальний чек №0445 від 07.10.2009р.;

- №ЕЛ-00025003 від 31.10.2009р. на суму 6235,48 грн., №ЕЛ-00025004 від 31.10.2009р. на суму 1377,95 грн., вказані акти надіслані відповідачу, про що свідчать список №2 рекомендованих поштових відправлень від 04.11.2009р. та фіскальний чек №6278 від 04.11.2009р.;

- №ЕЛ-00026538 від 30.11.2009р. на суму 5899,50 грн., №ЕЛ-00026539 від 30.11.2009р. на суму 1331,25 грн., вказані акти надіслані відповідачу, про що свідчать список №1 рекомендованих поштових відправлень від 04.12.2009р. та фіскальний чек №1811 від 04.12.2009р.;

- №ЕЛ-00027488 від 31.12.2009р. на суму 5995,54 грн., №ЕЛ-00027489 від 31.12.2009р. на суму 1300,89 грн., вказані акти надіслані відповідачу, про що свідчать список №1 рекомендованих поштових відправлень від 08.01.2010р. та фіскальний чек №9356 від 08.01.2010р.;

- №ЕЛ-00000690 від 31.01.2010р. на суму 5844,84 грн., №ЕЛ-00000689 від 31.01.2010р. на суму 1268,20 грн., вказані акти надіслані відповідачу, про що свідчать список №2 рекомендованих поштових відправлень від 08.02.2010р. та фіскальний чек №2750 від 08.02.2010р.;

- №ЕЛ-00001628 від 28.02.2010р. на суму 7139,24 грн., №ЕЛ-00002622 від 28.02.2010р. на суму 1085,69 грн., №ЕЛ-00002624 від 28.02.2010р. на суму 322,85 грн., №ЕЛ-00002626 від 28.02.2010р. на суму 203,72 грн. Вказані акти надіслані відповідачу, про що свідчать список №2 рекомендованих поштових відправлень від 12.03.2010р. та фіскальний чек №8337 від 12.03.2010р.;

- №ЕЛ-00002967 від 31.03.2010р. на суму 3417,44 грн., №ЕЛ-00002966 від 31.03.2010р. на суму 15558,50 грн., вказані акти надіслані відповідачу, про що свідчить список №4 поштових відправлень від 07.04.2010р.;

- №ЕЛ-00005071 від 30.04.2010р. на суму 3391,01 грн., №ЕЛ-00005070 від 30.04.2010р. на суму 15438,58 грн., вказані акти надіслані відповідачу, про що свідчить список №4 поштових відправлень від 07.05.2010р.;

- №ЕЛ-00005877 від 31.05.2010р. на суму 15243,70 грн., №ЕЛ-00005878 від 31.05.2010р. на суму 3348,06 грн., вказані акти надіслані відповідачу, про що свідчать список №1 рекомендованих поштових відправлень від 10.06.2010р. та фіскальний чек №0022 від 10.06.2010р.;

- №ЕЛ-00007472 від 30.06.2010р. на суму 21857,31 грн., №ЕЛ-00007473 від 30.06.2010р. на суму 4840,52 грн., вказані акти надіслані відповідачу, про що свідчить список №6 поштових відправлень від 08.07.2010р.;

- №ЕЛ-00009230 від 31.07.2010р. на суму 21865,78 грн., №ЕЛ-00009231 від 31.07.2010р. на суму 4842,41 грн., вказані акти надіслані відповідачу, про що свідчить список №8 поштових відправлень від 06.08.2010р.;

- №ЕЛ-00009934 від 31.08.2010р. на суму 21875,87 грн., №ЕЛ-00009935 від 31.08.2010р. на суму 4844,92 грн., вказані акти надіслані відповідачу, про що свідчать список рекомендованих поштових відправлень від 09.09.2010р. та фіскальний чек №1972 від 09.09.2010р.;

- №ЕЛ-00011599 від 27.09.2010р. на суму 13823,88 грн., №ЕЛ-00011600 від 27.09.2010р. на суму 3037,16 грн., вказані акти надіслані відповідачу, про що свідчать список рекомендованих поштових відправлень від 08.10.2010р. та фіскальний чек №5973 від 08.10.2010р.

Відповідач належним чином не виконував свої зобов'язання за договором фінансового лізингу №728 від 05.03.2008р. стосовно оплати лізингових платежів утворивши заборгованість.

На підставі п. п. 8.4.1., 13.4. договору між сторонами 27.09.2010р. були підписані акти про вилучення транспортних засобів та акти приймання транспортних засобів - МАЗу 650108-020, шасі YЗМ65010880000269, реєстраційний номер АА2068НР та причепу МАЗ 856100-014, шасі YЗМ85610080003291, реєстраційний номер АА1354ХР.(Т.1 а.с. 50, 51).

Крім того, позивачем відповідачу був виставлений рахунок-фактура №С-00075550 від 03.12.2010р. на суму 114 576,00 грн., а також акт виконаних робіт №ЕЛ-00014789 від 30.11.2010р. на суму 114 576,00 грн. за додаткові послуги по сервісному обслуговуванню.

Згідно наданого позивачем розрахунку борг відповідача за договором фінансового лізингу №728 від 05.03.2008р. за період з 20.07.2009р. по 20.08.2010р. складає загалом 385 259,91 грн.

Як вбачається з акту звірки взаєморозрахунків за період з 01.01.2010р. по 30.06.2010р. борг відповідача складав 111 218,40 грн.

За порушення відповідачем грошового зобов'язання, на підставі ст. 625 ЦК України, позивачем відповідачу нараховано 3% річних в сумі 17 221,73 грн. (за період з 01.01.2010р. по 28.12.2011р.) та інфляційні втрати в розмірі 35 516,13 грн. (за період січень 2010 року по листопад 2011 року).

Згідно ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Судом першої інстанції вірно відмічено, що правовідносини, які виникли між сторонами за своїм характером являються господарськими, виходячи зі змісту ст.ст. 173,174 Господарського кодексу України, як такі, що виникли з господарського договору, і відповідно до ст. 1 Господарського кодексу України є предметом його регулювання.

У відповідності із ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно ст. 174 Господарського кодексу України господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ч.2 п.1 ст.175 ГК України майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

З положень ст. 11 та ст. 509 ЦК України вбачається, що в силу зобов'язання боржник зобов'язаний вчинити на користь кредитора певну дію, в тому числі сплатити борг, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку, тобто сплати боргу, однією з підстав виникнення, цивільних прав та обов'язків сторін є укладення між ними договору.

Статтею 627 ЦК України встановлено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства , звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Як свідчать матеріали справи між сторонами укладено договір фінансового лізингу.

З аналізу ст. 806 ЦК України, ч. 1 ст. 297 ГК України вбачається, що за договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов'язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі).

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про фінансовий лізинг" за договором фінансового лізингу лізингодавець зобов'язується набути у власність річ у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов і передати її у користування лізингоодержувачу на визначений строк не менше одного року за встановлену плату (лізингові платежі).

Згідно ст. 11 Закону України "Про фінансовий лізинг" на Лізингоодержувача покладено обов'язок своєчасно сплачувати лізингові платежі.

Положеннями ст. ст. 525, 526 ЦК України, ст. 193 ГК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов'язання і одностороння зміна умов договору не допускається.

Невиконання зобов'язання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) стаття 610 ЦК України визначає як порушення зобов'язання.

Частиною 1 ст. 612 ЦК України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач виконав взяті на себе за договором фінансового лізингу №728 від 05.03.2008р. зобов'язання, зокрема, передав відповідачу у фінансовий лізинг транспортні засоби МАЗ 650108-020 та причеп МАЗ 856100-014, про що складено відповідні акти приймання-передачі.(Т.1 а.с. 49.). У свою чергу, відповідач вказані транспортні засоби отримав, проте взятих на себе договірних зобов'язань з повної та своєчасної сплати лізингових платежів згідно затверджених планів лізингу від 05.03.2008р. №728/001 та №728/002, зі змінами внесеними 11.09.2008р. не виконав. Доказів погашення заборгованості суду не подано.

З приводу тверджень апелянта, що рахунки-фактури не можуть слугувати достатнім доказом наявності боргу, оскільки позивачем не надано доказів надсилання або вручення йому вказаних рахунків, колегія суддів зазначає наступне.

Умови оплати лізингових платежів сторонами були визначені в договорі фінансового лізингу, зокрема, пунктом 5.1. договору зазначено, що розмір та строки сплати лізингоодержувачем лізингових платежів лізингодавцю встановлюються в Плані лізингу (додаток №3 до договору) та інших додатках. Нарахування лізингових платежів здійснюється згідно актів виконаних робіт, які підписуються сторонами. Підписання актів обома сторонами підтверджує досягнення згоди сторонами щодо змісту актів виконаних робіт.

Відповідач підписав Плани лізингу від 05.03.2008р. №728/001 та №728/002, зі змінами внесеними 11.09.2008р., в яких сторони узгодили розмір та строки сплати лізингових платежів: комісії та амортизаційних нарахувань. Також, відповідачу надсилались акти прийому-передачі наданих послуг за період серпень 2009 року - вересень 2010 року, про що свідчать списки рекомендованих поштових відправлень та фіскальні чеки.

З врахуванням вищевикладеного розмір лізингових платежів погоджувався сторонами при укладенні договору, і в подальшому сплата здійснювалась відповідно до планів лізингу та актів прийому-передачі, посилання відповідача на відсутність боргу у зв'язку з неотриманням рахунків-фактур, а саме відсутністю узгоджених сторонами актів виконаних робіт, колегією суддів до уваги не приймається.

Підтвердженням, того що відповідач був проінформований про заборгованість за частиною лізингових платежів за період з 01.01.2010р. по 30.06.2010р. є акт звірки взаєморозрахунків, підписаний сторонами.(Т.2. а.с. 113).

Статтями 10, 11 Закону України "Про фінансовий лізинг" передбачено, що лізингодавець має право, зокрема вимагати розірвання договору та повернення предмета лізингу у передбачених законом та договором випадках та зобов'язаний, зокрема, прийняти предмет лізингу в разі дострокового розірвання договору лізингу або в разі закінчення строку користування предметом лізингу; лізингоодержувач зобов'язаний, зокрема, у разі закінчення строку лізингу, а також у разі дострокового розірвання договору лізингу та в інших випадках дострокового повернення предмета лізингу - повернути предмет лізингу у стані, в якому його було прийнято у володіння, з урахуванням нормального зносу, або у стані, обумовленому договором.

Умовами договору фінансового лізингу (п.п. 8.4., 8.4.1., 12.7., 12.8.) передбачено, що лізингодавець може припинити дію договору (стосовно одного, декількох, або всіх задіяних ТЗ) і зажадати негайного повернення ТЗ, якщо лізингоодержувач припиняє сплату лізингових платежів, передбачених графіком платежів, або інших сум, встановлених цим договором та додатками до нього, на строк понад 30 днів. ТЗ повертається в чистому і вимитому вигляді, і в такому стані і з таким обладнанням як під час надання, беручи до уваги нормальний знос, який може бути визначений, на вимогу лізингоодержувача, в додатку до даного договору. Якщо ТЗ повертається лізингодавцеві в такому стані, який не відповідає вимогам, передбаченим в пункті 12.7. договору (пошкодженим), то лізингодавець має право виконати ремонт з метою відновлення стану ТЗ і має право на одержання компенсації від лізингоодержувача для покриття витрат на ремонт. При цьому акт про повернення ТЗ підписується на дату завершення ремонту і лізингоодержувач зобов'язаний продовжувати сплачувати лізингові платежі протягом всього періоду ремонту ТЗ.

У зв'язку з невиконанням відповідачем договірних зобов'язань по своєчасній сплаті лізингових платежів, на підставі п.п. 8.4., 8.4.1., 12.7., позивач припинив дію договору; між сторонами підписано акти про вилучення транспортних засобів та акти приймання транспортних засобів.(Т1. а.с. 50, 51.)

З матеріалів справи також вбачається, що позивач, посилаючись на п. 12.8. договору фінансового лізингу, виставив відповідачу рахунок-фактуру №С-00075550 від 03.12.2010р. на суму 114 576,00 грн. та акт виконаних робіт №ЕЛ-00014789 від 30.11.2010р. на суму 114 576,00 грн. за додаткові послуги по сервісному обслуговуванню.

Суд першої інстанції правомірно залишив вказані акти та рахунок поза увагою, оскільки позивачем не дотримано порядок, встановлений п. 12.8. договору фінансового лізингу стосовно ремонту транспортного засобу, зокрема, під час повернення транспортних засобів їх було оглянуто позивачем та не виявлено ніяких пошкоджень, про що між сторонами складено та підписано акти приймання транспортних засобів та акти про вилучення транспортних засобів. Тобто, позивач погодився та прийняв транспортні засоби в тому вигляді, в якому вони були на момент здачі. Послуги по сервісному обслуговуванню транспортних засобів згідно вищезазначених актів були проведені позивачем вже після їх прийняття, отже позивач втратив право на відшкодування витрат по сервісному обслуговуванню транспортних засобів. Крім того, акт виконаних робіт про додаткові послуги по сервісному обслуговуванню складений позивачем без участі відповідача.

Твердження апелянта про те, що рахунок-фактура за своїм призначенням не відповідає ознакам первинного документа колегією суддів оцінюється критично.

Відповідно до статті 9 Закону України "Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Вказаний перелік обов'язкових реквізитів кореспондується і в пункт 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Мінфіну №88 від 24.05.1995 року, згідно якого первинні документи (на паперових і машинозчитувальних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складається документ, назва документа, код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа, дані про документ, що засвідчує особу - одержувача.

Так з матеріалів справи вбачається, що спірні накладні повністю відповідають вимогам чинного законодавства.

З врахуванням вищевикладеного колегія суддів погоджується з перерахованою судом першої інстанції сумою заборгованості відповідача перед позивачем за лізинговими платежами, що складає 270 683,91 грн. та відповідно 3% річних та інфляційних втрат на дану суму боргу, які підлягають стягненню з відповідача за період, визначений позивачем, з 01.01.2010р. по 28.12.2011р., що складають - 13 549,02 грн., а інфляційні втрати за період січень 2010 року по листопад 2011 року - 29 573,82 грн.

Частиною 2 статті 625 ЦК України визначено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачені частиною 2 ст. 625 Цивільного кодексу України інфляційні втрати є санкціями за порушення грошового зобов'язання. При цьому, передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, незалежно від тієї обставини, чи був передбачений договором відповідний захід відповідальності.

З огляду на викладене вище, колегія суддів Рівненського апеляційного господарського суду вважає, що рішення господарського суду Хмельницької області від 20.03.2012 року відповідає матеріалам справи, ґрунтується на чинному законодавстві і підстав для його скасування немає. Зазначені в апеляційній скарзі інші доводи скаржника не обґрунтовані та не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому не можуть бути підставою для скасування чи зміни оскаржуваного рішення.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105 ГПК України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Малого підприємства "АРС" № 17 від 06.04.2012р. залишити без задоволення.

2. Рішення господарського суду Хмельницької області від 20.03.2012 року у справі № 17/5025/42/12 залишити без змін.

3. Постанову може бути оскаржено в касаційному порядку.

Головуючий суддя Тимошенко О.М.

Суддя Коломис В.В.

Суддя Огороднік К.М.