Рішення № 25315478, 18.07.2012, Господарський суд Рівненської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

33013 , м. Рівне, вул. Набережна, 26А

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" липня 2012 р. Справа № 5019/738/12

Суддя Заголдна Я.В.,

розглянувши справу за позовом Прокурора Костопільського району в інтересах держави в особі: Міністерства соціальної політики України до Профспілкового підприємства Санаторій «Горинь»Ради федерації профспілок Рівненської області про стягнення в сумі 1 427 257 грн. 51 коп.

за участю представників:

від позивача: Віра С.І.(довіреність №333/0/22-12 від 08.06.2012р.);

від відповідача: Шишковська Л.М. (виписка з наказу №3-к від 23.02.2010р.).

від органу прокуратури: Рункевич І.В. (посвідчення № 82 від 03.11.2010р.)

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Прокурор Костопільського району звернувся до господарського суду Рівненської області в інтересах держави в особі Міністерства соціальної політики України з позовною заявою до Профспілкового підприємства Санаторій «Горинь»Ради федерації профспілок Рівненської області про стягнення в сумі 1 427 257 грн. 51 коп., позовні вимоги аргументувавши тим, що ПП Санаторій «Горинь»було порушено умови договору №10/221 від 12.08.2010 року внаслідок чого Міністерству соціальної політики України заподіяно збитків на суму 1 427 257 грн. 51 коп.

23.05.2012 року через канцелярію до суду прокуратурою Костопільського району Рівненської області було подано лист №68-1632 вих-12 від 21.05.2012 року, відповідно до змісту якого прокуратура зазначає, що надати суду для огляду в судовому засіданні оригінали документів, доданих до позовної заяви неможливо у зв'язку із тим, що всі оригінали документів слідчим прокуратури Костопільського району визнані речовими доказами та приєднані до кримінальної справи №70/90-11, одночасно прокуратура повідомляє, що у провадженні місцевих господарських судів, апеляційних господарських судів, Вищого господарського суду України, Верховного Суду України та інших органів, які в межах своєї компетенції вирішують господарські спори, відсутні справи за позовом прокурора Костопільського району в інтересах держави в особі Міністерства соціальної політики України до Профспілкового підприємства Санаторій «Горинь»Ради федерації профспілок Рівненської області про стягнення в сумі 1 427 257 грн. 51 коп.

В судовому засіданні 18.07.2012р. позивач та орган прокуратури підтримали позовні вимоги в повному обсязі.

В судовому засіданні 18.07.2012р. відповідач заперечив проти позовних вимог.

Заслухавши у відкритому судовому засіданні пояснення представників позивача та відповідача, вивчивши подані докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, місцевий господарський суд прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню.

При винесенні рішення суд

ВСТАНОВИВ:

Пунктом 5 статті 121 Конституції України на прокуратуру України покладається представництво інтересів громадян або держави в суді у випадках, встановлених законом.

Частиною 1 ст. 15 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до ч. 1 ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Частиною другою цієї статті визначено способи захисту цивільних прав та інтересів. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 2 ГПК України, господарський суд порушує справи, зокрема, за позовними заявами прокурорів та їх заступників, які звертаються до господарського суду в інтересах держави. Прокурор, який звертається до господарського суду в інтересах держави, в позовній заяві самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, та обгрунтовує необхідність їх захисту, а також вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Статтею 36-1 Закону України "Про прокуратуру" визначено, що підставою представництва у суді інтересів держави є наявність порушень або загрози порушень економічних, політичних та інших державних інтересів, внаслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчинюються у відносинах між ними або державою.

Міністерство соціальної політики України, відповідно до Положення про Міністерство соціальної політики України, затвердженого Указом Президента України №389/2011 від 06.04.2011р., є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України.

Таким чином, прокурором вірно визначено позивача Міністерство соціальної політики України, як орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Судом встановлено, що 12.08.2010 року між Профспілковим підприємством Санаторій «Горинь»(надалі продавець, відповідач) з однієї сторони та Міністерством праці та соціальної політики України (надалі покупець, позивач) з іншої сторони було укладено договір №10/221 (надалі договір).

Відповідно до п. 5 Указу Президента України «Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади» від 09.12.2010 року міністерства та інші центральні органи виконавчої влади, що утворюються шляхом реорганізації інших центральних органів виконавчої влади, є правонаступниками органів, які реорганізуються.

Таким чином, Міністерство соціальної політики України є правонаступником Міністерства праці та соціальної політики України.

Згідно до п. 1.1. договору відповідно до законів України «Про державний бюджет України на 2010 рік», «Про оздоровлення та відпочинок дітей»та Положення про організацію оздоровлення громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2000 №800, інших нормативно-правових актів, що регулюють порядок організації та оздоровлення дітей та громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, продавець надає, а покупець оплачує санаторно-курортні путівки на надання послуг для лікування осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, в тому числі дітей, на 2010 рік з терміном перебування: - 21 календарний день для дітей у складі організованих груп за узгодженими між сторонами цінами, що зазначені у Додатку 1, який є невід'ємною частиною цього договору, і в строки, визначені в цьому договорі.

Відповідно до п. 2.1. договору загальна сума договору складає 13 171 200,00 грн. без ПДВ.

Згідно п. 2.4. договору покупець здійснює оплату санаторно-курортних путівок для лікування громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на підставі Бюджетного кодексу України по мірі надходження коштів з державного бюджету. Покупець отримує від продавця санаторно-курортні путівки на надання послуг для лікування громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на відповідний квартал, у терміни визначені п.3.1.1. договору. Оплата за отримані санаторно-курортні путівки на надання послуг для лікування громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, здійснюється покупцем згідно рахунку та накладної про отримання путівок, виходячи з вартості путівок не більше ніж за один місяць.

Відповідно до п. 3.1.8. договору продавець зобов'язується забезпечити постраждалих осіб збалансованим харчуванням в межах норм відповідно до постанови КМУ від 21.05.92р. №258 «Про норми харчування та часткову компенсацію вартості продуктів для осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»та вимог, зазначених у тендерних пропозиціях.

Відповідно до додатку 1 до договору №10/221 від 12 08.2010 року сторони встановили загальну вартість договору -13 171 200,00 грн., ціну за одну путівку - 2 688,00 грн., за лотом №12.6 «Санаторно-курортні путівки на надання послуг для лікування дітей з хворобами органів травлення»в кількості 1400 шт. всього за ціною 3 763 200,00 грн., та за лотом №15.1 «Санаторно-курортні путівки на надання послуг для лікування дітей з хворобами ендокринної системи»в кількості 3500 шт., загальною вартістю 9 408 00,00 грн.

Відповідно до накладних №1 від 12.08.2010 року та №4 від 14.09.2010 року на підставі договору №10/221 від 12.08.2010 року П.П. Санаторій «Горинь»передало Міністерству праці та соціальної політики України 1400 путівок на загальну суму 3 763 200,00 грн. та 3500 путівок на загальну суму 9 408 000,00 грн.

Сторонами не заперечується та в свою чергу матеріалами справи підтверджується оплата Міністерством соціальної політики України за санаторно-курортні путівки в сумі 13 171 200,00 грн.

Актом ревізії окремих питань фінансово-господарської діяльності Профспілкового підприємства Санаторій «Горинь»ради Федерації профспілок Рівненської області з питань законності надання послуг з санаторно-курортного лікування дітей та осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, згідно договорів укладених з Міністерством праці та соціальної політики України за період з 01.01.2010 по 28.02.2011 року №17-19-06/98 від 28.09.2011 року (надалі акт ревізії) від 28.09.2011р. №17-19-06/98 встановлено, що ПП Санаторій «Горинь»фактично понесено витрат на харчування постраждалих осіб по 2400 путівках в загальному на 2 020 213,52 грн., тоді, як виставлено до оплати та отримано коштів на харчування в загальному 2 268 000,00 грн., різниця становить 247 786,48 грн.

Таким чином, відповідно до калькуляцій вартості однієї путівки П.П. Санаторій «Горинь»для санаторно-курортного лікування дітей за лотом №12.6 та лотом №15.1 встановлено, що загальна вартість харчування на одну путівку становить 945,00 грн., тоді як відповідно до акту ревізії загальна вартість харчування на одну путівку становить 841,76 грн. що є порушенням умов тендерної пропозиції та п. 3.1.8. договору.

Також, актом ревізії встановлено, що відповідачем фактично понесено витрат на лікування постраждалих осіб по 2400 путівках в загальному на 198 128,97 грн., тоді, як виставлено до оплати та отримання коштів на лікування в загальному на 302 400,00 грн., різниця становить 104 271,03 грн.

Відповідно до калькуляцій вартості однієї путівки П.П. санаторій «Горинь»для санаторно-курортного лікування дітей за лотом №12.6 та лотом №15.1 встановлено, що загальна вартість лікування на одну путівку становить 126,00 грн., тоді як відповідно до акту ревізії загальна вартість лікування на одну путівку становить 82,55 грн., що є порушенням умов тендерної пропозиції та п. 1.1 договору.

Як підтверджується матеріалами справи, в зв'язку з тим, що П.П. Санаторій «Горинь»не мав потужностей для надання послуг з санаторно-курортного лікування в кількості 4900 дітей згідно з укладеним 12.08.2010 року договором №10/221 з Міністерством праці та соціальної політики України, 16 серпня 2010 року між КП ДСОК «Електронік-Рівне»Рівненської міської ради (виконавець) та Профспілковим підприємством Санаторій «Горинь»(замовник) було укладено договір на реалізацію санаторно-курортних путівок та послуг №10/1, відповідно до предмету якого замовник оплачує виконавцю санаторно-курортні путівки на надання послуг для лікування осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Відповідно до п. 2.1. договору №10/1 від 16 серпня 2010 року загальна сума фінансування за цим договором становить 5 644 800,00 грн. на надання послуг по санаторно-курортному оздоровленню для 2500 дітей, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи із захворюванням ендокринної системи.

Як встановлено актом ревізії та додатком №1 до договору №10/1 від 16.08.2010 року передбачена кількість путівок за договором №10/1 від 16 серпня 2010 року становить 2500 шт., за ціною 1 путівки -2 257,92 грн., тоді як П.П. Санаторій «Горинь»виставлено до оплати та отримання коштів Міністерству соціальної політики України за договором №10/221 від 12.08.2010 по ціні 2 688,00 грн. однієї путівки, різниця в загальному становить 1 075 200,00 грн., що є порушенням п. 1.1. п. 2.1, п.4.1. п. 4.6. договору та додатків №1, №2 та №3 до договору №10/221 від 12.08.2010 року.

Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що різницю, яка утворилась між перерахованими позивачем коштами та витраченими відповідачем на оздоровлення було використано на оплату договорів від 11.08.2010 року страхування відповідальності власника оздоровчого закладу за шкоду заподіяну життю та здоров'ю третім особам внаслідок нещасного випадку № 08/10/2010/1-НС та № 08/10/2010/2-НС.

Таким чином, доводи позивача про порушення П.П. Санаторій «Горинь»умов тендерної пропозиції та договору №10/221 від 12.08.2010р., що спричинило понесення Міністерством соціальної політики України втрат на загальну суму 1 427 257 грн. 51 коп., підтверджуються матеріалами справи.

Статтею 11 ЦК України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно із статтею 526 Цивільного кодексу України та статтею 193 Господарського кодексу України - зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статею 626 ЦК України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Договір є одностороннім, якщо одна сторона бере на себе обов'язок перед другою стороною вчинити певні дії або утриматися від них, а друга сторона наділяється лише правом вимоги, без виникнення зустрічного обов'язку щодо першої сторони.

Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору.

До договорів, що укладаються більш як двома сторонами (багатосторонні договори), застосовуються загальні положення про договір, якщо це не суперечить багатосторонньому характеру цих договорів.

Крім цього, згідно зі ст.627 ЦК України сторони договору на власний розсуд визначають його зміст і формують його конкретні умови.

Відповідно до ст. 628. ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.

Відповідно до п. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 632 ЦК України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін.

У випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування.

Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом.

За договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Цивільним кодексом України, зокрема ст.903 передбачено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Частиною 1 ст.906 ЦК України передбачено, що збитки, завдані замовнику невиконанням або неналежним виконанням договору про надання послуг за плату, підлягають відшкодуванню виконавцем, у разі наявності його вини, у повному обсязі, якщо інше не встановлено договором. Виконавець, який порушив договір про надання послуг за плату при здійсненні ним підприємницької діяльності, відповідає за це порушення, якщо не доведе, що належне виконання виявилося неможливим внаслідок непереборної сили, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст.1172 Цивільного кодексу України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.

Підприємницькі товариства, кооперативи відшкодовують шкоду, завдану їхнім учасником (членом) під час здійснення ним підприємницької або іншої діяльності від імені товариства чи кооперативу.

Отже, матеріалами справи підтверджуються доводи позивача про порушення П.П. Санаторій «Горинь»умов тендерної пропозиції та договору №10/221 від 12.08.2010р., що спричинило понесення Міністерством соціальної політики України втрат на загальну суму 1 427 257 грн. 51 коп.

З огляду на зазначене суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача 1 427 257 грн. 51 коп. заподіяних збитків є доведеними, обґрунтованими, відповідачем не спростовані, а відтак підлягають задоволенню, з покладенням на відповідача витрат по сплаті судового збору за подання до суду позовної заяви.

Керуючись ст.49, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Профспілкового підприємства Санаторій «Горинь»Ради федерації профспілок Рівненської області (34560, Рівненська обл.., Сарненський р-н., смт. Степань, вул.. Майдан незалежності, 11, код ЄДРПОУ 22582184) на користь Міністерства соціальної політики України (01601, Київ, вул. Еспланадна 8/10, код ЄДРПОУ 00013669) -1 427 257 грн. 51 коп. заподіяних збитків та 64380 грн. судового збору за подання до суду позовної заяви.

3. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Повне рішення складено 20.07.2012р.

Суддя Заголдна Я.В.