Ухвала суду № 25313455, 10.07.2012, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"10" липня 2012 р. м. Київ К-9/10

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача Рибченка А.О.

суддів: Голубєвої Г.К.

Карася О.В.

при секретарі судового засідання: Шкляр А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Заводському районі м. Запоріжжя

на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 05 березня 2009 року

та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 26 листопада 2009 року

у справі № 2а-520/09/0870

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Україна Екс-Ім, ЛТД»

до Державної податкової інспекції у Заводському районі м. Запоріжжя

про скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 05 березня 2009 року, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 26 листопада 2009 року, позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Україна Екс-Ім, ЛТД»(далі -позивач) до Державної податкової інспекції у Заводському районі м. Запоріжжя (далі -відповідач) задоволено повністю. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення № 0000392301/2/70 від 15 січня 2009 року. Стягнуто з Державного бюджету України на користь ТОВ «Україна Екс-Ім, Лтд»3,40 грн. судового збору.

Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, відповідач оскаржив їх в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України.

В поданій касаційній скарзі, з посиланням на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, ставиться питання про скасування постанови Запорізького окружного адміністративного суду від 05 березня 2009 року, ухвали Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 26 листопада 2009 року та прийняття нового рішення - про відмову в задоволенні позовних вимог.

Перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України прийшла до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з таких підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідачем проведено виїзну планову перевірку ТОВ «Україна Екс-Ім, Лтд»з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01 квітня 2006 року по 01 квітня 2008 року, за результатами якої складеного акт № 780/2301/32904421 від 20 серпня 2008 року.

На підставі зазначеного акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000392301/0/1190 від 02 вересня 2008 року, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 3 032 948,30 грн. ( 2 428 268,00 грн. -основний платіж, 604 680,30 грн. -штрафні (фінансові) санкції).

За результатами адміністративного оскарження скаргу позивача задоволено частково та остаточно прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000392301/2/70 від 15 січня 2009 року, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 325 000,00 грн. (250 000,00 грн. -основний платіж, 75 000,00 грн. -штрафні (фінансові) санкції).

Перевіркою встановлено порушення позивачем пункту 1.32 статті 1, пункту 5.1, підпункту 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 Закону України від 28 грудня 1994 року № 334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств»(в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин; далі -Закон № 334/94-ВР) у зв'язку з неправомірним віднесенням до складу валових витрат попередньої опати в розмірі 1 000 000,00 грн., перерахованої на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Агроенергоінвест», яка, на думку податкового органу, фактично є сумою по претензіям.

Крім того, судами встановлено, що між позивачем та ТОВ «Компанія «Агроенергоінвест»укладено договір № 121-5 від 11 липня 2007 року на купівлю макухи з ріпаку.

На виконання умов пункту 5.3 вказаного договору позивачем здійснено на користь ТОВ «Компанія «Агроенергоінвест» попередню оплату на загальну суму в розмірі 1 200 000,00 грн.

Проте, ТОВ «Компанія «Агроенергоінвест»в порушення умов договору відвантаження товару на адресу позивача не здійснено, у зв'язку з чим рішенням Господарського суду Рівненської області від 04 грудня 2007 року у справі № 10/100 договір купівлі-продажу № 121-5 від 11 липня 2007 року між ТОВ «Україна Екс-Ім, Лтд»та ТОВ «Компанія «Агроенергоінвест» розірвано.

Разом з тим, станом на 13 серпня 2008 року попередню оплату в розмірі 1 200 000,00 грн. контрагентом на адресу позивача не повернуто.

Задовольняючи позов, суди попередніх інстанцій виходили з наступних мотивів, з якими погоджується суд касаційної інстанції.

Пунктом 1.32 статті 1 Закону № 334/94-ВР передбачено, що господарською діяльністю є будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою. Під безпосередньою участю слід розуміти зазначену діяльність особи через свої постійні представництва, філіали, відділення, інші відокремлені підрозділи, а також через довірену особу, агента або будь-яку іншу особу, яка діє від імені та на користь першої особи.

Відповідно до пункту 5.1 статті 5 Закону № 334/94-ВР валові витрати виробництва та обігу -це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Підпунктом 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 Закону № 334/94-ВР передбачено, що до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Згідно з підпунктом 11.2.1 пункту 11.2 статті 11 Закону № 334/94-ВР датою збільшення валових витрат виробництва (обігу) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата списання коштів з банківських рахунків платника податку на оплату товарів (робіт, послуг), а в разі їх придбання за готівку -день їх видачі з каси платника податку; або дата оприбуткування платником податку товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного отримання платником податку результатів робіт (послуг).

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суди першої та апеляційної інстанцій повно та всебічно, оцінивши фактичні обставини справи, з дотриманням норм матеріального та процесуального права дійшли вірного висновку, що, оскільки, на момент здійснення попередньої оплати позивач мав встановлені Законом № 334/94-ВР підстави для включення вказаної суми до складу валових витрат, то подальше розірвання договору № 121-5 від 11 липня 2007 року за рішенням суду не змінює правомірності віднесення позивачем попередньої оплати за товар за першою з подій до складу валових витрат.

Відповідно до частини 1 статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення -без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись статтями 220, 221, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Заводському районі м. Запоріжжя залишити без задоволення, а постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 05 березня 2009 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 26 листопада 2009 року -без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав і в порядку, встановленими главою 3 розділу IV Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий Рибченко А.О.

Судді Голубєва Г.К.

Карась О.В.

Суддя А.О. Рибченко