Постанова № 25312517, 17.07.2012, Кіровоградський окружний адміністративний суд

Україна КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД -------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 липня 2012 року Справа № 1170/2а-1990/12

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючого -судді Сагуна А.В., розглянувши у порядку скороченого провадження в місті Кіровограді о 09 год. 10 хв. адміністративну справу за позовом Управління Пенсійного фонду України в Ульяновському районі до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості у розмірі 1312,07 грн., -

ВСТАНОВИВ:

Управління Пенсійного фонду України в Ульяновському районі (далі по тексту - УПФУ в Ульяновському районі або позивач) звернулося в адміністративний суд з позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі по тексту -ФОП ОСОБА_1 або відповідач), в якому просить стягнути із відповідача борг у розмірі 1312,07 грн.

В обґрунтування заявлених вимог зазначено, що за відповідачем рахується узгоджена сума боргу у розмірі 1312,07 грн.

На адресу відповідача направлено вимогу про сплату боргу, однак зазначений захід не призвів до погашення заборгованості.

Копія ухвали про відкриття скороченого провадження направлялася відповідачу за адресою зазначеною в позовній заяві та витязі з ЄДР юридичних та фізичних осіб-підприємців (АДРЕСА_1), проте поштова кореспонденція повернулася до суду з відміткою "не проживає" (а.с.13).

Відповідно до ч. 11 ст.35 КАС України, у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, остання вважається такою, що вручена належним чином.

Отже, відповідач про дату, час і місце розгляду справи вважається повідомлений належним чином.

Враховуючи те, що протягом строку, встановленого п.3 ч.5 ст.183-2 КАС України, до суду не надійшло заперечення відповідача проти позову або ж його заява про визнання позову, суд вважає необхідним провести розгляду справи за наявними в матеріалах справи доказами.

Суд, дослідивши письмові докази, оцінивши повідомлені позивачем обставини, вважає, що адміністративний позов належить задовольнити.

Відповідно до положень Закону України „Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" від 08 липня 2010 року № 2464-VI (далі - Закон № 2464-VI) та Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України № 21 -5 від 27.09.2010 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 27 жовтня 2010 р. за N 994/18289 (далі - Інструкція) на відповідача покладено обов'язки по нарахуванню, обчисленню та сплаті в установлені строки та в повному обсязі єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Згідно ч.2 ст. 6 Закону № 2464-VI платник єдиного внеску зобов'язаний своєчасно та в повному нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

Відповідно до ч.6 ст.25 Закону № 2464-VI за рахунок сум, що надходять від платника єдиного внеску або від державної виконавчої служби, погашаються суми недоїмки, штрафних санкцій та пені у порядку календарної черговості їх виникнення. У разі якщо платник має несплачену суму недоїмки, штрафів та пені, сплачені ним суми єдиного внеску зараховуються в рахунок сплати недоїмки, штрафів та пені у порядку календарної черговості їх виникнення.

Згідно положень статті 12 Закону № 2464-VI завданням Пенсійного фонду є забезпечення збору єдиного внеску, ведення обліку надходжень від його сплати та здійснення контролю за сплатою єдиного внеску, відповідно забезпечує збір та ведення обліку надходжень від сплати єдиного внеску, здійснення контролю за додержанням законодавства про збір та ведення обліку єдиного внеску, правильністю нарахування, обчислення, повнотою і своєчасністю сплати єдиного внеску.

Пунктом 7 ст.13 Закону № 2464-VI встановлено, що Пенсійний фонд та його територіальні органи мають право стягувати з платників несплачені суми єдиного внеску.

Відповідно до п. 3,5 ч. 1 ст. 4 Закону № 2464-VI фізичні особи, які виконують роботи (надають послуги) на підприємствах, в установах та організаціях, в інших юридичних осіб, зазначених в абзаці другому пункту 1 цієї частини, чи у фізичних осіб - підприємців або осіб, які забезпечують себе роботою самостійно, за цивільно-правовими договорами (крім фізичних осіб - підприємців, якщо виконувані ними роботи (надані послуги) відповідають видам діяльності, зазначеним у витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців); особи, які забезпечують себе роботою самостійно - займаються незалежною професійною діяльністю, а саме науковою, літературною, артистичною, художньою, освітньою або викладацькою, а також медичною, юридичною практикою, в тому числі адвокатською, нотаріальною діяльністю, або особи, які провадять релігійну (місіонерську) діяльність, іншу подібну діяльність та отримують дохід безпосередньо від цієї діяльності, за умови, що такі особи не є найманими працівниками чи підприємцями.

Згідно ч. 11 ст. 8 Закону № 2464-VI єдиний внесок для платників, зазначених у пунктах 4 та 5 частини першої статті 4 цього Закону, встановлюється у розмірі 34,7 відсотка визначеної пунктами 2 та 3 частини першої статті 7 цього Закону бази нарахування єдиного внеску.

Частиною першою статі 53 Закону України „Про Державний бюджет України на 2011 рік" від 27.04.2010 №2154-VІ установлено на 2011 рік мінімальну заробітну плату у місячному розмірі: з 1 січня - 941 гривня, з 1 квітня - 960 гривень, з 1 жовтня - 985 гривень, з 1 грудня - 1004 гривні.

Відповідно п. 8 ст. 9 Закону № 2464-VI платники єдиного внеску зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за відповідний базовий звітний період, не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом, крім гірничих підприємств, які зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за відповідний базовий звітний період, не пізніше 28 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом.

При цьому платники, зазначені у пункті 1 частини першої статті 4 цього Закону, під час кожної виплати заробітної плати (доходу, грошового забезпечення), на суми якої (якого) нараховується єдиний внесок, одночасно з видачею зазначених сум зобов'язані сплачувати нарахований на ці виплати єдиний внесок у розмірі, встановленому для таких платників (авансові платежі). Винятком є випадки, якщо внесок, нарахований на ці виплати, вже сплачений у строки, встановлені абзацом першим цієї частини, або за результатами звірення платника з територіальним органом Пенсійного фонду за платником визнана переплата єдиного внеску, сума якої перевищує суму внеску, що підлягає сплаті, або дорівнює їй. Кошти перераховуються одночасно з отриманням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплату доходу, грошового забезпечення), у тому числі в безготівковій чи натуральній формі. При цьому фактичним отриманням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплату доходу, грошового забезпечення) вважається отримання відповідних сум готівкою, зарахування на рахунок одержувача, перерахування за дорученням одержувача на будь-які цілі, отримання товарів (послуг) або будь-яких інших матеріальних цінностей у рахунок зазначених виплат, фактичне здійснення з таких виплат відрахувань згідно із законодавством або виконавчими документами чи будь-яких інших відрахувань.

Базовим звітним періодом є календарний місяць, а для платників, зазначених в абзацах третьому та четвертому пункту 1 частини першої статті 4 цього Закону, - календарний рік.

Судом встановлено, що відповідач зареєстрований як фізична особа-підприємець і перебуває на спрощеній системі оподаткування. До Пенсійного фонду України в рахунок оплати страхових внесків відповідача за період квітень - липень 2011 року надійшло 20,41 грн., в той час як мінімальний внесок за період квітень - липень 2011 року повинен складати 333,12 грн. (а.с.6), а тому заборгованість відповідача складає 1312,07 грн. (34,7 відсотків від 960 грн. становить - 333,12 грн. х 4 міс.- 20,41 грн.).

16.03.2012 відповідачем отримана вимога про сплату боргу, на вказану суму (а.с.6). У встановленому законом порядку заборгованість не погашена.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими і заявленими згідно чинного законодавства, а тому адміністративний позов підлягає задоволенню повністю.

Згідно ч.4 ст.94 КАС України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійсненні позивачем, з відповідача не стягуються.

На підставі викладено та керуючись ст.ст. 94, 158 - 163 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер -НОМЕР_1 на користь Управління Пенсійного фонду України в Ульяновському районі р/р 37191076001124, МФО 823016, в ОУ «Державний ощадний банк», код ЄДРПОУ 20650237, заборгованість по сплаті єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у розмірі 1312 гривень 07 коп. (одна тисяча триста дванадцять гривень 07 коп.).

Судові витрати віднести за рахунок держави.

Постанову піддати негайному виконанню.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі її апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Кіровоградський окружний адміністративний суд шляхом подання в 10-денний строк з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя Кіровоградського окружного

адміністративного суду А.В. Сагун