Постанова № 25312059, 17.07.2012, Донецький окружний адміністративний суд

Україна ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 липня 2012 р. Справа № 2а/0570/7660/2012

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 10:30

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Хохленкова О. В.

при секретарі Проніні Д. С.

з участю:

позивача: не з'явився,

представника відповідача1: Обухової К.В.

представника відповідача2: не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України у Великоновосілківському районі Донецької області, управління Державної казначейської служби України у Великоновосілківському районі Донецької області про стягнення суми збору на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування ,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 звернувся до Донецького окружного адміністративного суду із позовом до управління Пенсійного фонду України у Великоновосілківському районі Донецької області, управління Державної казначейської служби України у Великоновосілківському районі Донецької області про стягнення суми збору на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування у розмірі 4601,90 грн.

В обґрунтування позову позивач зазначив, що згідно договору купівлі продажу 22.03.2012 р. він придбав автомобіль «Skoda Octavia A5» вартістю 184076,00 грн.

При зверненні позивача до органу ДАІ з метою зареєструвати автомобіль позивачеві було запропоновано сплатити збір на обов'язкове державне пенсійне страхування у розмірі 3% від вартості автомобіля, який позивач сплатив у розмірі 4601 грн. 90 коп.

Позивач вважає, що вимоги щодо сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування у розмірі 3% від вартості автомобіля необґрунтованими. Просить стягнути з Державного бюджету України збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, який сплачений у розмірі 4601 грн. 90 коп. Стягнути з Державного бюджету України на користь позивача суму сплаченого судового збору.

У судове засідання позивач не з'явився. Надав суду клопотання про розгляд справи без його участі.

Представник управління Пенсійного фонду України у Великоновосілківському районі Донецької області ( далі - відповідач 1) у судове засідання з'явився. Надав суду письмові заперечення проти позову в яких вказав, що порядок сплати збору на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування визначено Порядком сплати збору на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.11.1998 року № 1740 (далі по тексту - Порядок).

Представник відповідача 2 в судове засідання не з'явився. Про дату, час та місце судового розгляду справи був повідомлений належним чином.

Заслухавши думку відповідача 2, перевіривши матеріали справи, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд приходить до висновку про наступне.

Позивач - ОСОБА_2 є фізична особа.

Відповідачі - Управління Пенсійного фонду України у Великоновосілківському районі Донецької області є юридичною особою, код ЄДРПОУ 22008309 та управління Державної казначейської служби України у Великоновосілківському районі Донецької області є юридичною особою, ідентифікаційний код юридичної особи 38047024.

Відповідно до Договору купівлі - продажу автомобіля від 22.03.2012 р. позивач ОСОБА_2 придбав у ТОВ «Тоніка» автомобіль «Skoda Octavia A5» вартістю 184076,00 грн.

При реєстрації вищевказаного автомобіля в органах ДАІ позивачеві було запропоновано сплатити збір на обов'язкове державне пенсійне страхування у розмірі 3% від вартості автомобіля, який позивач сплатив 04.04.2012 року у розмірі 4601 грн. 90 коп.

Згідно п.п.1 п. 8 ст.15 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» визначено, що платники збору на обов'язкове державне пенсійне страхування сплачують збір на обов'язкове державне пенсійне страхування в порядку та розмірах, визначених Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» (в редакції яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин).

Пунктом 7 статтею 1 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» (в редакції яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено, що платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є юридичні та фізичні особи при відчуженні легкових автомобілів, крім легкових автомобілів, якими забезпечуються інваліди, та тих автомобілів, які переходять у власність спадкоємцям за законом.

Отже, відповідно до цього Закону(в редакції яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин) обов'язок зі сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування покладається на осіб лише у випадку відчуження, а не при купівлі автомобілів.

Відповідач посилається на п.12 Порядку, згідно з яким платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій з відчуження легкових автомобілів є підприємства, установи та організації всіх форм власності, а також фізичні особи, які набувають право власності на легкові автомобілі шляхом: купівлі легкових автомобілів, у тому числі у виробників або торгівельних організацій (крім випадків забезпечення автомобілями інвалідів згідно із законодавством); міни; дарування (безоплатної передачі); успадкування (крім випадків успадкування легкового автомобіля за законом); з інших підстав, передбачених законодавством.

Суд приходить до висновку що вимоги вказаного Порядку суперечать Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» (в редакції яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин), який є спеціальним законом щодо визначення порядку справляння збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, оскільки встановлюють інший ніж передбачено Законом України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» (в редакції яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин) порядок справляння збору, а також визначають у якості платника збору особу, яка придбала автомобіль.

Таким чином, суд вважає вимогу відповідача щодо сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування у розмірі 3% від вартості автомобіля необґрунтованою тому, що порядок оплати збору врегульований Законом України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» (в редакції яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин). Відповідно до ст. 1 даного Закону (в редакції яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин) платниками збору є особи, які здійснюють відчуження автомобілів. Позивач придбав автомобіль, то не є платником збору.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ст. 9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого:

1) суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України;

2) суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

У разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.

Також, суд зазначає, що у роз'ясненні Пленуму Верховного Суду України, яке міститься в постанові від 01 листопада 1996 року № 9 (пункт 5) зазначено, що судам необхідно виходити з того, що нормативно-правові акти будь-якого державного чи іншого органу (акти Президента України, постанови Верховної Ради України, постанови і розпорядження Кабінету Міністрів України, нормативно-правові акти Верховної Ради Автономної Республіки Крим чи рішення Ради міністрів Автономної Республіки Крим, акти органів місцевого самоврядування, накази та інструкції міністерств і відомств, накази керівників підприємств, установ та організацій тощо) підлягають оцінці на відповідність як Конституції, так і закону. Якщо при розгляді справи буде встановлено, що нормативно-правовий акт, який підлягав застосуванню, не відповідає чи суперечить законові, суд зобов'язаний застосувати закон, який регулює ці правовідносини.

Таким чином, особа, яка придбала автомобіль не є платником збору на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та відповідно не повинна надавати документ, що підтверджує його сплату, при реєстрації автомобіля.

Враховуючи викладене на підставі ст..34 Закону України «Про дорожній рух», ст..15 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», п.7 ст.1 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування», та керуючись ст. ст. 1-3, 7-12, 17, 69-72, 87-98, 122-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України у Великоновосілківському районі Донецької області, управління Державної казначейської служби України у Великоновосілківському районі Донецької області про стягнення суми збору на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в сумі 4601 грн. 90 коп., та стягнення сплаченої суми судового збору - задовольнити повністю.

Стягнути суму збору на обов'язкове державне пенсійне страхування у розмірі 3% від вартості автомобіля в сумі 4601 (чотири тисячі шістсот одна) гривня 90 копійок з Державного бюджету України на користь ОСОБА_2.

Стягнути суму судового збору в розмірі 107 (сто сім) гривень 30 копійок з Державного бюджету України на користь ОСОБА_2.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова складена в повному обсязі 19 липня 2012 року.

Суддя Хохленков О.В.