ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 січня 2012 р. Справа № 2а/0470/9615/11 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого суддіРищенко А. Ю. при секретарі Цалко Ю.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірми "Бізон" до Державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Дніпропетровська про скасування податкових повідомлень-рішень, -
ВСТАНОВИВ:
02.08.2011 року ТОВ «Фірма «Бізон»звернулося до суду з позовом в якому просить податкове повідомлення-рішення за №0000312302/0 від 22 лютого 2011 року та податкове повідомлення-рішення за №0000101701/0 від 18 лютого 2011 року Державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Дніпропетровська скасувати повністю.
Представник позивача в судовому засіданні підтримав позов в повному обсязі.
Представник відповідача проти позову заперечував та пояснив що відповідач діяв відповідно до вимог чинного законодавства і при складанні податкових повідомлень-рішень порушень допущено не було.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення осіб які беруть участь у справі, суд приходить до наступних висновків.
З 17 січня по 04 лютого 2011 року Державною податковою інспекцією у Кіровському районі м. Дніпропетровська було проведено планову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Бізон»з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2007 по 30.09.2010 року та, за результатами перевірки, складено Акт перевірки за №91/234/21917151 від 11 лютого 2011 року.
Як зазначено в Акті під час перевірки було виявлено наступне.
Згідно договору поруки від 18.07.2007 року між ЗАТ КБ «Приватбанк»(кредитор) та громадянином ОСОБА_4 (поручитель) останній надає поруку перед кредитором за виконання ТОВ «Фірма «Бізон»(боржник) своїх обов'язків за кредитним договором від 21.06.2006 року №949. Згідно зазначеного кредитного договору кредитор надав боржнику кредит у сумі 250 000 грн., а боржник зобов'язаний повернути кредит в термін до 20.06.2008 року, сплачувати за користування кредитом 16,6 % річних на дату сплати процентів, а у випадку порушення строків повернення кредиту -сплатити 38% річних. Поручитель відповідає перед кредитором за виконання обов'язків за кредитним договором в тому розмірі, що і боржник.
Між ЗАТ КБ «Приватбанк»(кредитор) та громадянином ОСОБА_5 (поручитель) укладено договір поруки від 18.07.2007 року. Згідно з договором поручитель надає поруку перед кредитором за виконання ТОВ «Фірма «Бізон»(боржник) своїх обов'язків за кредитним договором від 21.06.2006 року №949. Згідно зазначеного кредитного договору кредитор надав боржнику кредит у сумі 250 000 грн., а боржник зобов'язаний повернути кредит в термін до 20.06.2008 року, сплачувати за користування кредитом 16,6 % річних на дату сплати процентів, а у випадку порушення строків повернення кредиту -сплатити 38% річних. Поручитель відповідає перед кредитором за виконання обов'язків за кредитним договором в тому розмірі, що і боржник.
На виконання умов зазначених договорів поруки в погашення кредиту за кредитним договором від 21.06.2006 року №949 ОСОБА_4 перерахував КБ «Приватбанк»грошові кошти у сумі 100000,00 грн., а ОСОБА_5 перерахував КБ «Приватбанк»грошові кошти у сумі 445 000,00 грн. Станом на 30.09.2010 року у ТОВ «Фірма «Бізон»по бухгалтерському рахунку 377-2 «Розрахунки з іншими дебіторами»по зазначеним договорам рахується кредиторська заборгованість у сумі 545 000,00 грн.
За вказаним фактом ДПІ у Кіровському районі м. Дніпропетровська зроблено висновок про те, що грошові кошти, отримані від ОСОБА_4 та ОСОБА_5 в рамках договорів поруки набувають статус безнадійної заборгованості (1095 днів) згідно з вимогами пункту 1.25. статті 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»(далі - Закон) та відповідно до вимог підпункту 4.1.6. пункту 4.1. статті 4. та підпункту 12.3.1. пункту 12.3. статті 12 Закону, сума безнадійної заборгованості у розмірі 545 000,00 грн. підлягає включенню до складу валових доходів товариства.
В порушення вимог підпункту 4.1.6. пункту 4.1. статті 4 Закону, товариством не включено безнадійну заборгованість у розмірі 545 000,00 грн. до складу валових доходів декларації про прибуток підприємства за 9 місяців 2010 року, що призвело до заниження валового доходу відповідного податкового періоду на 545 000,00 грн.
Між ПАТ КБ «Приватбанк»(кредитор) та громадянином ОСОБА_4 (поручитель) укладено договір поруки від 18.06.2008 року. Згідно договору поручитель надає поруку перед кредитором за виконання ТОВ «Фірма «Бізон» (боржник) своїх обов'язків за кредитним договором від 18.06.2008 року №1997. Згідно зазначеного кредитного договору кредитор надав боржнику кредит у сумі 250 000 грн., а боржник зобов'язаний повернути кредит в термін до 18.06.2010 року, сплачувати за користування кредитом 23,0 % річних на дату сплати процентів, а у випадку порушення строків повернення кредиту -сплатити 54,08% річних. Поручитель відповідає перед кредитором за виконання обов'язків за кредитним договором в тому розмірі, що і боржник. Крім того, сторонами укладено договір від 06.07.2010 року №3 про внесення змін до договору поруки від 18.06.2008 року, яким встановлено суму поруки у розмірі 66 000,00 грн.
Між ПАТ КБ «Приватбанк»(кредитор) та громадянином ОСОБА_5 (поручитель) укладено договір поруки від 18.06.2008 року. Згідно договору поручитель надає поруку перед кредитором за виконання ТОВ «Фірма «Бізон»(боржник) своїх обов'язків за кредитним договором від 18.06.2008 року №1997. Згідно зазначеного кредитного договору кредитор надав боржнику кредит у сумі 250 000 грн., а боржник зобов'язаний повернути кредит в термін до 18.06.2010 року, сплачувати за користування кредитом 23,0 % річних на дату сплати процентів, а у випадку порушення строків повернення кредиту -сплатити 54,08% річних. Поручитель відповідає перед кредитором за виконання обов'язків за кредитним договором в тому розмірі, що і боржник. Крім того, сторонами укладено договір від 06.07.2010 року №3 про внесення змін до договору поруки від 18.06.2008 року, яким встановлено суму поруки у розмірі 66 000,00 грн.
На виконання умов зазначених договорів поруки та внесення змін до договору поруки в погашення кредиту по кредитному договору від 18.06.2008 року №1997 ОСОБА_4 перерахував КБ «Приватбанк» грошові кошти, відповідно, у третьому кварталі 2009 року у сумі 39 000,00 грн., у четвертому кварталі 2009 року у сумі 26 000,00 грн., у першому кварталі 2010 року у сумі 24 000,00 грн., у третьому кварталі 2010 року у сумі 33 000,00 грн. В погашення кредиту по кредитному договору 18.06.2008 року №1997 ОСОБА_5 перерахував КБ «Приватбанк»грошові кошти, відповідно, у другому кварталі 2009 року у сумі 10 000,00 грн., у другому кварталі 2010 року у сумі 22 000,00 грн. Станом на 30.09.2010 року у ТОВ «Фірма «Бізон»по бухгалтерському рахунку 377-2 «Розрахунки з іншими дебіторами»рахується кредиторська заборгованість у сумі 154 000,00 грн.
В порушення вимог підпункту 4.1.6. пункту 4.1. статті 4 Закону, товариством не включено заборгованість у сумі 154 000,00 грн. у періоді з 01.04.2009 року по 30.09.2010 року до складу валових доходів декларацій про прибуток підприємства, що призвело до заниження валового доходу відповідних податкових періодів на 154 000,00 грн.
Внаслідок зазначених порушень у періоді з 01.04.2009 року по 30.09.2010 року товариством занижено податкові зобов'язання по податку на прибуток на 174 750,00 грн.
За результатами перевірки ДПІ у Кіровському районі м. Дніпропетровська податковим повідомленням-рішенням за №0000312302/0 від 22 лютого 2011 року визначено ТОВ «Фірма «Бізон»174 750,00 грн. податку на прибуток і 43 687,50 грн. штрафної санкції.
Документальною перевіркою повноти нарахування та своєчасності перерахування до бюджету податку з доходів фізичних осіб встановлено, що ТОВ «Фірма «Бізон»у період з квітня по вересень 2010 року безпідставно надавалась податкова соціальна пільга працівнику підприємства ОСОБА_6, який одночасно зареєстрований приватним підприємцем в ДПІ у Кіровському районі м. Дніпропетровська, що призвело до не нарахування та не утримання податку з доходів фізичних осіб на загальну суму 391,05 грн.
ДПІ у Кіровському районі м. Дніпропетровська надіслано ТОВ «Фірма «Бізон»податкове повідомлення-рішення за №0000101701/0 від 18 лютого 2011 року про сплату 391,05 грн. податку з доходів фізичних осіб і 97,76 грн. застосованої штрафної санкції, з посиланням на Податковий кодекс України.
За результатами розгляду скарг ТОВ «Фірма «Бізон»рішеннями Державної податкової адміністрації у Дніпропетровській області №13672/10/25-008 від 05.05.2011 року та Державної податкової адміністрації України №13154/6/25-0315 від 20.07.2011 року податкові повідомлення-рішення за №0000312302/0 від 22 лютого 2011 року та за №0000101701/0 від 18 лютого 2011 року Державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Дніпропетровська залишено без змін, а скарги ТОВ «Фірма «Бізон»без задоволення.
Згідно до п.1 ч.3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до п.п. 1.22.2. п.1.22. ст. 1 Закону, поворотна фінансова допомога - це сума коштів, передана платнику податку у користування на визначений строк відповідно до договорів, які не передбачають нарахування процентів або надання інших видів компенсацій як плати за користування такими коштами.
Згідно статті 1046 Цивільного кодексу України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Згідно із ст. 553 Цивільного кодексу України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі.
Згідно статті 556 ЦК України після виконання поручителем зобов'язання, забезпеченого порукою, кредитор повинен вручити йому документи, які підтверджують цей обов'язок боржника. До поручителя, який виконав зобов'язання, забезпечене порукою, переходять усі права кредитора у цьому зобов'язанні, в тому числі й ті, що забезпечували його виконання. До кожного з кількох поручителів, які виконали зобов'язання, забезпечене порукою, переходять права кредитора у розмірі частини обов'язку, що виконана ним.
Оскільки за умовами договорів поруки від 18.07.2007 року та 18.06.2008 року громадяни ОСОБА_4 та ОСОБА_5 поручилися погасити банківські кредити у випадках, коли ТОВ «Фірма «Бізон»не буде мати коштів вчасно розрахуватись з банком КБ «Приватбанк»за отримані кредити, такі договори не можна визначити як договір поворотної фінансової вимоги.
На виконання своїх обов'язків як поручителів громадяни ОСОБА_4 та ОСОБА_5 перерахували КБ «Приватбанк»грошові кошти на погашення кредиту, відповідно, по кредитному договору №949 від 21.06.2006 року 545 000,00 грн. та №1997 від 18.06.2008 року 154 000,00 грн., що підтверджується матеріалами справи та не заперечується сторонами.
Порука не є самостійним видом зобов'язань, а є лише способом виконання основного зобов'язання (договору). Виконання поручителями зобов'язань перед кредитором боржника не може вважатись поворотною фінансовою допомогою, наданою боржнику, оскільки відсутній факт передання платнику податку грошових коштів у користування. Отже, зазначена заборгованість не включається до валового доходу боржника, як поворотна фінансова допомога, оскільки не є такою.
Разом з тим, виконання поручителями зобов'язання перед кредитором також не може вважатися доходом боржника з інших джерел в силу п. 4.1. статті 1 Закону.
Згідно наказу (розпорядження) по ТОВ «Фірма «Бізон»№431к від 01 квітня 2010 року ОСОБА_6 прийнятий на роботу з 01 квітня 2010 року на посаду інженера відділу збуту. Крім того, 01 квітня 2010 року громадянином ОСОБА_6 працедавцю ТОВ «Фірма «Бізон»подано заяву про застосування податкової соціальної пільги за формою, затвердженою наказом Державної податкової адміністрації України від 30 вересня 2003 року №461.
ОСОБА_6 (ІІН НОМЕР_1) зареєстрований приватним підприємцем в ДПІ у Кіровському районі м. Дніпропетровська.
Згідно Акту №91/234/21917151 від 11 лютого 2011 року, складеного за результатами планової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Бізон»з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2007 по 30.09.2010 року, було встановлено, що ТОВ «Фірма «Бізон»у період з квітня по вересень 2010 року безпідставно надавалась податкова соціальна пільга працівнику підприємства ОСОБА_6, який одночасно зареєстрований приватним підприємцем в ДПІ у Кіровському районі м. Дніпропетровська, що призвело до не нарахування та не утримання податку з доходів фізичних осіб на загальну суму 391,05 грн.
Згідно із пунктом 1.15. статті 1 Закону України від 22 травня 2003 року N 889 ( 889-15 ) "Про податок з доходів фізичних осіб" (далі -Закон N 889), який діяв в період за який проводилась планова виїзна перевірка ТОВ «Фірма «Бізон», податковий агент - юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ) або фізична особа чи представництво нерезидента - юридичної особи, які незалежно від їх організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками зобов'язані нараховувати, утримувати та сплачувати цей податок до бюджету від імені та за рахунок платника податку, вести податковий облік та подавати податкову звітність податковим органам відповідно до закону, а також нести відповідальність за порушення норм цього Закону.
Відповідно до статті 6 Закону N 889, податкова соціальна пільга застосовується до доходу, нарахованого на користь платника податку протягом звітного податкового місяця як заробітна плата виключно за одним місцем його нарахування (виплати), якщо його розмір не перевищує суми місячного прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленої на 1 січня звітного податкового року, помноженої на 1,4 та округленої до найближчих 10 гривень.
Визначення поняття "заробітної плати" наведено у пункті 1.3 "д" ст. 1 Закону N 889, згідно з положеннями якого "заробітна плата" - це доходи, нараховані (виплачені, надані) внаслідок здійснення платником податку трудової діяльності на території України, від працедавця, незалежно від того, чи є такий працедавець резидентом або нерезидентом, а також інші заохочувальні та компенсаційні виплати або інші виплати та винагороди, які виплачуються (надаються) платнику податку у зв'язку з відносинами трудового найму згідно із законом (абзац третій п. 1.1 ст. 1 Закону N 889).
Податкова соціальна пільга не може бути застосована до інших доходів платника податку, якщо він отримує протягом звітного податкового періоду одночасно доходи, перелічені у пп. 6.3.3 п. 6.3 ст. 6 Закону N 889. До цього переліку (частина "е") відносяться доходи суб'єктів підприємницької діяльності, одержувані ними від здійснення такої діяльності.
Згідно ст. 42 Господарського кодексу України підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.
Таким чином, не має значення фактичний результат діяльності підприємця за відповідний податковий період (прибутки чи збитки).
Крім того, згідно із статтею 14 розділу IV Декрету Кабінету Міністрів України від 26.12.92 р. N 13-92 (13-92) "Про прибутковий податок з громадян", який регулює здійснення підприємницької діяльності за загальною системою оподаткування та фіксованим розміром оподаткування, та Указом Президента України від 3 липня 1998 року N 727 ( 727/98 ) "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва" в редакції Указу Президента України від 28 червня 1999 року N 746/99 (746/99), що діяли в період за який проводилась планова виїзна перевірка ТОВ «Фірма «Бізон», звітним податковим періодом у фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності є квартал, півріччя, рік.
Податкова соціальна пільга не застосовується також до доходів самозайнятої особи, одержаних безпосередньо від здійснення підприємницької діяльності.
Згідно наданих суду Позивачем копій декларацій про доходи, одержані за періоди з 1 січня по 31 березня 2010 року, з 1 січня по 31 червня 2010 року, з 1 січня по 30 вересня 2010 року ОСОБА_6 (ІІН НОМЕР_1) не мав доходів, одержаних за місцем основної роботи (заробітна плата, дивіденди, премії, інші грошові та натуральні виплати, винагороди, доходи від роботи за сумісництвом, за договорами цивільно-правового характеру, авторські винагороди, а також доходи від виконання разових та інших робіт), в інших місцях не за місцем основної роботи (за виконання робіт за сумісництвом, за договорами цивільно-правового характеру, за виконання разових та інших робіт, дивіденди, авторські винагороди), а також доходів від підприємницької діяльності.
Порядок надання документів та їх склад при застосуванні податкової соціальної пільги затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 26 грудня 2003 року №2035.
Згідно із п.4 зазначеного Порядку податкова соціальна пільга починає застосовуватися працедавцем з податкового місяця, у якому платник податку подав заяву про її застосування з відповідними підтвердними документами.
При цьому нормами чинного законодавства не передбачено правових підстав для надання фізичними особами - СПД будь-яких інших документів, крім свідоцтва про державну реєстрацію, для розгляду питання оподаткування їх доходів податковим агентом.
Ні порядку, ні механізму надання документів, що підтверджують відсутність доходів від провадження підприємницької діяльності (податкова декларація або звіт платника єдиного податку чи довідка від органів державної податкової служби про доходи) податковому агенту фізичною особою - СПД для застосування до його заробітної плати податкової соціальної пільги законодавчо не встановлено.
Оскільки звітний період у суб'єкта підприємницької діяльності - квартал, а податкова соціальна пільга застосовується до місячного доходу у вигляді заробітної плати, то факт одержання (відсутності) доходів від провадження підприємницької діяльності в такому випадку може бути підтверджений підприємцем лише після того, як йому вже буде фактично безпідставно надано податкову соціальну пільгу за попередні 3 місяці.
Виходячи з наведеного, працівник підприємства, який зареєстрований як суб'єкт підприємницької діяльності, але не отримує доходи від такої діяльності (виручку у грошовій та натуральній формі чи прибуток), не має права на застосування податкової соціальної пільги до отримуваних ним доходів у вигляді заробітної плати, як це передбачено пп. 6.3.3 "е" п. 6.3 ст. 6 Закону N 889.
Відповідно до підпункту 8.1.1. пункту 8.1. статті 8 Закону N 889 податковий агент, який нараховує (виплачує) оподатковуваний дохід на користь платника податку, утримує податок від суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену у відповідних пунктах статті 7 цього Закону.
У разі коли податковий агент до або під час виплати доходу на користь платника податку не здійснює нарахування, утримання або сплату (перерахування) цього податку, відповідальність за погашення суми податкового зобов'язання або податкового боргу, що виникає внаслідок таких дій, покладається на такого податкового агента. При цьому платник податку - отримувач таких доходів звільняється від обов'язків погашення такої суми податкових зобов'язань або податкового боргу (підпункт 20.3.2. пункту 20.3. статті 20 Закону N 889).
Зазначене в Акті порушення ТОВ «Фірма «Бізон»п. 4.1.6. п.4.1. ст.4, п.1.25 ст.1 Закону України від 22.05.1997 року №283/97-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств», що призвело до заниження податку на прибуток за 9 місяців 2010 року у сумі 174 750,00 грн. не підтверджено допустимими та достатніми доказами, є беззмістовним та грубо порушує приписи вищезазначених нормативних актів.
Зазначене в Акті порушення ТОВ «Фірма «Бізон»абзацу «е»пп. 6.3.3. п.6.3. ст.6, п.17.2 ст.17, п. 19.2. ст..19 Закону N 889, що призвело до заниження податку з доходів фізичних осіб у сумі 391,05 грн. підтверджене допустимими та достатніми доказами та відповідає приписам вищезазначених нормативних актів.
Частиною 2 статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Згідно до п.1 ч.3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення за №0000312302/0 від 22 лютого 2011 року Державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Дніпропетровська, видане за результатами планової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Бізон»з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2007 по 30.09.2010 року, не відповідає нормам податкового законодавства, є протиправними, що є підставою для задоволення позову в цій частині.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Бізон» до Державної податкової інспекції у Кіровському районі м.Дніпропетровська про скасування податкових повідомлень рішень задовольнити частково.
Скасувати повідомлення-рішення за №0000312302/0 від 22 лютого 2011 року Державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Дніпропетровська.
У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна, скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
У разі якщо справа розглядалась судом за місцезнаходженням суб'єкта владних повноважень і він не був присутній у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, але його було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо у суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Постанова суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст постанови виготовлено 23.01.2012 року.
Суддя А. Ю. Рищенко
Судове рішення № 25311995, Дніпропетровський окружний адміністративний суд було прийнято 17.05.2012. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 2а/0470/9615/11. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: